Постанова № 68981821, 11.05.2017, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5993/16-а

Провадження № 2-а/204/103/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 травня 2017 року м.Дніпро

Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Тітової І.В.

з участю секретаря Олішевської К.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у м.Дніпрі капітана поліції Нестеренка Сергія Васильовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови у справі про адміністративне порушення,

в с т а н о в и в:

09 березня 2017 року до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська із Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора УПП у м.Дніпро капітана поліції Нестеренка С.В. про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне порушення, у якому позивач просить визнати дії - інспектора поліції Нестеренка С.В. щодо винесення постанови серії АР №023871 від 07.09.2016р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП неправомірними, постанову серії АР №023871 від 07.09.2016р. інспектора поліції Нестеренка С.В. про притягнення ОСОБА_1, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425грн. скасувати, а справу закрити (відповідно до п.3. ч.1. ст.293 КУпАП).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 07.09.2016р. близько 12год.30хв., керуючи автомобілем MITSUBISHI OUTLANDER, номерний знак НОМЕР_1, позивач рухався із дотриманням вимог ПДР по пр. Б.Хмельницького та був зупинений інспектором УПП у м.Дніпрі капітаном поліції Нестеренком С.В. На підставі власних переконань інспектор поліції звинуватив позивача у порушенні правил дорожнього руху шляхом використання засобу зв'язку, а саме нібито позивачем проводилась розмова по мобільному телефону під час керування транспортного засобу. По перше, під час керування транспортним засобом MITSUBISHI OUTLANDER, номерний знак НОМЕР_1 позивачем не використовувався засіб зв'язку, оскільки позивач не має звички розмовляти по телефону під час керування. Тим паче, що для випадків коли виникає негайна потреба відповісти на телефонний дзвінок позивач має пристрій (блютуз гарнітуру), яка надає можливість спілкування по телефону без допомоги рук. До речі, використання такого пристрою під час керування автомобілем не суперечить пункту «д» розділу 2.9 Правил дорожнього руху. По друге, інспектором УПП у м.Дніпрі Нестеренком С.В. при винесенні постанови серії АР № 023871 було зазначено: «керуючи автомобілем держав мобільний телефон у руці» без пояснень, посилань на ПДР та норми чинного законодавства, що є незаконним. На вимогу інспектора поліції Нестеренко С.В. позивачем добровільно були надані документи для перевірки, а саме посвідчення водія на право керування транспортним засобом. Під час ознайомлення, інспектор поліції Нестеренко С.В. почав переписувати данні позивача на папір свого приватного блокнота, на що отримав зауваження від позивача про порушення його прав згідно закону про захист персональних даних. Зауваження було відхилено інспектором поліції, тому реєстраційний документ на транспортний засіб позивач йому в руки не надавав, але інспектор поліції Нестеренко С.В. бачив, що він в позивача є. Надалі, за відсутністю доказів та будь-яких підстав, було винесено постанову серії АР №023871 про адміністративне правопорушення, посилаючись на підпункт «б» пункту 2.1 ПДД та ч.1 ст.126 КУпАП та накладено на позивача адміністративне стягнення у розмірі 425грн. Вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, винесеною без достатніх доказів наявності складу адміністративного правопорушення, і такою, що не відповідає обставинам справи, вимогам ч.3 ст.62 Конституції України - відповідно до яких звинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях, а всі сумніви мають відносно доведення вини особи мають тлумачитись на її (особи) користь; що не відповідає вимогам ст.ст. 245,280 КУпАП відповідно до яких, завданням провадження по справам про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та забезпечення процесуального порядку розгляду справи.

У судове засідання позивач не з'явився, надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, не заперечував про ухвалення судом рішення без його участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Надав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу можу бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У зв'язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч.1 ст.41 КАС України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Згідно з постановою серії АР №023871 від 07.09.2016р., яка складена інспектором УПП у м.Дніпрі капітаном поліції Нестеренком С.В., ОСОБА_1 було визнано винним в порушенні вимог ч.1 ст.126 КУпАП та п.2.1 «б» ПДР і притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу у розмірі 425грн. (а.с.58).

Відповідно до вказаної постанови, 07 вересня 2016р. о 12год.30хв. в м.Дніпрі по пр.Б.Хмельницького, 109, керуючи автомобілем номерний знак НОМЕР_1 водій у русі розмовляв по мобільному телефону, та при перевірці документів виявилась, що у водія відсутній реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив вимоги п.2.9 «д» та 2.1 «б» ПДР та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ч.3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи діяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до ст.248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом «посадовою особою», який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до ч.2 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, встановлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Крім того оскаржувана постанова в розумінні норм ЗУ «Про виконавче провадження» є виконавчим документом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України) .

У відповідності до ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин в їх сукупності.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ст.7 КУпАП).

При винесенні постанови інспектор УПП не дав належної оцінки і не вжив всіх заходів для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, не прийняв до уваги усі пояснення позивача щодо відсутності з його сторони будь-яких ознак порушення правил дорожнього руху.

Згідно із ст. 256 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірність свого рішення.

При винесенні оскаржуваної постанови не були враховані вимоги ст.268 КУпАП, що визначає права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: її право на юридичну допомогу, збір і надання доказів. В даному випадку позивач був позбавлений вказаних засобів захисту, наданих йому законодавством при винесенні оскаржуваної постанови.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а у відповідності до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи.

Вказані вище обставини та підстави притягнення позивача до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 425грн. не можуть бути достатніми і належними доказами вчинення позивачем спірного правопорушення. Будь-яких інших документів на підтвердження правопорушення, нібито вчиненого відповідачем надано не було.

У відповідності до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ст.252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Постанова, ухвалена відповідачем, не містить посилань на докази та мотиви відхилення інших доказів, у ній лише констатовано факт, що ставить під сумнів вчинення адміністративного правопорушення позивачем.

Окрім того, у відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач у справі надав суду свої заперечення проти позову, однак не надав доказів на підтвердження правомірності ухваленої постанови, отже, посилання позивача на те що, постанову про накладення адміністративного стягнення від 07.09.2016р. серії АР №023871 на суму 425грн. винесено з порушенням вимог нормативних документів та законодавства України, знайшли своє підтвердження при розгляд вищезазначеної адміністративної справи.

Крім цього, у ст.245 КУпАП визначено завдання провадження у справах про адміністративні правопорушення, серед яких своєчасне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення їх у відповідності до закону уповноваженою особою, яка при цьому у відповідності до ст.280 КУпАП, має з'ясувати: чи було вчинено, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Згідно із ст.279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Перелік видів та джерел доказів у справах про адміністративні правопорушення, зазначені ст.251 КУпАП, зокрема, ними є пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису...

Таким чином, суд доходить висновку про те, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, яке передбачено ч.1 ст.126 КУпАП, є безпідставним, а постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

Що стосується позовної вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, то вона задоволенню не підлягає з огляду на те, що суд не наділений повноваженнями вирішувати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, а отже, не наділений повноваженнями закривати провадження у цій справі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у м.Дніпрі капітана поліції Нестеренка Сергія Васильовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови у справі про адміністративне порушення задовольнити частково.

Визнати дії інспектора поліції Нестеренка Сергія Васильовича щодо винесення постанови серії АР №023871 від 07.09.2016р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП неправомірними.

Постанову серії АР №023871 від 07.09.2016р. інспектора полії Нестеренка Сергія Васильовича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425грн. скасувати.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у м.Дніпрі на користь держави судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок)грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тітова