Ухвала суду № 68980776, 12.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 вересня 2017 року м. Київ К/800/21705/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2017 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва до Приватного підприємства Будівельна компанія «Глиноземпромбуд» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій,-

в с т а н о в и в :

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2017 року касаційну скаргу залишено без руху у зв’язку з невідповідністю вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а особі, яка її подала, надано строк для усунення вказаних недоліків.

У визначений строк недоліки усунуто.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року апеляційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року залишено без руху та надано строк тридцять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та надання доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України у зв’язку із пропуском строку на апеляційне оскарження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка подана скаржником на усунення вказаних в ухвалі апеляційного суду від 26 січня 2017 року недоліків, не містить підстав, які були б достатніми для визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними.

Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 189 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити не лише посилання на помилкове застосування норм матеріального права при вирішенні справи та порушення судами норм процесуального права, а і пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи.

У касаційній скарзі Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області посилається на те, що управління раніше вже зверталось до апеляційного суду з апеляційною скаргою на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року, проте ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2017 року її було повернуто скаржнику у зв’язку із несплатою управлінням судового збору. Проте, як стверджує відповідач, на момент звернення із попередньою апеляційною скаргою органи Пенсійного фонду України не мали пільг щодо сплати судового збору, а кошторис відповідача на 2016 рік не передбачав коштів на таку статтю витрат. При цьому оскільки відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», Пенсійний фонд України та його органи від сплати судового збору звільнені з 1 січня 2017 року, відповідач вважає, що має право на звернення до апеляційного суду із аналогічною апеляційною скаргою повторно.

Проте із вказаними доводами Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі погодитись не можна з огляду на те, що доводи відповідача фактично зводяться до неможливості сплати ним судового збору у 2016 році через відсутність відповідного фінансування, проте вказані доводи відповідача фактично стосуються законодавчого не врегулювання виділення коштів Пенсійному фонду України та його територіальним органам для сплати судового збору державою в особі Кабінету Міністрів України, що, в свою чергу, не може слугувати поважною підставою для поновлення строку звернення до суду. Крім того, в подальшому вказане питання було врегульовано змінами, внесеними Верховною Радою України до Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких з 1 січня 2017 року Пенсійний фонд України та його територіальні органи були звільнені від сплати судового збору.

Проте оскільки Пенсійний фонд України та його територіальні органи були звільнені від сплати судового збору лише з 1 січня 2017 року, при цьому у 2016 році такий обов’язок був закріплений у Законі України «Про судовий збір» та підлягав обов’язковому виконанню, а тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відмову у відкритті апеляційного оскарження на підставі пункту 2 частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України у зв’язку із відсутністю поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Крім того, рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» встановлено, що якщо строки на ординарне апеляційне оскарження поновлені зі спливом значного періоду часу та з підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито, то таке рішення може порушувати принцип юридичної визначеності.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки особа, яка її подала, не наводить підстав, які б дозволили вважати, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Крім того, відповідно до вимог частини 1 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.

В свою чергу постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року не переглядалась в апеляційному порядку, а тому касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2017 року, вивчивши яке, приходжу до висновку про його задоволення.Конец формы

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Поновити строк на касаційне оскарження ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2017 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2017 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва до Приватного підприємства Будівельна компанія «Глиноземпромбуд» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій, а додані до касаційної скарги матеріали повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Швець