Ухвала суду № 68980482, 18.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2017 р. м. Київ К/800/35370/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головчук С.В. (суддя-доповідач), Черпака Ю.К., Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Прокуратури Київської області про визнання протиправними і скасування висновку перевірки та наказу,

в с т а н о в и л а :

У травні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив поновити строк звернення до суду, скасувати висновок службової перевірки Прокуратури Київської області та наказ від 23 жовтня 2014 року № 26к про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року, позов залишено без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача в судове засідання.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій направити справу для продовження розгляду справи, посилаючись на порушення судами норм процесуального права. Вказує, що повідомляв суд про неможливість прибуття у судове засідання, проте суди не дали оцінки цим листам, де він зазначив поважні причини неможливості явки до суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи видно, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2016 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 18 серпня 2016 року.

09 червня 2016 року цю ухвалу разом із судовою повісткою направлено особам, що приймають участь у розгляді справи. Однак, згідно з довідкою Укрпошти від 29 червня 2016 року поштове відправлення, направлене на адресу ОСОБА_4 повернуто у зв'язку із закінченням терміну зберігання ( а.с. 66).

18 серпня 2016 року суд першої інстанції ухвалив відкласти розгляд справи на 11 год. 15 хв. 05 жовтня 2016 року, про що повідомлено позивача та направлено йому повістку про виклик до суду, яку він отримав 23 серпня 2016 року (а.с. 75).

05 жовтня 2016 року ні позивач, ні його представник повторно не прибули в судове засідання, про причини неявки суду не повідомили і зави про розгляд справи за їх відсутності не подали, у зв'язку з чим суд першої інстанції залишив позовну заяву ОСОБА_4 без розгляду.

Згідно із частиною третьою статті 128 КАС України у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Перевіряючи рішення суду першої інстанції та залишаючи його без змін, апеляційний суд виходив з того, що доводи позивача про інформування суд про причини неявки у судові засідання призначені на 18 серпня 2016 року та 05 жовтня 2016 року не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Разом з тим, до матеріалів апеляційної скарги ОСОБА_4 додав ксерокопію клопотання про зупинення провадження у справі від 15 серпня 2016 року з відбитком штампу Окружного адміністративного суду м. Києва, завіреного підписом.

Наявність такого штампу та підпис особи на ньому свідчить про те, що цей документ подавався до суду першої інстанції, проте в ухвалі суду апеляційної інстанції відсутні висновки щодо цього документу, оригінал клопотання судом не досліджувався, особа яка поставила підпис судом не встановлена і причини відсутності цього клопотання в матеріалах справи також не з'ясовані.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні (частина першоа статті 220 КАС України).

Згідно з частиною другою статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді С.В. Головчук Ю.К. Черпак І.В. Шульман