Ухвала суду № 68980314, 12.09.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/872/17

Категорія: 3.7.2 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.,

суддів - Лук'янчук О.В.,

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Лавришині А.С.

з участю: представника Державної служби України з безпеки на транспорті - Кучеренка Г.А., представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року (про залишення без розгляду позовної заяви) у справі за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 609 830 грн.,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2017 року Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 про стягнення з відповідача на користь позивача 609 830 грн., що еквівалентно 20 615 євро, відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, 05 квітня 2016 року, в дохід Державного бюджету України (р/р 31310309700002 у ГУ ДКСУ у Полтавській області/ м. Полтава / 22160100, ЄДРПОУ 38019510, МФО 831019).

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду.

В апеляційній скарзі Державної служби України з безпеки на транспорті ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної служби України з безпеки на транспорті, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що результати розгляду адміністративної справи №814/1461/16 могли би вплинути на результати розгляду зазначеного позову, та сторони могли би з посиланням на ч.1 ст. 71 КАС України бути звільнені від доказування певних обставин, встановлених судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, але у будь-якому випадку, це рішення не могло бути перешкодою для звернення до суду з позовом про стягнення плати за проїзд.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 99, 100, 156, 160, 165 КАС України, п.31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27 червня 2017.

В апеляційній скарзі Державної служби України з безпеки на транспорті вказується, що на момент закінчення строку звернення до суду, рішенням суду по справі №814/1461/16 було визнано протиправними дії відповідача щодо оформлення результатів габаритно-вагового контролю ТЗ у відношенні ФОП ОСОБА_3 та визначення ФОП ОСОБА_3 суми сплати за проїзд згідно розрахунку 02Л від 05 квітня 2016 року. Тому у Державній службі України з безпеки на транспорті були відсутні підстави для звернення до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів на підставі, оскаржених ним матеріалів перевірки.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже вищезазначена норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з адміністративним позовом, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, процесуальний закон обмежує право звернення до адміністративного суду певними часовими рамками, що сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванню учасників судового процесу. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Таким чином, для вирішення питання про застосування строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно встановити початок його перебігу.

Відповідно до п.31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27 червня 2017 року, перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган.

Судова колегія зазначає, що відповідно вищезазначеної норми у відповідача було 30 календарних днів для здійснення оплати.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок №02Л плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно ТТН від 02 березня 2016 року серія 10ААД№278160 був складаний 05 квітня 2016 року.

Таким чином, про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися 06 травня 2016 року, коли відповідачем не була внесена відповідна плата за проїзд та не повідомлено територіальний орган Державної служби України з безпеки на транспорті.

Щодо питання про поновлення строку звернення до суду, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду є обов'язком позивача, а суд у відповідності до положень ч.3 ст. 86 КАС України, має оцінити належність, допустимість та достовірність поданого ним доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Так апелянтом зазначалось, що Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року визнано протиправними дії управління Укртрансбезпеки у Полтавській області щодо оформлення результатів габаритно-вагового контролю транспортного засобу під час рейдової перевірки 05 квітня 2016 року на автомобільній дорозі Київ-Харків-Довжанський 202 км. + 450 м. марки Renault державний номер НОМЕР_1 з напівпричипом марки Schmitz державний номер НОМЕР_2 у відношенні ФОП ОСОБА_3 та визначення ФОП ОСОБА_3 суми плати за проїзд, згідно розрахунку №02л від 05 квітня 2016 року, а тому на думку апелянта не було сенсу звертатися до суду з вимогою про стягнення з відповідача на користь Державної служби України з безпеки на транспорті 609 830 грн. до скасування вищезазначеного судового рішення.

З вищенаведеного судова колегія не вбачає, що обставини наведені позивачем, були об'єктивно непереборними, що вони не залежали від волевиявлення позивача та були пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Таким чином, судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції, що Державна служба України з безпеки на транспорті пропустила строк звернення до суду з адміністративним позовом без поважних причин, оскільки не була позбавлена можливості своєчасно звернутися з позовною заявою.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні спірного питання не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 199; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 вересня 2017 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук'янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.