Ухвала суду № 68979924, 18.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 825/921/17 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

18 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Козуб А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Прилуцька об'єднана державна податкова інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є власником нежитлових будівель і споруд за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 70-75).

Від Прилуцької міської ради до Прилуцької ОДПІ надійшли акти роботи постійно діючої комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам № 1 та № 2 (з додатками), затверджені рішенням виконавчого комітету Прилуцької міської ради від 14.07.2015 року № 275, якими ОСОБА_3 нараховані кошти за фактичне використання вищевказаних земельних ділянок в сумі 299 847,59 грн. за період із червня 2012 року по травень 2015 року (а.с. 33-38).

Згідно із пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України, Прилуцькою ОДПІ було винесено у відношенні ОСОБА_3 податкові повідомлення-рішення від 16.05.2016 року (з розрахунками): 1) № 465-1301, яким позивачу визначено грошове зобов'язання із земельного податку з фізичних осіб в сумі 11 267,22 грн. (за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1; період 2013-2014 роки) (а.с. 10-11); 2) № 466-1301, яким позивачу визначено грошове зобов'язання із земельного податку з фізичних осіб в сумі 60 922,32 грн. (за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2; період 2013-2014 роки) (а.с. 12-13).

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, вказані податкові повідомлення-рішення не були отримані позивачем, конверт повернувся з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 43).

07.10.2016 Прилуцькою ОДПІ на адресу ОСОБА_3 було направлено податкову вимогу від 18.08.2016 року № 1498-17 про необхідність сплати позивачем заборгованості в сумі 72 189,54 грн., яке не було отримане ОСОБА_3, конверт повернувся з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 44).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.72 та 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельним податком визнається обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу). Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з урахуванням актів роботи постійно діючої комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам № 1 та № 2 (з додатками), затверджених рішенням виконавчого комітету Прилуцької міської ради від 14.07.2015 року № 275 (а.с. 60-63), заступник керівника Прилуцької міської прокуратури в інтересах Прилуцької міської ради звернувся до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з позовом про стягнення із ОСОБА_3 неодержаного доходу.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12.10.2016 року у справі № 742/1148/16-ц (провадження № 2/742/868/16), зміненим рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 09.02.2017 року в частині стягнення судових витрат, із ОСОБА_3 на користь місцевого бюджету м. Прилуки було стягнуто упущену вигоду від оренди земельної ділянки по ОСОБА_3 за період із квітня 2013 року по травень 2015 року в розмірі 223 694,69 грн. (з урахуванням строків позовної давності), оскільки було встановлено використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів (а.с. 16-18, 77-82).

Позивачем сплачено упущену вигоду від оренди земельної ділянки по ОСОБА_3, що підтверджується квитанцією від 24.02.2017 року № 914377 (а.с. 83).

Відповідно до пп. 14.1.136. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно із пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Тобто, земельний податок або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковими платежами, що справляється за користування земельними ділянками.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області із ОСОБА_3 вже було стягнуто заборгованість із орендної плати за користування земельною ділянкою по ОСОБА_3, тому земельний податок позивачу не може бути нарахований за ту ж саму земельну ділянку.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 16.05.2016 року № 466-1301 є протиправним.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 16.05.2016 року № 465-1301, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, вищевказаним податковим повідомленням-рішенням Прилуцькою ОДПІ позивачу визначено грошове зобов'язання із земельного податку з фізичних осіб за земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,3007 га.

Однак, відповідно до листа управління Держгеокадастру у Прилуцькому районі Чернігівської області від 21.09.2016 року № 9-28-99.2-2164/72-16, вищевказана площа є орієнтовною, оскільки межі земельної ділянки за зазначеною адресою не винесені в натурі (а.с. 40).

Таким чином, станом на день розгляду справи відсутні документи на підтвердження розміру земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, який є обов'язковим для визначення розрахунку земельного податку чи орендної плати.

Вказана обставина також була встановлена рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12.10.2016 року у справі № 742/1148/16-ц (провадження № 2/742/868/16), тому, відповідно до положень ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, не доказується.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність винесення податкового повідомлення-рішення від 16.05.2016 № 465-1301.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено 20 вересня 2017 року.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.