Ухвала суду № 68979797, 19.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5939/16 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Лічевецького І.О., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Данилюк Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ШЛЯХ-КОНТРАКТ» до Державної фіскальної служби України, третя особа: Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Приватне підприємство «ШЛЯХ-КОНТРАКТ», звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа: Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому з урахуванням уточнених вимог просило визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незабезпечення автоматичного збільшення значення суми податку та зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку, на яку ПП «ШЛЯХ-КОНТРАКТ», має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладених на суму податку 6 592 575,63 грн., яка була сформована ПП «ШЛЯХ-КОНТРАКТ», на підставі додаткових митних декларацій, складених з 01.07.2015 по 20.07.2015 та задекларована у податкові декларації за липень 2015 року

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, що полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення значення суми податку, на яку ПП «ШЛЯХ-КОНТРАКТ», має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладених на суму податку 6 592 575,63 грн., яка була сформована на підставі додаткових митних декларацій складених з 01.07.2015 по 20.07.2015 та задекларована в податкові декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року. Зобов'язано Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку, на яку ПП «ШЛЯХ-КОНТРАКТ», має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладених на суму податку 6 592 575,63 грн., яка була сформована ПП «ШЛЯХ-КОНТРАКТ», на підставі додаткових митних декларацій, складених з 01.07.2015 по 20.07.2015 та задекларована у податкові декларації за липень 2015 року. Стягнуто на користь позивача судовий збір в сумі 2756,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у лютому 2015 року між позивачем та Компанією "SCAOXING ZEIJING FABRIC CO" LTD укладено контракт № SHC-030215 від 03.02.2015 відповідно до якого у червні 2015 року ПП «ШЛЯХ-КОНТРАКТ» здійснено ввезення на митну територію України товару за тимчасовими митними деклараціями № 255381тн від 05.06.2015, №255382тн від 05.06.2015, № 255385тн від 06.06.2015, № 255455тн від 08.06.2015, № 255537тн від 10.06.2015, № 255538ТН від 10.06.2015, № 248167ТН від 13.06.2015, № 248168тн від 13.06.2015, №255822ТН від 18.06.2015, № 255860ТН від 19.06.2015, № 255861ТН від 19.06.2015, № 294021ТН від 20.06.2015, № 294022ТН від 20.06.2015, № 294023ТН від 20.06.2015, № 255966ТН від 22.06.2015, № 255997Тн від 23.06.2016, № 256035ТН від 24.06.2015, № 256034ТН від 24.06.2015, № 078908ТН від 25.06.2015, № 078909ТН від 25.06.2015, № 078910ТН від 25.06.2015, № 256073Тн від 25.06.2015, № 256075Тн від 25.06.2015, № 256099ТН від 26.06.2016, № 256119ТН від 26.06.2015, № 256101Тн від 26.06.2015№ 256130Тн від 27.06.2015.

Згідно з платіжними дорученнями № 156 від 19.05.2015, № 157 від 19.05.2015, № 162 від 22.05.2015, 3 164 від 22.05.2015, № 160 від 22.05.2015, № 161 від 22.05.2015, № 163 від 22.05.2015, №159 від 22.05.2015, № 165 від 27.05.2015, № 171 від 05.06.2015, № 172 від 05.06.2015, № 167 від 05.06.2015, № 168 від 05.06.2015, № 169 від 05.06.2015, № 170 від 05.06.2015, № 1 від 10.06.2015, №4 від 10.06.2015, № 2 від 10.06.2015, № 3 від 10.06.2015, № 6 від 12.06.2015, № 8 від 12.06.2015, № 10 від 12.06.2015, № 11 від 15.06.2015, 3 12 від 15.06.2015, № 14 від 18.06.2015, № 16 від 19.06.2015, №15 від 19.06.2015, № 17 від 22.06.2015, № 20 від 23.06.2015, № 17 від 25.06.2015, № 18 від 25.06.2015, № 20 від 25.06. 2015, № 21 від 25.06.2016, № 22 від 25.06.2015, № 23 від 25.06.2015 та №19 від 25.06.2015 ПП «ШЛЯХ-КОНТРАКТ» сплачено митні платежі за ПДВ за вказаними тимчасовими деклараціями на загальну суму 6 616 350,08 грн.

На виконання вимог частини першої статті 261 Митного кодексу України ПП «ШЛЯХ-КОНТРАКТ» та Компанією "SCAOXING ZEIJING FABRIC CO" оформлено додаткові митні декларації: № 256284ДТ від 01.07.2015, № 256371ДТ від 03.07.2015, № 257012 ДТ від 20.07.2015, №256299ДТ від 01.07.2015, № 256382ДТ від 03.07.2015, № 257017ДТ від 20.07.2015, № 218991ДТ від 20.07.2015, № 218092ДТ від 06.07.2015, № 256996ДТ від 20.07.2015, № 256561ДТ від 08.07.2015, №256448ДТ від 07.07.2015, № 280280ДТ від 20.07.2015, № 280278ДТ від 20.07.2015, № 280279ДТ від 20.07.2015, № 256995ДТ від 20.07.2015, № 256863ДТ від 20.07.2015, № 257015ДТ від 20.07.2015, №256405ДТ від 06.07.2015,№ 079744ДТ від 20.07.2015, № 79741ДТ від 20.07.2015, № 079743ДТ від 20.07.2015, № 257009ДТ від 20.07.2015, № 257039ДТ від 21.07.2015, № 257013ДТ від 20.07.2015, №257011ДТ від 20.07.2015, № 256864ДТ від 20.07.2015, №257018Дт від 20.07.2015.

В подальшому, 31 липня 2015 року ПП «ШЛЯХ-КОНТРАКТ» було подано до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року, в якій в підпункті 12.1.1 рядку 12.1 «обсяг придбання, податок на додану вартість, сплачений митним органам за основною ставкою» в колонці Б «сума податку на додану вартість» задекларовано значення « 65983282.

Позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м.Києві з листом Вих. № 03/11 від 03.11.2015 щодо приведення у відповідність до поданої декларації за липень 2015 року ДПВ рахунку підприємства в системі електронного адміністрування ПДВ.

Державна податкова інспекція у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві листом №15167/10/26-56-11-01-23 від 12.12.2015 повідомила позивачу про те, що відповідно до змін внесених до Податкового кодексу України Законом № 643 до формування реєстраційної суми в системі електронного адміністрування ПДВ не включаються показники митних декларацій складених до 1 липня 2015 року.

Вважаючи зазначену бездіяльність протиправною та вважаючи, що Державна фіскальна служба України має збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму митних платежів відповідно до додаткових митних декларацій за липень 2017 року, ПП «ШЛЯХ-КОНТРАКТ» звернулось із даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку про протиправну бездіяльність податкового органу щодо незабезпечення можливості автоматичного збільшення значення суми податку позивачем, на яку підприємство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, що сформована на підставі додаткових митних декларацій та задекларована в податковій декларації з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 4 Податкового кодексу України визначені основні засади, на яких ґрунтується податкове законодавство України. Зокрема, до основоположних принципів податкового законодавства належать: принцип рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, яким передбачено забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; принцип презумпції правомірності рішень платника податку, згідно якого в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу; принцип соціальної справедливості, яким передбачено установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків; принцип стабільності, відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року, тощо.

Відповідно до пунктами 2001.1, 2001.2 статті 2001 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Нормами пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України встановлено, що Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

S ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників S НаклОтр та S НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників S НаклОтр, S НаклВид та S Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми S Накл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.12 статті 201 Податкового кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Нормами пункту 187.8 статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Згідно з положеннями частини 1 та 3 статті 260 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації. Для випуску товарів відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією застосовуються курси валют, визначені відповідно до статті 3 1 цього Кодексу, заходи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату прийняття органом доходів і зборів тимчасової митної декларації для оформлення. Якщо декларант не володіє точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар.

Відповідно до частини 1статті 261 Митного кодексу України у разі подання відповідно до статей 259 і 260 цього Кодексу попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, Позивачем відповідно до контракту № SHC-030215 від 03.02.2015 укладеного з Компанією "SCAOXING ZEIJING FABRIC CO" LTD здійснено ввезення на митну територію України товару за тимчасовими митними деклараціями № 255381тн від 05.06.2015, № 255382тн від 05.06.2015, №255385тн від 06.06.2015, №255455тн від 08.06.2015, № 255537тн від 10.06.2015, № 255538ТН від 10.06.2015, № 248167ТН від 13.06.2015, № 248168тн від 13.06.2015, № 255822ТН від 18.06.2015, №255860ТН від 19.06.2015, №255861ТН від 19.06.2015, № 294021ТН від 20.06.2015, № 294022ТН від 20.06.2015, № 294023ТН від 20.06.2015, № 255966ТН від 22.06.2015, № 255997Тн від 23.06.2016, №256035ТН від 24.06.2015, №256034ТН від 24.06.2015, № 078908ТН від 25.06.2015, № 078909ТН від 25.06.2015, № 078910ТН від 25.06.2015, № 256073Тн від 25.06.2015, № 256075Тн від 25.06.2015, № 256099ТН від 26.06.2016, № 256119ТН від 26.06.2015, № 256101Тн від 26.06.2015№ 256130Тн від 27.06.2015.

Додаткові митні декларації, з зазначенням у них точних відомостей про товари, задекларовані за вказаними тимчасовими деклараціями позивачем було подано в липні 2015 року.

Оскільки тимчасова або неповна декларація не є завершальним документом, її подання не є фактом завершення декларування, а передбачає лише спрощений порядок випуску товарів у вільний обіг. Таке спрощення покладає на декларанта обов'язок протягом 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, тим самим забезпечується завершеність процедури декларування. Прийняття митним органом такої декларації і є завершальним юридичним фактом правовідносин митного оформлення.

Таким чином після подання тимчасової митної декларації можливі зміни щодо зазначених у ній відомостей, зокрема й вартості ввезеного на митну територію товару, що є базою оподаткування ПДВ, остаточні ж відомості про такі товари будуть міститись у митній декларації, заповненій у звичайному порядку. Тому у разі випуску товарів у вільний обіг у спрощеному порядку з поданням платником тимчасової митної декларації суми ПДВ відносяться до податкового кредиту на підставі поданої платником та прийнятої митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку з установленим обсягом даних, яка підтверджує завершення декларування ввезеного на митну територію товару (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України справа №2а-18022/12/2670 від 23 червня 2015 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги щодо протиправної бездіяльності контролюючого органу та необхідності вчинити дії щодо збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки право на включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість сплаченого у ціні товару ввезеного за контрактом № SHC-030215 від 03.02.2015 в червні 2015 року за тимчасовими митними деклараціями виникло у позивача тільки після подання в липні 2015 року додаткових митних декларацій, а отже саме відповідні додаткові митні декларації подані в період з 01.07.2015 по 20.07.2015 є підставою для врахування у податкові обліку суми ПДВ у розмірі 6 592 575,63 грн.

Згідно з декларацією позивача з податку на додану вартість за липень 2015 року ПП «ШЛЯХ -КОНТРАКТ» в підпункті 12.1.1 рядку 12.1 "обсяг придбання, податок на додану вартість, сплачений митним органам за основною ставкою" в колонки Б "сума податку на додану вартість" задекларовано значення "6 598 328".

Таким чином посилання апелянта, як на обґрунтування відсутності підстав для збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму митних платежів відповідно до додаткових митних декларацій за липень 2017 на суму 6 592 575,63 грн., оскільки товар було ввезено та тимчасові декларації подані в червні 2015 рок.

Будь-яких інших підстав для незабезпечення автоматичного збільшення значення суми податку, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладених на суму податку у розмірі 6 592 575,63 грн., яка була сформована на підставі додаткових митних декларацій складених в період з 01.07.2015 по 20.07.2015 апелянтом наведено не було.

З огляд на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо протиправної бездіяльності Державної фіскальної служби України щодо незабезпечення автоматичного збільшення значення суми податку та зобов'язання Державної фіскальної служби України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладених на суму податку 6 592 575,63 грн., яка була сформована ПП «ШЛЯХ-КОНТРАКТ», на підставі додаткових митних декларацій, складених з 01.07.2015 по 20.07.2015 та задекларована у податкові декларації за липень 2015 року

Згідно положень статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, з огляду на протиправну бездіяльність податкового органу щодо невчинення дії щодо збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладених, яка була сформована ПП «ШЛЯХ-КОНТРАКТ», на підставі додаткових митних декларацій, складених з 01.07.2015 по 20.07.2015 та задекларованої суми у податкові декларації за липень 2015 року

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі не спростовують висновку суду першої інстанції. Натомість оскаржувана постанова суду ухвалена у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: І.О. Лічевецький

Є.О. Сорочко

Повний текст виготовлено 20 вересня 2017 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Лічевецький І.О.