Постанова № 68979713, 14.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 758/4601/17 Головуючий у 1-й інстанції: Ларіонова Н.М.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Файдюка В.В.

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу,

апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 23 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України у місті Києві призначити ОСОБА_2 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії у відповідності до частини другої ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 березня 2017 року.

Постановою Подільського районного суду міста Києва від 23 червня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком, яка була призначена йому 22.04.2001 року відповідно до Закону України «Про державну службу», в зв'язку із досягненням 50-річного віку, згідно протоколу №32470.

01 березня 2017 року позивач звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою, в якій просив призначити йому пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 31).

Листом від 14.03.2017 №14890/04 відповідач відмовив у переведенні на інший вид пенсії, оскільки ОСОБА_2 отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», а проведений умовний розрахунок пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є недоцільним, так як веде до зменшення розміру пенсії у порівнянні з раніше призначеною пенсією відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с. 6).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку пенсійного органу та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою саме про призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак призначення пенсії здійснюється один раз та позивач скористався своїм правом на призначення пенсії за віком у 2001 році, яка була призначена йому відповідно до Закону України «Про державну службу», тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.

У частині першій статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої ст.10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з приписами частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV, однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 31.03.2015 (справа №21-612а14).

Як свідчать матеріали справи, 01.03.2017 ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою саме про призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 31).

Тобто, позивачу вперше призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон №1058-ІV.

Оскільки за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше 01 березня 2017 року, тому відповідач безпідставно застосував до спірних правовідносин положення частини третьої статті 45 Закону №1058-IV, а не частини другої статті 40 Закону №1058-IV.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 29.11.2016 (справа №133/476/15-а).

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відмова пенсійного органу при призначенні позивачу пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії у відповідності до частини другої ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є порушенням законних прав та інтересів останнього.

Згідно частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні постанови Подільського районного суду міста Києва від 23 червня 2017 року.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Подільського районного суду міста Києва від 23 червня 2017 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України у місті Києві призначити ОСОБА_2 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії у відповідності до частини другої ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 березня 2017 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.В. Файдюк

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Файдюк В.В.