Ухвала суду № 68979610, 11.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4701/16 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

11 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участі секретаря: Козлової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.07.2017 у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Київенерго» про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ПАТ «Укртелеком» в особі Київської міської філії ПАТ «Укртелеком» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 25.05.2015 індексний № 21548153 про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна «ТП-5260 (гр. приміщень №19) літ. А» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 643277380000) площею 77,5 кв.м, розташований за адресою: місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 18-А.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.07.2017 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції від 24.07.2017 та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судове засідання - 05.09.2017 з'явились представники позивача, відповідачів та третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що державним реєстратором не дотримано вимог чинного законодавства при перевірці поданих заявником документів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно матеріалів справи Публічне акціонерне товариство «Київенерго» 05.05.2015 звернулось до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві із заявою № 11256560 про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення «Трансформаторна підстанція» № 5260 (група приміщень № 19), що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 18А (літера А) площею 77,5 кв.м.

За наслідками розгляду даної заяви та доданих документів державний реєстратор прийняв оскаржуване рішення № 21548153 від 25.05.2015, яким вирішив провести державну реєстрацію права власності на ТП-5260 (гр. приміщень № 19) літ. А, що розташований: місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 18-А за Публічним акціонерним товариством «Київенерго», податковий номер 00131305, відкрити розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна.

Вказуючи на неправомірність рішення № 21548153 від 25.05.2015 позивач звернувся до суду, так як вважає, що воно прийняте з порушенням законодавства, оскільки заявлений на реєстрацію об'єкт є частиною іншого об'єкта нерухомого майна, право власності на який вже зареєстровано за позивачем.

Так, спеціальним законом, який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004.

Відповідно до приписів частини третьої ст. 10 Закону України № 1952-IV від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Згідно п. 3 частини третьої ст. 10 Закону України № 1952-IV від 01.07.2004 державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

Відповідно до частини четвертої ст. 18 Закону України № 1952-IV від 01.07.2004 державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Колегія суддів також враховує висновок Верховного Суду України, викладений в постанові № 21-760а15 від 22.09.2015.

Так, Верховний Суд України у вищенаведеній постанові № 21-760а15 від 22.09.2015 посилався на необхідність застосування п. 8-1 частини другої ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно якої під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема, щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

При цьому, Верховний Суд України за наслідками аналізу вищенаведеної норми дійшов висновку, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Таким чином, на переконання колегії суддів, саме державний реєстратор, як суб'єкт владних повноважень, під час державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію щодо відсутності суперечностей між заявленими правами та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, тобто наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, для запобігання випадкам одночасного існування подвійної державної реєстрації прав на нерухоме майно.

В той же час, згідно матеріалів справи Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позивачу - Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» видано свідоцтво про право власності за № 186-В від 15.02.2006 на будівлю АТС-242,243 за адресою: місто Київ, вулиця Єреванська, 18-А і на ньому вчинені реєстраційні написи КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна».

У загальний обсяг зареєстрованого за ПАТ «Укртелеком» майна входить і будівля трансформаторної підстанції №5260 за адресою: місто Київ, вулиця Єреванська, 18-А.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.04.2015 у справі № 5011-41/11385-2012 за позовом ПАТ «Київенерго» до ПАТ «Укртелеком» про визнання права власності на вбудовану будівлю трансформаторної підстанції № 5260 площею 74,6 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, 18-А у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 рішення Господарського суду м. Києва від 09.04.2015 у справі № 5011-41/11385-2012 залишено без змін, а апеляційну скаргу ПАТ «Київенерго» без задоволення.

Судове рішення набрало законної сили.

Згідно частини першої ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи раніше зареєстроване право власності на «Трансформаторну підстанцію» № 5260 (група приміщень № 19) за ПАТ «Укртелеком», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстав для проведення державної реєстрації права власності на зазначений об'єкт у відповідача не було.

Посилання апелянта на те, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства колегія суддів вважає помилковими, так як позовні вимоги позивача ґрунтуються на протиправності рішення державного реєстратора як суб'єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, у зв'язку з недотриманням ним вимог Закону України № 1952-IV та Порядку, а саме проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна за наявності подвійної реєстрації.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.07.2017 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 18.09.2017.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

оловуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Безименна Н.В.

Аліменко В.О.