Ухвала суду № 68979064, 15.09.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

15 вересня 2017 року м. Київ № 826/11489/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва - Аблов Є.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов від 04.09.2017 року №47119525 та від 06.09.2017 року №54638097,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедала Олександра Олександровича про стягнення виконавчого збору від 04.09.2017 року №47119525;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедала Олександра Олександровича про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2017 року №54638097.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; спори фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за виключенням спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю.

Частиною 2 ст. 4 цього Кодексу встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

У ч. 1 ст. 181 КАС України зазначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, постановлених в порядку цивільного судочинства визначається Розділом VII Цивільного процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ч. 2 ст. 384 ЦПК України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі по тексту - Закон №1404-VIII) встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Крім того, у постанові Верховного суду України від 24.02.2016 року у справі №6-3077цс15 зазначено, що ч. 1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Інший порядок судового оскарження, у тому числі коло учасників цього оскарження, визначено розділом VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» Цивільного процесуального кодексу України і статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до частини четвертої ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV (надалі - Закон №606-XIV) рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ. З урахуванням змісту ст.ст. 383, 384, 386, 387 Цивільного процесуального кодексу України у вказаній постанові зроблено висновок, про те, якщо законом установлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Аналіз вищевикладених положень свідчить, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення сторонами виконавчого провадження, здійснюється за правилами того судочинства, якими суд керувався при прийнятті цього судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (боржник за виконавчим листом №2-12302/11, виданого 19.02.2015 року Шевченківським районним судом міста Києва) не погоджується з рішенням та діями старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №47119525, яке було відкрите на виконання виконавчого листа №2-12302/11, виданого 19.02.2015 року Шевченківським районним судом міста Києва.

З огляду на те, що даний позов стосується порушення прав особи під час виконання судових рішень, ухвалених відповідно до ЦПК України, та враховуючи положення ст. 181 КАС України, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, ч. 1 ст. 4 Закону №1404-VIII, даний спір не може розглядатись за правилами адміністративного судочинства. Позивачу слід звернутися до суду, який видав виконавчий лист.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 07.06.2016 року у справі №21-5470а15, від 30.06.2015 року у справі №21-278а15 та від 01.12.2015 року у справі №21-3404а15.

Щодо посилань позивача на ч. 2 ст. 74 Закону №1404-VIII як підставу звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва, суд зазначає наступне.

У ч.2 ст.74 Закону №1404-VIII, зазначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Аналіз ч.1 та ч.2 ст.74 Закону №1404-VIII свідчить, що сторонами, іншими учасниками та особами можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення - до суду, який видав виконавчий документ, а щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) - до відповідного адміністративного суду.

З огляду на те, що у даній справі оскаржуються дії працівника відповідача (старшого державного виконавця), вчинені на виконання виконавчого листа №2-12302/11, виданого 19.02.2015 року Шевченківським районним судом міста Києва, то суд приходить до висновку про необґрунтованість посилань позивача на ч. 2 ст.74 Закону №1404-VIII як підставу обрання підсудності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.109 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109, ст.ст. 160, 165 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов від 04.09.2017 року №47119525 та від 06.09.2017 року №54638097 в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедала Олександра Олександровича про стягнення виконавчого збору від 04.09.2017 року №47119525.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

Суддя Є.В. Аблов