Постанова № 68978714, 19.09.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2354/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІКО-УКРАЇНА" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВІКО-УКРАЇНА" (далі - ТОВ "АВІКО-УКРАЇНА") звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.03.2017р. №0004031403, №0004041403, №0004051403.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 24.02.2017р. посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області було проведено документальну, планову виїзну перевірку ТОВ "АВІКО-УКРАЇНА" з питань дотримання вимог законодавства за період з 01.01.2014р. по 30.09.2016р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 30.09.2016р., за результатами якої складено акт перевірки №000020/15-32-14-03/37008104 з висновками якого позивач не був згоден та у порядку досудового врегулювання спору відповідачу 01.03.2017р. були направлені заперечення на даний акт перевірки та відповідачем 10.03.2017р., на заперечення складено висновок № 1743/10/15-32-14-03-10. Позивач зазначив, що на підставі зазначених висновків перевірки було прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 15.03.2017р. №0004031403, №0004041403, №0004051403, з якими позивач не погоджується. Позивачем зазначено, що перевіряючі у акті перевірки посилаються на додаток №6, де ніби - то рахуються залишки товарів станом на 01.01.2014р., однак він складається лише із трьох колонок, а саме; «найменування товару», « 2014» та « 2015» за підписами ГДРІ ОСОБА_1. та ОСОБА_2 на відміну від розрахунку собівартості за методом середньозваженої вартості підприємства. Разом з тим, показники даних відомостей повністю співпадають із показниками податкових декларацій з податку на додану вартість на підставі яких можна розрахувати реальну собівартість проданого товару за відповідний рік, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV, П(0)БУ 9 «Запаси», П(С)БУ 16 «Витрати», а також норм Податкового кодексу України. Позивач наголошував, що під час проведення перевірки з'ясувались обставини арифметичної помилки, яка була допущена позивачем під час складання фінансової звітності - Балансу станом на 01.01.2014р., а саме: сальдо по рахунку 28 «Товари» станом на 01.01.2014р. склало 4 566 507,43 грн., замість помилково зазначеної 1 566 047,52. грн. При переписуванні с чернетки була допущена технічна помилка, тому позивач двічі письмово просив відповідача вважати дійсними всі первинні бухгалтерські документи, які були надані у ході планової перевірки та також які - були надані і в копіях на 274 аркушах як додатки до відповіді підприємства на два запити відповідача від 17.02.2017р., у тому числі було надано і виправлений фінансовий звіт підприємства за 2014-2015роки, однак відповідач посилається лише на дані помилкового фінансового звіту замість всіх документів первинного бухгалтерського обліку за період 01.01.2014р. по 30.09.2016р. Разом з тим, позивач вважає, що висновки податкової стосовно «завищення» собівартості товарних запасів за 2014-2015 роки будуються виключно на власних судженнях, без урахування первинних документів підприємства, документів бухгалтерського обліку, без урахування фактичних показників залишків на початок перевіряємого періоду, не враховуючи документів, які надавались перевіряючим під час проведення планової документальної перевірки та їх копій на 274 аркушах, які були надані разом із відповіддю на два запити відповідача від 17.02.2017р., що стосуються документальної перевірки для їх врахування при складанні акту документальної перевірки від 21.02.2017р., у зв'язку з чим встановлення заниження позивачем податку на прибуток у відповідача є, на думку позивача, безпідставним та не відповідає дійсності. Позивачем зазначено, що під час проведення планової документальної перевірки відповідачем інвентаризація залишків товарних запасів не проводилась і фактичні дані бухгалтерського обліку підприємства представники відповідача під час перевірки, яким неодноразово письмово позивачем надавались, не враховані з чого, на думку позивача, випливає безпідставність встановлених порушень викладених у новій редакції акту, а саме у п.3.2.1 «Податкові зобов'язання з податку на додану вартість».

12.09.2017р. до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи у письмовому провадженні.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов, зазначивши, що у період з 01.01.2014р. по 30.09.2016р. ГУ ДФС в Одеській області було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "АВІКО-УКРАЇНА" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт від 24.02.2017р. №000020/15-32-14-03/37008104. Представником відповідача зазначено, що проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. у сумі 7167260,00грн. на підставі документів зазначених в додатку №4 до акту перевірки «Узагальнений перелік документів», які були використано при проведенні перевірки ТОВ"АВІКО-УКРАЇНА", встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 05.1 Декларацій «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на 250088,00грн. за 2014 рік, а саме за даними перевірки собівартість реалізованих товарів склала 6917172,00грн., за даними підприємства 7167260,00грн. За даними перевірки при застосуванні методу оцінки запасів середньозваженої ціни було встановлено завищення суми собівартості за 2015 рік на 3583554,00грн., внаслідок чого занижено фінансовий результат до оподаткування на 3583554,00 грн. та розрахунок наведено у додатку до акту перевірки №6. Разом з тим, представниками відповідача зазначено, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2014р. по 30.09.2016р. встановлено заниження суми з податку на прибуток у розмірі 690056,00грн. Також, проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2014р. по 30.09.2016р. у сумі 11918555,00грн., на підставі документів, зазначених у додатку №4 до акту перевірки, встановлено заниження задекларованого ТОВ "АВІКО-УКРАЇНА" показника з податку на додану вартість за грудень 2015 року - у розмірі 382910,00грн., за вересень 2016 року - у розмірі 225482,00грн. Також, представниками відповідача зазначено, що проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2014р. по 30.09.2016р. у загальній сумі 467903,00грн. на підставі документів зазначених у додатку №4 до акту перевірки, встановлено завищення задекларованих показників у рядку №16 колонка Б «Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду», внаслідок порушень зазначених у п.3.2.1 акту перевірки, у сумі 171541,00грн. та перевіркою повноти визначення податку на додану вартість за період з 01.01.2014р. по 30.09.2016р. встановлено завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 222174,00грн.

Згідно з ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У період з 30.01.2017р. по 10.02.2017р. працівниками ГУ ДФС в Одеській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "АВІКО-УКРАЇНА" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014р. по 30.09.2016р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 30.09.2016р., за результатами якої складено акт від 24.02.2017р. №000020/15-32-14-03/37008104. (а.с. 24-38 т.1)

У ході перевірки було встановлено порушення ТОВ «Авіко-Україна»:

-п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ, ст.1 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», П(С)БО 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246, П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73, П(С)БО 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, у результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на 726025,00грн. за 2015 рік;

-п.198.5 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України у результаті чого встановлено: 1.завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 222174,00грн. 2. заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 557759,00грн.;

-п.п.14.1.54, п.п.14.1.80 п.14.1 ст.14, п.127.1 ст.127, п.п.162.1.3. п.162.1 ст.162, п.163.1 ст.163, п.п.168.1.1., п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме не сплачено (не перераховано) податковим агентом податок на доходи фізичних осіб до бюджету за період, що перевірявся, на суму 3064,50грн.;

-п.п.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення», п.162.1 ст.162, п.163.1 ст.163, п. п. 168.1.1, п.п.168.1.2 ст.168 ст. 168, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме занижено зобов'язання з військового збору у загальній сумі 915,98грн.;

-п.51.1 ст.51, п.п. «б» 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме податкова звітність про суми доходів нарахованих на користь платників податків за перевіряємий період надавалась не в повному обсязі та з недостовірними даними облікової картки платників податків.

Позивач, не погоджуючись з висновками акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області від 24.02.2017р. №000020/15-32-14-03/37008104, звернувся до ГУ ДФС в Одеській області із запереченнями від 01.03.2017р. №5-1 на акт перевірки від 24.02.2017р., у якому просив переглянути відповідність фактичним показникам бухгалтерського обліку підприємства показники відображені у складеному акті документальної планової виїзної перевірки в частині перерахунку собівартості реалізованої продукції за 2015 рік за методом вибуття товару по середньозваженій величині з урахуванням пояснень підприємства та наданих у копіях до них відповідних документів від 21.02.2017р. (а.с.43-44 т.1)

За результатами розгляду заперечення ТОВ «Авіко-Україна» від 01.03.2017р. №5-1 ГУ ДФС в Одеській області внесено зміни до акту перевірки від 24.02.2017р. №000020/15-32-14-03/37008104 та складено змінений акт від 10.03.2017р. №743/10/15-32-14-03-10 (а.с.16-21 т.1).

При цьому, у акті перевірки від 24.02.2017р. №000020/15-32-14-03/37008104, який викладені у новій редакції від 10.03.2017р. за №743/10/15-32-14-03-10 викладено висновки встановлених перевіркою порушень у наступній редакції:

-п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.8. п.138.4 ст.138, 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, ст.1 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», П(С)БО 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246, П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73, П(С)БО 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на 690056,00грн., у т.ч за 2014 рік на 45016,00грн., за 2015р. в сумі 645040,00грн.

-п.198.5 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено:1.завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 222174,00грн., 2. заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 557759,00грн.;

-п.п.14.1.54, п.п.14.1.80 п.14.1 ст.14, п.127.1 ст.127, п.п.162.1.3. п.162.1 ст.162, п.163.1 ст.163, п.п.168.1.1., п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України , а саме не сплачено (не перераховано) податковим агентом податок на доходи фізичних осіб до бюджету за період, що перевірявся, на суму 3064,50грн.;

-п.п.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення», п.162.1 ст.162, п.163.1 ст.163, п. п. 168.1.1, п.п.168.1.2 ст.168.1 ст. 168, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме занижено зобов'язання з військового збору у загальній сумі 915,98грн.;

-п.51.1 ст.51, п.п. «б» 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме податкова звітність про суми доходів нарахованих на користь платників податків за перевіряємий період надавалась не в повному обсязі та з недостовірними даними облікової картки платників податків.

Разом з тим, ГУ ДФС в Одеській області «Щодо розгляду заперечення директора ТОВ «АВІКО-УКРАЇНА» від 01.03.2017р. №5-1 було складено висновок від 10.03.2017р. №000167/15-32-14-03/37008104.(а.с.142-153 т.4)

На підставі зазначених висновків акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.03.2017р.:

- №0004031403, яким позивачу визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 50633,00грн.(а.с.13 т.1)

- №0004041403, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 557 759,00грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 278880,00грн.(а.с.14,т.1)

- №0004051403, яким позивачу визначено грошове зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 690 056,00грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 22508,00грн.(а.с.15 т.1)

Відповідно до п.5 "Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами" затвердженого наказом Мінфіну №727 від 20.08.2015р., факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до видів діяльності ТОВ «Авіко-Україна» відносяться: Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами (основний); Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

За нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999р. бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій. Згідно визначення, яке наведено у статті 1 Закону України №996-ХІУ, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У статті 9 даного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно положень Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 07.02.2013р №73 фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Разом з тим, відповідно до п.1,10,11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N318 це положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності. Собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси". Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. Відповідно до п.6,7 П(С)БО16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9

"Запаси" запаси - активи, які: утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством/установою.П.16 Положення №9 При відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу. Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Відповідно до п.п. 134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно податкової декларації з податку на прибуток ТОВ «Авіко-Україна» від 26.02.2015р. (а.с.50-51 т.1) позивачем у рядку 05.1 декларації «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт,послуг)» зазначено показники у розмірі 7167260,00грн.

При цьому, у п.3.1.2. акту перевірки від 10.03.2017р. №743/10/15-32-14-03-10 перевіряючими зазначено, що проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. в сумі 7167260,00грн. на підставі документів зазначених у додатку №4 до акту перевірки «Узагальнений перелік документів», які було використано при проведенні перевірки ТОВ «Авіко-Україна» встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 05.1 на 250088,00грн. за 2014рік.

Також, у п.3.1.3 акту перевірки від 10.03.2017р. №743/10/15-32-14-03-10 зазначено, що перевіркою відображених у рядку 02 Декларації «фінансовий» результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за період з 01.01.2015р. по 30.09.2016р. у загальній сумі 928089грн. встановлено, що на формування цього показника мало вплив відображення різниці між загальною сумою доходів та загальною сумою витрат. Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2015р. по 30.09.2016р. в сумі 928089грн. на підставі даних регістрів бухгалтерського обліку та первинних документів, перелік яких наводиться у додатку №4 до акта перевірки, встановлено завищення задекларованих ТОВ показників у рядку 2050 Звіту про фінансові результати «Собівартість реалізованої продукції» за 2015 рік на загальну суму 3583554,00грн.

Однак, ГУ ДФС в Одеській області всупереч вимогам п.5 "Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами" чітко не визначило на підставі яких саме документів встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників собівартості придбаних та реалізованих товарів за 2014 рік на 250088,00грн. та завищення витрат на суму собівартості за 2015 рік на 3583554,00грн. та які показники зазначених документів привели до встановлення таких порушень.

Разом з тим, додаток №4 до акту перевірки «Узагальнений перелік документів , які було використано при проведенні перевірки ТОВ «Авіко-України», на який ГУ ДФС в Одеській області посилається при встановлені порушень суб'єкта перевірка суперечить Порядку №727 носить загальний характер, без конкретного посилання на первинні документи, чим унеможливлює перевірку правомірності здійснення документальної перевірки.

Як свідчать матеріали справи, перевіряючі зверталися до керівника ТОВ «Авіко-Україна» із запитами від 15.02.2017р. №21/10/15-32-14-03-10 та від 17.02.2017 про надання додаткових документів для проведення перевірки (а.с.46-47 т.1)

Під час з'ясування офіційних обставин справи судом встановлено, що ТОВ «Авіко-Україна», у відповіді на запити та документи, що стосуються документальної перевірки для їх врахування при складанні акту документальної перевірки від 21.02.2017р. №5 було повідомлено перевіряючим про те, що під час перевірки з'ясувались обставини арифметичної помилки, яка була допущена під час складання балансу станом на 01.01.2014р., а саме сальдо по рахунку 28 «Товари в торгівлі» станом на 01.01.2014р. - склало 4566507,43грн., замість помилково вказаної -1566047,52грн. Разом з тим, товариство у своїй відповіді від 21.02.2017р. наголосило, що прибуток підприємства визначається на підставі даних бухгалтерського обліку, який ведеться відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, а не на підставі балансу (а.с.45).

Так, згідно відомості ТОВ «Авіко-Україна» оборотно-сальдових показників по обліку руху товару за 2014 рік, сальдо по рахунку 28 «Товари в торгівлі» станом на 01.01.2014р. - склало 4566507,43грн.(а.с.48 т.1), а за 2015 рік, сальдо по рахунку 28 «Товари в торгівлі» станом на 01.01.2015р. - склало 4208808,67грн.(а.с.48 т.1) Разом з тим, позивачем надано уточнюючий фінансовий звіт станом на 31.12.2014р. та станом на 31.12.2015р.

Як вбачається з вказаної відповіді від 21.02.2017р. №5 ТОВ «Авіко-Україна» позивачем надано до перевірки, зокрема, копії первинних документів щодо витрат пов'язаних з придбанням товару за перевіряємий період, копії оборотно-сальдових відомостей щодо руху товару та копії фінансових звітів, однак в акті перевірки від 24.02.2017р. №000020/15-32-14-03/37008104 (зі змінами від 10.03.2017р. №743/10/15-32-14-03-10) не надано оцінку наданим документам бухгалтерського обліку, у підтвердження дійсності допущення технічної помилки.

Натомість, в матеріалах справи наявні первинні документи підтверджуючі що фактичний залишок товарних запасів станом на 01.01.2014р. складав 4566047,00грн. та станом на 01.01.2015р. - 4208833,16грн., а саме інвентаризаційний опис №1 станом на 31.12.2013р., зведена відомість результатів інвентаризації ТМЦ ТОВ «Авіко -Україна» згідно наказу №і-з від 27.12.2013р., наказ про проведення інвентаризації №і-з ТОВ "АВІКО-УКРАЇНА", накази про проведення постійно діючої комісії ТОВ "АВІКО-УКРАЇНА" №і-2, №і-1, інвентаризаційний опис ТОВ "АВІКО-УКРАЇНА" №1 станом на 31.12.2014р., зведена відомість результатів інвентаризації ТОВ "АВІКО-УКРАЇНА" від 31.12.2014р., наказ Про проведення інвентаризації ТОВ "АВІКО-УКРАЇНА" №і-2, наказ №і-1 про зміни у складі постійної інвентаризаційної комісії ТОВ "АВІКО-УКРАЇНА" у 2014 році (а.с.72-82 т.1)

Відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У акті перевірки від 24.02.2017р. №000020/15-32-14-03/37008104 (зі змінами від 10.03.2017р. №743/10/15-32-14-03-10) ГУ ДФС в Одеській області зазначає, що у бухгалтерському обліку не передбачено подання уточнюючої звітності, виправлення помилок попередніх періодів здійснюється у фінансовій звітності у звітному періоді шляхом коригування показників на початок такого звітного періоду.

Частинами 1,2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. N 996-XIV визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Тобто, головною метою складання фінансової звітності є достовірна оцінка минулих, поточних та майбутніх подій господарської діяльності.

Порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності викладено у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку №6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 №137 (далі - П(С)БО №6).

Відповідно до положень П(С)БО №6 виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності. Облікова оцінка може переглядатися, якщо змінюються обставини, на яких базувалася ця оцінка, або отримана додаткова інформація. Підприємству слід розкривати зміст і суму змін в облікових оцінках, які мають суттєвий вплив на поточний період або, як очікується, суттєво будуть впливати на майбутні періоди.

При цьому судом встановлено, що виявлена під час перевірки технічна помилка залишків запасів товару не вплинула на фінансовий результати товариства, що підтверджується видатковими та податковими накладними з реалізації та приходу товару за 2014 та 2015 роки (а.с.84-222 т.1, 1-249 т.2, 1-249 т.3, 1-102 т.4).

У п.3.2.1 акту перевірки від 24.02.2017р. №000020/15-32-14-03/37008104 (зі змінами від 10.03.2017р. №743/10/15-32-14-03-10) ГУ ДФС в Одеській області було встановлено, що товариство не нарахувало податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування по операціях, що не є об'єктом оподаткування у загальному розмірі 608392,00грн.

Так, у ході перевірки було встановлено невідповідність залишків товару по Тилмокс 25% Авіко, Вітамін С-селеніум, Б.К.М. порошок, Ультрамарин порошок, Коліпрім Авіко 48%, Авіциклін 20% станом на 31.12.2015р. та 31.12.2016р.

У додатку 5 до висновку перевіряючими ГУ ДФС в Одеській області було складено перелік податкових накладних придбаних товарів, щодо яких встановлено невідповідність залишків товару.(а.с.22 т.1)

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні письмові докази проведеної ГУ ДФС інвентаризації залишків товарних запасів та відсутні посилання на відповідні документи що послугували прийняттю висновку про нестачу товарних запасів.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Згідно п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку

П.198.5 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу.

Жодного належного доказу та обґрунтування, з відповідним посиланням на первинні документи, того, що ТОВ «Авіко-Україна» завищено собівартість товарних запасів за 2014-2015 роки не зазначено в акті перевірки, а також не зазначено податковим органом, як суб'єктом владних повноважень, який відповідно до ст.71 КАС України повинен довести правомірність своїх рішень, у запереченнях на позов.

Між тим, у позивача наявні первинні документі, які підтверджують дані визначені у податкових деклараціях (розрахунках), а саме фінансової та статистичної відомості, регістри податкового та бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Авіко-Україна» є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області 15.03.2017р. №0004031403, №0004041403, №0004051403 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно п.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року N3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який поданий юридичною особою встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з платіжного доручення №1003 від 19.04.2017р. позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 23998,00грн.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіко-Україна» у повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіко-Україна» 23998,00грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 158 - 163,167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіко-Україна» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області 15.03.2017р. №0004031403, №0004041403, №0004051403.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіко-Україна» (код ЄДРПОУ 37008104, м.Одеса вул. Мала Арнаутська 109) сплачений судовий збір у сумі 23998,00 грн. (двадцять три тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.О. Танцюра