Постанова № 68977798, 06.09.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2017 р. Справа № 804/4921/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2017 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати акт Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, а саме: рішення про застосування фінансових санкцій від 23.11.2016 №000022/04-10-40-2609416741.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем на підставі акта від 18.11.2016 за №95/04-10-40-2609416741 Про результати фактичної перевірки з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями то/або тютюновими виробами було складено рішення про застосування штрафних санкцій від 23.11.2016 за №000022/04-10-40-2609416741, яким до позивача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 17000, 00 грн., згідно з абзацами 15 ст.17 ЗУ Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Зазначений акт перевірки від 18.11.2016 р. за №95/04-10-40-2609416741 позивач вважає таким, що складений протиправно, та, як наслідок, винесене на підставі даного акта рішення про застосування штрафних санкцій від 23.11.2016 р. за №000022/04-10-40-2609416741 таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2017 провадження по справі було відкрито та призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання з`явився, підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила задовольнити позов за викладених у ньому підстав.

Відповідач та третя особа в судове засідання своїх представників не направили, відомості про вручення судових повісток в матеріалах справи наявні, причини неявки невідомі.

При цьому, повноважним представником відповідача до суду надано копії документів, а саме: лист Виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області від 05.10.2016 р. №3148/05.20; наказ від 10.11.2016 р. №526 Про проведення фактичної перевірки ОСОБА_2В.; направлення на перевірку від 11.11.2016 р. №237; направлення на перевірку від 11.11.2016 р. №238; опис наявної готівки на місці проведення розрахунків; опис товару, який знаходиться на реалізації; пояснювальна записка ОСОБА_2; акт від 18.11.2016 р. за №95/04-10-40-2609416741; рішення про застосування фінансових санкцій від 23.11.2016 р. №000022/04-10-40-2609416741.

Від третьої особи будь-яких документів на адресу суду не надходило. Відтак позиція останньої, щодо даного адміністративного позову суду не відома.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрована в Західно-Донбаській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та є платником податків, зборів та обовязкових платежів.

Західно-Донбаською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, на підставі наказу Про проведення фактичної перевірки ОСОБА_2В. від 10.11.2016 р. за №526 та направлень на перевірку від 11.11.2016 р. №237 та від 11.11.2016 р. №238 проведено перевірку обєкту: кафе, розташованого за адресою: м.Першотравеньк, вул.Октябрьська, 12а, що належить субєкту господарювання ФОП ОСОБА_2, за результатами якої складено акт від 18.11.2016 р. за № 95/04-10-40-2609416741.

У зазначеному акті контролюючим органом зроблено висновок щодо порушення ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР та ст.11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР, а саме: реалізація алкогольних напоїв коньяк «Шустов» без марок акцизного збору встановленого зразка.

23.07.2016 р. Західно-Донбаською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесено рішення №000022/04-10-40-2609416741 про застосування фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн., згідно з абзацом 15 ст.17 ЗУ Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР.

Також, оскільки рішення від 23.07.2016 р. № 000022/04-10-40-2609416741 позивачем у встановленому законом порядку станом на 27.12.2016 оскаржено не було, контролюючим органом у відповідності до норм ст.59 ПК України сформовано податкову вимогу форми Ф від 27.12.2016 р. за №62346-04 на загальну суму 17000,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що визначають основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, врегульовані Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Згідно частини 4 статті 11 вказаного Закону алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за порушення норм цього Закону посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством, а саме: у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень;

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначений Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 (далі - Порядок № 790).

Відповідно до п.5 Порядку №790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, зокрема, є акт перевірки додержання субєктом господарювання встановлених законодавством вимог, обовязкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

Судом встановлено, що підставою для застосування штрафних санкцій шляхом винесення спірного рішення слугувала реалізація ФОП ОСОБА_2 неповної пляшки алкогольного напою коньяк «Шустов» без марок акцизного збору встановленого зразка.

Суд звертає увагу на те, що роздрібною торгівлею є діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування. Отже, така реалізація має бути засвідчена відповідним доказами наявність розрахункового чеку тощо.

Проте відповідачем до акта перевірки не додано жодного доказу, що підтверджував би цей факт. Акт перевірки від 18.11.2016 р. за № 95/04-10-40-2609416741, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуване рішення, не відображає детального опису виявленого порушення, а саме не вказано, за яких обставин відбувалася реалізація алкогольного напою коньяк «Шустов» без марок акцизного збору встановленого зразка. Проте позивачем зазначено, що реалізована пляшка була не повною, адже певна кількість напою була раніше реалізована. Також звертає увагу, що жодним нормативним актом не передбачено обов'язок наклеювати акцизну марку після реалізації частини напою.

З огляду на пояснення позивача, суд вважає, що для зібрання належних доказів, відповідачу було необхідно перевірити залишки алкогольних напоїв на наявність акцизних марок.

Окрім того, у відповідності до пункту 86.5 статті 86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Судом встановлено, що перевірка здійснена 14 листопада 2016 року, в той час як акт перевірки складено 18 листопада 2016 року.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, враховуючи той факт, що відповідачем не надано до суду належних та беззаперечних доказів вини позивача, отже відповідач як суб'єкт владних повноважень документально не підтвердив обґрунтованість своїх висновків та правомірність застосування до позивача штрафних санкцій на підставі рішення від 23.07.2016 року №000022/04-10-40-2609416741, останнє було винесено протиправно.

При цьому зважаючи на те, що саме рішення від 23.07.2016 року №000022/04-10-40-2609416741є правовим актом індивідуальної дії, який згідно з приписами частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі його неправомірності визнається судом протиправним та скасовується, суд, керуючись положеннями частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення від 23.07.2016 року №000022/04-10-40-2609416741.

Щодо позовних вимог про скасування акта, слід зазначити, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд вказує, що акт не є рішенням субєкта владних повноважень, та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обовязків для позивача. Акт є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення в ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Правовий акт індивідуальної дії - це правовий акт компетентного органу або посадової особи, виданий на підставі юридичних фактів і норм права, що визначає права, обов'язки або міру юридичної відповідальності конкретних осіб. Обовязковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акта індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обовязковість його приписів для відповідного субєкта, дотримання якого забезпечується правовими механізмами.

Самі висновки ревізорів-інспекторів, які викладені в актах перевірок (звірок), не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи. Зроблені в акті перевірки висновки можуть, в подальшому, стати підставою для прийняття рішення (вчинення дій) податковим органом, які, в свою чергу, і можуть бути предметом оскарження, і саме під час встановлення правомірності та обґрунтованості такого рішення (вчиненої дії) має бути надано правову оцінку тим висновкам (доводам), які стали підставою для прийняття рішення (вчинення дій) субєктом владних повноважень. а оцінку самого акта слід здійснювати з урахуванням ч. 1 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою письмовими доказами є документи, акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судові витрати слід розподілити відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій від 23.11.2016 р. №000022/04-10-40-2609416741.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1