Постанова № 68977769, 13.09.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 р. Справа № 804/5059/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Військової частини А1314 про скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Військової частини А1314 з позовними вимогами:

- визнати незаконним та скасувати наказ командира Військової частини А1314 № 848 від 31.07.2017 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності, згідно якого клопотати перед командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України про накладення на командира 3 гаубичної самохідно-артилерійської батареї, 2 гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону військової частини А1314 капітана ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення позбавлення військового звання;

- стягнути на рахунок (Міністерства оборони України) Військової частини А1314 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 100000 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказ командира військової частини Військової частини А1314 № 848 від 31.07.2017 року, яким викладено клопотання перед командувачем Сухопутних військ Збройних сил України про накладення дисциплінарного стягнення, протиправним, оскільки прийнятий на підставі акта службового розслідування, який в свою чергу не містить події правопорушення, посилання на матеріали справи, які б підтверджували результати розслідування; не було надано можливість подати заперечення; копія наказу не була надана. Також, посилається на порушення вимог ст.87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України в частині застосування дисциплінарного стягнення з пропуском шести місяців з дня вчинення правопорушення. Крім того, зазначає, що вироку суду про визнання позивача винним в інкримінованому йому злочині станом на час винесення спірного наказу не було.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідачем надано до суду письмові заперечення на позов, в яких просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що дисциплінарне стягнення може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення тому що до зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці, а також час відсутності на службі без поважних причин, в той час як позивач був відсутній на службі з 22.08.2016 року, після обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а командуванню військової частини стало відомо про правопорушення лише 25.07.2017 року, отже термін притягнення військовослужбовця до відповідальності не пропущено. Також зазначає, що спірним наказом позивач не притягався до відповідальності, а лише викладено рішення клопотати про накладення такого. Вказує, що розслідування проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 82 від 15.03.2017 року, яким встановлено отримання позивачем грошових коштів від сторонньої особи з корисливих мотивів, що навіть за відсутності в діях позивача складу злочину є порушенням вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Кодексу честі офіцера Збройних Сил України. В рамках проведеного розслідування позивачем надавались письмові пояснення, будь-які заперечення не подавалась.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Наказом командувача оперативного командування «Схід» від 09.03.2015 року № 29 ОСОБА_3 призначено командиром 3-ї гаубичної самохідно-артилерійської батареї, 2-го гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону, бригадної артилерійської групи військової частини польова пошта В2830 (А1302).

Судом встановлено, що на підставі наказу військової частини А1314 від 27.07.2017 року № 832 проведено службове розслідування, за яким складено акт службового розслідування від 31.08.2017 року.

Згідно вказаного акта, в ході проведення службового розслідування встановлено, що 27.07.2017 року від начальника управління персоналу заступника начальника штабу військової частини А1314 стало відомо, що діловодством управління персоналу на імя командира військової частини А1314 отриманий рапорт від ТВО командира військової частини А1302 про зарахування в розпорядження командувача військ оперативного управління «Схід» командира 3-ї гаубичної самохідно-артилерійської батареї, 2-го гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону військової частини А1302 капітана ОСОБА_3 Згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпро від 10.07.2017 року зазначений офіцер знаходиться під домашнім арештом та обвинувачується у вчинені тяжких корупційних злочинів.

Так, судом встановлено, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження, внесене 14.06.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016150410000268 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 368, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 368 КК України.

Згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.07.2017 року у справі № 201/14636/16-к застосовано з 10.07.2017 року щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: м. Дніпро, пр.. Гагаріна, 173, кв. 88 строком до 8 вересня 2017 р.

Згідно акта службового розслідування, капітан ОСОБА_3 будучи командиром 3-ї гаубичної самохідно-артилерійської батареї, 2-го гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону військової частини А1302, з використанням наданої йому влади та службового становища, діючи умисно, з корисливих мотивів, поєднуючи свої дії з вимаганням, за не створення своєму колишньому підлеглому громадянину ОСОБА_5 перешкод в отриманні посвідчення учасника бойових дій, 13.07.2016 року одержав неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 5000 грн. Отримавши неправомірну вигоду, капітан ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_5 про те, що йому необхідно приїхати до м.Дніпро для вирішення питання щодо отримання посвідчення учасника бойових дій, у звязку з чим ОСОБА_5 приїхавши до м. Дніпро зустрівся з ОСОБА_3, який повідомив про те, що його посвідчення відправить через відділення «Нова пошта». 20.07.2016 року ОСОБА_5 у відділенні «Нова пошта» № 3 у м. Миколаїв отримав конверт, в якому знаходилось посвідчення учасника бойових дій.

За викладених обставин, дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.3 ст. 368 КК України; останній підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, а саме: одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

За наслідками службового розслідування наказом військової частини А1314 № 848 від 31.07.2017 року за порушення абзацу 2 статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України щодо непорушного додержання Конституції та законів України, Військової присяги, абзацу 6 статті 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України щодо зразкового виконання командирами військового обовязку, їх справедливого відношення до підлеглого особливого складу, п.4.2 Кодексу честі офіцера Збройних Сил України щодо взаємин з підлеглими, викладено клопотання перед командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України про накладення на командира 3-ї гаубичної самохідно-артилерійської батареї, 2-го гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону військової частини А1302 капітана ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення позбавлення військового звання.

Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №352 від 04.08.2017 року за порушення абзацу 2 статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, абзацу 6 статті 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на командира 3-ї гаубичної самохідно-артилерійської батареї, 2-го гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону військової частини А1302 капітана ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення позбавлення військового звання.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ).

Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Так, за приписами статей 1, 2, 4, 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

За стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (п.16 Дисциплінарного статуту ЗСУ).

Відповідно до статті 58 вказаного Статуту командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.

Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

Наведені норми Дисциплінарного статуту ЗСУ дають підстави дійти висновку, що суть дисциплінарного правопорушення полягає у невиконанні чи неналежному виконанні військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушенні військової дисципліни чи громадського порядку.

У відповідності до статті 68 Дисциплінарного статуту ЗСУ на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) попередження про неповну службову відповідність;

д) пониження в посаді;

е) пониження військового звання на один ступінь;

є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю;

ж) позбавлення військового звання.

Відповідно до вимог статей 83, 84, 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

Досліджуючи правомірність спірного наказу військової частини А1314 № 848 від 31.07.2017 року, суд зазначає, що підставою для його винесення став висновок службового розслідування щодо вчинення ОСОБА_3 дій, які кваліфіковані за ч.3 ст. 368 КК України, обвинувачення останнього у вчинені кримінального правопорушення, а саме: одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди. Вказаний висновок викладено в акті службового розслідування.

Отже твердження позивача про те, що акт службового розслідування не містить події правопорушення, посилання на матеріали справи, які б підтверджували результати розслідування, не відповідають дійсності та судом не приймаються.

Частиною 7 статті 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України встановлюється наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях - центральними органами виконавчої влади, яким вони підпорядковані.

Так, наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 року № 82 завтерджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в Збройних Силах України (далі Інструкція).

Пунктами 4.2 та 4.3 Інструкції зазначено, що акт службового розслідування підписується особами, якими воно проводилося. Кожен учасник розслідування має право викласти свою окрему думку.

Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд посадовій особі, яка призначила розслідування. До акта додаються всі матеріали розслідування.

Згідно пунктів 5.1 та 5.2 Інструкції посадова особа, яка призначала службове розслідування, розглядає у 10-денний термін акт та всі інші матеріали службового розслідування і приймає відповідне рішення.

Про прийняте рішення повідомляється військовослужбовцю, стосовно якого проводиться службове розслідування, а у випадках, передбачених пунктом 4.4 цієї Інструкції, також начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Аналізуючи наведені норми, суд стверджує, що ані приписами Дисциплінарного статуту ЗСУ, ані Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в Збройних Силах України не передбачено вручення примірника акта службового розслідування особі, відносно якої таке проводилось.

Відповідно до статті 87 Дисциплінарного статуту ЗСУ дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці, а також час відсутності на службі без поважних причин.

Судом встановлено, що про правопорушення, вчинене ОСОБА_3, командирові військової частини А1314 стало відомо лише в липні 2017 року, після отримання інформації від військової частини А1302.

Також, суд зазначає, що за своїм змістом спірний наказ військової частини А1314 № 848 від 31.07.2017 року не є рішенням про накладення дисциплінарного стягнення, а є лише клопотанням перед командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення військового звання.

Безпосередньо рішенням про накладення на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення є наказ командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 352 від 04.08.2017 року, яким на командира 3-ї гаубичної самохідно-артилерійської батареї, 2-го гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону військової частини А1302 капітана ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення позбавлення військового звання.

Позивачем у ході судового розгляду не надавались пояснення та документальне підтвердження щодо оскарження наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 352 від 04.08.2017 року.

На підставі викладеного суд робить висновок, що Військовою частиною А1314 було дотримано порядок проведення службового розслідування, за наслідками якого прийнято рішення про направлення командувачу Сухопутних військ Збройних Сил України клопотання про накладення на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення.

Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, з урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України відмовляє в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Військової частини А1314 про скасування наказу та стягнення моральної шкоди відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 18 вересня 2017 року

Суддя ОСОБА_1