Рішення № 6897434, 09.09.2008, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 2-572/2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 вересня 2008 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі: головуючого - судді Петуніна І.В., при секретарі Прокопенко 1.М., ОСОБА_1, за участю прокурора Сердюк А.Ю., Власенко Д.В., Кокорина О.Ю. відповідача ОСОБА_2 представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Димтиров справу за позовом прокурора м.Димитров в інтересах Димитровської центральної міської лікарні до ОСОБА_2 про стягнення суми, витраченої на лікування особи, потерпілої від злочину, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м.Димитров звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення з нього на користь Димитровської центральної міської лікарні витрат на лікування особи, потерпілої від злочину.

В обґрунтування вимог вказав, що постановою Димитровського міського суду Донецької області від 13.07.2007р. до ОСОБА_2 застосовано Закон України «Про амністію» та кримінальна справа за її обвинуваченням закрита із звільненням ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ст.272 ч.1 КК України. Згідно вказаної постанови, ОСОБА_2 працюючи на посаді машиніста конвеєру дільниці «Технологічний комплекс поверхні» ВП «шахта Центральна» ДП «Красноармійськвугілля» 17 лютого 2007 року під час виконання виданого їй та машиністу конвеєру ОСОБА_4 наряду майстром дільниці «Технологічний комплекс поверхні» ОСОБА_5 на роботу та обслуговування стрічкових конвеєрів №№1, 2 та зачистки 5 живильників, які є роботами з підвищеною небезпекою, приблизно о 17.30 годині по закінченню відкачки вугілля з бункерів на конвеєр, зупинила стрічкові конвеєри №№1, 2, а потім разом із ОСОБА_4 провела зачистку 5 живильників від гірничої маси. Після цього ОСОБА_2, разом із ОСОБА_4 під час огляду живильників встановили, що всередині живильника конвеєра № 2 є гірнича маса, у зв'язку з чим ОСОБА_4 стала зачищати ствол 2-го живильника від покладів вугілля, а ОСОБА_2 пішла здійснювати перевірку інших живильників. В подальшому, ОСОБА_2 в порушення вимог п.п.1.4, 2.1 «Інструкції з охорони праці для машиніста конвеєру дільниці технологічний комплекс поверхні» не переконавшись, закінчила машиніст конвеєру ОСОБА_4 роботи по зачистці живильника №2 від покладів вугілля чи ні, не попередивши ОСОБА_4 про необхідність запуску конвеєрів, підійшла до автоматизованого пульту управління та включила в роботу стрічкові конвеєра №№1, 2. В результаті руху конвеєрної ланцюжки ОСОБА_4, яка в той час продовжувала зачищати живильник №2 та знаходилася безпосередньо на конвеєрній стрічці, втратила рівновагу, впала на конвеєрну стрічку, внаслідок чого їй були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого вивиху головки правого стегна, забив грудної клітини та правого колінного суглоба, які за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Внаслідок цього ОСОБА_4 з 17.02.2007р. по 23.03.2007р. перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Димитровської ЦМЛ і на її лікування було витрачено 1936, 98 грн. В ході розгляду Димитровським міським судом кримінальної справи питання про відшкодування шкоди не вирішувалося. На підставі ст.ст.28, 29 КПК України, ст.1206 ЦК України просить стягнути з відповідача на користь Димитровської центральної міської лікарні 1936, 98 грн. на відшкодування витрат на лікування особи, потерпілою від злочину.

В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги, обґрунтовуючи їх викладеними в позовній заяві обставинами.

Представник Димитровської ЦМЛ підтримала вимоги прокурора у повному обсязі.

Відповідач суду пояснила, що позов визнає частково, оскільки вина потерпілої ОСОБА_4 також є, оскільки вона повинна була заблокувати конвеєр.

Представник відповідача вважає, що у позові повинно бути відмовлено у повному обсязі, оскільки Димитровською ЦМЛ не надано доказів скільки конкретно коштів вона витратила на лікування ОСОБА_4, а також просить врахувати вину ОСОБА_4, яка встановлена висновком судової гірничо-технічної експертизи, який є у матеріалах кримінальної справи.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно постанови Димитровського міського суду Донецької області від 13 липня 2007 року кримінальна справа у відношенні відповідача ОСОБА_6 припинена у зв'язку із застосуванням до неї амністії. За змістом постанови, ОСОБА_6 звинувачулася у тому, що вона працюючи на посаді машиніста конвеєру дільниці «Технологічний комплекс поверхні» ВП «шахта Центральна» ДП «Красноармійськвугілля» 17 лютого 2007 року під час виконання виданого їй та машиністу конвеєру ОСОБА_7 наряду майстром дільниці «Технологічний комплекс поверхні» ОСОБА_5 на роботу та обслуговування стрічкових конвеєрів №№1, 2 та зачистки 5 живильників, які є роботами з підвищеною небезпекою, приблизно о 17.30 годині по закінченню відкачки вугілля з бункерів на конвеєр, зупинила стрічкові конвеєри №№1, 2, а потім разом із ОСОБА_7 провела зачистку 5 живильників від гірничої маси. Після цього ОСОБА_2, разом із ОСОБА_7 під час огляду живильників встановили, що всередині живильника конвеєра № 2 є гірнича маса, у зв'язку з чим ОСОБА_7 стала зачищати ствол 2-го живильника від покладів вугілля, а ОСОБА_2 пішла здійснювати перевірку інших живильників. В подальшому, ОСОБА_2 в порушення вимог п.п.1.4, 2.1 «Інструкції з охорони праці для машиніста конвеєру дільниці технологічний комплекс поверхні» не переконавшись, закінчила машиніст конвеєру ОСОБА_7 роботи по зачистці живильника №2 від покладів вугілля чи ні, не попередивши ОСОБА_4 про необхідність запуску конвеєрів, підійшла до автоматизованого пульту управління та включила в роботу стрічкові конвеєра №№1, 2. В результаті руху конвеєрної ланцюжки ОСОБА_4, яка в той час продовжувала зачищати живильник №2 та знаходилася безпосередньо на конвеєрній стрічці, втратила рівновагу, впала на конвеєрну стрічку, внаслідок чого їй були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого вивиху головки правого стегна, забив грудної клітини та правого колінного суглоба, які за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (а.с.3-4).

Згідно довідки Димитровської центральної міської лікарні потерпіла ОСОБА_7 з 17.02.2007 року по 23.03.2007 року знаходилася на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні зазначеного закладу і на її лікування витрачено 1936, 98 грн. Питання відшкодування шкоди в кримінальному порядку не вирішувалось.

Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що з 01.09.2008р. працює у відділі кадрів. Машиністом конвеєру працювала з лютого 2006 року до кінця 2007 року. Вона була проінструктована всіма інструктажами. Вона виконала всі вимоги інструктажів, що стосувалися неї 17.02.2007р., коли стався нещасний випадок. Вона знайома з інструкцією з охорони праці машиністу конвеєру. Знаходитися на конвеєрі заборонено, навіть коли він виключений. Вона не вивішувалиа табличку «Обережно, працюють люди», оскільки працювала ще на 5-ти роботах. Вона не повинна вивішувати, оскільки ОСОБА_2 є старшою по рокам роботи та вона повинна вивішувати. Чим то другим, не підтверджується, що вона повинна вивішувати таблички, це совість людини. Звукові сигнали на конвеєрі не працювали. Вона не могла подати їй звукові сигнали, а вона не могла відповісти, як це передбачено інструкцією. Ліки були всі за рахунок лікарні, оскілки травма виробнича. Коли вона зачищала масу, відповідач стояла поруч та бачила, що вона робить цю роботу. Потім прийшли грузчики та майстер і вона пішла з ними. Потім включився перший та другий конвеєр. Перший конвеєр включила відповідач, хто включив другий - вона не знає. ОСОБА_2 знала, що вона працює. Знаходилася у лікарні з 17.02.2007р. по 23.03.2007р.

Відповідно до ст.1206 ч.1 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Цією нормою випадків зменшення розміру витрат закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого внаслідок його вини не передбачено. Крім того, Димитровською ЦМЛ наданий розрахунок у ліжко-днях з повною розшифровкою відповідних витрат.

Суд вважає, що ст.1193 ч.2 ЦК України до правовідносин цієї справи не повинна застосовуватися, оскільки вони вирішені іншою нормою ЦК, а саме ст.1206 ч.1 ЦК України.

З урахуванням вище зазначеного, суд вважає, що вимоги прокурора в інтересах Димитровської центральної міської лікарні про стягнення з ОСОБА_6 на користь Димитровської ЦМЛ витрат на лікування потерпілої ОСОБА_4 в розмірі 1936, 98 грн. обгрунтовані, законні і підлягають задоволенню. Тому суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Димитровської ЦМЛ вказану суму, задовольнивши позов в повному обсязі.

У відповідності з ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та на користь УДК у м.Донецьк витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

На підставі ст.1206 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 15, 57, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов прокурора м.Димитров в інтересах Димитровської центральної міської лікарні до ОСОБА_2 про стягнення витрат на лікування особи, потерпілої від злочину задовільнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Димитровської центральної міської лікарні (розрахунковий рахунок 35419002001957 в банк УДК в м. Димитров Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 01990855) витрати на лікування в розмірі 1936, 98 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судовий збір в розмірі 51 грн. та на користь УДК у м.Донецьк витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи в розмірі 30 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.