Ухвала суду № 68970253, 30.08.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/49934/17-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2017 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого слідчого судді Васильєвої Н.П.,

при секретарі Кострійчук В.В.,

за участю: прокурора Миропольця Д.О.,

за участю адвокатів Кучера О.В., Богомолова О.О.,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Печерського районного суду міста Києва клопотання слідчого в особливо важливих справах п,ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції Зубчука Р.В., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Миропольцем Д.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

В С Т А Н О В И В :

П'ятим відділом з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014220510002973 від 08.11.2014 за підозрою колишнього Харківського міського голови ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України.

29.08.2017 Слідчий в особливо важливих справах п'ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України молодший радник юстиції Зубчук Р.В., за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Миропольцем Д., звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено основне покарання у виді позбавляння волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, а відтак, усвідомлюючи невідворотність покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на інших підозрюваних, потерпілих, свідків, експертів та спеціалістів у кримінальному провадженні та таким чином перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, а відтак застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недоцільним. Разом з тим, під час визначення розміру застави, як альтернативного заходу, просив врахувати збитки завдані кримінальним правопорушенням, а саме 7 142 720 (сім мільйонів сто сорок дві тисячі сімсот двадцять) гривень, та визначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі не менше 7 000 000 (сім мільйонів) гривень.

Заслухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення підозрюваного ОСОБА_3 та його захисників, які заперечували щодо задоволення клопотання, посилаючись на позитивні дані про особу підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, необґрунтованість підозри, а також відсутність в кримінальному провадженні ризиків, з якими закон пов'язує доцільність застосування до особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, додатково долучені матеріали, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що У 2008 році ОСОБА_3, обіймаючи посаду заступника директора Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин - начальника управління земельних відносин Харківської міської ради,разом із ОСОБА_6, який обіймав посаду Харківського міського голови, ОСОБА_7, яка обіймала посаду заступника міського голови - директора Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, ОСОБА_8, який обіймав посаду заступника директора Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин - начальника управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, головного архітектора міста та іншими не встановленими на теперішній час особами як посадові особи органу місцевого самоврядування, уповноважені розглядати питання, пов'язані із контролем за дотриманням земельного законодавства, підготовкою висновків щодо доцільності та обґрунтованості вилучення земельних ділянок із власності територіальної громади тощо, вступили у попередню змову та, діючи всупереч інтересам служби, використовували своє службове становище, а саме незаконно відчужували із власності територіальної громади м. Харкова земельні ділянки на користь третіх осіб.

Згідно з досягнутою попередньою змовою ОСОБА_7 відповідно до займаної посади та наявних у зв'язку із цим повноважень, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч положенням Регламенту Харківської міської ради забезпечувала позитивний розгляд підлеглими працівниками очолюваного нею Департаменту заяв голови кооперативу про надання земельних ділянок у власність; підготовку проектів рішень про надання кооперативу земельних ділянок у власність; будучи доповідачем на сесіях Харківської міської ради створювала у депутатів Харківської міської ради уявлення щодо законності дій, очолюваного нею Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин.

ОСОБА_3 та ОСОБА_8, як підлеглі ОСОБА_7 працівники, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, за попередньою змовою із іншими учасниками вчинення злочинів, з метою реалізації злочинного умислу безпідставно вносили у проекти рішень сесії Харківської міської ради відомості про надання земельних ділянок у власність для кооперативу, який визначався ОСОБА_6 та ОСОБА_7

ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6, як Харківським міським головою, ОСОБА_7, ОСОБА_8, та іншими невстановленими особами, всупереч чинному законодавству, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою забезпечення позитивного розгляду депутатами Харківської міської ради питань про надання у власність земельних ділянок кооперативу при внесенні на розгляд сесії Харківської міської ради незаконно змінених проектів порядків денних умисно не повідомляв депутатів про такі зміни, використовував при цьому свій авторитет головної посадової особи Харківської міської ради для схиляння депутатів міської ради до позитивного голосування за підготовленими Департаментом містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради проектами рішень і у подальшому підписував такі рішення.

Зокрема встановлено, що рішенням 26 сесії 5 скликання Харківської міської ради № 283/08 від 23.10.2008 споживчому товариству «Житлово-будівельний кооператив «Аванатаж» у порушення вимог ст. 41 Земельного кодексу України, ст.ст. 133, 134 Житлового кодексу Української РСР, передано у власність земельні ділянки загальною площею 2,4478 га.

Судовим розглядом встановлено, що 17.08.2017 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, повторно (у редакції Закону від 05.04.2001).

Слідчий вказує, що ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою групою осіб, зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб, шляхом обману, сприяв зазначеним особам заволодіти земельними ділянками на території м. Харкова загальною площею 2,4478 га, чим спричинив збитки територіальній громаді м. Харкова на загальну суму 7 142 720 гривень.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчий в клопотанні вказує, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, підтверджується зокрема, інформацією ГУ БКОЗ СБ України № 14/1/5-78100 від 26.08.2016 на виконання доручення у порядку ст. 40 Кримінального процесуального кодексу України; рапортом № 17/1/5-2841вн-16 від 15.12.2016 про виявлення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України; протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 20.01.2017. на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва № 757/1549/17-к від 12.01.2017, згідно якого із автоматизованої системи документообігу з програмним забезпеченням «ДокПроф2.0» Харківської міської ради вилучено заяви СТ «ЖБК «Авантаж» про надання земельних ділянок, листи-резолюції, та відповіді на них; показаннями допитаного як свідка ОСОБА_9; показаннями допитаного як свідка ОСОБА_10; показаннями допитаного як свідка ОСОБА_11; показаннями допитаного як свідка ОСОБА_12; показаннями допитаного як свідка ОСОБА_13; рішенням 26 сесії 5 скликання Харківської міської ради № 283/08 від 23.10.2008, протоколом та стенограмою до нього, на підставі яких СТ «ЖБК «Авантаж», передано у власність земельні ділянки та виготовлено технічну документацію із землеустрою для отримання правовстановлюючих документів; матеріалами реєстраційної справи СТ «ЖБК «Авантаж», вилученої 15.09.2016 за результатами проведеного обшуку у Реєстраційній службі Харківського міського управління юстиції Харківської області на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва № 757/44841/16-к від 13.09.2016; іншими зібраними матеріалами кримінального провадження.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_3, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3, виходячи з наявних в наданих суду матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Так, ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

Матеріалами доданими до клопотання доводиться також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_3буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду; враховуючи при цьому, що останній має міцні соціальні зв'язки до кола яких входять особи керівного складу державних органів виконавчої влади, у т.ч. правоохоронних органів, існує обґрунтований ризик, що використовуючи свій майновий стан, свої соціальні зв'язки та авторитет у органах місцевого самоврядування м. Харкова, буде здійснювати вплив на свідків, інших підозрюваних осіб у кримінальному провадженні, у т.ч. осіб, які перебували у його безпосередньому підпорядкуванні, з метою спотворення, знищення або штучного створення доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, за для подальшого уникнення кримінальної відповідальності, або з метою переховування від слідства та суду.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Так, органом досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, повторно (у редакції Закону від 05.04.2001), за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна.

Як особа ОСОБА_3 характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, має вищу освіту та визначене місце проживання, міцні соціальні зв'язки.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п.3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно уразі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Доказів того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_3 не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.

Незважаючи на позитивні дані про особу підозрюваного, слідчий суддя на виконання вищезазначених вимог закону враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 за інкримінований злочин, конкретні обставини вчинення злочину з використанням службового становища, розмір завданої шкоди, а також наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження і вважає доцільним з метою запобігання визначеним п.п. 1-5 ст. 177 КПК України ризикам застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах двохмісячного строку досудового розслідування.

Позитивні характеристики підозрюваного, на які посилалися захисники при розгляді клопотання, не можуть бути безумовними підставами для відмови у застосуванні запобіжного заходу, оскільки не спростовують існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених п.п. 1-5 ст. 177 КПК України.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

З огляду на викладене, оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3, позитивні дані про його особу, розмір завданої шкоди, його майновий стан, слідчий суддя вважає, що застава у межах відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання ОСОБА_8, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків, а тому приходить до висновку, що при визначенні розміру застави слід вийти за межі, та встановити її у розмірі 4480000,00 грн., що зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_3покладених на нього обов'язків та як з урахуванням вказаних обставин, розмір застави на якому наполягав орган досудового розслідування є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдує мету застосування запобіжного заходу.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого в особливо важливих справах п,ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції Зубчука Р.В., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Миропольцем Д.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Домниця Менського району Чернігівської області, громадянина України, раніш не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів в межах строків досудового розслідування.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 2800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 4480000,00 гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою /заставодавцем/ на депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО /код банку/ 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ у місті Києві.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 у відповідності до ст. 194 КПК України наступні обов,язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду у кримінальному провадженні;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме: місто Харків без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт /паспорти/ для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в,їзд в Україну;

-утриматися від спілкування з особами у кримінальному провадженні номер 12014220510002973 за списком, наданим слідчим або прокурором.

Термін обов,язків, покладений слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах досудового розслідування строком два місяці.

Роз,яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі слідчого ізолятору, де буде перебувати підозрюваний.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа слідчого ізолятору, де буде перебувати підозрюваний ОСОБА_3 має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_3 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов,язаний виконувати покладені на нього обов,язки, пов,язані з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв,язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п,яти днів з дня її оголошення.

Строк дії ухвали визначити до 29 жовтня 2017 року.

Слідчий суддя