Ухвала суду № 68970229, 19.09.2017, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12094/17

У Х В А Л А

19 вересня 2017 року суддя Подільського районного суду м.Києва Васильченко О. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи - Служби у справах дітей Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2, за участю третьої особи - Служби у справах дітей Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.

Вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 1 ст. 121 ЦПК України, оскільки подана без додержання вимог ст. 119 ЦПК України виходячи з наступного.

Згідно з п. 7 Постанови № 2 від 12.06.09р. Пленуму Верховного суду України, позовна заява за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Позивачем в порушення п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, а саме доказів, що підтверджують факт чинення з боку відповідача перешкоду у спілкуванні позивача зі спільною дитиною. Відтак, неможливим є встановлення наявності спору між сторонами.

Також, неконкретизованими вбачаються вимоги щодо встановлення способів участі позивача у спілкуванні та вихованні дитини. В який час та в якому місця позивач буде забирати дитину, в які конкретно 3 тижні літніх канікул він просить суд спілкуватись з дитиною та у який спосіб (забирати її з ночівлею, навідуватись тощо). Така не конкретизація не дає можливість встановити,якими саме способами позивач прагне спілкуватись з дитиною та у який час (місці тощо).

Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається 2 позовні вимоги немайнового характеру. Проте, судовий збір сплачену за 1 з них. Відтак, пропоную позивачеві, сплатити судовий збір - 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну позовну вимогу на платіжні реквізити Подільського районного суду м. Києва:

Отримувач коштів: УДКСУ у Подільському районі ;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37975298;

Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві;

Код банку отримувача (МФО): 820019;

Рахунок отримувача: 31213206700008;

Код класифікації доходів бюджету: 22030001;

Призначення платежу: Судовий збір, за позовом _____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Подільський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа).

Разом з тим, подана квитанція про сплату судового збору на суму 640 грн, не містить жодного реквізиту, тобто не має підпису та печатки, що не надає можливості вважати це належним документом про сплату судового збору.

Оскільки без зазначення наведених вище обставин вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції за підписом уповноваженої особи з відповідними додатками.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 119 цього Кодексу, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно з ч. 5 ст. 121 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. ст. 119, 121, 210 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи - Служби у справах дітей Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків вказаних в ухвалі, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

В разі якщо позивач у вказаний строк не усуне вказані недоліки, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.