Ухвала суду № 68969091, 12.09.2017, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 362/4518/15-ц

Провадження № 2/700/72/17

12 вересня 2017 року Лисянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої-судді Добриднюк Н.О.

при секретарі Мельніченко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи - служба у справах дітей Васильківської міської ради Київської області, служба у справах дітей Бориспільської міської державної адміністрації Київської області про позбавлення батьківських прав та стягнення неустойки через заборгованість по сплаті аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення способу участі батька у вихованні дитини та призначення часів побачення з дитиною,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи - служба у справах дітей Васильківської міської ради Київської області, служба у справах дітей Бориспільської міської державної адміністрації Київської області про позбавлення батьківських прав та стягнення неустойки через заборгованість по сплаті аліментів.

Свої вимоги мотивує наступним. З 24.07.2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10.06.2013 року шлюб між сторонами було розірвано.

Фактично шлюбні відносини було припинено з осені 2012 року, дитина проживає з матір'ю. Весь час відповідач життям доньки не цікавився, не телефонував, не виявляв бажання спілкуватись з дитиною та приймати участь у її вихованні. З 2012 року ОСОБА_2 з дочкою проживають з бабусею та дідусем в двокімнатній квартирі. Дитині забезпечені гідні умови проживання та гармонічна атмосфера оточення.

Відповідач по справі жодним чином не був позбавлений інформації стосовно місця перебування позивачки та його дитини, а з її боку ніколи не створювалися перешкоди у спілкуванні дитини з ним та прийманні участі батька в вихованні, вищевикладені обставини свідчать про фактичну можливість, але вольове небажання виконувати відносно дитини батьківські обов'язки, покладені на нього законом.

На засіданні виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області як органу опіки та піклування від 25.05.2015 року відбудеться всебічний та повний розгляд зібраних матеріалів стосовно доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 у відношенні до його малолітньої доньки. Встановлено, що батько дитини долею дитини та її станом її здоров'я не цікавиться, участі у її вихованні не приймає, з донькою не спілкується.

Враховуючи інтереси дитини орган опіки та піклування зробив висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 у відношенні до малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. З метою повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини просить позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Крім того, рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.08.2013 року з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 23.04.2013 року до досягнення донькою повноліття.

Однак відповідач покладені на нього судом обов'язки не виконує, аліменти жодного разу не сплачував, внаслідок чого, станом на 01.05.2015 року утворилась заборгованість, що складає 24233 грн.33 коп.

Згідно ухвали Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04.04.2014 року, за поданням державного виконавця державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_3 оголошено в розшук, як боржника.

Згідно наданого розрахунку в зв'язку з простроченням сплати аліментів ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 по в/л № 2/362/1387 виданого на підставі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області станом на 30.04.2015 р. розмір неустойки (пені) становить 92759 грн.54 коп. Тому вона просить стягнути з відповідача неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 92759 грн.54 коп.

У зв'язку з тим, що з часу постановлення рішення про стягнення аліментів істотно змінилося її матеріальне становище (зменшилися доходи), відбулася інфляція, подорожчав продовольчий кошик, з'явилися додаткові витрати на фізичний та духовний розвиток дитини, просить збільшити розмір аліментів з 1000 грн. до 2000 грн.

25 листопада 2016 року позивач звернулася з уточненими позовними вимогами згідно яких просить позбавити відповідача батьківських прав стосовно неповнолітньої ОСОБА_4 та стягнути з ОСОБА_3 на її користь неустойку (пеню) в сумі 11338 грн. за період з 01.04.2013 року по 01.11.2016 року за прострочення ним сплати аліментів на її користь на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

29 грудня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визначення способу участі батька у вихованні дитини та призначення часів побачення з дитиною.

Свої вимоги мотивує тим, що 01.12.2016 року Виконавчим комітетом Васильківської міської ради було прийнято рішення про визначення способу участі батька ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_4. Відповідно до вказаного рішення йому було призначено часи побачення з дитиною кожної другої та четвертої суботи та неділі місяців з 10 до 17 годин, а в літній період до 1 місяця за домовленістю батьків.

24.12.2014 року він намагався скористатися своїм правом на зустріч з дитиною, за місцем її фактичного проживання, однак відповідачем були створені перепони щодо виконання рішення. З огляду на вищевикладене просить визначити спосіб його участі як батька у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_4 та призначити йому часи побачення з донькою ОСОБА_4. Зобов'язати ОСОБА_2 не створювати перепон та забезпечити йому часи побачення з малолітньою донькою ОСОБА_4

31 березня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, згідно яких просить встановити йому часи побачення з малолітньою ОСОБА_4 кожної другої та четвертої суботи та неділі місяця з 10 до 18 години, а в літній період строком на 30 днів, а на час виїзду ОСОБА_2 за кордон встановити місцем проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 за його місцем проживання.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні пояснив, що позовні вимоги за первісним позовом підтримує повністю, оскільки після розірвання шлюбу відповідач життям доньки не цікавився, не телефонував, не виявляв бажання спілкуватись з дитиною та приймати участь у її вихованні. З 2012 року ОСОБА_2 з дочкою проживають з бабусею та дідусем в двокімнатній квартирі. Дитині забезпечені гідні умови проживання та гармонічна атмосфера оточення. Відповідач не був позбавлений інформації стосовно місця перебування позивачки та його дитини, а з її боку ніколи не створювалися перешкоди у спілкуванні дитини з ним та прийманні участі батька в вихованні, вищевикладені обставини свідчать про небажання виконувати відносно дитини батьківські обов'язки, покладені на нього законом. Крім того, ОСОБА_3 має заборгованість по сплаті аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 та по даний час заборгованість по сплаті аліментів не погашено та зі сторони ОСОБА_3 не вчинено ніяких дій спрямованих на погашення заборгованості по сплаті аліментів.

Адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що позовні вимоги за первісним позовом підтримує повністю та просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) в сумі 11338 грн. за період з 01.04.2013 року по 01.11.2016 року за прострочення ним сплати аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що повністю заперечує проти позбавлення його батьківських прав та стягнення неустойки через заборгованість по сплаті аліментів, оскільки він бажає приймати участь у вихованні та спілкуванні з дитиною, однак йому постійно створюють перешкоди у спілкуванні з дитиною. Просить його позов про визначення способу участі батька у вихованні дитини та призначення часів побачення з дитиною задоволити, оскільки він є батьком та має бажання спілкуватися з дитиною та піклуватися про неї.

Представник відповідача за первісним позвом в судовому засіданні пояснив, що повністю заперечує проти задоволення позовних вимог за первісним позовом та підтримує позовні вимоги ОСОБА_3 за зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визначення способу участі батька у вихованні дитини та призначення часів побачення з дитиною враховуючи наступне. ОСОБА_3 неодноразово намагався приймати участь в спілкуванні з дитиною та її вихованні. Зокрема він неодноразово приходив до дитячого садка та навчального закладу щоб поспілкуватися з дитиною. Однак йому постійно створюють перешкоди. Згідно рішення виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області №454 від 01.12.2016 року ОСОБА_3 визначено годин спілкування з малолітньою донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, кожної другої та четвертої суботи та неділі місяця з 10.00 до 17.00 години, а в літній період строком до одного місяця за домовленістю батьків. Однак рішення не виконується, а ОСОБА_3 позбавлений змоги бачитись з дитиною.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Васильківської міської ради Київської області в судовому засіданні пояснив, що вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення неустойки через заборгованість по сплаті аліментів підлягають до задоволення, оскільки заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів становить 36000 грн. та по даний час не погасив заборгованість. Намагання відповідача короткочасно спілкуватись з дитиною не сприяють її нормальному самоусвідомленню, а є засобом маніпулювання ОСОБА_3 матір'ю дитини. Позивач на даний час має високооплачувану роботу та має змогу повністю забезпечити дитинну.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають до часткового задоволення. Зокрема вимоги позивача щодо позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до положень п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пунктом 18 вказаної Постанови Пленуму Верховного суду України роз'яснено, що зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки ОСОБА_3 виявляє бажання приймати участь у вихованні дитини, виявляє стійке бажання у виконанні батьківських обов'язків, а позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна.

З огляду на наведене суд, враховуючи характер поведінки відповідача та його ставлення до дитини, наявність певних перешкод у спілкуванні з дитиною, неузгодженні добровільно визначити час побачень з дитиною, а також що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який повинен відповідати інтересам дитини, приходить до висновку щодо відсутності підстав для позбавлення відповідача батьківських прав в розумінні ст. 164 СК України на даний час і така вимога є передчасною.

Згідно п. 18 Постанови Пленуму ВС України № 3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" слідує, що оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, то суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Суд вважає, що виходячи з такого засобу його недоцільно застосовувати, коли це не виключно необхідно.

Суд також враховує, що у відповідності до ч. 3 ст. 9 «Конвенції про права дитини» дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Отже, виходячи з цих підстав, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні переконливі докази щодо винної поведінки відповідача, його свідомого нехтування своїми батьківськими обов'язками, що довело би суду необхідність позбавити останнього батьківських прав відповідно до вимог ст. 164 СК України, тому вимога позивача щодо позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав задоволенню не підлягає.

Що ж стосується вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення неустойки (пені), то ця вимога підлягає до повного задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття;

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.08.2013 року з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 23.04.2013 року до досягнення донькою повноліття.

На виконання цього рішення 19.09.2013 року судом було видано виконавчий лист.

Згідно ухвали Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04.04.2014 року, за поданням державного виконавця державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_3 оголошено в розшук, як боржника.

З розрахунку пені на несплачену суму аліментів за 2013-2016 рр. вбачається, що розмір неустойки (пені) становить 11338 грн.

Відповідно до ч.1 ст.196 Сімейного Кодексу України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки ( пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення.

При цьому, право одержувача аліментів на стягнення неустойки, передбачене ст. 196 СК, пов'язано з ухваленням рішення про стягнення аліментів і саме з цієї події платник аліментів є зобов'язаною особою, а не з дня відкриття виконавчого провадження, оскільки незалежно від відкриття виконавчого провадження обов'язок зі сплати аліментів існує.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.22 Постанови від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках, стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.

Статтями 10, 60 ЦПК передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування, як зазначено у частині четвертій статті 60 ЦПК, не може ґрунтуватися на припущеннях;

Відповідач по первісному позову не надав суду належні та достатні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову та які б стверджували про відсутність його вини у виникненні заборгованості по аліментам.

Оскільки, згідно з положеннями СК, аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісяця, тому, за змістом ст. 196 СК України, пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до суми заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певної суми заборгованості. Таким чином, визначаючи розмір заборгованості, суд виходить з розрахунку несплаченої заборгованості з аліментів за місяць помноженої на 1% пені і помноженої на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість.

Таким чином, розмір пені за прострочення сплати аліментів за період 2013-2016 рр. складає 11338 грн. Саме зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, суд приходить до висновку, що вимоги позивача за зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визначення способу участі батька у вихованні дитини та призначення часів побачення з дитиною, підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Згідно рішення виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області №454 від 01.12.2016 року ОСОБА_3 визначено годин спілкування з малолітньою донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, кожної другої та четвертої суботи та неділі місяця з 10.00 до 17.00 години, а в літній період строком до одного місяця за домовленістю батьків.

З врахуванняв вищевикладеного ОСОБА_3 необхідно встановити часи спілкування з малолітньою донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 кожної другої та четвертої суботи та неділі місяця з 10 до 17 години, а в літній період строком до одного місяця за домовленістю батьків.

Керуючись ст..ст. 160- 164,180, 196 Сімейного кодексу України, 5, 10, 11, 57, 58, 60, 88, 107, 130, 174, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», Постанови від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи - служба у справах дітей Васильківської міської ради Київської області, служба у справах дітей Бориспільської міської державної адміністрації Київської області про позбавлення батьківських прав та стягнення неустойки через заборгованість по сплаті аліментів задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с.Казначеєвський, Щекінського району, Тульської області на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, неустойку (пеню) в сумі 11338 грн. (одинадцять тисяч триста тридцять вісім гривень) за період з 01.04.2013 року по 01.11.2016 року за прострочення сплати аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В решті заявлених вимог відмовити.

Зустрічний позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення способу участі батька у вихованні дитини та призначення часів побачення з дитиною та визначення місця проживання дитини на час виїзду ОСОБА_2 за кордон, задоволити частково.

Встановити ОСОБА_3 часи спілкування з малолітньою донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 кожної другої та четвертої суботи та неділі місяця з 10 до 17 години, а в літній період строком до одного місяця за домовленістю батьків.

В решті заявлених вимог відмовити.

Сторонам роз'яснити, що з повним текстом рішення вони можуть ознайомитись в приміщення Лисянського районного суду Черкаської області 18 вересня 2017 року.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Лисянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні в судовому засідання під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення..

Головуюча -