Рішення № 68967881, 13.09.2017, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1270/17

Номер провадження 2/541/742/2017

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

13 вересня 2017 року

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Городівського О.А.

при секретарі - Ніколаєнко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів набутих без достатньої правової підстави,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 -

В С Т А Н О В И В:

14 червня 2017 року до Миргородського міськрайонного суду з позовною заявою звернувся представник ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_4. У позовні заяві викладено прохання стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача 98304 грн., як набутих без достатньої правової підстави.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в липні 2015 р. у відділенні №313 АБ «Укргазбанк» у м. Маріуполь позивач отримав з власного рахунку належні йому грошові кошти в сумі 177129,49 грн.

Частину цих коштів у розмірі 98800,00 грн. позивач вирішив обміняти на долари США, для чого приблизно у вересні 2015 року встановив на свій мобільний телефон додаток «Обмен Валют «EXCHANGE», за допомогою якого щоденно відслідковував курси валют.

12 жовтня 2015 р. на вказаному сайті позивач знайшов оголошення з пропозицією обміну валюти за вигідним на той час курсом та контактний номер телефону продавця іноземної валюти (063-323-34-01). Зателефонувавши за зазначеним в оголошенні номером телефону позивач поцікавився про можливість придбати 4300 доларів СІЛА. Дівчина, яка відповіла на дзвінок «Світлана», підтвердила, що проводить операції з обміну валюти та повідомила, що працює в ПАТ КБ «ПриватБанк». Запропонувала зателефонувати наступного дня, оскільки 12.10.2015 р. операції з продажу валюти нібито вже були припинені.

На наступний день, 13.10.2015 р., позивач зателефонував на той самий номер. На дзвінок відповіла та сама дівчина, яка перепитала у позивача, чи є він клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанку» і, якщо ні, попросила відкрити картковий рахунок у будь-якому відділенні відповідного банку. Що начебто необхідно для проведення операції з обміну валюти. В цей самий день позивач звернувся до відділення «ПриватБанку» у м. Маріуполі (вул. 50-річчя Жовтня), де відкрив собі картковий рахунок №5168 7556 0464 7475, після чого зателефонував «Світлані» та повідомив про відкриття рахунку. Дівчина перепитала про місто, в якому потрібно провести операцію з обміну валюти, після чого попросила позивача під'їхати орієнтовно о 15.00 год. до центрального відділення «ПриватБанку» у м. Маріуполі.

Приїхавши після 14.00 до відділення банку, позивач знову зателефонував «Світлані» та повідомив, що він вже на місці, на що та попросила зачекати деякий час біля відділення банку. Десь о 14.45 год. «Світлана» передзвонила позивачу та повідомила, що через зайнятість не може особисто вийти та зустріти його. При цьому, вона попросила позивача зайти у приміщення відділення банку, підійти до каси та здійснити переказ коштів у гривні на рахунок, який належить працівнику банку. Одразу за допомогою смс-повідомлення «Світлана» надіслала позивачу номер рахунку: «№ НОМЕР_1 ОСОБА_2». Як тільки позивач проведе переказ, касир, яка попереджена про обмін валюти, одразу має видати позивачу 4300 доларів США.

Оскільки операція з купівлі-продажу валюти мала відбуватися у відділенні банку, у позивача не виникло жодних сумнівів щодо законності її проведення та дійсних намірів «продавця» іноземної валюти.

Зайшовши до відділення банку позивач підійшов до каси та звернувся до касира з проханням перерахувати на картковий рахунок № НОМЕР_1, відкритий на ім'я ОСОБА_2, грошові кошти у розмірі 98800,00 гри. Одразу після здійснення переказу (на картковий рахунок за вирахуванням комісії банку було зараховано 98304,00 грн.), оскільки касир нічого не сказала позивачу, він поцікавився про свої подальші дії. А саме, попросив видати йому 4300 доларів СІЛА, на що касир відповіла, що не розуміє, що він має на увазі. Позивач одразу зателефонував на «гарячу лінію» банку «3700» та попросив заблокувати картковий рахунок № НОМЕР_1. Оператор підтвердив блокування, але повідомив, що грошові кошти вже зняті з картки. Позивач почав телефонувати «Світлані», яка відповівши на дзвінок повідомила, що гроші зараз віддасть «Ірина Анатоліївна». Однак у банку повідомили, що працівника з таким ім'ям у відділенні немає та ніколи не було.

В той самий день, 13.10.2015 р., позивач звернувся до Жовтневого РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області із заявою про вчинення щодо нього злочину.

Відомості про вчинений злочин були внесені до ЄРДР за № 12015050770003844 з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 190 КК України.

На час пред'явлення позову досудове розслідування триває. Повідомлення про підозру жодній особі не вручалося. Досудове розслідування проводиться Кременчуцьким ВП ГУ НП в Полтавській області.

Грошові кошти в сумі 98304,00 грн. були зняті з карткового рахунку № НОМЕР_2 одразу після їх зарахування особисто відповідачем у відділенні банку в місті Кременчук, в присутності третьої особи - ОСОБА_5

15.11.2015 р. позивач направив на адресу відповідача лист, в якому просив повернути безпідставно отримані ним грошові кошти в позасудовому порядку. Відповідач жодним чином на вказаний лист не відреагував. Грошові кошти до цього не повернув.

Так як на переконання позивача, ОСОБА_2 набув кошти в сумі 98800 грн. без достатньої правової підстави він просить стягнути їх.

В судовому засіданні позивач особисто не з'явився. Його представник, адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Суду пояснив, що згідно свідчень, які ОСОБА_2 повідомив у ході досудового розслідування кримінального провадження, він на прохання ОСОБА_3 використав свій картковий рахунок для зняття готівки, яка надійшла на його рахунок не відомо звідки та за винагороду передав її ОСОБА_7

Відповідач в судове засідання не з'явився про час та місце судового розгляду цивільної справи повідомлявся за місцем реєстрації свого проживання в АДРЕСА_1, де поштової кореспонденції не отримав, а також за місцем навчання в АДРЕСА_2, де також поштову кореспонденцію не отримав.

ОСОБА_3, зазначений у позовній заяві, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не з'явився в судове засідання.

Тому суд ухвалив проводити розгляд справи без участі відповідача з постановленням заочного рішення по справі.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1, у відділенні № 313 АТ «Укргазбанк» кошти в сумі 177129,49 грн. 08 липня 2015 року від Фонду гарантування вкладів (а.с. 13). 13 жовтня 2015 року перерахував 98800 грн. на рахунок ОСОБА_2 за призначенням надходження готівки за платіжними картками (а.с. 14).

Підтвердженням надходження коштів на рахунок ОСОБА_2 в сумі 98800 грн. зняття готівки в сумі 98300 грн. через невеликий проміжок часу підтверджується випискою по його рахунку за 13.10.2015 року.

Суду надано також докази реєстрації повідомлення позивача про вчинення відносно нього злочину 13.10.2015 року шляхом шахрайського заволодіння коштами в сумі 98800 грн.

З протоколів допиту свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_8, які були отриманні під час досудового розслідування по кримінальному провадженню встановлено, що вони обоє являються курсантами Кременчуцького льотного коледжу НАУ. На пропозицію ОСОБА_3 відповідач надав йому номер картки відкритої в ПАТ КБ «Приватбанк». За домовленістю на картку повинні надійти кошти, а ОСОБА_2 за винагороду повинен їх отримати в касі та передати ОСОБА_3.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Враховуючи положення вищевказаної статті суд вбачає всі підстави для стягнення з ОСОБА_9 на користь позивача коштів в сумі 98304 грн., які він безпідставно набув та використав за власним переконанням не повернувши власнику.

Керуючись положеннями ст. 88 ЦПК України та повне задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд стягує з відповідача понесені судові витрати на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду.

Керуючись ст. 1212 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 11, 60, 61, 88, 208, 209, 212, 215, 223, 294 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, кошти в сумі 98304 (дев'яносто вісім тисяч триста чотири ) гривні.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 983 грн. 04 коп. в рахунок відшкодування понесених судових витрат на сплату судового збору.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області.

Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: О.А. Городівський