Постанова № 68964910, 13.09.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2017 р. Справа № 922/1436/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Тихий П.В.

за участю секретаря судового засідання Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_1, довіреність № 3, від 29 грудня 2016 року;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2203 Х/1-42) на рішення Господарського суду Харківської області від 13 червня 2017 року у справі № 922/1436/17,

за позовом - Приватного АТ "Страхова компанія "Українська страхова група",

до - ТОВ "Міжнародна страхова компанія",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізична особа ОСОБА_2,

про стягнення грошових коштів в розмірі 49000,00 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13 червня 2017 року у справі № 922/1436/17 (суддя Аюпова Р.М.) в позові відмовлено повністю.

Позивач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17 липня 2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

16 серпня 2017 року від ТОВ "Міжнародна страхова компанія" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№8621).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21 серпня 2017 року залучено до розгляду у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичну особу ОСОБА_2, у звязку з чим відкладено розгляд справи.

У судове засідання, яке відбулось 13 вересня 2017 року, з'явився представник відповідача. Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила наступні обставини спору.

01 грудня 2015 року між ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" (позивач, страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2111-15-00197, предметом якого є страхування транспортного засобу Gееlу СК державний реєстраційний № НОМЕР_1.

30 червня 2016 року з вини водія транспортного засобу Audi A6 державний реєстраційний № НОМЕР_2 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Gееlу СК державний реєстраційний № НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" після виплати страхового відшкодування страховику, звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, як страхувальника особи, винної у дорожньо-транспортній пригоді про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 49000,00 грн.

Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову було відмовлено, з огляду на:

-необґрунтованість розрахунку суми страхового відшкодування Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група", а саме не врахування зносу деталей та необґрунтованого зменшення розміру страхового відшкодування, відповідно до п. 35 цього розрахунку, на суму 10730,54 грн;

-відмінність субєкта виплати страхового відшкодування та безпосереднього власника автомобілю НОМЕР_3.

Не погоджуючись з вказаною позицією місцевого господарського суду позивач в апеляційній скарзі вказує на правомірність обрахування розміру страхового відшкодування, оскільки між сторонами було укладено договір добровільного страхування, умови якого не передбачають при розрахунку вартості проведених ремонтних робіт врахування коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу. Зменшення розміру страхового відшкодування на суму в 10730,54 грн пояснюється можливістю виплати страхувальником страхового відшкодування не більше вартості завданої шкоди, тобто суми проведеного відновлювального ремонту транспортного засобу.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам законодавства зважаючи на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що 01 грудня 2015 року між ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" (позивач, страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2111-15-00197, предметом якого є страхування транспортного засобу Gееlу СК державний реєстраційний № НОМЕР_1.

Приписи статті 979 Цивільного кодексу України та статті 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до умов вказаного договору страхування, позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.

Відповідно до довідки поліції №2738 від 20 вересня 2016 року та свідоцтва про реєстрацію, власником автомобілю НОМЕР_4 є ОСОБА_5.

30 червня 2016 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Gееlу СК державний реєстраційний № НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 та транспортного засобу Audi A6 державний реєстраційний № НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2.

В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_5, в якій він зазначає, що, на момент настання дорожньо-транспортної пригоди, транспортним засобом Gееlу СК державний реєстраційний № НОМЕР_1 керував ОСОБА_4 за його згодою.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди застрахованому транспортному засобу Gееlу СК державний реєстраційний № НОМЕР_1 було завдано механічних ушкоджень.

Згідно з довідки та вироку Дзержинського районного суду м. Харків від 24 жовтня 2016 року вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України.

При цьому згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АЕ/6269077 від 20 листопада 2015 року) відповідач - ТДВ "Міжнародна CK" здійснював страхування цивільно-правової відповідальності власника (законного користувача) забезпеченого транспортного засобу Audi A6 державний реєстраційний № НОМЕР_2. Відповідно до умов зазначеного договору, ліміт по майну становив 50000,00 грн., а франшиза - 1000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

01 липня 2016 року страхувальник звернувся до ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надав усі необхідні документи.

27 вересня 2016 року ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" на підставі звіту № 120/07/16 від 5 серпня 2016 року та зобов'язуючої пропозиції було складено страховий акт та розрахунок страхового відшкодування до нього.

На підставі вищевказаних документів ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 79595,46 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 17644 від 28 вересня 2016 року.

Позивач зазначає, що враховуючи ліміт відповідальності по полісу відповідача в розмірі 50000,00 грн., беручи до уваги франшизу в сумі 1000,00 грн., ТДВ "Міжнародна CK" має сплатити на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 49000,00 грн.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоду (статті 11, 599, 1166 Цивільного кодексу України). Сторонами деліктного зобов'язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов'язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала.

При цьому за статтею 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов'язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України) (постанова Верховного Суду України від 22 січня 2013 року у справі №761/6313/14-ц).

Враховуючи регресний характер стягуваної Приватним АТ "Страхова компанія "Українська страхова група" суми до предмету доказування входить доведення позивачем правомірності розрахунку суми виплати страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування, укладеного між ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" і ОСОБА_3 та факту виплати страхового відшкодування.

Матеріалами справи підтверджується, що укладений 01 грудня 2015 року між ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" (позивач, страховик) та ОСОБА_6 (страхувальник) страховий договір є договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2111-15-00197.

Згідно до статті 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Згідно до пункту 15.10.1 договору страхове відшкодування здійснюється зокрема шляхом оплати рахунків ремонтних підприємств (СТО) за відновлювальний ремонт ТЗ та рахунків на купівлю деталей, вузлів, агрегатів, що підлягають заміні.

З розрахунку суми страхового відшкодування від 27 вересня 2016 року (Том 1, а.с.59) вбачається, що сума відновлювального ремонту склала 79 595, 46 грн, загальна сума відшкодування з врахуванням конструктивної загибелі транспортного засобу склала 82 769, 46 грн.

Згідно до статті 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Таким чином, розмір страхового відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, тобто суми відновлювального ремонту, та повинен складати 79 595, 46 грн.

Матеріалами справи підтверджується виплата страхового відшкодування в розмірі 79595,46 грн згідно платіжного доручення № 17644 від 28 вересня 2016 року.

Відтак, позивачем повністю доведений та обґрунтований розмір виплаченого ним відшкодування в сумі 79595,46 грн, яке підлягає відшкодуванню з боку страхувальника особи, винної у дорожньо-транспортній пригоді - ТОВ "Міжнародна страхова компанія".

Враховуючи наведене, у відповідача виник обов'язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком (50000,00 грн) і в межах суми (фактичних затрат), право на вимогу якої перейшло до позивача у зв'язку з виплатою страхового відшкодування. У звязку з чим позовні вимоги про стягнення 79 595, 46 грн є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позиція суду першої інстанції з приводу необґрунтованості розрахунку суми страхового відшкодування Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група", а саме не врахування зносу деталей, є безпідставною, оскільки відповідні вимоги висуваються до розрахунку вартості ремонтних робіт в разі укладення між страхувальником та страховиком договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"). В даному ж випадку з огляду на регресний характер відшкодування, позивач набув право на стягнення повної суми виплаченого страхового відшкодування, порядок розрахунку якої передбачався саме умовами договору, укладеного між ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" та ОСОБА_3, та який передбачав виплату страховику повної суми відновлювального ремонту без врахування зносу деталей.

Зменшення розміру страхового відшкодування згідно розрахунку суми страхового відшкодування від 27 вересня 2016 року (Том 1, а.с.59), як зазначалось судом вище, пояснюється тим, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку (стаття 9 ЗУ "Про страхування"), тобто суми відновлювального ремонту в розмірі 79 595, 46 грн.

Доводи місцевого господарського суду з приводу відмінності субєкта виплати страхового відшкодування та безпосереднього власника автомобілю НОМЕР_3, як не переходу до позивача права вимоги в порядку статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" є безпідставними враховуючи наступне.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень" було надано право керування транспортним засобом особам на підставі лише реєстраційного документа на транспортний засіб. Оскільки на момент укладення договору страхування від 01 грудня 2015 року фізична особа ОСОБА_6 мав реєстраційний документ на автомобіль НОМЕР_3, останній будучи належним користувачем даного транспортного засобу, мав право на укладення даного договору, а відтак і отримання страхового відшкодування. Відтак, позивачем виплачено суму страхового відшкодування належній особі в розумінні частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування".

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, у звязку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення рішення Господарського суду Харківської області від 13 червня 2017 року у справі № 922/1436/17 скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 33, 43, 49, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного АТ "Страхова компанія "Українська страхова група" задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 13 червня 2017 року у справі № 922/1436/17 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з ТОВ "Міжнародна страхова компанія" (61023, Харківська обл., місто Харків, вул. Мироносицька, будинок 99 А-3, ідентифікаційний код юридичної особи 31236795) на користь Приватного АТ "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м.Київ, вул. Федорова Івана, будинок 32 літ.А, ідентифікаційний код юридичної особи 30859524) 49 000,00 грн страхового відшкодування.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 18 вересня 2017 року.

Головуючий суддя В.В.Россолов

Суддя Р.А.Гетьман

Суддя П.В.Тихий