
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"12" вересня 2017 р.Справа № 916/2068/16
За позовом: Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: Концерн „Військторгсервіс в особі філії „Одеське управління військової торгівлі Концерну „Військторгсервіс
До відповідачів: Виконавчого комітету Одеської міської ради, Одеської міської ради
Про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності
Суддя Н.В.Рога
Представники:
Від прокуратури: ОСОБА_1 на підставі посвідчення № 044623; ОСОБА_2- на підставі посвідчення.
Від МОУ: ОСОБА_3 на підставі довіреності № 220/421/д від 22.12.2016 р.; ОСОБА_4- на підставі довіреності №220/422/д від 22.12.2016р.
Від третьої особи: ОСОБА_5 на підставі довіреності № 130 від 30.12.2016 р.;
Від Виконкому Одеської міської ради: ОСОБА_6 на підставі довіреності № 02.2-20/60 від 29.12.2016 р.; ОСОБА_7- на підставі довіреності №02.2-20/61 від 29.12.2016р., ОСОБА_8 на підставі довіреності №02.2-20/57 від 29.12.2016р.
Від Одеської міської ради: ОСОБА_6 на підставі довіреності № 277/исх-гс від 26.12.2016 р.; ОСОБА_7 на підставі довіреності №276/исх-гс від 26.12.2016р. , ОСОБА_8 на підставі довіреності №281/исх-гс від 26.12.2016р.
В засіданні брали участь:
Від прокуратури: ОСОБА_1 на підставі посвідчення № 044623;
Від МОУ: ОСОБА_3 на підставі довіреності № 220/421/д від 22.12.2016 р.;
Від третьої особи: ОСОБА_5 на підставі довіреності № 130 від 30.12.2016 р.;
Від Виконкому Одеської міської ради: ОСОБА_7- на підставі довіреності №02.2-20/61 від 29.12.2016р.
Від Одеської міської ради: ОСОБА_7 на підставі довіреності №276/исх-гс від 26.12.2016р.
СУТЬ СПОРУ: Військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду Одеської області із позовної заявою до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Одеської міської ради, у якій просить суд:
- визнати незаконним та скасувати п.1 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.07.2009 року №824 „Про реєстрацію обєктів комунальної власності м.Одеси щодо включення у Перелік обєктів нерухомого майна, що підлягають реєстрації за Одеської міською радою, приміщення першого поверху №501, загальною площею 35,8 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80 (п.10 Переліку);
- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності від 20.08.2009 серії САС №427126 на нежитлові приміщення першого поверху №501 площею 35,8 кв.м. будівлі, розташованої за адресою: м.Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80, видане виконавчим комітетом Одеської міської ради територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради.
Ухвалою про порушення провадження у справі від 01.08.2016р. залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Концерн „Військторгсервіс в особі філії „Одеське управління військової торгівлі Концерну „Військторгсервіс .
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.09.2016р. у справі № 916/2068/16 залишено без розгляду позов Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування п.1 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.07.2009 року №824 „Про реєстрацію обєктів комунальної власності м. Одеси щодо включення у Перелік обєктів нерухомого майна, що підлягають реєстрації за Одеської міською радою, приміщення першого поверху №501, загальною площею 35,8 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80 (п.10 Переліку); визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 20.08.2009 серії САС №427126 на нежитлові приміщення першого поверху №501 площею 35,8 кв.м. будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80,що видане виконавчим комітетом Одеської міської ради територіальній громаді м. Одеси Одеської міської ради.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2016р. ухвалу господарського суду Одеської області від 29.09.2016р. у справі № 916/2068/16 скасовано та передано справу № 916/2068/16 на розгляд господарському суду Одеської області.
Розпорядженням керівника апарату № 903 від 04.11.2016 р. "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу судової справи", відповідно до п. 4.2.3 рішення Зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-4/2016 від 21-22.04.2016р.) призначено повторний автоматичний розподіл справи та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Рога Н.В. для розгляду справи № 916/2068/16. Ухвалою суду від 07.11.2016р. справу №916/2068/16 прийнято суддею Рога Н.В. до свого провадження.
Представник прокуратури позовні вимоги підтримує, наполягає на задоволенні позову.
Представник позивача позов підтримує у повному обсязі, наполягає на його задоволенні.
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Концерн „Військторгсервіс в особі філії „Одеське управління військової торгівлі Концерну „Військторгсервіс позовні вимоги вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідачі проти позову заперечують з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
12 вересня 2016р. та 01.03.2017р. відповідачем виконкомом Одеської міської ради до суду було надано клопотання про припинення провадження у справі №916/2068/16 у частині вимоги про скасування п.1 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.07.2009 року №824 „Про реєстрацію обєктів комунальної власності м. Одеси на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України. Обгрунтовуючи дане клопотання відповідач зазначив, що господарським судам не підвідомчі спори , що мають публічно-правовий характер, а спір щодо визнання незаконним та скасування п.1 рішення виконкому Одеської міської ради відповідач вважає саме публічно-правовим.
Розглянув дане клопотання суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, адже, відповідно до п.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року N 10 „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам (із змінами та доповненнями) справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень , які не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.
26 січня 2017р. відповідач- Одеська міська рада , надав до суду клопотання про залишення без розгляду позову Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування п.1 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.07.2009 року №824 „Про реєстрацію обєктів комунальної власності м. Одеси щодо включення у Перелік обєктів нерухомого майна, що підлягають реєстрації за Одеської міською радою, приміщення першого поверху №501, загальною площею 35,8 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80 (п.10 Переліку); визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 20.08.2009 серії САС №427126 на нежитлові приміщення першого поверху №501 площею 35,8 кв.м. будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80,що видане виконавчим комітетом Одеської міської ради територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради.
В обгрунтування зазначеного клопотання відповідач посилається на п.1 ч.1 ст.81 ГПК України та зазначає, що Міністерство оборони України володіє достатнім обсягом повноважень щодо вжиття заходів , направлених на захист порушеного права, зокрема, на майно, шляхом звернення до суду . За таких обставин. відповідач вважає, що позовну заяву підписано особою, яка не мала права її підписувати .
Розглянув зазначене клопотання суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, адже, позовну заяву, що надійшла до суду 29.07.2016р. (вх. 2216/16) підписано військовим прокурором Одеського гарнізону південного регіону України полковником юстиції ОСОБА_9, який, відповідно до положень ст.121 Конституції України, ст.29 ГПК України, ст.23 Закону України „Про прокуратуру наділений повноваженнями щодо звернення до суду у випадку наявності порушень або загрози порушень інтересів держави.
З метою повного та всебічного розгляду справи, ухвалою суду від 28.03.2017р. у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, у звязку з чим провадження у справі зупинялося.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури , суд встановив:
Рішенням виконкому Одеської міської ради від 28.07.2009р. №824 „Про реєстрацію обєктів комунальної власності м.Одеси , зокрема, вирішено затвердити перелік обєктів нерухомого майна, що підлягають реєстрації за Одеською міською радою ( п.1 рішення ) та доручено Комунальному підприємству „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості зареєструвати за Одеською міською радою право власності на обєкти нерухомого майна згідно з п.1 та 2 цього рішення. Згідно п. 10 переліку обєктів нерухомого майна, що підлягають реєстрації за Одеською міською радою ,який є додатком до рішення виконкому Одеської міської ради від 28.07.2009р. №824, реєстрації за Одеською міською радою підлягало приміщення першого поверху №501, загальною площею 35,8 кв.м, розташоване за адресою: м.Одеса, вул..Велика Арнаутська,80.
20 серпня 2009р. виконкомом Одеської міської ради, на підставі до рішення виконкому Одеської міської ради від 28.07.2009р. №824, видано Свідоцтво на право власності на нежитлові приміщення першого поверху №501, яке посвідчує, що обєкт, розташований за адресою: м.Одеса, вул.Велика Арнаутська, 80, в цілому, дійсно належить територіальній громаді міста ОСОБА_6, в особі Одеської міської ради , на праві комунальної власності. Обєкт в цілому складається з приміщень , загальною площею 35,8 кв.м, що відображені у технічному паспорті від 23.04.2009р. Зазначені дані підтверджуються також Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.09.2009р. за №23912940.
Військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України вважає, що п.1 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.07.2009 року №824 „Про реєстрацію обєктів комунальної власності м.Одеси щодо включення у Перелік обєктів нерухомого майна, що підлягають реєстрації за Одеської міською радою, приміщення першого поверху №501, загальною площею 35,8 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80 (п.10 Переліку) має бути визнано судом незаконним та скасовано, та Свідоцтво про право власності від 20.08.2009 серії САС №427126 на нежитлові приміщення першого поверху №501 площею 35,8 кв.м. будівлі, розташованої за адресою: м.Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80, видане виконавчим комітетом Одеської міської ради територіальній громаді м. Одеси Одеської міської ради має бути визнано недійсним та скасоване, як такі ,що порушують права та охоронювані законом інтереси Держави в особі Міністерства оборони України та суперечать вимогам чинного законодавства України.
В обгрунтування позову військовий прокурор Одеського гарнізону зазначає, що рішенням звуженого виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих №27 від 29.05.1951 р. „О восстановлении прав землепользования , а также прав на строения, отведенные в довоенный и послевоенный периоды для нужд Одесского Военного Округа» вирішено підтвердити приналежність власних будівель ОСОБА_6 , перелічених у додатку №1 до цього рішення (список власних будівель Одеського військового округу). Під п.59 у даному переліку значиться: „городок №125, Чкалова , №80.
Наказом заступника Міністра оборони України по тилу начальником тилу Збройних Сил України від 12.10.1994р. №73 «О создании государственных предприятий Министерства обороны Украины» створено державне підприємство Міністерства обороні України , засноване на загальнодержавній власності із наділенням прав юридичної особи- Одеський державний госпрозрахунковий комбінат з ремонту майна Міністерства оборони України . Наказом Міністра оборони України від 18.07.2001р. №249 перейменовано Одеський державний госпрозрахунковий комбінат з ремонту майна Міністерства оборони України в державне підприємство Міністерства оборони України «Одеський комбінат з ремонту речового майна». Наказом Міністра оборони України від 07.11.2006р. №648 припинено діяльність державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський комбінат з ремонту речового майна» реорганізувавши його шляхом приєднання до державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський комбінат побутового обслуговування» , яке є правонаступником усіх майнових прав та обовязків державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський комбінат з ремонту речового майна».Основні та оборотні кошти , інші цінності державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський комбінат з ремонту речового майна» закріплено за державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський комбінат побутового обслуговування» на праві господарського відання. Наказом Міністра оборони України від 05.04.2007р. №125 припинено діяльність державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування» реорганізувавши його шляхом приєднання до Концерну «Військторгсервіс». , яке є правонаступником державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський комбінат побутового обслуговування» державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування» , із закріпленням за Концерном на праві господарського відання основних фондів та оборотних коштів , інших цінностей підприємства. На виконання зазначеного наказу був складений передавальний акт (затверджений заступником Міністра оборони України 19.01.2009р. ) , згідно якого Концерну було передано будівлі та сооруди, зокрема: обєкт нерухомого майна: будівля КПО, військового універмагу, 1917р.б., розташована за адресою: м.Одеса, вул.Велика Арнаутська, 80, загальною площею 1178,6 кв.м.
Згідно Свідоцтва про право власності від 20.08.2009р. , виданого виконкомом Одеської міської ради на підставі наказу Міністерства оборони України від 05.04.2007р. №125, передавального акту, затвердженого заступником Міністра оборони України від 19.01.2009р., статуту, зареєстрованого у Соломянській районній у м.Києві державній адміністрації від 28.04.2007р. , обєкт, який розташований за адресою: м.Одеса, вул..Велика Арнаутська , 80, в цілому , дійсно належить Державі Україна, в особі Міністерства оборони України, на праві державної власності. Обєкт в цілому складається з будівлі, загальною площею 1178,6 кв.м, відображеної у технічному паспорті від 25.10.2007р. Зазначені дані підтверджуються також Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.01.2010р. за №25006425.
За таких обставин, військовий прокурор Одеського гарнізону вважає, що вся будівля загальною площею 1178,6 кв.м , розташована за адресою: м.Одеса, вул..Велика Арнаутська , 80, до складу якої входить і приміщення першого поверху №501, загальною площею 35,8 кв.м, є державною власністю , належить Державі Україна в особі Міністерства оборони України , та знаходиться у господарському віданні у Концерну „Військторгсервіс в особі філії „Одеське управління військової торгівлі.
З урахуванням зазначеного, військовий прокурор Одеського гарнізону вважає, що виконавчий комітет Одеської міської ради, в порушення ст.ст.1,2, 3 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України , Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000р. №1919 „Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил , з перевищенням своїх повноважень , розпорядився державним майном та включив його до обєктів комунальної власності територіальної громади м.Одеси , чим порушив права та охоронювані законом інтереси держави в особі Міністерства оборони України.
Крім того, військовий прокурор Одеського гарнізону зазначив, що відповідно до ст..19 Конституції України та положень ст..59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі та у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і Законами України , та керуються у своїй діяльності Конституцією і Законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Акти органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними у судовому порядку.
Військовий прокурор Одеського гарнізону також зазначив, що внаслідок прийняття виконкомом Одеської міської ради рішення від 28.07.2009р. №824, територіальна громада м.Одеси в особі Одеської міської ради незаконно набула право власності на приміщення першого поверху №501, загальною площею 35,8 кв.м, у будівлі , що розташована за адресою: м.Одеса, вул..Велика Арнаутська , 80, що є підставою для визнання недійсним та скасування Свідоцтва про право власності від 20.08.2009 серії САС №427126 на нежитлові приміщення першого поверху №501 площею 35,8 кв.м. будівлі, розташованої за адресою: м.Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80.
Позивач Міністерство оборони України повністю підтримує позовну заяву військового прокурора Одеського гарнізону та додатково зазначає, що відповідно до п.1,п.п.5 п.6 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. №406/2011, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство оборони України для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку: здійснювати захист своїх законних прав та інтересів у судах та інших юрисдикційних органах, у тому числі міжнародних. Згідно до п.п. 68, 70, 72 пункту 4 цього Положення Міноборони України відповідно до покладених на нього завдань: надає згоду або відмовляє в наданні згоди на відчуження майнових об'єктів, що відносяться до основних фондів підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Міноборони України, а також на передачу в заставу цілісних майнових комплексів підприємств, будівель та споруд, що належать до сфери управління Міноборони України, його структурних підрозділів; здійснює у межах повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міноборони України; веде облік об'єктів державної власності, які належать до сфери управління Міноборони України.
Прийняття виконкомом Одеської міської ради рішення від 28.07.2009р. №824 „Про реєстрацію обєктів комунальної власності м.Одеси, яким, зокрема, вирішено затвердити перелік обєктів нерухомого майна, що підлягають реєстрації за Одеською міською радою ( п.1 рішення), до складу яких увійшло приміщення першого поверху №501, загальною площею 35,8 кв.м,, що знаходиться у будівлі, розташованій за адресою: м.Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80 (п.10 переліку), Міністерство вважає порушенням прав та законних інтересів держави в особі Міністерства оборони України, адже, в результаті, на виконання цього рішення виконкому, з державної власності було вилучено нерухоме майно, згоди на вилучення якого або передачу до комунальної власності ані Кабінет Міністрів України , ані Міністерство оборони України не надавали. .
Позивач також зазначив, що про порушення свого права він дізнався з листа Військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України від 25.07.2016р. за №6606, згідно якого, прокуратурою розпочато вивчення інформації Філії „Одеське управління військової торгівлі Концерну „Військторгсервіс щодо незаконної передачі у комунальну власність приміщень будівлі №80 по вул..Велика Арнаутська у м.Одесі.
Третя особа Концерн „Військторгсервіс в особі філії „Одеське управління військової торгівлі повністю підтримує позовну заяву військового прокурора Одеського гарнізону та додатково зазначає, що будівля , розташована за адресою: м.Одеса, вул.Велика Арнаутська, 80, безперервно, починаючи з 1951 р. перебуває у державній власності , а з 1991р. використовується у господарській діяльності державними підприємствами Міністерства оброни України та перебуває на їх балансах. Станом на даний час вся будівля, у тому числі і нежитлове приміщення першого поверху №501, загальною площею 35,8 кв.м, знаходиться на балансі Концерну „Військторгсервіс в особі філії „Одеське управління військової торгівлі з 2009р. Концерн здійснює користування всією будівлею загальною площею 1178,6 кв.м, проводить ремонтні (косметичні) роботи у свій будівлі з метою підтримання її технічного стану.
Згідно листа Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради від 13.02.2015р. за №528-12/17 на запит Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було повідомлено, що нежитлове приміщення першого поверху №501, загальною площею 35,8 кв.м,, за адресою: м.Одеса, вул..Велика Арнаутська, 80, входить до складу нежитлової будівлі Концерну „Військторгсервіс загальною площею 1178,6 кв.м, за адресою: м.Одеса, вул..Велика Арнаутська , 80, що належить Державі Україна в особі Міністерства оборони України на праві державної власності згідно Свідоцтва про право власності від 20.08.2009р.
Третя особа також зазначила, що лише при виготовленні нового технічного паспорту у травні 2016р. було встановлено, що до складу будівлі за адресою: м.Одеса, вул..Велика Арнаутська, 80, входить приміщення площею 35,8 кв.м, на яке оформлено право комунальної власності. Зазначене стало підставою для звернення до Військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України для перевірки правомірності отримання територіальною громадою м.Одеси права власності на це приміщення.
Відповідач виконком Одеської міської ради проти позову заперечує, посилаючись на те, що територіальна громада м.Одеси набула право власності на нежитлове приміщення першого поверху №501, загальною площею 35,8 кв.м,, що знаходиться у будівлі, розташованій за адресою: м.Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80, на підставах, встановлених законодавством України , що було чинним у період 1991-1992р.р. Зокрема, відповідач зазначає, що рішенням Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991р. №266-ХХІ „О разграничении государственного имущества между собственностью областного Совета, городов областного подчинения и районов области» , яке було прийнято на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. №311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)», вирішено затвердити переліки державного майна, що передається у власність обласної Ради народних депутатів, міст обласного підпорядкування і районів області , згідно додаткам №№1-3. Додатком №2 до цього рішення затверджено Перелік державного майна , що передається у власність міста ОСОБА_6. Згідно із розділом „Житлово-комунальне господарство вказаного додатку у комунальну власність м. Одеси передано увесь житловий та нежитловий фонд місцевих Рад народних депутатів, яким є і спірне нежитлове приміщення. У подальшому, рішенням виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 06.04.1992р. №104 „Про прийняття у комунальну власність міста державного майна житлово-комунального господарства, охорони здоровя, народної освіти та культури було затверджено акти приймання-передачі та перелік державного майна до комунальної власності міста. З урахуванням зазначеного, виконком Одеської міської ради вважає, що розмежування державного майна України між спільною власністю територіальних громад Одеської області та власністю територіальної громади м.Одеси завершилося з моменту затвердження відповідних актів приймання-передачі, та територіальна громада м.Одеси набула право власності на нежитлове приміщення першого поверху №501, загальною площею 35,8 кв.м,, що знаходиться у будівлі, розташованій за адресою: м.Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80, з цього моменту .
Відповідач також зазначає, що відповідно до п.п.1 п.а ч.1 ст.29 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, повноваження щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Відповідно до ч.1 ст.60 зазначеного Закону територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Виходячи з наведених положень законодавства, Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України від 08.01.2003р. №6/5, рішення виконкому Одеської міської ради від 29.07.2008р. №919 „Про порядок підготовки та оформлення свідоцтв про право власності на обєкти нерухомого майна , виконкомом Одеської міської ради було прийнято рішення від 28.07.2009р. №824 „Про реєстрацію обєктів комунальної власності м.Одеси, яким, зокрема, вирішено затвердити перелік обєктів нерухомого майна, що підлягають реєстрації за Одеською міською радою ( п.1 рішення ) , до складу яких увійшло приміщення першого поверху №501, загальною площею 35,8 кв.м,, що знаходиться у будівлі, розташованій за адресою: м.Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80 ( п.10 переліку). На виконання зазначеного рішення було видано Свідоцтво про право власності від 20.08.2009 серії САС №427126, яке зареєстроване 22.09.2009р. Комунальним підприємством „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості за реєстраційним номером 28333554.
З урахуванням зазначеного, виконком Одеської міської ради вважає, що право власності на нежитлове приміщення першого поверху №501, загальною площею 35,8 кв.м,, що знаходиться у будівлі, розташованій за адресою: м.Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80, територіальною громадою м.Одеси в особі Одеської міської ради набуто правомірно .
Крім того, відповідач зазначив, що рішення виконкому Одеської міської ради від 28.07.2009р. №824 „Про реєстрацію обєктів комунальної власності м.Одеси є актом ненормативного характеру, яке вичерпало свою дію у звязку із його виконанням , що у випадку його скасування судом не зможе захистити будь-якого порушеного ним права. У звязку з цим, відповідач вважає, що особи, щодо яких не приймався цей ненормативний акт, не наділені правом на його оскарження .
Відповідач- Одеська міська рада повністю підтримує позицію виконкому Одеської міської ради та додатково зазначає, що нежитлове приміщення першого поверху №501, загальною площею 35,8 кв.м,, що знаходиться у будівлі, розташованій за адресою: м.Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80, не входить до складу приміщень загальною площею 1178,6 кв.м, що також розташовані у цій будівлі, та які є державною власністю, що, на думку відповідача, підтверджується , зокрема, актом приймання-передачі основних фондів з балансу державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський комбінат з ремонту речового майна» на баланс державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування» від 28.02.2007р., що є додатком до наказу директора Державного господарського обєднання Концерн „Військторгсервіс від 22.02.2007р. №6, відповідно до якого загальна площа обєкта нерухомості , розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80, складала 1223 кв.м.
Крім того, відповідач подав до суду заяву про застосування строків позовної давності, у якій зазначає, що у позовній заяві військовий прокурор не визначив коли позивач- Міністерство оброни України , дізнався або повинен був дізнатися про нібито порушення своїх прав та законних інтересів оскаржуваним рішенням виконкому Одеської міської ради. Виходячи з матеріалів справи , відповідач вважає, що у даному випадку пропущено встановлений ст.257 Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності , відсутні правові підстави для його поновлення, відповідно ж до положень ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України, зазначене є підставою для відмови у задоволенні позову.
Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:
Відповідно до ст.29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.
Позов по даній справі поданий Військовим прокурором Одеського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України.
Вищий господарський суд України у своєму Інформаційному листі Про деякі питання застосування положень Закону України Про прокуратуру щодо представництва прокуратурою інтересів держави в господарському суді від 23.02.2016 р. №01-06/348/16 зазначив, що відповідно до чинної редакції ст. 29 ГПК України прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва.
Підстави представництва прокурором інтересів держави визначені статтею 23 Закону України „Про прокуратуру, в якій зазначено наступне: представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
В пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. №3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), зазначено, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Відповідно до п.2 резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Згідно п.п.102, 107 пункту 4 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014р. №671, Міноборони відповідно до покладених на нього завдань: подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо відчуження військового майна та здійснює в установленому законом порядку його відчуження або передачу, веде облік об'єктів державної власності, які належать до сфери управління Міноборони.
Відповідно до п.1,п.п.5 п.6 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. №406/2011, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство оборони України для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку: здійснювати захист своїх законних прав та інтересів у судах та інших юрисдикційних органах, у тому числі міжнародних.
Згідно з п.п. 68, 70, 72 пункту 4 цього Положення Міноборони України відповідно до покладених на нього завдань: надає згоду або відмовляє в наданні згоди на відчуження майнових об'єктів, що відносяться до основних фондів підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Міноборони України, а також на передачу в заставу цілісних майнових комплексів підприємств, будівель та споруд, що належать до сфери управління Міноборони України, його структурних підрозділів; здійснює у межах повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міноборони України; веде облік об'єктів державної власності, які належать до сфери управління Міноборони України.
Отже, у Міністерства оборони України є достатній обсяг прав і повноважень щодо вжиття заходів, направлених на захист порушеного права, в даному випадку права державної власності на спірний обєкт нерухомості.
Разом з цим, відповідно до ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
В обґрунтування необхідності представництва інтересів в суді шляхом подання позову по даній справі прокурор зазначив, що у порушення вимог Інструкції з представництва інтересів Міністерства оборони України, органів військового зєднання, армійський корпусів, повітряних командувань, обєднань, зєднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних сил України під час розгляду справ судами загальної юрисдикції, ведення претензійної роботи та виконання рішень судів, затвердженої наказом Міністерства оборони України №686 від 14.12.2007р., Міністерство оборони України заходи представницького характеру з питань захисту інтересів держави щодо прав на обєкти нерухомого майна (приміщення будівлі №80 військового містечка №125) не здійснює.
На виконання приписів ч.4 ст.23 Закону України „Про прокуратуру Військовим прокурором Одеського гарнізону Південного регіону України 25.07.2016р. був направлений Міністерству оборони України лист №6606вих.16, в якому прокурор повідомив Міністерство про те, що прокуратурою проводиться вивчення інформації Філії Одеське управління військової торгівлі Концерну Військторгсервіс щодо незаконності передачі у комунальну власність приміщень будівлі №80 по вул.Великій Арнаутській у м.Одесі, яка перебуває у власності держави в держави в особі Міністерства оборони України та на балансі Концерну Військторгсервіс (в особі філії Одеське управління військової торгівлі Концерну Військторгсервіс). Також у даному листі прокурор повідомив, що відповідно до вимог ст.23 Закону України Про прокуратуру військовою прокуратурою Одеського гарнізону буде предявлено до суду відповідний позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Концерну Військторгсервіс до Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №824 від 28.07.2009р. та визнання недійсним свідоцтва про право власності серія САС №427403 від 20.08.2009р.
Наявність підстав для представництва не була оскаржена Міністерством оборони України, доказів зворотнього матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.
Звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, військовий прокурор Одеського гарнізону в позовній заяві визначив, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтував необхідність їх захисту, а також вказав орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Міністерство оборони України.
Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування (частина друга стаття 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України»). Міністерство оборони України відповідно до статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України», Положення про Міністерство оборони України, затверджене Указом Президента України від 06.04.2011р. №406/2011, є центральним органом влади і військового управління, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Зокрема, надає згоду або відмовляє в наданні згоди на відчуження майнових об'єктів, що відносяться до основних фондів підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Міноборони України, а також на передачу в заставу цілісних майнових комплексів підприємств, будівель та споруд, що належать до сфери управління Міноборони України, його структурних підрозділів; здійснює у межах повноважень інші функції з управління обєктами державної власності, що належать до сфери управління Міноборони України; здійснює в установленому порядку відчуження військового майна, передачу його до сфери управління центральних чи місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам та організаціям, які провадять діяльність в інтересах національної безпеки і оборони, та в комунальну власність.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, зокрема, такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання незаконними рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Крім того, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналіз наведеної норми дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. При цьому, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до ч.4 ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Отже, особа, законний інтерес або право якої порушено , може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом.
Отже, спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим порушенням. У розумінні ст..13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод „ефективний засіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатом реорганізації підприємств Міністерства Оборони України , Наказом Міністра оборони України від 05.04.2007р. №125 припинено діяльність державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування» реорганізувавши його шляхом приєднання до Концерну «Військторгсервіс», яке є правонаступником державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський комбінат побутового обслуговування» державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування» , із закріпленням за Концерном на праві господарського відання основних фондів та оборотних коштів , інших цінностей підприємства. На виконання зазначеного наказу був складений передавальний акт (затверджений заступником Міністра оборони України 19.01.2009р. ) , згідно якого Концерну було передано будівлі та сооруди, зокрема: обєкт нерухомого майна: будівля КПО, військового універмагу, 1917р.б., розташована за адресою: м.Одеса, вул.Велика Арнаутська, 80, загальною площею 1178,6 кв.м.
Згідно Свідоцтва про право власності від 20.08.2009р. , виданого виконкомом Одеської міської ради на підставі наказу Міністерства оборони України від 05.04.2007р. №125, передавального акту, затвердженого заступником Міністра оборони України від 19.01.2009р., статуту , зареєстрованого у Соломянській районній у м.Києві державній адміністрації від 28.04.2007р. , обєкт, який розташований за адресою: м.Одеса, вул..Велика Арнаутська , 80, в цілому , дійсно належить Державі Україна, в особі Міністерства оборони України, на праві державної власності. Обєкт в цілому складається з будівлі, загальною площею 1178,6 кв.м, відображеної у технічному паспорті від 25.10.2007р. Зазначені дані підтверджуються також Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.01.2010р. за №25006425.
Отже, виконавчий комітет Одеської міської ради ще у серпні 2009р. погодився з тим, що обєкт, який розташований за адресою: м.Одеса, вул..Велика Арнаутська , 80, в цілому , дійсно належить Державі Україна, в особі Міністерства оборони України, на праві державної власності та в цілому складається з будівлі, загальною площею 1178,6 кв.м, відображеної у технічному паспорті від 25.10.2007р.
З урахуванням зазначеного, недоречним є посилання відповідачів у якості заперечень на виникнення права комунальної власності на спірне майно на підставі рішенням Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991р. №266-ХХІ „О разграничении государственного имущества между собственностью областного Совета, городов областного подчинения и районов области» , яке було прийнято на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. №311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) та рішенням виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 06.04.1992р. №104 „Про прийняття у комунальну власність міста державного майна житлово-комунального господарства, охорони здоровя, народної освіти та культури. Зазначені рішення спірного майна взагалі не6 стосуються.
Згідно висновку експерта №294/17 судової будівельно-технічної експертизи , складеного 11.07.2017р. , обєкт нежитлові приміщення першого поверху №501, загальною площею 35,8 кв.м, розташовані за адресою: м.Одеса, вул..Велика Арнаутська, 80, що відображені у технічному паспорті , виготовленому КП „Одеське МБТІ та РОН станом на 23.04.2009р., входять до складу нежитлової будівлі , загальною площею 1178,6 кв.м, що розташована за адресою: м.Одеса, вул..Велика Арнаутська, 80, відображеної у технічному паспорті , виготовленому КП „Одеське МБТІ та РОН станом на 25.10.2007р.
За таких обставин, нежитлові приміщення першого поверху №501, загальною площею 35,8 кв.м, що розташовані у будівлі за адресою: м.Одеса, вул..Велика Арнаутська, 80, також належать Державі Україна, в особі Міністерства оборони України, на праві державної власності.
Згідно з ст.1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно звязку тощо.
Статтею 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" передбачено, що відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. Порядок відчуження військового майна визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, повноваження щодо визначення порядку прийняття рішення про відчуження військового майна визначаються згідно з окремим нормативно-правовим актом, прийняття якого делеговано Кабінету Міністрів України.
З матеріалів справи не вбачається, що Кабінет Міністрів України, Міністерство оборони України вчиняли передбачені законодавством дії, направлені на відчуження обєкту державної власності - нежитлових приміщень першого поверху №501, загальною площею 35,8 кв.м, що розташовані у будівлі за адресою: м.Одеса, вул..Велика Арнаутська, 80.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно положень ст..59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні акти органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними у судовому порядку. Відповідно до ч.1 ст.393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
За таких обставин, з урахуванням зазначених вище положень законодавства та враховуючи матеріали справи, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимоги військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України щодо визнання незаконним та скасування п.1 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.07.2009 року №824 „Про реєстрацію обєктів комунальної власності м.Одеси щодо включення у Перелік обєктів нерухомого майна, що підлягають реєстрації за Одеської міською радою, приміщення першого поверху №501, загальною площею 35,8 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80 (п.10 Переліку).
Як вбачається з матеріалів справи, Свідоцтво про право власності ОСОБА_4 САС №427126 від 20.08.2009р. видане на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.07.2009р. №824, отже, наявні правові підстави для визнання недійсним та скасування і самого Свідоцтва про право власності ОСОБА_4 САС №427126 від 20.08.2009р. на нежитлові приміщення першого поверху №501 площею 35,8 кв.м. будівлі, розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради, адже саме цей документ став підставою для державної реєстрації права власності.
Відповідач у справі- Одеська міська рада відповідач подав до суду заяву про застосування строків позовної давності, у якій зазначає, що у позовній заяві військовий прокурор не визначив коли позивач- Міністерство оброни України, дізнався або повинен був дізнатися про нібито порушення своїх прав та законних інтересів оскаржуваним рішенням виконкому Одеської міської ради . Виходячи з матеріалів справи, відповідач вважає, що у даному випадку пропущено встановлений ст.257 Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності , відсутні правові підстави для його поновлення, відповідно ж до положень ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України, зазначене є підставою для відмови у задоволенні позову.
На думку суду, зазначена заява відповідача не підлягає задоволенню, адже, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної, зокрема, у постанові від 13.03.2017р. у справі №6-80цс17 , орган прокуратури у даному випадку є лише представником держави. Водночас перебіг позовної давності починається з моменту коли про порушення права стало відомо саме особі, права якої порушено, а не її представнику. Як було встановлено в ході розгляду справи, про порушення права власності держави шляхом вилучення нежитлових приміщень першого поверху №501 площею 35,8 кв.м. будівлі, розташованої за адресою: м.Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80, Міністерство оборони України дізналося лише з листа Військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України від 25.07.2016р. за №6606, згідно якого, прокуратурою розпочато вивчення інформації Філії „Одеське управління військової торгівлі Концерну „Військторгсервіс щодо незаконної передачі у комунальну власність приміщень будівлі №80 по вул..Велика Арнаутська у м.Одесі. Інформація ж Філії „Одеське управління військової торгівлі Концерну „Військторгсервіс надійшла до прокуратури лише у травні 2016р. З урахуванням зазначеного, позивачем не було пропущено встановлений законодавством загальний строк позовної давності.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст.32 цього ж Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін , а також інші обставини , які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Виходячи з викладеного вище, з урахуванням матеріалів справи, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідачів по справі відповідно до положень ст.ст.44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовну заяву Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України - задовольнити повністю .
2. Визнати незаконним та скасувати п.1 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.07.2009 року №824 „Про реєстрацію обєктів комунальної власності м.Одеси щодо включення у Перелік обєктів нерухомого майна, що підлягають реєстрації за Одеської міською радою, приміщення першого поверху №501, загальною площею 35,8 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80 (п.10 Переліку).
3. Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності від 20.08.2009 серії САС №427126 на нежитлові приміщення першого поверху №501 площею 35,8 кв.м. будівлі, розташованої за адресою: м.Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80, видане виконавчим комітетом Одеської міської ради територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради.
4. Стягнути з виконавчого комітету Одеської міської ради ( м.Одеса, пл.Думська, 1 , код ЄДРПОУ 04056919) на користь військової прокуратури Південного регіону України (65012, м.Одеса, вул..Піроговська, 11, код ЄДР 38296363, МФО 820172, ДКСУ , м.Київ, р\р 35216073082762) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 грн.
5. Стягнути з Одеської міської ради ( м.Одеса, пл.Думська, 1 , код ЄДРПОУ 26597691) на користь військової прокуратури Південного регіону України (65012, м.Одеса, вул.Піроговська, 11, код ЄДР 38296363, МФО 820172, ДКСУ, м.Київ, р\р 35216073082762) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 18 вересня 2017 р.
Суддя Н.В. Рога
Судове рішення № 68964435, Господарський суд Одеської області було прийнято 12.09.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/2068/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: