Постанова № 68964431, 06.09.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2017 року Справа № 904/6282/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Верхогляд Т.А. - доповідач

судді: Парусніков Ю.Б., Білецька Л.М.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №140 від 23.12.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №176 від 14.07.2017 р.;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Електронтехсервіс ЛТД" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2017 року у справі № 904/6282/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Електронтехсервіс ЛТД", м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення 28 093,28 грн. штрафу та 43 787,12 грн. пені

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Електронтехсервіс ЛТД", м. Жовті Води Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта", м. Київ

про стягнення 1 124,00 грн. 3% річних, 5 247,52 грн. пені та 7 600,17 грн. інфляційних втрат

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2017 року у справі № 904/6282/17 (суддя Бондарєв Е.М.) первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Електронтехсервіс ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" 33 787,12 грн. пені, 28 092,28 грн. штрафу та судовий збір в розмірі 1 600,00 грн. В решті позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішення мотивовано порушенням відповідачем за первісним позовом умов договору поставки № 23-02/48-16 від 19.08.2016 року в частині строків поставки, вимог ст. ст. 525, 526, 530, 611 ЦК України, правом позивача за первісним позовом стягнути штрафні санкції та пеню відповідно до п.6.1.договору.

Відмовляючи в задоволені зустрічного позову, суд першої інстанції зазначив, що пунктом 4.2. договору оплата товару здійснюється покупцем по факту поставки товару впродовж 10 банківських днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури.

На думку суду, позивачем за зустрічною позовною заявою не доведено факт прострочення оплати отриманого товару, оскільки рахунок-фактуру на оплату від 29.12.2016 року було отримано відповідачем за зустрічною позовною заявою 09.02.2017 року і оплачено в межах строку, передбаченого умовами договору.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач за зустрічним позовом оскаржив його в апеляційному порядку.

Скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені зустрічного позову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що відповідач за зустрічним позовом порушив вимоги п.4.2. договору, тобто не здійснив вчасно оплату за товар, а доводи суду про відрахунок днів для здійснення оплати з дня отримання рахунку, а не з дня підписання акту приймання-передачі товару, є неправомірними.

Також апелянт звертає увагу, що покупець володів інформацією щодо реквізитів для оплати товару, оскільки за поставками, що відбулися раніше, він оплати проводив. Крім того, платіжні реквізити продавця зазначені в договорі.

Вважає, що суд першої інстанції не врахував позицію, що викладена в постанові пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року, згідно якої покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Просить задовольнити заявлені ним вимоги, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2017 року у справі № 904/6282/17 скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову. Прийняти нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Позивач за первісним позовом у відзиві на апеляційну скаргу спростовує доводи скаржника. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги в силу наступного:

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК).

З матеріалів справи вбачається, що 19.08.2016 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №23-02/48-16, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця у погоджені сторонами строки товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його (а.с.12-16).

Відповідно до п.2.1 договору номенклатура, кількість, ціна, умови гарантії, строк, місце та умови поставки товару визначені у специфікації до даного договору, яка є додатком №1 до нього.

Згідно п.3.2 договору загальна сума договору становить 742 447,62 грн. в т.ч. ПДВ (20%) 123 741, 27 грн.

Пунктом п.4.2 договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем по факту поставки товару впродовж 10 банківських днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури.

Згідно п.5.5. договору отримання товару покупцем підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками акту приймання-передачі товару та видаткової накладної.

Умовами пункту 5.10 договору сторони передбачили, що разом з товаром постачальник зобовязується передати покупцю, крім іншого, оригінал рахунку-фактури для здійснення оплати товару.

Сторонами була підписана специфікація №1, якою погоджено найменування товару, кількість, ціну, строк та місце поставки товару (а.с.16-17).

Відповідно до актів приймання-передачі товар покупець отримав партіями 26.10.2016 року, 10.11.2016 року та 29.12.2016 року (а.с.21-22, 25,28-29).

Встановлено, що оплата товару покупцем проведена повністю, що підтверджується платіжними дорученнями ( а.с.24, 27, 31).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно п.6.1. договору при недотриманні постачальником строків поставки, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості товару визначеної у заявці покупця за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов'язання. Якщо прострочення виконання зобов'язання перевищує 30 днів, постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7,0% від вартості недопоставленого товару.

Судом встановлено, що постачальник порушив строки поставки товару.

Позивач за первісним позовом нарахував пеню відповідно до п.6.1 договору за період з 03.10.2016 року по 31.12.2016 року.

Колегія суддів поділяє висновок оскаржуваного рішення щодо зменшення проведеного нарахування, оскільки таке право суду передбачено ч.1 ст.83 ГПК України.

Судом при зменшенні пені дотримано вимоги ст.551 ЦК України, враховано розяснення п.3.17.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", враховано інтереси обох сторін, ступінь виконання сторонами умов договору, співвідношення заявлених санкцій та наслідки порушення відповідачем за первісним позовом зобовязання.

Щодо стягнення штрафу, то такі вимоги позивача за первісним позовом обґрунтовані положеннями п.6.1 договору та розмір штрафу розраховано вірно.

Однак відмову суду в задоволенні зустрічної позовної заяви колегія суддів вважає безпідставною з огляду на наступне:

Відповідно до умов договору поставки сторони погодили, що разом з товаром покупець отримує рахунок-фактуру на його оплату.

Встановлено, що частина товару покупцем оплачена, прострочка оплати останньої партії, отриманої згідно видаткової накладної від 29.12.2016 року та акту приймання-передачі товару №3 від 29.12.2016 року, проведена покупцем 21.02.2017 року.

Суд помилково зазначив, що оплата проведена у передбачений договором строк.

Згідно з ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаро-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної у постанові по справі №37/405 від 29.09.2009 року, правової позиції Вищого господарського суду України, яка викладена у постановах по справах №18/321 від 20.05.2010 року, №58/24 від 31.03.2011 року, рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст.212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст.613 Цивільного кодексу України. Тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача за зустрічним позовом від обовязку оплати отриманого товару протягом 10 банківських днів з дня його отримання.

Відповідно до п.6.4 договору у разі несвоєчасного виконання грошових зобовязань покупцем, останній сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% за кожен день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Колегія суддів перевірила проведений позивачем за зустрічним позовом розрахунок пені, визнала його правильним.

Також є правомірними в силу ст.625 ЦК України та правильно розраховані суми 3% річних та інфляційних втрат. Враховуючи помилковий висновок суду про недоведеність зустрічного позову, оскаржуване рішення слід скасувати.

З відповідача за зустрічним позовом слід стягнути судові витрати за розгляд зустрічного позову в розмірі 1600, 00 грн., за розгляд апеляційної скарги в розмірі 1760, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2017 року у справі № 904/6282/17 скасувати.

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Електронтехсервіс ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" 33 787,12 грн. пені, 28 092,28 грн. штрафу, судовий збір в розмірі 1 600,00 грн.

В решті позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Електронтехсервіс ЛТД" 1 124,00 грн. 3% річних, 5 247,52 грн. пені, 7 600,17 грн. інфляційних втрат.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Електронтехсервіс ЛТД" 1 760,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: Ю.Б. Парусніков

Повний текст постанови складено 14.09.2017 року.