Рішення № 68964146, 12.09.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2017 р.Справа № 922/2552/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гончарові В.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м. Харків до Приватним акціонерним товариством "Металіст-Будметалконструкція", м. Харків про стягнення 14279,27 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №007Др-44-1216 від 30.12.2016

відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 04.08.2017 - після перерви не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м. Харків (позивач) 31.07.2017 звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Металіст-Будметалконструкція", м. Харків, у якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 12635,30 грн., пеню в розмірі 970,63 грн., 3% річних у розмірі 112,30 грн., інфляційні втрати у розмірі 561,04 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору. В обґрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від №11410UI5QHGP016 від 01.01.2016, щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого позивачем природного газу у період з січень - травень 2017 року, у зв'язку з чим, окрім суми основного боргу, відповідачу нараховані: пеня, три проценти річних та інфляційні втрати. В якості правових підстав позову позивач вказує, зокрема, на норми ст. ст. 526, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст. 193, 222 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.08.2017 було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2552/17 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 04.09.2017 о 10:10.

21.08.2017 через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшов супровідний лист (вх. №27123) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

04.09.2017 через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшов супровідний лист (вх. №28090) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Позивач в призначене судове засідання 04.09.2017 з'явився.

Відповідач в призначене судове засідання 04.09.2017 з'явився, проте вимоги ухвали господарського суду про порушення провадження у даній справі від 02.08.2017 не виконав, відзив на позовну заяву до матеріалів справи не надав.

З огляду на необхідність надання учасниками судового процесу витребуваних судом документів, в судовому засіданні 04.09.2017 оголошено перерву до 12.09.2017 до 11:30год., відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

12.09.2017 після перерви розгляд справи було продовжено.

Позивач в засіданні заявлені позовні вимоги підтримав повністю та просить суд задовольнити їх з підстав наведених у позові.

Відповідач в судове засідання після перерви не з'явився, відзив на позов до матеріалів справи не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином (т.с. І а.с. 31).

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

У судовому засіданні 12.09.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду даної справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (постачальник, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Металіст-Будметалконструкція" (споживач, відповідач) було укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від №11410UI5QHGP016 від 01.01.2016 (т.с. І а.с.13-16), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобовязався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором. Річний плановий обсяг достачання газу - до 11,7 тис. куб. м. (п. 1.1., п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору ціна газу становить 6896,70 грн. за 1000куб.м., крім того ПДВ 1379,34грн., всього з ПДВ 8276,04 грн.

Згідно з умовами п. 2. додаткової угоди № 3 від 26.12.2016 до договору, дана угода набирає чинності з 01.01.2017 року та діє до 31.12.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (т. с. І а. с. 17).

Відповідно до п. 4.2. Договору Споживач має право здійснювати оплату за Договором шляхом перерахування грошових коштів в наступному порядку: 100% місячної вартостізапланованого обсягу газу до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання.

Згідно з умовами п. 4.2.3. договору остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання.

Як встановлено судом, на виконання даного договору, у період з січня 2017р. по травень 2017 р., позивач поставив відповідачу природний газ у кількості: січень 2017 р. - 2,478 тис.м.куб. на загальну суму 23 184,95 грн.; лютий 2017 р. - 2,167 тис.м.куб. на загальну суму 23 181,53 грн.; березень 2017р. - 0,760 тис. м.куб. на загальну суму 7 824,60 грн.; квітень 2017р. - 0,009 тис.м. куб. на загальну суму 84,66 грн.; травень 2017р. - 0,009 тис.м. куб. на загальну суму 84,66 грн.

В матеріалах справи наявні акти приймання - передачі за січень 2017 (підписаний відповідачем), за лютий 2017 року, за березень 2017 року (підписаний відповідачем), за квітень 2017 року, за травень 2017 року (т.с. І а.с. 18-22).

Відповідно до п. 2.9.2., 2.9.3. Договору послуги з постачання природного газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі природного газу.

Як слідує з позовної заяви та наголошено позивачем під час розгляду даної справи, примірники актів за лютий, квітень, травень 2017 року не підписані відповідачем, у звязку з чим повторно були направлені позивачем на адресу відповідача, однак оригінали підписаних актів не були повернуті (т.с. І а.с. 11,12).

Умовами п. 2.9.5. Договору, сторони передбачили, що у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем.

Проте відповідачем було оплачено вартість природного газу спожитого у період з січня 2017 по травень 2017 частково, з яких залишилися несплаченими 12635,30 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку та нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму заборгованості.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено у ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з положеннями статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, доказів оплати в повному обсязі вартості природного газу поставленого позивачем не надав, позовні вимоги про стягнення суми заборгованості у розмірі 12635,30 грн. підлягають задоволенню повністю.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 970,63 грн. пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.2.1. договору сторони передбачили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зважаючи на вищевикладене, позивачем обґрунтовано нарахована відповідачу пеню на суму заборгованості у розмірі 970,63 грн., розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства, тому суд приходить до висновку щодо її задоволення.

Також, позивачем заявлено до стягнення 112,30 грн. 3 % річних та 561,04 грн. індексу інфляції.

На підставі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 112,30 грн. трьох відсотків річних та 561,04 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 11.02.2017 по 11.07.2017 (у розрахунку враховується здійснення відповідачем часткових оплат окремо за кожним простроченим платежем, а також норми п. 4.2.3. договору), у зв'язку з чим, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Враховуючи норми ст. 49 ГПК України, судові витрати у даній справі, які складаються з 1600,00 грн. судового збору, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Металіст-Будметалконструкція" (61007, м. Харків, вул. Свистуна, 11, код ЄДРПОУ: 30653953, р/р 26008000077515 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, м. Харків, пров. Москалівський, 57/59, код ЄДРПОУ: 39590621, п/р 26008010058 в АБ «Кліринговий дім» м. Київ, МФО 300647) - 12635,30 грн. основного боргу, 970,63 грн. пені, 112,30 грн. 3% річних, 561,04 грн. інфляційних втрат та 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 18.09.2017 р.

Суддя ОСОБА_3