Рішення № 68964083, 11.09.2017, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.09.2017 Справа № 920/1304/16Господарський суд Сумської області, у складі колегії суддів: головуючого судді Левченка П.І., судді Коваленка О.В., судді Котельницької В.Л. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/1304/16

за позовом Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради, м. Суми,

до відповідача Комунальної установи «Сумська міська клінічна лікарня № 5», м. Суми,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Сумської міської ради, м. Суми,

про стягнення 1898696,18 грн.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 за довіреністю від 03.01.2017 № 22/22,

відповідача ОСОБА_2 за довіреністю від 06.01.2017 б/н, ОСОБА_3 за довіреністю від 19.01.2017 б/н, ОСОБА_4 за довіреністю від 03.08.2017 № 0126/7/1637,

третьої особи не зявився.

В судовому засіданні, розпочатому о 11 год. 30 хв. 18.04.2017 року, відповідно до приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувались перерви до 11 год. 30 хв. 10.05.2017 року та до 12 год. 00 хв. 26.06.2017 року.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму боргу 1898696,18 грн. в тому числі ПДВ.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на: укладений між сторонами договір від 11.02.2014 року № 210 на водопостачання з бюджетними організаціями (далі договір № 210) та на укладений між сторонами договір від 11.02.2014 року № 210/к на водовідведення з бюджетними організаціями (далі договір № 210/к); акт № 1 від 27.02.2014 року обстеження водопостачання та водовідведення обєкту КУ «Сумська міська клінічна лікарня», яким не було зафіксовано безоблікове використання води та вузол обліку і засіб обліку допущено до експлуатації; акт б/н від 07.07.2014 року обстеження системи водопостачання та водовідведення, яким зафіксовано зрив пломби на обвідній лінії труби діаметром 110 мм, що знаходиться в гаражі (побутова кімната); рахунок № 210 від 15.08.2014 року на оплату за водопостачання 232001 м. куб. по ціні 3,43 грн. на суму 795763,43 грн., за водовідведення 232001 м. куб. по ціні 3,39 грн. на суму 786483,39 грн. у підсумку 1582246,82 грн., ПДВ 20 % - 316449,36 грн., разом 1898696,18 грн.; пункти 3.3, 3.4, 5.13, 5.18 ОСОБА_5 користування системами центрального комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190, статті 173, 179, 187 Господарського кодексу України та статті 526, 530, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України.

Відповідач у своєму відзиві на позов від 07.02.2017 року проти позову заперечує, вважає його безпідставним, а обгрунтування щодо стягнення з відповідача коштів за безоблікове водокористування такими, що не відповідають дійсності. 07.07.2014 року інженери а/в КП «Міськводоканал» Сумської міської ради ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в присутності представників відповідача повністю обстежили водопровідні та каналізаційні мережі лікарні, порушень не виявили. ОСОБА_6 запропонував повторно оглянути вузол обліку холодної води з метою зняття показань водолічильника, натомість було виявлено пошкоджену пломбу. При цьому, декілька хвилин назад вона (пломба) зауважень не викликала, бо була в належному стані, а ОСОБА_6 повертався до цього приміщення сам, у той час, коли всі інші комісійно обстежували мережі в інших приміщеннях. Представники КП «Міськводоканал» СМР склали акт про самовільний зрив пломби з метою безоблікового використання води, який представники відповідача відмовились підписувати, натомість склали свій акт, де відобразили обставини, за яких представниками позивача було пошкоджено пломбу. 10.07.2014 року представниками позивача проведено перепломбування пошкодженої пломби у гаражі КУ «Сумська міська клінічна лікарня № 5» без будь яких зауважень та безоплатно, що вказує на визнання позивачем своєї вини у зриві пломби, що підтверджується актом від 10.07.2014 року. Зважаючи на викладене, відповідач звернення з приводу зриву 07.07.2014 року пломби до правоохоронних органів не направляв. 10.07.2014 року інспекторами КП «Міськводоканал» СМР (інженери а/в ОСОБА_6 та ОСОБА_7О.) був складений інший акт обстеження системи водопостачання та водовідведення відповідача, згідно якого «було виявлено, що в насосній станції на іншому вводі води до лічильника врізана труба діаметром 100 мм та підключена до труби з подачею води на хірургічний корпус (сім поверхів) з можливістю безоблікового споживання, пункт 3.3 правил № 190 про без облікове споживання по діаметру труби.». Зазначеним актом відповідачеві поставлена вимогу щодо демонтажу «врізки» в десятиденний термін. Відповідач заперечуючи проти вимоги позивача зазначає, що у даному акті незаконною «врізкою» названо обвідну лінію водогону, яка, крім іншого, розрахована та вказана і у проекті будівлі, обовязковість облаштування якої передбачено пунктами 5.8, 5.10 та 7.3 наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190 «Про затвердження ОСОБА_5 користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», пунктами 11.3.2, 11.3.4 наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 року № 30 «Про затвердження правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України». А тому відповідач вважає, що виконання поставлених у акті вимог не тільки суперечить діючим нормативним вимогам до мереж водопостачання, а й робить неможливим забезпечення водою хірургічного корпусу лікарні (сім поверхів, де крім інших знаходиться відділення гемодіалізу, переривання водопостачання до якого на кілька днів матиме смертельні наслідки для пацієнтів.

У додаткових письмових поясненнях від 07.03.2017 року представник відповідача зазначає, що факт надання позивачем відповідачеві послуг з водопостачання та водовідведення на заявлену у позові суму боргу не підтверджено належними та допустимими доказами.

Відповідно до заяви від 07.03.2017 року представник відповідача просить суд, керуючись вимогами статей 22, 44, 48, 49 Господарського процесуального кодексу України, стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на оплату послуг адвоката у сумі 14963,00 грн., сплачені відповідачем згідно платіжних доручень №№ 50, 51 від 03.03.2017 року, відповідно до договору про надання правової допомоги від 06.01.2017 року № 73, укладеного останнім з Адвокатським бюро «ОСОБА_2 компанії Федорченко», та актів приймання-передачі наданих послуг правової допомоги № 1 від 02.03.2017 року та № 2 від 03.03.2017 року. Копії зазначених первинних документів разом з копіями договору про надання правової допомоги від 06.01.2017 року № 73, виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно Адвокатського бюро «ОСОБА_2 компанії Федорченко», свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 та ордеру від 06.01.2017 року за № 7 додані представником відповідача до згаданої вищє заяви для долучення до матеріалів даної справи.

27.03.2017 року представником позивача подано до суду письмові пояснення на відзив відповідача, відповідно до яких відзив відповідача, на думку позивача є необгрунтованим, висвітлює інші події та інші обставини та не може бути прийнятий судом до уваги при винесенні рішення у даній справі.

Також у даному письмовому поясненні позивач зазначає, що наявність дебіторської заборгованості відповідача підтверджується роздруківкою з рахунку № 361 Дебіторська заборгованість, а також рахунком № 210 та актом звіряння розрахунків, який відповідач відмовився підписувати.

Представник третьої особи у відзивах від 14.04.2017 року № 1152/03.02.02-14 та від 10.05.2017 року за № 1152/03.02.02-14 зазначає, що позивач та відповідач самостійно здійснюють свою діяльність відповідно до правовстановлюючих документів, нормативно-правових актів та договорів.

Відповідно до заяви від 18.04.2017 року представник відповідача просить суд, керуючись вимогами статей 22, 44, 48, 49 Господарського процесуального кодексу України, стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на оплату послуг адвоката у сумі 22590,00 грн., сплачених відповідачем згідно платіжних доручень №№ 50, 51 від 03.03.2017 року та № 81 від 12.04.2017 року, відповідно до договору про надання правової допомоги від 06.01.2017 року № 73 та додаткової угоди від 10.04.2017 року № 1 до даного договору, укладених відповідачем з Адвокатським бюро «ОСОБА_2 компанії Федорченко», та актів приймання-передачі наданих послуг правової допомоги № 1 від 02.03.2017 року, № 2 від 03.03.2017 року та № 3 від 10.04.2017 року.

У додаткових обґрунтуваннях від 10.05.2017 року представник відповідача зазначає, що водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого водопостачання та водовідведення або самовільно користується ним (без укладеного договору) і тягне за собою відповідні санкції згідно пунктів 3.3, 3.4 ОСОБА_5 користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 року № 190.

Враховуючи відображені у акті від 07.07.2014 року дані, відповідач вважає, що безоблікового водокористування не було взагалі, оскільки пошкоджена проволока на пломбі не є фактом самовільного водокористування (тим більше, що пошкоджена представником виробника), позивачем також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження самовільного приєднання або самовільного користування відповідачем системами водопостачання та водовідведення.

У додаткових письмових обґрунтуваннях від 07.08.2017 року представник відповідача зазначає, що позивачем не подано суду обґрунтованого розрахунку позовних вимог, не зазначено до якої категорії труб відноситься труба, через яку здійснено витрату води, та, відповідно, які таблиці та коефіцієнти довідника ОСОБА_8 та ОСОБА_9 «ОСОБА_10 для гидравлического расчета водопроводных труб» були застосовані позивачем при здійсненні розрахунку.

Також представник відповідача, посилаючись на те, що відповідачем не було спожито послуг позивача на заявлену суму, а правова природа суми боргу, на його думку, є господарською санкцією, просить суд застосувати позовну давність на підставі частини другої статті 258 Цивільного кодексу України.

Відповідач вважає, що позивач не довів наявність та розмір збитків від неправомірних дій відповідача, оскільки перевірити правильність розміру (суми) позовних вимог неможливо у звязку з відсутністю обгрунтованого розрахунку.

Позивач у письмових поясненнях від 21.08.2017 року, заперечуючи проти позиції відповідача зазначає, що розрахунок витрат води здійснено позивачем не за довідником ОСОБА_8 та ОСОБА_9 «ОСОБА_10 для гидравлического расчета водопроводных труб», а за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу за період з 27.02.2014 року по 07.07.2014 року (131 днів) згідно пункту 3.3 ОСОБА_5 № 190 та з використанням довідника ОСОБА_8 та ОСОБА_9 «ОСОБА_10 для гидравлического расчета водопроводных труб», а не з його застосуванням.

Представник позивача також зазначає, що зрив пломби на обвідній лінії діаметром 110 мм (безоблікове водокористування), зафіксовано актом від 07.07.2014 року, на підставі якого позивачем здійснено розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу за період з 27.02.2014 року по 07.07.2014 року (131 днів) згідно пункту 3.3 ОСОБА_5 № 190, що склало 232001 м3 води на суму - 1898696,18 грн. (з ПДВ). А тому позивач вважає, що його позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, та просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Крім наведеного представник позивача у письмових запереченнях від 08.09.2017 року зазначає, що ОСОБА_5 № 190 не вказують на те, що зазначені у позові нарахування є штрафними санкціями, як стверджує відповідач, який просить застосувати строк позовної давності щодо позовних вимог КП «Міськводоканал» з посиланням на статті 217, 219 Господарського кодексу України, а позиція відповідача підтверджує той факт, що ним було допущено безоблікове водокористування у вигляді зриву пломби, що потягло за собою розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби, оскільки, лікарня просить застосувати до вказаних правовідносин позовну давність та відмовити в задоволенні позову.

У підсумковій правовій позиції відповідача від 21.08.2017 року представник відповідача зазначає, що позивач не довів, що заявлена ним до стягнення сума боргу це плата за спожиті послуги. Сума боргу може мати договірну природу (заборгованість за надані/спожиті послуги), може бути збитками або має деліктний характер (господарські санкції). ОСОБА_5 обґрунтування позовних вимог щодо стягнення суми боргу з посиланням на статті 173, 179, 187 Господарського кодексу України, статті 526, 530, 610, 612 Цивільного кодексу України (щодо порушення та прострочення виконання зобовязання) не може бути застосоване до даного спору.

Поряд з цим, як зазначає відповідач, позивач не визначає суму позову як відшкодування збитків чи матеріальної шкоди або як інші господарсько-правові санкції. Отже, з огляду на відсутність у відповідача заборгованості за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення (сума позову складається з суми боргу за водопостачання та суми боргу за водовідведення, а також ПДВ), позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх інтересів, що є підставою для відмови у позові, оскільки доказів обґрунтованості обраного способу захисту, виходячи з обставин та правових норм, на які посилається позивач, суду не надано.

Обґрунтованого розрахунку обсягу витоку води як такого за певний період часу з використанням формул, коефіцієнтів, діаметрів умовного проходу та інших даних, згідно ОСОБА_10 ОСОБА_9, на які посилається позивач у позовній заяві та у доданому до неї «розрахунку нарахування згідно акту», суду не надано. У наданому позивачем розрахунку наведено кількість витоку води за одиницю часу, але не вказано, яким чином та кількість обрахована з урахуванням таблиць та формул.

Відповідно до заяви від 11.09.2017 року представник відповідача просить суд, керуючись вимогами статей 22, 44, 48, 49 Господарського процесуального кодексу України, стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на оплату послуг адвоката у сумі 33843,00 грн.

Разом із зазначеною заявою представником відповідача надано суду акт приймання-передачі наданих послуг правової допомоги № 4 від 06.09.2017 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11.02.2014 року між сторонами укладений договір на водопостачання з бюджетними організаціями № 210 (далі - договір № 210) та договір на водовідведення з бюджетними організаціями № 210/к (далі - договір № 210/к).

27.02.2014 року представником позивача (виробника) ОСОБА_6 та представником відповідача (споживача) ОСОБА_11 складено акт № 1 обстеження водопостачання та водовідведення по обєкту відповідача по вул. М. Вовчок, 2 (т. 1, а.с. 20).

В акті № 1 від 27.02.2014 року зафіксовано три діаметри вводу на трьох вузлах обліку, а саме: три діаметри вводу 1) 110 мм; 2) 50 мм; 3) 40 мм. та, відповідно, три місця розміщення вузлів обліку 1) підвальне приміщення моргу (насосна); 2) підвальне приміщення моргу; 3) гараж (пункти 2.1, 2.2 акту № 1 від 27.02.2014 року).

Зафіксовано також наявність трьох ввідних засувок, відповідно: 1) 150 мм; 2) 150 мм; 3) 100 мм. При цьому всі розміри діаметрів ввідних засувок з необумовленими виправленнями (пункт 2.3 акту № 1 від 27.02.2014 року).

У пункті 2.4 акту зазначено діаметри обвідних ліній: 1) 110 мм морг (насосна); 2) 89 мм гараж; 3) 15 мм морг. Запірна арматура, відповідно: 1) 200 мм; 2) 100 мм; 3) 15 мм. У цьому ж пункті акту зазначені номери пломб: 1) 4719260; 2) 4987632; 3) 4710340.

У пункті 2.5 акту № 1 від 27.02.2014 року зазначено, що пряма ділянка до засобу обліку та після засобу обліку в насосній - 80 мм, у моргу 15 мм, та у гаражі 40 мм.

У пункті 3 акту № 1 від 27.02.2014 року зазначені засоби обліку діаметром відповідно: 80 мм, 15 мм, 40 мм. Зафіксовані показники лічильників.

07.07.2014 року о 14 год. 55 хв. комісія у складі представників позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та представника відповідача ОСОБА_12 склали акт обстеження системи водопостачання та водовідведення, «про те, що по даній адресі (вул. М. Вовчок, 2) у відповідача було здійснено обстеження водопровідних та каналізаційних мереж, при обстеженні було виявлено зрив пломби на обвідній лінії діаметром 110 мм, що знаходиться в гаражі (битова кімната), нарахування будуть проходити згідно ОСОБА_5 № 190 від 27 жовтня 2008 року пункту 3.3 про безоблікове використання, виконується розрахунок за пропускною спроможністю труби вводу швидкістю руху води та діаметром» (т. 1, а.с. 21).

Акт від 07.07.2014 року б/н підписано представниками позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також зазначено, що представник відповідача - ОСОБА_12 від підпису відмовилась.

Поряд з тим 07.07.2014 року був складений акт головним інженером відповідача ОСОБА_12, інженером з метрології ОСОБА_13, монтажниками СТС господарського персоналу відповідача ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (т. 1, а.с. 54), затверджений 07.07.2014 року головним лікарем відповідача.

В акті від 07.07.2014 року, складеному представниками (працівниками) відповідача зазначено, що 07.07.2014 року о 14 год. 55 хв. представниками позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в присутності представників відповідача ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 було проведено обстеження водопровідних та каналізаційних мереж. Огляд почали з господарського корпусу № 1, де перевірили вузол витрат холодної води та обвідну лінію з запірною арматурою. Зауважень не було. Далі оглядали колодязь біля господарського корпусу №1. На прохання представників позивача в колодязі перекрили подачу холодної води для перевірки працездатності запірної арматури. У той час, як комісія фіксувала перекриття води, представник позивача ОСОБА_6 самостійно, без супроводу представників відповідача та інших осіб, заходив до господарського корпусу №1, де знаходився вузол обліку витрат холодної води для перевірки подачі холодної води на сантехнічні точки. Після перевірки зауважень не було. Потім продовжили обстеження ЦРЛ, харчоблоку, насосної станції та колодязів. Зауважень не було. Обстеження закінчили 07.07.2014 року о 15 год. 40 хв. Після закінчення обстеження представник позивача ОСОБА_6 раптом запропонував комісії повернутися до обліку витрат холодної води, що в господарському корпусі № 1, нібито для зняття показань лічильника, де він несподівано для комісії звернув увагу на те, що була порушена пломба на обвідній лінії, внаслідок чого представниками позивача був складений акт по порушення пломби. Через підозру про навмисне порушення пломби представником позивача - головним інженером лікарні (відповідача) відмовлено в підпису на акті.

Акт від 07.07.2014 року, складений працівниками відповідача щодо пошкодження (зриву) пломби працівниками позивача, був у той же день з супровідним листом від 07.07.2014 року № 01-26/12/993 переданий у Відділ охорони здоровя Сумської міської ради (вх. №385/01-2 від 07.07.2014 року, (т. 1, а.с. 110 ) та позивачеві.

Відповідачем надано суду копію акту обстеження мереж водопостачання КУ «СМКЛ № 5» (відповідача), затвердженого головним лікарем відповідача 25.11.2013 року (т. 1, а.с. 76), в якому зазначено, що комісія у складі головного інженера ОСОБА_12 та монтажника СТС ОСОБА_14 провела обстеження господарського корпусу № 1, а саме: вузла обліку холодної води та обвідної лінії з запірною арматурою; в ході обстеження комісія засвідчила, що запірна арматура вийшла з ладу (не відкривається вентіль) та потребує заміни.

Відповідач стверджує, що заміна запірної арматури на обвідній лінії в господарському корпусі № 1 так і не була проведена у звязку з браком коштів, а тому та запірна арматура знаходилася в зачиненому стані і у 2014 році, коли складалися акти обстеження водопостачання та водовідведення від 27.02.2014 року (т. 1, а.с. 20) та від 07.07.2014 року (т. 1, а.с. 21). В акті від 27.02.2014 року зафіксовано представниками позивача, що обвідна лінія в зачиненому стані, але не відображено (не перевірялось), чи працює запірна арматура на обвідній лінії.

Зміст акту № 1 обстеження та водовідведення обєкту від 27.02.2014 року (т.1, а.с. 20) підтверджує вищенаведене твердження відповідача.

В акті б/н обстеження системи водопостачання та водовідведення від 07.07.2014 року також не відображено (не перевірялось), чи працює запірна арматура на обвідній лінії, на якій виявлено зрив пломби, в якому вона стані (в зачиненому як 27.02.2014 року, чи у відчиненому стані) та чи взагалі можливо перевести її з зачиненого стану у відчинений стан, чи можливе використання води через обвідну лінію.

З огляду на зміст пунктів 3.3, 3.4 та 5.18 ОСОБА_5 користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 року за № 936/15627 (далі ОСОБА_5 № 190), не встановивши факту фізичної можливості водокористування (витрат води) на обвідній лінії в гаражі (побутовій кімнаті), позивач безпідставно та необґрунтовано в акті б/н обстеження системи водопостачання та водовідведення від 07.07.2014 року (т. 1, а.с. 21) дійшов висновку щодо нарахування (розрахунку) витрат води, згідно пункту 3.3 ОСОБА_5 № 190, та виконав такий розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 години за добу.

Згідно пункту 3.3 ОСОБА_5 № 190, у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 години за добу.

Представники позивача в судових засіданнях наполягали на тому, що для здійснення розрахунку за пунктом 3.3 ОСОБА_5 № 190 достатньо лише встановлення факту зриву (порушення цілісності) пломби.

Суд не може погодитися з таким тлумаченням позивачем ОСОБА_5 № 190, зокрема, пунктів 3.3, 3.4, 5.18 цих ОСОБА_5.

Оскільки у вищезгаданих пунктах ОСОБА_5 №190 йдеться не про штраф за порушення цілісності пломб, а про розрахунок витрат води у разі безоблікового водокористування, то обовязковою умовою для здійснення такого розрахунку має бути, окрім встановлення факту порушення цілісності пломб, також встановлення факту безоблікового водокористування споживачем у той період, за який виробник виконує розрахунок витрат води, факт безоблікових витрат води через ту лінію, ту запірну арматуру, на якій порушено цілісність пломб.

У разі недоведення виробником факту безоблікового водокористування, розрахунок витрат води, згідно пункту 3.3 ОСОБА_5 № 190, не може виконуватися, оскільки згадана норма ОСОБА_5 передбачає виконання розрахунку витрат води лише у разі без облікового водокористування.

Обовязковість встановлення факту безоблікового водокористування та дня початку такого користування підтверджується також змістом пункту 3.4 ОСОБА_5 №190, згідно якого розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування.

Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Тобто, якщо водокористування на обвідній лінії в гаражі (побутовій кімнаті) не починалося через фізичну неможливість такого користування, то розрахунок витрат води, згідно пунктів 3.3, 3.4 та 5.18 ОСОБА_5 № 190 є неправомірним, безпідставним та необґрунтованим.

Факт безоблікового водокористування та день початку такого користування має виявити (встановити) та довести належними та допустимими доказами виробник (позивач).

Зміст пункту 5.18 ОСОБА_5 № 190, зокрема, абзацу третього цього пункту, згідно якого, у разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих ОСОБА_5, також свідчить про те, що споживач сплачує не штраф за самовільні дії (порушення цілісності пломб тощо), а сплачує витрати води, розрахунок яких має здійснюватися у разі встановлення факту безоблікового водокористування та дня початку такого користування, що й передбачено пунктами 3.3 та 3.4 ОСОБА_5 № 190.

Відсутність встановленого факту безоблікового водокористування відповідачем за обвідною лінією в гаражі (побутовій кімнаті), відсутність в актах обстеження від 27.02.2014 року та від 07.07.2014 року даних про технічний стан запірної арматури та, відповідно, про можливість водокористування за цією обвідною лінією, позбавляє позивача права виконувати розрахунок витрат води, згідно пункту 3.3 ОСОБА_5 № 190.

Тому, вже з огляду на вищевикладене, безпідставним, необґрунтованим та неправомірним є «Розрахунок нарахування згідно акту по Комунальній установі «Сумська міська клінічна лікарня № 5», виконаний начальником абонентського відділу позивача ОСОБА_16 (т., а.с. 19).

В розрахунку нарахувань (пункт 1) зазначено, що при проведенні обстеження водопостачання та водовідведення обєкту за адресою: вул. М. Вовчок, 2, інженером ОСОБА_6 пломба на обвідній лінії діаметром 110 мм не порушена (акт № 1 від 27.02.2014 року).

Однак в самому акті №1 від 27.02.2014 року (пункт 2.4) зазначено, що обвідна лінія - 110 мм знаходиться у моргу (насосна), а в гаражі діаметр обвідної лінії 89 мм. Тобто, станом на 27.02.2014 року діаметр обвідної труби в гаражі був 89 мм. Цей факт встановлено двостороннім актом №1 від 27.02.2014 року (т. 1, а.с. 20).

В який день у період з 27.02.2014 року по 07.07.2014 року змінився діаметр обвідної лінії в гаражі з 89 мм на 110 мм позивач не пояснив і жодним документом не підтвердив.

У пункті 2 розрахунку нарахувань зазначено, що при повторному обстеженні (акт від 07.07.2014 року) пломба на обвідній лінії діаметром 110 мм відсутня.

Дійсно в акті від 07.07.2014 року (т. 1, а.с. 21) зазначено про зрив пломби на обвідній лінії діаметром 110 мм. в гаражі (побутовій кімнаті) , але оскільки, згідно акту № 1 від 27.02.2014 року, пломба за № 4987632 була встановлена на обвідній лінії діаметром 89 мм в гаражі, то виконання розрахунку витрат води за пропускною спроможністю труби діаметром 110 мм за період з 27.02.2014 року по 27.07.2014 року є безпідставним та необґрунтованим, оскільки невідомо чи мова йде про одну й ту ж обвідну лінію, чи це різні обвідні лінії з різним діаметром,чи взагалі була опломбована обвідна лінія в гаражі (побутовій кімнаті) діаметром 110 м., який номер тієї пломби, яким чином визначено день початку безоблікового водокористування відповідачем на обвідній лінії діаметром 110 мм в гаражі (побутовій кімнаті), чому цим днем є саме день складання акту № 1 від 27.02.2014 року про наявність пломби № 4987632 на обвідній лінії діаметром 89 мм. в гаражі.

У пункті 3 розрахунку нарахувань (т. 1, а.с. 19) зазначено, що за зрив пломби (а не за безоблікове водокористування) на обвідній лінії діаметром 110 мм КП «Міськводоканал» СМР здійснено розрахунок витрат за пропускною спроможністю стальної труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 години за добу згідно п. 3.3. та 3.4 «ОСОБА_5 користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу України 27.06.2008 року № 190, та «ОСОБА_10 для гідравлічного розрахунку стальних, чавунних, азбоцементних, пластмасових водопровідних труб» ОСОБА_8. Таким чином, за період з 27.02.2014 року по 07.07.2014 року (131 день) витрати складають: 131 день х 1771 м.куб./добу = 232001 м.куб.; водопостачання 232001 м.куб. х 3,43 грн. = 795763,43 грн.; водовідведення 232001 м. куб. х 3,39 грн. = 786483,39 грн.; підсумок: 1583346,82 грн.; ПДВ: 316449,36 грн.; разом: 1898696,18 грн.

Як вже зазначалось вище, розрахунок за відсутності встановлення факту безоблікового водокористування на обвідній лінії діаметром чи то 89 мм, чи то 110 мм в гаражі по вул. М. Вовчок, 2, а також за невстановлення дня початку безоблікового водокористування саме на конкретній обвідній лінії, конкретного діаметру, в конкретному приміщенні конкретної будівлі (споруди), а відтак розрахунок не відповідає вимогам пунктів 3.3, 3.4, 5.18 ОСОБА_5 № 190.

В розрахунку зазначено, що він здійснений згідно пунктів 3.3, 3.4 ОСОБА_5 № 190 та «ОСОБА_10 для гідравлічного розрахунку стальних, чавунних, асбоцементних, пластмасових водопровідних труб» ОСОБА_8., однак, ні умовами договорів №№ 210 та 210/к від 11.02.2014 року, ні пунктами 3.3, 3.4 та 5.18 ОСОБА_5 № 190 не передбачено виконання розрахунку витрат води у разі безоблікового водокористування згідно вищезазначеної ОСОБА_10 ОСОБА_8.

Необґрунтованим є як період нарахування з 27.02.2014 року по 07.07.2014 року (131 день), про що вже було зазначено вище, так і необґрунтованою є кількість витрат води за добу - 1771 м. куб. (розрахунок цієї кількості взагалі відсутній).

Позивач взагалі не визначив пропускну спроможність труби вводу щодо будь-якого діаметру труби (89 мм, 110 мм чи іншого), оскільки розрахунок нарахувань не містить розрахунку пропускної спроможності труби вводу будь-якого діаметру, а діаметри 89 мм та 110 мм це діаметри обвідної лінії, а не труби вводу (визначення терміну «водопровідний ввід» встановлено пунктом 1.2 ОСОБА_5 № 190, згідно якого водопровідний ввід трубопровід від розподільчої (внутрішньої квартальної або вуличної) мережі зовнішньої стіни будинку або межі території обєкта з колодязем і запірною арматурою у місці приєднання до водопровідної мережі). В розрахунку нарахувань не зазначено з якого розміру внутрішнього діаметру труби вводу виходить позивач, визначаючи обсяг руху води за добу 1771 м. куб. Без визначення внутрішнього діаметру труби вводу неможливо визначити її пропускну спроможність, оскільки рух води відбувається всередині труби, а не по зовнішньому діаметру труби. В наданій відповідачем копії ОСОБА_10 ОСОБА_8 (т. 2, а.с. 6-12) взагалі відсутні труби водопровідні сталеві зовнішнього діаметру 110 мм. Натомість є труби сталеві з зовнішнім діаметром 89 мм, розрахунковий внутрішній діаметр яких складає 83 мм.

Суд позбавлений можливості перевірити неповний, необґрунтований та безпідставний розрахунок позивача, оскільки акти обстеження від 27.02.2014 року та від 07.07.2014 року містять неповні суперечливі та протирічиві дані, які недостатні для здійснення достовірного та правильного розрахунку витрат води за пропускною спроможністю труби вводу, який до того ж може бути виконаний лише у разі доведення факту безоблікового водокористування, а в даному випадку та за даних обставин такий факт позивачем не доведений, що взагалі позбавляє позивача права виконання розрахунку витрат води у разі безоблікового водокористування, згідно з пунктами 3.3 та 3.4 ОСОБА_5 № 190.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач не довів суду належними та допустимими доказами факту безоблікового водокористування на обвідній лінії діаметром 110 мм в гаражі відповідача у період з 27.07.2014 року по 07.07.2014 року, не виконав та не надав суду обґрунтованого та правомірного розрахунку витрат води, згідно пункту 3.3 ОСОБА_5 № 190, який здійснюється лише у разі безоблікового водокористування, підтвердженої належними доказами та обґрунтованими розрахунками пропускної спроможності труби вводу, підтвердженого належними доказами та обґрунтованими розрахунками обсягу руху води за добу (зазначений в розрахунку обсяг 1771 м. куб. взагалі не підтверджений ні доказами, ні будь-яким розрахунком), що унеможливлює у будь-якому разі визначення достовірного, правильного та точного обсягу витрат води, а тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу 1898696,18 грн., у тому числі за водопостачання 795763,43 грн., за водовідведення 786483,39 грн. та ПДВ 316449,36 грн., є безпідставними, необґрунтованими, неправомірними та не підлягають задоволенню.

Окремо слід зазначити щодо нарахування позивачем в розрахунку нарахувань суми 786483,39 грн. за водовідведення на підставі пункту 3.3 ОСОБА_5 № 190, згідно якого, у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок лише витрат води за пропускною спроможністю труби вводу розрахунок саме витрат води, а не плати за водокористування та водовідведення, та саме за пропускною спроможністю труби вводу, що не дає правових підстав для нарахування (виконання розрахунку) плати за водопостачання та водовідведення. Фактично ж позивач виконав безпідставний та необґрунтований розрахунок нарахувань плати за водопостачання та водовідведення, а не передбачений пунктом 3.3 ОСОБА_5 № 190 розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу.

Згідно пункту 1.2 ОСОБА_5 № 190, водопровідний ввід трубопровід від розподільчої (внутрішньо квартальної або вуличної) мережі зовнішньої стіни будинку або межі території обєкта з колодязем і запірною арматурою у місці приєднання до водопровідної мережі.

Позивач же виконав розрахунок нарахувань (т. 1, а.с. 19), виходячи не з діаметру труби вводу (водопровідного вводу), а з недостовірно визначеного діаметру обвідної лінії, що суперечить пункту 3.3 ОСОБА_5 № 190, згідно вимог якого виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю саме труби вводу (водопровідного вводу).

Між тим в акті № 1 від 27.02.2014 року (т. 1, а.с. 20) зафіксовано діаметр вводу в гаражі (пункти 2.1, 2.2 акту № 1 від 27.02.2014 року) 40 мм, що додатково свідчить про безпідставність та необґрунтованість як розрахунку нарахувань, так і позовних вимог позивача, оскільки позивачем не визначалася дійсна пропускна спроможність труби вводу, не визначався внутрішній діаметр труби вводу (водопровідного вводу), що унеможливлює перевірку правильності розрахунку нарахувань позивача та виконання судом власного розрахунку витрат води за пропускною спроможністю труби вводу (водопровідного вводу).

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України на позивача покладаються його витрати по сплаті судового збору та витрати відповідача на послуги адвоката в сумі 22590,00 грн. сплата якої за надання правової допомоги у даній справі підтверджується копією договору про надання правової допомоги № 73 від 06.01.2017 року та додаткової угоди № 1 від 10.04.2017 року до договору № 73 від 06.01.2017 року., актами приймання-передачі наданих послуг правової допомоги, платіжними дорученнями № 50 від 03.03.2017 року на суму 12373,00 грн., № 51 від 03.03.2017 року на суму 2590,00 грн., № 81 від 12.04.2017 року на суму 7627,00 грн.

У стягненні з позивача на користь відповідача судових витрат на послуги адвоката в сумі 11253,00 грн. за актом № 4 приймання-передачі наданих послуг правової допомоги від 06.09.2017 року, наданим суду відповідачем з письмовою заявою від 11.09.2017 року, суд відмовляє у звязку з відсутністю у відповідача доказів понесення цих витрат (доказів сплати цієї суми адвокату).

На підставі всього вищевикладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову відмовити.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, буд. 9, ідентифікаційний код 03352455) на користь Комунальної установи «Сумська міська клінічна лікарня № 5» (40007, м. Суми, вул. М. Вовчок, буд. 2, ідентифікаційний код 02000317) витрати на оплату послуг адвоката в сумі 22590,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.09.2017.

Головуючий суддя П.І. Левченко

Суддя О.В. Коваленко

Суддя В.Л. Котельницька