Ухвала суду № 68963779, 11.09.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

11.09.2017Справа № 910/18622/15За скаргою ОСОБА_1

на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Байрамова Т.Р.

у справі № 910/18622/15

за позовом ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» та Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «ПІВДЕННИЙ»

про стягнення 1 120 332,28 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники учасників судового процесу:

від стягувача(скаржника): не з'явився;

від боржника: Мануілова Я.І., за довіреністю;

від третіх осіб: не з'явились;

від ДВС: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення заборгованості в розмірі 1 120 332, 28 грн., з яких: 951 134, 56 грн. - основний борг, 161 692, 88 грн. - інфляційні втрати та 7504, 84 грн. - 3 % річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2015 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати дивідендів у розмірі 889310 грн. 82 коп., 3% річних у розмірі 6943 грн., інфляційні втрати у розмірі 150951 грн. 90 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 20944 грн. 14 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 апеляційну скаргу № 10/3138 від 23.10.2015 року Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2015 року у справі № 910/18622/15 повернути з доданими до неї матеріалами скаржнику.

06.11.2015 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2015 видано наказ по справі № 910/18622/15.

20.07.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем було подано скаргу на дії органу ДВС.

Скаржником разом із скаргою було подано клопотання про поновлення строку на звернення до суду із скаргою на дії органу ДВС.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2017 було поновлено ОСОБА_1 строк на подання скарги на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Байрамова Т.Р., розгляд скарги призначено на 11.09.2017.

11.09.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником ДВС було подано письмові заперечення на скаргу, у яких ДВС зазначила, що станом на 08.09.2017 рішення суду виконано у повному обсязі, кошти на рахунок стягувачеві перераховані повністю, постанова про закінчення виконавчого провадження від 14.12.2016 скасована, як помилково винесена, предмет спору який призначено до розгляду в судовому засіданні відсутній.

Представник боржника у судове засідання 11.09.2017 з'явився, подав письмові пояснення та надав усні пояснення по суті скарги.

Стягувач, ДВС та треті особи явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Пунктом 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зважаючи на те, що відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, а також беручи до уваги те, що всіх учасників процесу повідомлено про дату, час і місце розгляду справи належним чином, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши в судовому засіданні 11.09.2017 наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про припинення провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Байрамова Т.Р., виходячи з наступного.

У відповідності до статей 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

У силу ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Так, порядок розгляду, строки, підстави відмови і задоволення скарг на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби врегульовано положеннями статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, положення вказаної статті не містять приписів, як має діяти суд, у випадку припинення існування предмета спору за скаргою на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби.

Як наголошено в пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України 26.12.2003 р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК і ГПК , якими врегульовано аналогічні питання, зокрема: ст. 5 ЦПК - про порушення цивільної справи в загальному суді; статей 98, 99 і гл. 14 ЦПК - щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків; статей 90, 93 ЦПК - про судові виклики та повідомлення; гл. 20 ЦПК - про судовий розгляд; глав 40, 41 ЦПК - щодо апеляційного та касаційного оскарження рішень суду першої інстанції; статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 64, розділів XI, XII, XII-1 ГПК тощо.

Аналогічну правову позицію викладено у пункті 9.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», в якому зазначено, що у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо.

Враховуючи принцип універсальності волі законодавця, та зважаючи на те, що Вищий господарський суд України та Верховний Суд України неодноразово наголошував у своїх роз'ясненнях про те, що у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді справи, до відповідних процесуальних заяв, клопотань тощо учасників судового процесу мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання інших розділів Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне припинити провадження з розгляду скарги на підставі статті 80 Господарського процесуального України.

Так, за загальним правилом, у разі відсутності предмета спору суд припиняє провадження по справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

У поданій до суду скарзі стягувач (скаржник) просить суд:

- визнати незаконною та скасувати постанову від 14.12.2016 державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Байрамова Талята Рефатовича про закінчення виконавчого провадження № 49897647;

- визнати незаконними дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Байрамова Талята Рефатовича щодо утримання із ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 107 054,98 грн. та/або неперерахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 107 054,98 грн. під час вчинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження № 49897647 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі № 910/18622/15 виданого 06.11.2015;

- зобов'язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві належно та в повному обсязі виконати наказ Господарського суду міста Києва, виданий 06.11.2015 по справі № 910/18622/15, вчинити наступні дії:

1) відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва виданого 06.11.2015 по справі № 910/18622/15;

- перерахувати із рахунку Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві грошові кошти у розмірі 107 054,98 грн. на рахунок ОСОБА_1.

Відповідно до п.п. 2-5 розділу 1 Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 2432/5 від 05.08.2016 р., Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - окремий спецрозділ, який є архівною складовою частиною Системи та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження Системи, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року № 43/5 «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2003 року за № 388/7709, наказу Міністерства юстиції України від 28 квітня 2015 року № 614/5 «Про затвердження Тимчасового порядку автоматичного розподілу виконавчих документів між державними виконавцями і контролю строків виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2015 року за № 478/26923.

Реєстраторами Системи є: відповідальні особи; державні виконавці органів державної виконавчої служби; приватні виконавці; керівники органів державної виконавчої служби та їх заступники.

Користувачами системи є: Міністерство юстиції України; структурні підрозділи територіальних органів Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що забезпечують здійснення повноважень у сфері організації примусового виконання рішень; посадові особи Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, визначені Міністерством юстиції України, до повноважень яких належать виконання рішень Європейського суду з прав людини та представництво держави у справах щодо невиконання рішень національних судів; сторони виконавчого провадження.

Доступ до Системи реєстраторів та користувачів (крім сторін виконавчого провадження) здійснюється з використанням ідентифікаторів доступу, що надаються адміністратором Системи на підставі відповідних договорів, а також з використанням електронного цифрового підпису, сумісного з програмним забезпеченням Системи. Отримання електронного цифрового підпису в Акредитованому центрі сертифікації ключів здійснюється самостійно.

Відповідно до п. п. 1-2 розділу 4 Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження державний або приватний виконавець (далі - виконавець) після отримання виконавчого документа у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», приймає рішення про відкриття виконавчого провадження чи про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Виконавцем до Системи обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. .

Відповідно до п.п. 1-3 розділу 6 Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження Міністерство юстиції України забезпечує вільний та безоплатний доступ до інформації Системи у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації (на основі поширених веб-оглядачів та редакторів) без обмежень та цілодобово у формі відкритих даних.

З метою забезпечення доступу до інформації Системи сторонам виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження роз'яснюється таке право, вказуються адреса відповідного веб-сайту в мережі Інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання. Система забезпечує можливість формування сторонами виконавчого провадження узагальненої інформації про рішення (виконавчі дії), прийняті (вчинені) виконавцем, із зазначенням дати їх прийняття (вчинення) та з можливістю роздрукування такої інформації.

Інформація із Системи щодо виконавчого провадження надається особам, визначеним абзацами першим - третім пункту 4 розділу І цього Положення, шляхом перегляду в електронному вигляді з можливістю її пошуку, узагальнення та формування за відповідними параметрами, а також шляхом формування інформаційної довідки та її друку.

В інформаційній довідці із Системи, що надається особам, визначеним абзацами першим - третім пункту 4 розділу І цього Положення, зазначаються відомості про дії з реєстрації вхідної, вихідної кореспонденції та про рішення, виконавчі дії (в тому числі змінені та видалені) з відображенням дати та часу прийняття рішення і здійснення відповідних дій у Системі.

За результатами дослідження даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень та матеріалів справи, судом встановлено що, 22.01.2016 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження № 49897647.

В подальшому, у зв'язку з невиконання боржником рішення суду у добровільному порядку, 15.03.2016 державним виконавцем було винесено постову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 106 814,98 грн. та постанову про стягнення витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій у розмірі 240 грн.

Також, 15.03.2016 державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника.

В подальшому, державним виконавцем стягнуто кошти у розмірі 1 068 149,86 грн.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:

1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;

2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;

3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми;

4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону.

Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.

Основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Платіжними дорученнями № 9685 та № 9684 від 13.12.2016 державним виконавцем перераховано на користь державного бюджету кошти виконавчого збору у сумі 106 814,98 грн. та кошти у сумі 240 грн.

14.12.2016 державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

В подальшому, платіжним доручення № 5767 від 07.06.2017 перераховано кошти у сумі 961 094,88 грн. на користь стягувача.

Також, платіжним дорученням № 1006 від 24.08.2017 державним виконавцем було перераховано кошти на користь стягувача у розмірі 107 054,98 грн.

Постановою від 08.09.2017 державним виконавцем було винесено постанову від 08.09.2017 про скасування постанови від 14.12.2016 про закінчення виконавчого провадження.

Також, 08.09.2017 державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки станом на 08.09.2017 рішення суду боржником виконано у повному обсязі.

Надалі, 11.09.2017 державним виконавцем було винесено постанову про скасування постанови від 08.09.2017 про закінчення виконавчого провадження.

Також, 11.09.2017 державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки станом на 08.09.2017 рішення суду боржником виконано у повному обсязі.

Таким чином, станом на 11.09.2017 постанова від 14.12.2016 державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Байрамова Талята Рефатовича про закінчення виконавчого провадження № 49897647, яку скаржник просив визнати незаконною та скасувати, скасована постановою державного виконавця від 08.09.2017, кошти у розмірі 107 054,98 грн. перераховані на рахунок ОСОБА_1, та відповідно рішення суду виконано у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження з розгляду скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Байрамова Т.Р. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження з розгляду скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Байрамова Т.Р.

2. Копію ухвали направити учасникам судового процесу.

Суддя О.А. Грєхова