Рішення № 68963655, 11.09.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/63/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2017 Справа № 908/1309/17

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фармпланета», 08171, Київська область, Києво Святошинський район, с. Хотів, вул. Промислова, 3А

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Скіф-фарм, 71001, Запорізька область, Більманський район, смт. Більмак, вул. Вороніна, буд. 100В

про стягнення коштів

Суддя Горохов І.С.

Секретар судового засідання Чернетенко А.С

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, представник довіреність № 321/08/17 від 21.08.2017

від відповідача: ОСОБА_3, керівник, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 01.03.2017; ОСОБА_4 паспорт, виданий Комунарським РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області від 02.02.2002.

Суть спору:

До господарського суду Запорізької області звернулося ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фармпланета», Київська область, Києво Святошинський район, с. Хотів до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Скіф-фарм, Запорізька область, Більманський район, смт. Більмак про стягнення 189 910,35 грн. за договором поставки № 437/К/08 від 10.08.2015.

26.06.2017 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 26.06.2017 порушено провадження у справі № 908/1309/17, присвоєно справі номер провадження 15/63/17, судове засідання призначене на 12.07.2017.

Ухвалами суду від 12.07.2017 та 31.07.2017 розгляд справи відкладався на 31.07.2017 та 28.08.2017.

Ухвалою суду від 28.08.2017 на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору. Засідання призначено на 11.09.2017.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що відповідачу на виконання умов договору поставки № 437/к08 від 10.08.2015 за видатковими накладними було поставлено товар на суму 196 482,33 грн., зобовязання щодо оплати якого відповідачем виконано частково. У звязку з цим позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість в розмірі 176 676,99 заборгованість, а також нараховані на суму боргу суму пені в розмірі 8397,68 грн. за період з 23.03.2017 по 26.05.2017, суму втрат від інфляційних процесів в розмірі 4772,73 грн. за період березень 2017 квітень 2017, суму 20% в розмірі 62,95 грн. за період з 23.03.2017 по 26.05.2017. Посилається на приписи ст. ст. 525, 530, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 232 Господарського кодексу України та умови укладеного між сторонами договору.

23.08.2017 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 156 688,99 грн., пеню в розмірі 14 814,41 грн., інфляційні втрати в розмірі 5840,28 грн., 20 % річних в розмірі 10 357,43 грн. Крім того надіслав акт звіряння взаємних рахунків за період 12.03.2017 - 26.07.2017 та довідку заборгованості за вих. № 374 від 22.08.2017, за якою заборгованість ТОВ Скіф-фарм становить 156 688,99 грн.

08.09.2017 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 134 906,66 грн., пеню в розмірі 14 814,41 грн., інфляційні втрати в розмірі 5840,28 грн., 20 % річних в розмірі 10 357,43 грн.

Заяви не суперечать ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, судом приймаються, розглядаються позовні вимоги з урахуванням зменшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 11.09.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача проти наявної заборгованості не заперечували, заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи для можливості врегулювати спір мирним шляхом.

Представник позивача щодо відкладення розгляду справи заперечив.

Враховуючи, що останній день строку розгляду справи № 908/1309/17 з урахуванням продовженого строку припадає на 12.09.2017, судом відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі документальними доказами.

В судовому засіданні 11.09.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

10.08.2015 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фармпланета», Київська область, Києво Святошинський район, с. Хотів (Постачальник, позивач у справі) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Скіф-фарм, Запорізька область, Більманський район, смт. Більмак (Покупць, відповідач у справі) укладено договір поставки № 437/к/08 (Договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти та передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати лікарські засоби та вироби медичного призначення (товар), асортимент, кількість та ціна якого, зазначені в видаткових накладних, які є невідємною частиною.

Поставка товару здійснюється окремими партіями, кількість та асортимент товару в яких, визначається сторонами шляхом оформлення заявок відповідно до умов, викладених в розділі 3 (Умови поставки) цього договору (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.2 договору, загальна кількість та асортимент товару, що поставляється за договором, складається з кількості та асортименту товару, погоджених сторонами та вказаних в підписаних накладних на передачу товару.

Датою поставки товару є дата отримання відповідної партії товару покупцем. Місцем поставки є місце поставки товару, вказане покупцем в заявці на поставку відповідної партії товару (п. 3.8 договору).

Відповідно до п. 3.4, 3.5 договору, у випадку, коли постачальник доставляє покупцю товар своїми силами і засобами, момент переходу права власності та ризиків на товар наступає після передачі товару у пункті постачання вказаному покупцем, про що ставиться відмітка в накладній на товар. В тому випадку, коли покупець своїми силами і засобами забирає товар зі складу постачальника, момент переходу права власності та ризиків на товар наступає після передачі товару, про що ставиться відмітка в видатковій накладній на товар.

Ціна товару визначається розділі 5 договору, відповідно до якого, ціна за одиницю товару визначається (погоджується) сторонами на підставі Прайс листа постачальника, що діє на момент замовлення товару покупцем, в якому наведено перелік (асортимент) товару, що є предметом поставки відповідно до цього договору, та його ціна. Ціна за одиницю товару на кожну окрему поставку фіксується у відповідній видатковій накладній і є твердою, незмінною. Загальна сума договору визначається, як сумарна вартість всіх партій товару, які були поставлені за даним договором, протягом усього терміну його дії, відповідно до всіх накладних постачальника.(п. 5.1, 5.2 договору).

Відповідно до п. 5.4 договору, оплата покупцем товару за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати товару за цим договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) обирається покупцем при поданні заявки на поставку.

Покупець здійснює оплату товару шляхом здійснення безготівкового банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 12 даного договору. Розрахунок за поставлений товар вважається здійсненим покупцем після надходження в повному обсязі коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 5.6, 5.7 договору).

Відповідно до п. 9.2. договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами та скріплення їх печатками і діє протягом двох календарних років, а в частині розрахунків до повного виконання умов договору.

Обставини справи свідчать, що на виконання умов договору поставки ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фармпланета» за видатковими накладними:

№ п/пРеквізити видаткових накладних (ВН)Сума (ВН)ОплатаСума заборгованостіТермін виконання зобов'язання1ВН№ 7218617 від 13.03.201734956.5819714.3415242.2129.03.20172ВН № 7218640 від 13.03.201712250.39 12250.3929.03.20173ВН № 7218216 від 13.03.20177035.80 7035.8029.03.20174ВН № 7218217 від 13.03.201714306.12 14306.1229.03.20175ВН № 7218542 від 13.03.201758.79 58.7929.03.20176ВН№ 7219009 від 14.03.2017817.91 817.9130.03.20177ВН№ 7218961 від 14.03.201738.58 38.5830.03.20178ВН № 7218960 від 14.03.20173502.86 3502.8630.03.20179ВН № 7219010 від 14.03.2017106.68 106.6830.03.201710ВН№ 7219320 від 15.03.2017886.68 886.6831.03.201711ВН№ 7219319 від 15.03.20175908.30 5908.3031.03.201712ВН № 7219337 від 16.03.20175550.80 5550.8003.04.201713ВН№ 7219797 від 16.03.20178070.96 8070.9603.04.201714ВН№ 7219338 від 16.03.20172468.82 2468.8203.04.201715ВН№ 7219341 від 16.03.201792.83 92.8303.04.201716ВН№ 7219798 від 16.03.201742.12 42.1203.04.201717ВН № 7219985 від 17.03.201723.32 23.3203.04.201718ВН № 7219984 від 17.03.20177972.18 7972.1803.04.201719ВН№ 7219728 від 17.03.201737.33 37.3303.04.201720ВН№ 7219339 від 16.03.20172694.42 2694.4203.04.201721ВН№ 7219643 від 16.03.201785.68 85.6803.04.201722ВН№ 7219342 від 16.03.201713.02 13.0203.04.201723ВН № 7220663 від 21.03.20172366.27 2366.2706.04.201724ВН№ 7220839 від 21.03.20173725.28 3725.2806.04.201725ВН№ 7220838 від 21.03.2017309.36 309.3606.04.201726ВН № 7220840 від 21.03.201775.82 75.8206.04.201727ВН № 7220837 від 21.03.20174883.54 4883.5406.04.201728ВН№ 7220913 від 21.03.20172483.96 2483.9606.04.201729ВН № 7220662 від 21.03.20171267.69 1267.6906.04.201730ВН № 7220555 від 21.03.201754.36 54.3606.04.201731ВН № 7221353 від 23.03.20171508.99 1508.9910.04.201732ВН № 7221277 від 23.03.201755.95 55.9510.04.201733ВН№ 7221354 від 23.03.2017104.30 104.3010.04.201734ВН№ 7221416 від 23.03.20171410.89 1410.8910.04.201735ВН№ 7221276 від 23.03.20179578.46 9578.4610.04.201736ВН№ 7221342 від 23.03.20171990.37 1990.3710.04.201737ВН № 7221343 від 23.03.2017485.68 485.6810.04.201738ВН № 7221804 від 27.03.20171713.03 1713.0312.04.201739ВН № 7221805 від 27.03.2017229.49 229.4912.04.201740ВН № 7222337 від 27.03.2017944.84 944,8412.04.201741ВН № 7222348 від 27.03.201791.22 91.2212.04.201742ВН № 7221803 від 27.03.2017246.16 246.1612.04.201743ВН № 7221802 від 27.03.201718178.19 18178.1912.04.201744ВН № 7222347 від 27.03.20173321.27 3321.2712.04.201745ВН № 7222597 від 28.03.20176526.14 6526.1413.04.201746ВН № 7222729 від 29.03.201715960.80 15960.8014.04.201747ВН № 7222731 від 29.03.2017634.44 634.4414.04.201748ВН № 7222730 від 29.03.20172161.60 2161.6014.04.201749ВН № 7222839 від 30.03.20171376.09 1376.0918.04.201750ВН № 7222837 від 30.03.20173690.28 3690.2818.04.201751ВН № 7222840 від 30.03.2017266.82 266.8218.04.201752ВН № 7222834 від 30.03.20173124.81 3124.8118.04.201753ВН № 7222838 від 30.03.2017188.24 188.2418.04.201754ВН№ 7218641 від 13.04.2017255.83 255.8328.04.201755ВН№ 7219340 від 16.03.2017352.02 352.0203.05.2017Було поставлено та прийнято відповідачем товар на загальну суму 196 482,33 грн.

Також як свідчить ОСОБА_4 звіряння взаємних розрахунків за договором № 437/к/08 від 10.08.2015 за період з 12.03.2017 16.08.2017 початкове сальдо 124 890,13 грн., тобто існування заборгованості відповідача перед позивачем, що сукупно складає суму основного боргу заявленого до стягнення в розмірі 176 676,99 грн.

В порушення умов договору відповідач свої зобовязання за договором в повному обсязі не виконав, враховуючи часткову оплату в розмірі 41 770,33 грн., заборгованість відповідача складає 134 906,66 грн., яку з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить стягнути позивач.

Аналіз норм чинного законодавства та наданих матеріалів, дає суду можливість зробити висновки, що правовідносини сторін врегульовані договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з долучених до справи копій видаткових накладних позивач на виконання своїх договірних зобовязань поставив відповідачу товар на загальну суму 196 482,33 грн. Отримання товару на вказану суму підтверджується підписом відповідача у вказаних видаткових накладних.

Обставини справи свідчать, що відповідач свої зобовязання щодо оплати поставленої позивачем продукції, всупереч умов договору та вимог закону, в обумовлений договором строк не виконав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав доказів оплати заборгованості в сумі 134 906,66 грн. або обґрунтованих заперечень проти позову.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних обєктивних обставин.

Враховуючи вище викладене, суд вважає заявлений позов про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 134 906,00 грн., яка на час прийняття рішення не сплачена, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, в звязку з тим, що відповідач допустив прострочення по сплаті вартості отриманого товару, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 14 814,41 грн. за період з 30.03.2017 по 04.05.2017, суму втрат від інфляційних процесів в розмірі 5840,28 грн. за період 04.05.2017 по 31.07.2017, суму 20 % річних в розмірі 10 357,43 грн. за період з 04.05.2017 по 25.07.2017.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобовязання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму штрафу в розмірі 20% річних від суми заборгованості, але фактично це проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 20 % нарахування яких передбачено п. 6.5 договору.

Пунктом 6.5 Договору, передбачено, що за умови прострочення покупцем строків оплати за товар за цим договором понад 30 (тридцяти) календарних днів, він повинен сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 20 % від простроченої суми оплати.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань (далі Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 6.3 договору, у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період за який нараховується пені від сплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» правильність нарахування пені, 20% річних, інфляційних втрат судом встановлено, що на користь позивача підлягають стягненню пеня в розмірі 14 814,41 грн. за період з 30.03.2017 по 04.05.2017, 20 % річних у сумі 10 357,43 грн. за період з 04.05.2017 по 25.07.2017, сума інфляційних втрат в розмірі 5476,42 грн. за період 04.05.2017 по 31.07.2017.

Позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674-VI передбачений перелік підстав для повернення судового збору.

Згідно з п. 1 ч. 1 вищезазначеної статті Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивачем в даній справі згідно платіжного доручення № 367026 від 19.06.2017 був сплачений судовий збір в розмірі 2848,66 грн.

З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 08.09.2017, судовий збір становить 2488,78 грн.

Частиною 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зайво сплачена сума судового збору в розмірі 359,88 грн. сплаченого згідно платіжного доручення № 367026 від 19.06.2017, оригінал якого залишається в матеріалах справи, буде повернута позивачу за відповідною заявою.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Скіф-фарм (71001, Запорізька область, Більманський район, смт. Більмак, вул. Вороніна, буд. 100В; ідентифікаційний код 39829758) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фармпланета» (08171, Київська область, Києво Святошинський район, с. Хотів, вул. Промислова, 3А; ідентифікаційний код 36852896) основний борг в сумі 134 906,66 грн. (сто тридцять чотири тисячі девятсот шість гривень 66 коп.), пеню в розмірі 14 814,41 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень 41 коп.), 20 % річних в розмірі 10 357,43 грн. (десять тисяч триста пятдесят сім гривень 43 коп.), суму інфляційних втрат в розмірі 5476,42 грн. (пять тисяч чотириста сімдесят шість гривень 42 коп.), витрати зі сплати судового збору 2483,32 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят три гривні 32 коп.). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 18 вересня 2017 року.

Суддя І.С. Горохов