Постанова № 68963259, 14.09.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2017 року Справа № 920/199/16 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівАлєєвої І.В., Яценко О.В.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз"на постанову від 08.06.2017 Харківського апеляційного господарського суду у справі№920/199/16 господарського суду Сумської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз"простягнення 6 259 554,82 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача - Остапенко В.М. (дов. від 14.04.17)

Від відповідача - Сіденко Л.В. (дов. від 30.12.16)

У зв'язку з перебуванням судді Бакуліної С.В. у відпустці, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Алєєва І.В., Яценко О.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.09.2017).

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" про стягнення 6 259 554 грн. 82 коп. заборгованості, в тому числі: 1 477 712 грн. 61 коп. - пені, 727 493 грн. 57 коп. - 3% річних, 4054 348 грн. 64 коп. інфляційних нарахувань.

Рішенням господарського суду Сумської області від 30.03.2016 (суддя Заєць С.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 у складі: Могилєвкіна Ю.Щ., Пушая В.І., Плужник О.В. рішення господарського суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено, стягнуто з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - 1 477 712 грн. 61 коп. - пені, 727 493 грн. 57 коп. - 3% річних, 4 054 348 грн. 64 коп. інфляційних нарахувань, 93 893,32 грн. судового збору, 103 282,65 грн. судового збору по скарзі.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.08.2016 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 та рішення господарського суду Сумської області від 30.03.2016 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області. Постанова мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги наявні у матеріалах справи протокольні рішення та не з'ясовано питання чи не змінено протокольними рішеннями порядок і строки проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору від 04.01.2013 за №03/180/13-Н.

Рішенням господарського суду Сумської області (суддя Жерьобкіна Є.А.), у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу природного газу, тому для застосування санкцій у вигляді пені та наслідків порушення грошового зобов'язання необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, встановлених спільними протокольними рішеннями; разом з цим, судом не встановлено прострочення відповідачем оплати на умовах спільних протокольних рішень.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 у складі: Здоровко Л.М., Плахова О.В., Шутенко І.А. рішення господарського суду Сумської області скасовано в частині відмови ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у стягненні з ПАТ по газопостачанню та сертифікації "Сумигаз" 527 368, 74грн. 3% річних та 3 202 601, 58грн. інфляційних, та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в цій частині. Стягнуто з ПАТ по газопостачанню та сертифікації "Сумигаз" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 527 368, 74грн. 3% річних, 3 202 601, 58грн. інфляційних та 55 949, 55грн. судового збору за розгляд позовної заяви. В іншій частині рішення залишено без змін. Постанова мотивована тим, що зміна порядку і строку проведення розрахунків за природний газ стосується виключно тієї заборгованості, яка була предметом укладених спільних протокольних рішень.

ПАТ по газопостачанню та сертифікації "Сумигаз" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема, положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.01.2013 між сторонами укладено договір купівлі-продажу природного газу № 03/180/13-Н, за яким позивач зобов'язався передати відповідачу природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити газ на умовах, визначених Договором. (п. 1.1 та п. 1.2 договору, до договору укладався ряд додаткових угод №№ 1-8)

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що позивач передає відповідачу з 01.01.2013 по 30.06.2015 газ в обсязі, передбаченому Договором та додатковими угодами.

Пунктом. 3.3 Договору встановлено, що приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пунктом 3.4 Договору сторони погодили, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, відповідач зобов'язується надати позивачу підписані та скріплені печаткою відповідача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використання газу, його фактична ціна та вартість. Позивач не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язаний повернути відповідачу один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

У п. 6.1 Договору (з урахуванням додаткової угоди від 31.12.2013 за № 3) зазначено, що оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати вартості газу протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.

Судами встановлено, що на виконання умов договору відповідачу передано: у січні 2013року 84613,132 тис. куб м. на суму 325036000,95 грн. відповідно до акту приймання - передачі природного газу від 31.01.13; у лютому 2013 року 67 373,358 тис.куб.м. на суму 27 739 014,08 грн. відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 28.02.13; у березні 2013 року 73 258,221 тис.куб.м. на суму 2929947 289,08 грн. відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.03.13; у квітні 2013 року 36 389,499 тис.куб.м. на суму 15 421 469,36 грн. відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 30.04.13; у травні 2013 року 9 016,182 тис.куб.м. на суму 3 467 947,61 грн. відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.05.13; у червні 2013 року 7 850,172 тис.куб.м. на суму 2 997 324,97 грн. відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 30.06.13; у липні 2013 року 9 036,918 тис.куб.м. на суму 3 850 239,42 грн. відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.07.13; у серпні 2013 року 9086,947 тис.куб.м. на суму 3 456 955,06 грн. відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.08.13; у вересні 2013 року 22 483,571 гис.куб.м. на суму 9 064 637,20 грн. відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 30.09.13; у жовтні 2013 року 41 175,659 тис.куб.м. на суму 17 264 069,81 грн.; відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.10.13; у листопаді 2013 року 48 326,516 тис.куб.м. на суму 20 336 059,14 грн. відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 18.08.14; у грудні 2013 року 73 143,489 тис.куб.м. на суму 30 239 495,87 грн. відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.12.13; у січні 2014 року 90 555,193 тис.куб.м. на суму 38 282 481,97 грн. відповідно до актів приймання-передачі природного газу від 31.01.14 та від 22.09.14; у лютому 2014 року 68 141,945 тис.куб.м. на суму 29007703,20 актів приймання-передачі природного газу від 28.02.14 та від 22.09.14; у березні 2014 року 49 821,382 тис.куб.м. на суму 2080601,48 актів приймання-передачі природного газу від 31.03.14 та від 28.10.14; у квітні 2014 року 34 577,307 тис.куб.м. на суму 14 482 951,85 грн. відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 30.04.14; у травні 2014 року 11 120,56 тис.куб.м. на суму 8448 387,50 грн. відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.05.14; у червні 2014 року 8 085,104 тис.куб.м. на суму 6 031 654,01 грн. відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 30.06.14; у липні 2014 року 8 560,702 тис.куб.м. на суму 6 532 599,11 грн. відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.07.14; у серпні 2014 року 8054,043 тис.куб.м. на суму 5 976 774,88 грн. відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.08.14; у вересні 2014 року 11 370,300 тис.куб.м. на суму 8 454 933,54 грн. відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 30.09.14; у жовтні 2014 року 37 136,923 тис.куб.м. на суму 27 170 544,00 грн. відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.10.14; у листопаді 2014 року 52 556,431 тис.куб.м. на суму 40 601 081,92 грн. відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 30.11. 14; у грудні 2014 року 66 874,591тис.куб.м. на суму 51 258 382,42 грн. відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.12.14; у січні 2015 року 69 895,793 тис.куб.м. на суму 43 034 439,78 грн. відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.01.15; у лютому 2015 року 60 095,829 тис.куб.м. на суму 42 831 208,33 грн. відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 28.02.15; у березні 2015 року 48 264,789 тис.куб.м. на суму 35 567 671,18 грн. відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.03.15; у квітні 2015 року 27 266,410 тис.куб.м. на суму 86 128 367,32 грн. відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 30.04.15; у травні 2015 року 8 014,712 тис.куб.м. на суму 48 497 022,31 грн. відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.05.15; у червні 2015 року 5 517,724 тис.куб.м. на суму 33387747,94 грн. відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 30.06.15, на загальну суму 742 782 659,29 грн.

Відповідач до подання позову розрахувався за поставлений природний газ у повному обсязі.

Посилаючись на те, що відповідач виконав обов'язок з оплати з порушенням строків (встановлених п. 6.1 Договору) позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 3% річних, інфляційних (відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України) та пені (відповідно до п.п. 7.1-7.2 Договору та ст.ст. 230-232 Господарського кодексу України).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України, ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності) якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Для застосування санкцій, передбачених пунктом 7.2 договору, та наслідків за порушення грошового зобов'язання, визначених частиною 2 статті 625 ЦК України, необхідно, щоб оплата вартості спожитого природного газу була здійснена відповідачем поза межами порядку і строків, встановлених договором купівлі-продажу природного газу, та/або поза межами порядку і строків, визначених договорами про організацію взаєморозрахунків.

Крім того, Відповідно до статті 7 Господарського кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Згідно зі статтею 12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного та соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Зокрема, засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 між Головним управління Державної казначейської служби України у Сумській області, Головним фінансовим управлінням у Сумській області, ПАТ "Сумигаз" та НАК "Нафтогаз України" у 2013-2015роках підписано ряд спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, згідно з якими було проведено оплати, в тому числі спільне протокольне рішення від 19.03.2013 за №670 на суму 2 577 788, 49грн., спільне протокольне рішення від 18.04.2013 за №972 на суму 1 665 748, 00грн., спільне протокольне рішення від 20.05.2013 за №1106 на суму 5 919 286, 00грн., спільне протокольне рішення від 16.10.2013 за №1760 на суму 2 553 472, 00грн., спільне протокольне рішення від 16.10.2013 за №1761 на суму 866 513, 00грн., спільне протокольне рішення від 14.11.2013 за №1940 на суму 9 099 758, 00грн., спільне протокольне рішення від 14.11.2013 за №1943 на суму 85 487, 74грн., спільне протокольне рішення від 22.09.2014 за №1939 на суму 15 550 478, 40грн., спільне протокольне рішення від 22.09.2014 за №1940 на суму 6 857 917, 12грн., спільне протокольне рішення від 20.10.2014 за №2076 на суму 5 048 699, 73грн., спільне протокольне рішення від 29.10.2014 за №2098 на суму 774 720, 00грн., спільне протокольне рішення від 19.11.2014 за №2248 на суму 4 371 128, 00грн., спільне протокольне рішення від 18.12.2014 за №2504 на суму 21 829 645, 00грн., спільне протокольне рішення від 20.01.2015 за №104 на суму 15 339 050, 00грн., спільне протокольне рішення від 20.01.2015 за №106 на суму 687 427, 00грн., спільне протокольне рішення від 19.02.2015 за №403 на суму 14 739 272, 00грн., спільне протокольне рішення від 18.03.2015 за №563 на суму 14 141 872, 00грн., спільне протокольне рішення від 20.04.2015 за №907 на суму 17 793 266, 00грн. (оплата 12 700 000, 00грн.), спільне протокольне рішення від 20.05.2015 за №1174 на суму 48 555 000, 00грн., спільне протокольне рішення від 15.06.2015 за №1298 на суму 12 714 168, 00грн. (оплата на суму 10 598 800, 00грн.), спільне протокольне рішення від 14.07.2015 за №1538 на суму 14 188 523, 75грн. (оплата на суму 7 739 252, 06грн.).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, загальна сума, яка була сплачена за переданий відповідачу природний газ за Договором згідно спільних протокольних рішень, становить 201 701 314, 54грн.

Згідно з пунктом 1, предметом цих спільних протокольних рішень є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. за №20 "Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (із змінами).

Розділом 2 спільних протокольних рішень, сторони передбачили порядок проведення взаєморозрахунків. Зокрема, сторона № 3 (ПАТ "Сумигаз") перераховує стороні останній (Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") кошти за природний газ відповідного року згідно з договором від 04.01.2013 за №03/180/13-Н з таким записом у графі "призначення платежу": "постанова Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, дата і номер спільного протокольного рішення, за природний газ 2013/2014/2015 року, договір від 04.01.2013 за №03/180/13-Н".

За умовами розділу 3 спільних протокольних рішень, сторони зобов'язуються:

- забезпечити подання до органів Державної казначейської служби України належним чином оформлених спільних протокольних рішень та платіжних доручень згідно з Порядком, проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Державного казначейства України від 03.02.2009 № 55/57/43, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 342\16358;

- перерахувати кошти наступній стороні, а сторона остання до загального фонду Державного бюджету України не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок;

- оперативно обмінюватись наявною інформацією, виходячи з принципів задоволення взаємних інтересів, у процесі реалізації цього Спільного протокольного рішення;

- забезпечити проведення розрахунків відповідно до цього Спільного протокольного рішення та з урахуванням укладених договорів на рахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів органи Державної казначейської служби України своїм платіжним дорученням можуть самостійно перераховувати кошти за схемою, передбаченою Спільним протокольним рішенням.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що розрахунки між сторонами, проведені на підставі спільних протокольних рішень здійснювались в межах договору №03/180/13-Н від 04.01.2013 купівлі-продажу природного газу та були одночасно процедурою погашення зобов'язань відповідача з оплати вартості поставленого природного газу у визначеному місяці в розмірі отриманих за спільним протокольним рішенням сум пільг і субсидій населенню.

Тобто, підписання сторонами у 2013-2015 роках спільних протокольних рішень і виконання їх положень, а також положень Постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005, Наказу Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Державного казначейства України від 03.02.2009 N 55/57/43, свідчить, що сторони фактично погодились, що оплати поставленого природного газу за договором підлягають сплаті шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі кожного спільного протокольного рішення.

Проте, така зміна порядку і строку проведення розрахунків за природний газ стосується виключно тієї заборгованості, яка була предметом укладених спільних протокольних рішень.

Апеляційним господарським судом встановлено, що оплата природного газу здійснювалась відповідачем не лише на підставі спільних протокольних рішень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005, але й власними коштами із призначенням платежу "за прир газ для потр. нас за 13р зг дог №03/180/13-Н від 04.01.13 на вик п. КМУ від 26.03.2008. №247".

З урахуванням викладеного та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову в частині 527 368, 74грн. 3% річних та 3 202 601, 58грн. інфляційних та відмову в позові в частині інфляційних та 3% річних на суму 201 701 314, 54грн., що сплачена відповідачем згідно спільних протокольних рішень.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що постанова апеляційної інстанції про часткове задоволення позову відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" залишити без задоволення.

Постанову від 08.06.2017 Харківського апеляційного господарського суду у справі №920/199/16 господарського суду Сумської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді І. Алєєва

О. Яценко