Постанова № 68963055, 13.09.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 року Справа № 927/184/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Демидова А.М., Губенко Н.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Холминське лісове господарство"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.05.2017у справі№ 927/184/17 господарського суду Чернігівської області за позовомЗаступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі 1) Макошинської селищної ради Менського району Чернігівської області, 2) Державної екологічної інспекції у Чернігівській області,доДержавного підприємства "Холминське лісове господарство"провідшкодування 91 752,50 грн. збитків

в судовому засіданні взяли участь представники:

- Макошинська селищна рада повідомлений, але не з'явився,

- ДЕІ у Чернігівській області повідомлений, але не з'явився,

- ДП "Холминське лісове господарство" Черничко В.В.,

- прокуратури Доценко Т.О.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року Заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі в інтересах держави в особі Макошинської селищної ради Менського району Чернігівської області та Державної екологічної інспекції у Чернігівській області звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до Державного підприємства "Холминське лісове господарство" про стягнення 91 752,20 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, шляхом їх перерахування одержувачам: 27 525,75 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України; 18 350,50 грн. до спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету; 45 876,25 грн. на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Макошинської селищної ради Менського району Чернігівської області.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що відповідач, як лісокористувач, в порушення ст. 19, п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України і п. 2.1. його Статуту не забезпечив охорону і збереження лісових насаджень на лісовій ділянці, що знаходиться в його постійному користуванні та на якій було виявлено факт незаконної рубки дерев в кількості 42 шт., у зв'язку з чим відповідно до вимог ст.ст. 105, 107 Лісового кодексу України та ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну лісовому фонду України, що перебуває під охороною держави, внаслідок порушень вимог лісового законодавства.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 03.04.2017 (суддя Кушнір І.В.) у позові відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано відсутністю правових підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, заподіяної ним лісовому фонду внаслідок порушень вимог лісового законодавства, з огляду на відсутність повного складу цивільного правопорушення, вчиненого відповідачем. За висновком суду, обставини протиправної бездіяльності відповідача у вигляді недотримання заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок, є недоведеними, оскільки перевірка дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області не проводилась, акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства не складався, будь-які порушення в діях (бездіяльності) відповідача не встановлювались, а акти огляду місця вчинення правопорушення, складені лісником відповідача, на підставі яких третьою особою у справі був проведений розрахунок шкоди, за відсутності акту перевірки контролюючого органу дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства та припису про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, не є належними доказами обґрунтування заявлених позовних вимог про стягнення шкоди, завданої незаконною порубкою лісу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 (склад колегіъ суддів: Зеленін В.О. - головуючий, Ткаченко Б.О., Мартюк А.І.) апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області задоволено. Рішення господарського суду Чернігівської області від 03.04.2017 у справі скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Холминське лісове господарство" 91 752, 50 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, шляхом її перерахування одержувачам: 27 525,75 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України; 18 350,50 грн. до спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету; 45 876,25 грн. до фонду охорони навколишнього природного середовища Макошинської селищної ради Менського району Чернігівської області. Стягнуто з Державного підприємства "Холминське лісове господарство" на користь Прокуратури Чернігівської області 1 600 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 1 760 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Апеляційний господарський суд виходив з того, відповідно до вимог ст. 19, п. 5 ст. 64, ст.ст. 86, 89, 90 Лісового кодексу України відповідач, як постійний лісокористувач, зобов'язаний забезпечувати охорону та збереження лісу від незаконної рубки дерев, однак, факт незаконної самовільної вирубки дерев невстановленими особами на лісовій ділянці, що знаходиться в його постійному користуванні, свідчить про порушення відповідачем наведених норм закону, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст.ст. 105, 107 Лісового кодексу України та ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відповідач має нести відповідальність за порушення вимог лісового законодавства у вигляді відшкодування шкоди.

Відповідач, не погоджуючись із прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Усіх учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце розгляду даної справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому касаційна інстанція, не будучи обмежена доводами касаційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень у повному обсязі.

Як встановлено господарськими судами та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, відповідно до охоронного зобов'язання Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №11/28-578 від 21.11.1996, Держуправління Мінекобезпеки в Чернігівській області передало під охорону землекористувачу - Холминському держлісгоспу заповідний об'єкт заповідне урочище "Макошине", площею 126 га, створений рішенням Чернігівського облвиконкому №319 від 29.07.1975, з метою охорони та збереження високопродуктивного соснового лісу віком понад 70 років. Відповідний об'єкт розташований: Менський район, Сосницьке лісництво, кв.112.

На підставі розпорядження Менської державної адміністрації №325 від 12.10.2005 Державному підприємству "Холминське лісове господарство" видано державний акт ЯЯ №370729 на право постійного користування земельною ділянкою площею 536,00 га, яка розташована: смт. Макошине, Менський район, Чернігівська область, для ведення лісового господарства. Державний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 03058440001.

31.10.2014 лісничим Сосницького лісництва ДП "Холминський лісгосп" ОСОБА_9 за участю майстра лісу обх. №9 ОСОБА_10 під час обходу лісової дільниці в кварталі № 112, у виділах № 1, 2.1., 3, 5, 6, 7, 9 виявлено самовільний вируб дерев в кількості 42 шт., про що лісничим за участю майстра лісу складено 7 (сім) актів огляду вчинення правопорушення лісового законодавства, в яких було зазначено вид, кількість, категорія незаконно зрубаних дерев та діаметр пнів.

01.11.2014 лісничий ОСОБА_9 звернувся до начальника Менського РВ УМВС України в Чернігівській області з листом, в якому просив вжити заходів до невідомих осіб, які займаються порубкою дерев.

За фактом незаконної порубки дерев на території Сосницького лісництва в кварталі № 112 у 2015 році було відкрито кримінальне провадження № 12015270170000100 за ст. 246 КК України, яке відповідно до постанови слідчого СВ Менського ВП ГУНП в Чернігівській області було закрито на підставі ч. 1 п. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діях невідомих осіб складу кримінального правопорушення.

30.09.2016 Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Малим М.В. складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням 42 ростучих і сухостійних дерев на території природно-заповідного фонду в кв. 112 Сосницького лісництва ДП "Холминське лісове господарство" на території природно-заповідного фонду - заповідне урочище Макошино на території Менського району Чернігівської області.

Розрахунок виконано по таксах для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев'яніле стебло, до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №541 від 24.07.2013, додаток №1 (інші зони).

Згідно з розрахунком загальна сума заподіяної шкоди становить 91 752,50 грн. Звертаючись з позовом у даній справі, Заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі в інтересах держави в особі Макошинської селищної ради Менського району Чернігівської області та Державної екологічної інспекції у Чернігівській області просить стягнути зазначену суму грошових коштів в якості збитків з Державного підприємства "Холминське лісове господарство", як лісокористувача, який в порушення ст. 19, п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України і п. 2.1. його Статуту не забезпечив охорону і збереження лісових насаджень на лісовій ділянці, що знаходиться в його постійному користуванні та на якій було виявлено факт незаконної рубки невстановленими особами дерев в кількості 42 шт.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Статтею 63 Лісового кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Відповідно до п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Згідно зі ст. ст. 86, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 2.1. Статуту відповідача Державне підприємство "Холминське лісове господарство" створене з метою, зокрема, ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Згідно з пп. 2.2.6. п. 2.2. Статуту охорона лісів і захисних лісонасаджень від незаконних порубів, пошкоджень є одним з основних напрямків діяльності відповідача.

Таким чином, обов'язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до ст. 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів, в т.ч., і на відповідача у даній справі.

Як встановлено місцевим господарським судом та свідчать матеріали справи, факт незаконної вирубки дерев на лісовій ділянці в кварталі № 112, у виділах № 1, 2.1., 3, 5, 6, 7, 9 Сосницького лісництва ДП "Холминський лісгосп", що знаходиться на території Макошинської селищної ради Менського району Чернігівської області та перебуває в постійному користуванні відповідача, підтверджено актами огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 31.10.2014, складеними лісничим ДП "Холминський лісгосп". Зазначений факт встановлено також і в постанові слідчого СВ Менського ВП ГУНП в Чернігівські області майора поліції Євтухова Д.О. про закриття кримінального провадження від 15.11.2016.

При цьому, відсутність складеного Державною екологічною інспекцією акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та припису про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища не спростовує встановленого зазначеними вище доказами факту незаконної рубки дерев невстановленими особами на земельній ділянці лісового фонду, охорону та захист якої зобов'язаний був забезпечити відповідач, як постійний лісокористувач.

Як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, фіксація факту порушення лісового законодавства невстановленими особами та складення відповідного акту огляду є обов'язком посадових осіб відповідача, що передбачено п.2.5 Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративне правопорушення. Апеляційним господарським судом правильно встановлено, що відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що в його діях (в даному випадку у бездіяльності його працівників), відсутня вина у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу. Зокрема, відповідач не надав суду доказів вчинення відповідачем дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства, а також докази відсутності його вини у протиправній бездіяльності.

Взявши до уваги складені лісником ДП "Холминський лісгосп" акти огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 31.10.2014, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначені документи є належними та допустимими доказами у справі в розумінні ст. 34 ГПК України, які свідчать про те, що відповідач в порушення норм ст.ст. 19, 63, п. 5 ст. 64, ст.ст. 86, 89, 90 Лісового кодексу України та п. 2.1. Статуту не забезпечив охорону і збереження лісових насаджень, тобто допустив протиправну бездіяльність, наслідком якої стало незаконне вирубування дерев в кількості 42 одиницы. Натомість, висновки місцевого господарського суду про недоведеність наявності протиправної бездіяльності відповідача є помилковими та такими, що не ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах та нормах матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до ст.ст. 105, 107 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно зі ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді нездійснення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев в кількості 42 штук (збитки), а відтак, відповідач на виконання вимог чинного законодавства, повинен бути притягнутий до відповідальності за правопорушення, тобто має відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок допущення ним незаконної вирубки дерев, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції правильно, на відміну від суду першої інстанції, задовольнив позовні вимоги.

При цьому, задовольняючи позов, апеляційний господарський суд вірно врахував вимоги Бюджетного кодексу України щодо розподілу стягнутої з відповідача шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, між державним та місцевими бюджетами та правильно стягнув з відповідача шкоду саме на користь спеціального фонду Державного бюджету України та спеціальних фондів місцевих бюджетів Чернігівської обласної ради та Макошинської сільської ради.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне їх застосування апеляційним господарським судом під час прийняття оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законної та обґрунтованої постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Холминське лісове господарство" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 у справі № 927/184/17 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді А.М. Демидова

Н.М. Губенко