Постанова № 68963011, 14.09.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2017 року Справа № 918/978/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГольцової Л.А.(доповідач), суддів:Губенко Н.М., Козир Т.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 24.05.2017у справі№ 918/978/16Господарського судуРівненської області за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"доФізичної особи-підприємець ОСОБА_4треті особи1.Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС"; 2. ОСОБА_5,провідшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 70705,39 грн.

за участю представників:

позивача: Некряч А.В., дов. від 30.12.2016;

відповідача: ОСОБА_7, дов. від 06.10.2016;

третьої особи-1: повідомлений, але не з'явився;

третьої особи-2: повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 28.11.2016 у справі №918/978/16 (суддя - Політика Н.А.) задоволено позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (позивач). Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (відповідач) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" заборгованість в сумі 70705,39 грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Тимошенко О.М., судді - Огороднік К.М., Крейбух О.Г.) скасовано рішення Господарського суду Рівненської області від 28.11.2016 у справі № 918/978/16. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено. Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Страхова компанія "УНІКА" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 та залишити в силі рішення Господарського суду Рівненської області від 28.11.2016 у справі № 918/978/16.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилався на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 18.03.2016 на автодорозі Київ-Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу "AUDI Q7", державний реєстраційний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8 та транспортного засобу "МАН", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом "Карнел", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_5, який перед початком руху не перевірив, а під час руху не контролював надійність розташування і кріплення вантажу, у зв'язку з чим допустив падіння даного вантажу (щебеню), що призвело до пошкодження автомобіля "AUDI Q7", державний реєстраційний знак НОМЕР_1, який рухався позаду нього по тій самій смузі в попутному напрямку.

Постановою Корецького районного суду Рівненської області від 23.05.2016 у справі № 563/451/16-п водія автомобіля "МАН", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом "Карнел", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 340,00 грн.

В матеріалах справи міститься договір добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" № 014034/4610/0000028 від 25.02.2016, укладений між ПАТ "Страхова компанія "УНІКА" та ОСОБА_9, предметом якого є страхування належного останньому транспортного засобу марки "AUDI Q7", державний реєстраційний знак НОМЕР_1. Відповідно до пунктів 1.2.2, 1.2.4 договору франшиза при настанні дорожньо-транспортної пригоди за участі застрахованого автомобіля становить 0 від страхової суми. Страхова сума договору становить 2 416 876,00 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій після вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 звернувся до ПАТ "Страхова компанія "УНІКА" з заявою від 19.03.2016 № 00189246 про подію, що має ознаки страхового випадку, в якій просив виплатити йому страхове відшкодування.

Відповідно до копій виставлених ОСОБА_8 ТОВ "НІКО ЗАХІД ПРЕМІУМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніко-Захід" рахунків від 11.04.2016 № 043/а та № 0151/а вбачається, що загальна вартість ремонту автомобіля "AUDI Q7", реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 133533,76 грн. Загальна сума до сплати за комплектуючі до даного автомобіля та проведення ремонтних робіт відповідно до вказаних рахунків (з урахуванням наданої знижки) складає 120195,39 грн.

12.04.2016 ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА" складено страховий акт №00189246, яким дорожньо-транспортну пригоду за участі транспортного засобу марки "AUDI Q7", державний реєстраційний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_11 та транспортного засобу "МАН", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом "Карнел", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_5, визнано страховим випадком та вирішено виплатити ОСОБА_8 страхове відшкодування в розмірі 120195,39 грн. Вказаний акт 14.04.2016 затверджено начальником Департаменту врегулювання збитків ПАТ "Страхова компанія "УНІКА".

Наказом заступника начальника Департаменту врегулювання збитків позивача від 14.04.2016 № 00189246 вирішено сплатити ОСОБА_8 страхове відшкодування в сумі 120195,39 грн наступним чином: 26988,81 грн - шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок ТОВ "НІКО ЗАХІД ПРЕМІУМ"; 31213,71 грн - шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Захід"; 61992,87 грн - в рахунок погашення не сплаченої частини страхового платежу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій 18.04.2016 ПАТ "Страхова компанія "УНІКА" здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 120195,39 грн відповідно до вищезазначеного наказу.

Згідно з Полісом № АІ/8478116 страхування транспортного засобу "МАН", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, було встановлено в сумі 50000,00 грн, франшиза - 510,00 грн.

ПАТ "Страхова Група "ТАС" здійснило на користь ПАТ "Страхова компанія "УНІКА" виплату страхового відшкодування в межах страхової суми в сумі 49490,00 грн.

ПАТ "Страхова компанія "Уніка" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 шкоди в розмірі 70705,39 грн, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що до Компанії відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст.ст. 993, 1188 ЦК України перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Позивач просив суд стягнути з відповідача, як власника транспортного засобу, що спричинив завдання шкоди, 70705,39грн різниці між фактичним розміром цієї шкоди і здійсненою позивачем страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Суд першої інстанції, з позицією якого погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, задовольнив позовні вимоги позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування", при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Статтею 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, після виплати позивачем страхового відшкодування за шкоду, завдану внаслідок ДТП до позивача перейшло право зворотної вимоги відшкодування збитків, яке страхувальник позивача мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

За змістом п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

ПАТ "Страхова Група "ТАС" здійснило на користь ПАТ "Страхова компанія "УНІКА" виплату страхового відшкодування в межах страхової суми в сумі 49490,00 грн.

Положеннями ст. 1194 ЦК України унормовано, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Враховуючи норми ст. 1194 ЦК України, місцевий господарський суд дійшов висновку, що різниця між фактичним розміром та страховим відшкодуванням у сумі 70705,39 грн підлягає стягненню на користь позивача з відповідача, який станом на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди на законних підставах володів транспортним засобом "МАН", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом "Карнел", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, що перебував під керуванням водія ОСОБА_5, з вини якого сталася зазначена дорожньо-транспортна пригода.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, та приймаючи нове рішення у справі про відмову в задоволенні позову, вказав на те, що сума страхового відшкодування не була в повному обсязі спрямована позивачем на відшкодування завданої майнової шкоди страхувальнику та позивач не конкретизував які саме запчастини з наведеного переліку підлягають оплаті.

Колегія суддів не погоджується з позицією апеляційного господарського суду, оскільки відповідно до пункту 10.10 договору страхування передбачено, що якщо умовами договору передбачена сплата страхового платежу частинами, то страховик при виплаті страхового відшкодування має право утримати суму несплаченої частини страхового платежу з суми страхового відшкодування.

Утримання позивачем суми обов'язкового страхового платежу, який йому має сплатити страхувальник, з суми призначеного до виплати страхувальнику страхового відшкодування є фактично взаємозаліком однорідних грошових вимог між сторонами договору та не спричиняє зменшення визначеної страховиком суми страхового відшкодування.

В рахунках № 043/а, № 0151/а від 11.04.2016 перелічені запчастини, що слід заміні, роботи, які необхідно провести та, які відповідно підлягають оплаті.

Відповідно до п. 6 ст. 1119 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Оскільки суд першої інстанції всебічно і повно дослідив подані сторонами докази, усім доводам надав обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізував відносини сторін та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, та прийняв рішення відповідно до норм чинного законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 та залишення в силі рішення Господарського суду Рівненської області від 28.11.2016 у справі №918/978/16.

Керуючись статтями 49, 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 у справі № 918/978/16 скасувати.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 28.11.2016 у справі №918/978/16 залишити в силі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (33018, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01032, м. Київ, вул.Саксаганського, 70-А, ідентифікаційний код 20033533) 1 653,60 грн судового збору за подання касаційної скарги.

На виконання даної постанови Господарському суду Рівненської області видати наказ.

Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА

Судді Н.М. ГУБЕНКО

Т.П. КОЗИР