Вирок № 68962156, 07.09.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.2017 Справа №607/13342/16-к

провадження № 1-кп/607/486/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.,

за участю секретарів с/з Репетівської В.P., Кісіль Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за № 12016210010001970 від 06 червня 2016 року про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернополя, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, громадянина України, із повною середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, раніше судимого:

- 20 травня 2010 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.1 ст.186, ч.3 ст.185, ч.1 ст.304 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 26 квітня 2011 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 01 березня 2016 року ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області перераховано строк попереднього ув'язнення та звільнено від відбування призначеного покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Тернополя, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, громадянина України, із повною середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Лушкіна І.В., потерпілого ОСОБА_6, захисників-адвокатів Довганик В.І., Рукавця О.В., обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4-

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2016 року близько 3 години ночі ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 перебуваючи в нічному клубі «Бомба», що за адресою м. Тернопіль, вул. Гжицьких, 3, помітили у приміщенні вказаного нічного клубу ОСОБА_6, та у них виник злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення майна у останнього поєднане із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого. Для реалізації цього злочинного умислу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вступили між собою у попередню злочинну змову. Реалізуючи свій злочинний умисел, 06 червня 2016 року близько 04 години ранку, перебуваючи неподалік приміщення нічного клубу «Бомба» по вулиці Гжицьких, 3 в м. Тернополя, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_6 та наніс йому удар кулаком правої руки в голову. Надалі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою та з єдиним умислом, нанесли ОСОБА_6 ряд ударів руками та ногами по голові, тулубу, нижніх та верхніх кінцівках, в результаті чого спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді синця на правому плечі та двох синців на лівому плечі, які за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень. Після того, як ОСОБА_6 впав на землю, ОСОБА_4, продовжуючи свої злочинні дії, обшукав кишені одягу ОСОБА_6 та із правої кишені штанів відкрито викрав мобільний телефон торгової марки «Samsung GT-І9300І» вартістю 2150 грн., в якому знаходилась картка оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 гривень, карта пам'яті об'ємом 16 Гб, вартістю 150 гривень, чохол чорного кольору у якому знаходився мобільний телефон вартістю 190 гривень. Із викраденим ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 з місця вчинення злочину втекли, чим спричинили ОСОБА_6 шкоду на загальну суму 2515 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України визнав повністю, підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини та показав, що дійсно ним було вчинено злочин у відповідні час, дату, місці та спосіб по викраденню майна у потерпілого ОСОБА_6 У вчиненому щиро розкаюється, просить суд суворо його не карати та не позбавляти волі. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 визнає в повному обсязі.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України визнав повністю, підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини та показав, що дійсно ним було вчинено злочин у відповідні час, дату, місці та спосіб по викраденню майна у потерпілого ОСОБА_6 У вчиненому щиро розкаюється, просить суд суворо його не карати та не позбавляти волі.

Крім власного визнання вини обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, їх винуватість у вчиненні злочину, передбачених ч.2 ст. 186 КК Українидоводиться показаннями потерпілого та іншими письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини вчинення обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 викрадення його майна та нанесення йому тілесних ушкоджень 06 червня 2016 року біля нічного клубу «Бомба», що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Гжицьких, 3. Заявлений ним цивільний позов підтримав у повному обсязі та просить стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 в його користь 2500 гривень завданої матеріальної шкоди. Щодо міри покарання обвинуваченого ОСОБА_3 покладається на думку суду, обвинуваченого ОСОБА_4 просить суворо не карати та не позбавляти волі, оскільки завдана шкода останнім йому відшкодована повністю.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 30 вересня 2016 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_3 за участю його захисника Довганик В.І., в присутності понятих розповів про обставини викрадення майна потерпілого ОСОБА_6 та нанесення йому тілесних ушкоджень 06 червня 2016 року біля нічного клубу «Бомба», що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Гжицьких, 3.

Довідкою авторизованого пункту прийому «Магніт-сервіс», відповідно до якої вартість картки пам'яті об'ємом 16 Гб станом на 06 червня 2016 року становить 150 гривень.

Довідкою авторизованого пункту прийому «Магніт-сервіс», відповідно до якої вартість стартового пакету оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» станом на 06 червня 2016 року становить 25 гривень.

Листом Ломбарду «Заставно-кредитний дім» №6138 від 04 листопада 2016 року, відповідно до якого 08 червня 2016 року ОСОБА_3 звертався до вказаного ломбарду з приводу закладу мобільного телефону «Samsung І9300І Galaxy S III Duos 16 GB».

Висновком експерта № 6-601/16 від 27 вересня 2016 року, відповідно до якого залишкова вартість мобільного телефону торгової марки «SAMSUNG» модель «GT-І9300І (SEK)», станом на 06 червня 2016 року може становити: 2150 (дві тисячі сто п'ятдесят грн. 00 коп.) - без врахування вартості оригінальних комплектуючих та при умові працездатності і відповідності виконання споживачем вищезазначених вимог з його утримання, догляду, збереження, поточного ремонту та інші передбачених в інструкції (правилах) по його використанню та відповідності товарного стану зазначеному терміну користування.

Висновком експерта №991 від 16 червня 2016 року, відповідно до якого, на підставі даних судово-медичної експертизи гр-на ОСОБА_6, 1992 року народження, беручи до уваги повідомлені обставини справи та у відповідності до запропонованих запитань, при судово-медичній експертизі у ОСОБА_6 виявлено синець на правому плечі та два синці на лівому плечі. Вказані вище ушкодження утворились від дії тупих предметів приблизно за 10-12 діб до судово-медичної експертизи, що підтверджується їх видом та морфологічними властивостями. Виявлені у ОСОБА_6 синці за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень (п. 2.3.5 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" - наказ № 6 МОЗ України, Київ, 1995). Ці ушкодження не властиві для утворення при падінні з висоти власного зросту (на площині). Утворення описаних вище синців за повідомлених ОСОБА_6 при судово-медичній експертизі обставин, не виключається.

Заявою ОСОБА_6 від 06 червня 2016 року, згідно якої останній просить притягнути до кримінальної відповідальності невідому особу, яка 06 червня 2016 року близько 03 год., перебуваючи по вул. Братів Гжицьких, 3 в м. Тернополі відкрито викрали його мобільний телефон торгової марки «SAMSUNG» GT-І9300І, чим спричинили йому матеріальну шкоду приблизно на суму 5000 гривень.

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 15 червня 2016 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6, в присутності понятих, впізнав ОСОБА_3, як особу, яка 06 червня 2016 року, близько 03:00 год., перебуваючи біля нічного клубу «Бомба», що в м. Тернополі по вул. Братів Гжицьких, 3, спільно з іншими невідомими особами, спричинили йому тілесні ушкодження, після чого, один із них відкрито викрали (вийняв з кишені), його мобільний телефон марки «Samsung GT-І9300І», а саме: впізнана особа разом з іншими невідомими наносила удари кулаками та ногами по тілу, коли він лежав на спині, в подальшому спільно із іншими невідомими відкрито викрала (вийняла з кишені) його мобільний телефон марки «Samsung GT-І9300І».

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 21 червня 2016 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6, в присутності понятих, впізнав ОСОБА_4, як особу, яка 06 червня 2016 року, близько 03:00 год., перебуваючи біля нічного клубу «Бомба», що в м. Тернополі по вул. Братів Гжицьких, 3, спільно з іншими невідомими особами, спричинили йому тілесні ушкодження, після чого, один із них відкрито викрали (вийняв з кишені), його мобільний телефон марки «Samsung GT-І9300І», а саме: впізнана особа разом з іншими невідомими наносила удари кулаками та ногами по тілу, коли він лежав на спині.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 18 листопада 2016 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_11 в присутності понятих розповів про обставини викрадення майна потерпілого ОСОБА_6 та нанесення йому тілесних ушкоджень 06 червня 2016 року біля нічного клубу «Бомба», що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Гжицьких, 3.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд, приходить до переконання про доведеність вини:

- обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, який не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб;

- обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, який не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Суд вважає за необхідне виключити посилання сторони обвинувачення на кваліфікуючу ознаку повторність при обвинувачені ОСОБА_4, оскільки вказана ознака не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65КК України, враховує ступінь тяжкості, характер та наслідки вчиненого злочину, його ставлення до нього та поведінку після його вчинення, особу винного, зокрема те, що він раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, його вік, сімейний та матеріальний стан - є не одруженим та не працюючим, стан його здоров'я, що є задовільним, обставини, які пом'якшують покарання - визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, які обтяжують покарання - відсутні. Підстав для застосування ст. 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому, суд не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3, йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення за ч.2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі. Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченого, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

Разом з тим, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, оскільки виправлення останнього можливе без відбування покарання.

Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням йому іспитового строку, у порядку визначеному ст. 75 КК України, суд взяв до уваги те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, ступінь тяжкості вчиненого злочину із врахуванням його характеризуючих даних.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_3 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65КК України, враховує ступінь тяжкості, характер та наслідки вчиненого злочину, його ставлення до нього та поведінку після його вчинення, особу винного, зокрема те, що він раніше не судимий, його вік, сімейний та матеріальний стан - є не одруженим та не працюючим, стан його здоров'я, що є задовільним, обставини, які пом'якшують покарання - визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди, завданої злочином. Обставини, які обтяжують покарання - відсутні. Підстав для застосування ст. 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому, суд не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4, йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення за ч.2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі. Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченого, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

Разом з тим, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, оскільки виправлення останнього можливе без відбування покарання.

Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням йому іспитового строку, у порядку визначеному ст. 75 КК України, суд взяв до уваги те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, ступінь тяжкості вчиненого злочину із врахуванням його характеризуючих даних, думку потерпілого з приводу покарання обвинуваченого.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_4 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

По справі є цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про стягнення із обвинуваченого ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 2500 гривень в користь потерпілого, який підлягає до задоволення виходячи із наступних міркувань.

Згідно ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Відповідно до ч.1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільний позов про стягнення із обвинуваченого ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 2500 гривень, потерпілий обґрунтовує тим, що йому заподіяно таку шкоду внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3, який незаконно заволодів його телефоном торгової марки «Samsung GT-І9300І». Позовні вимоги потерпілого були визнанні в повному обсязі під час судового розгляду обвинуваченим ОСОБА_3

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, де законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, а обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, згідно зі ст. 1177 ЦК України, передбачено відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину. Згідно зі ст. 1192 ЦК України, суд може зобов'язати особу, яка завдала шкоду, відшкодувати завдані збитки в повному обсязі.

Суд приходить до обґрунтованого висновку, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 2500 грн. підлягає до задоволення, так як знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи щодо встановлення конкретних сум завданої шкоди.

Згідно з положеннями ст. 124 КПК України, з обвинувачених підлягають стягненню на користь держави витрати за проведення судової експертизи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КІІК України, суд, -

УXВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 2 (два) роки іспитового строку.

Зобов'язати ОСОБА_3, відповідно до ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.

Зобов'язати ОСОБА_4, відповідно до ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задовольнити, стягнувши із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_6 - 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень завданої матеріальної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи № 6-601/16 від 27 вересня 2016 року в розмірі 263 грн. 88 коп. по 131 грн. 94 коп. з кожного в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін