Вирок № 68958623, 18.09.2017, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/5280/16-к

Провадження № 1-кп/243/91/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2017 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є,

При секретарі Останькович А.О.,

Горічевої С.В.

За участю:

прокурора Борисова А.А.

потерпілої ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

представника потерпілої адвоката Горелик Є.Б.

обвинувачуваного ОСОБА_5

захисника адвоката Вітюк О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 м. Слов'янська кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12016050510001255 від 07 травня 2016 року у відношенні:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Велика Любаша, Рівненської області, громадянина України, українця, одруженого, не працюючого, раніше судимого:

-29 грудня 2015 Бердянськом міськрайонним судом Запорізької області за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 (три) роки, згідно до ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 (три) роки,

зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2

В С Т А Н О В И В :

Органом досудового розслідування обвинувачується ОСОБА_5 в тому, що 06.05.2016 року, приблизно о 08 годині 30 хвилин, ОСОБА_5, який має не погашену і не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення корисливих злочинів, знаходився біля будинку АДРЕСА_4 В цей час у нього виник протиправний умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_5, у вказаний період часу, розуміючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою таємного викрадення чужого майна та подальшого звернення його на свою користь, всупереч волі власника, через паркан незаконно проник на територію будинку АДРЕСА_3 де шляхом пошкодження металевої решітки вікна вказаного будинку, проник до домоволодіння, яке є житлом та належить ОСОБА_2, звідки таємно викрав майно, яке належить останній, а саме:

●бензопилу «Нusgvarna», вартістю 2181,25 гривень;

●болгарку «Віn Наm» (шліф машина кутова), вартістю 450,00 гривень;

●пила дискова, вартістю 731,25 гривень;

●зварювальний апарат (саморобного виробництва), вартістю 1 500 гривень;

●зарядний пристрій (виробництва СССР), вартістю 250,00 гривень;

●пилосос «Аlріnа 2000 w», вартістю 784,17 гривень;

●відеокамеру «Раnаsоnіс», вартістю 375,00 гривень;

●стабілізатор «Luхеоn», вартістю 468,00 гривень;

●DVD програвач «Saturn», вартістю 347,23 гривень;

●телевізор «LG 42LА 6150», вартістю 11 999 гривень;

●фен «Shtaiger», вартістю 161,00 гривень;

●комплект зимової резини «Gislaved» з металевими дисками, вартістю 2722,23 гривень.

Зазначене майно ОСОБА_5 переніс та склав в коридорі зазначеного будинку.

Далі, продовжуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5, незаконно перебуваючи на першому поверсі в будинку АДРЕСА_3 пройшов до гаражного приміщення, розташованого на першому поверсі вищезазначеного будинку, де побачив автомобіль ВАЗ 21099, синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 та в цей час у ОСОБА_5 виник протиправний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, з метою вивезення викраденого майна та зникнення з місці скоєння злочину.

Після чого, ОСОБА_5 підійшов до автомобіля ВАЗ 21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, відкрив двері автомобіля, які не були зачинені та все вищезазначене викрадене майно переніс з коридору вищевказаного будинку та склав до салону та багажнику, вказаного автомобілю.

Продовжуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, 06.05.2016 року в період часу з 08 години 30 хвилин по 10 годину 00 хвилин, точний час досудовим розслідуванням встановити не виявилось можливим, ОСОБА_5, розуміючи протиправний характер своїх дій та те, що посягає на транспортний засіб, який йому не належить і на який він не має жодного права, діючи умисно, повторно, таємно, підійшов до автомобіля ВАЗ 21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, використовуючи ключ від замку запалювання, який знаходився в автомобілі, привів в дію двигун та виїхав з території домоволодіння і став рухатись на ньому по вул. Рязанській в м. Слов'янськ Донецької області, тим самим незаконно заволодів вказаним транспортним засобом.

Після чого, з місця вчинення кримінального правопорушення на автомобілі ВАЗ 21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з зикраденим майном зник та розпорядився ним на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 21969, 13 гривень.

Орган досудового розслідування та сторона обвинувачення вважає, що таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, тобто в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно з проникненням в приміщення.

Суд вважає, що вина ОСОБА_5 не знайшла підтвердження в судовому засіданні і останній підлягає виправданню за обвинуваченням у зв»язку з недоведеністю його участі у скоєнні вищевикладених злочинів за наступних підстав.

Обвинувачений ОСОБА_5 суду показав, що провину він не визнає в повному обсязі, зазначив, що крадіжки та заволодіння транспортним засобом не скоював. Суду пояснив, що до 2015 року був знайомий з ОСОБА_7, прізвище не знає, який займався збутом металобрухту, він дзвонив останньому, бачив не часто - декілька разів, мешкав ОСОБА_7 в районі залізничного вокзалу м. Слов»янськ. Коли він звільнився з місць позбавлення волі і повернувся до м. Слов»янськ, він знову зустрівся з цим знайомим один раз та два рази дзвонив. З березня 2016 року він став знімати житло - літню кухню за адресою АДРЕСА_5, власником якого є ОСОБА_7. Будинок за цією ж адресою знімала ОСОБА_8 У першій декаді травня 2016 року він став співмешкати разом з ОСОБА_8 у будинку, літню кухню він закрив та залишив за собою. Ключі знаходилися у будинку. На початку травня 2016 року йому зателефонував ОСОБА_7 і запитав, що він робить у другій половині дня, оскільки він розлучився із співмешканкою, забрав свої речі і їх треба десь залишити, чи не заперечує він, щоб залишити саме у нього. Він погодився. В другій половині дня до 17-18 години, дату точно він не пам»ятає, до нього приїхав його знайомий ОСОБА_7 на машині марки «Волга» або «ВАЗ», точно не пам»ятає, оскільки погано себе почував. Він відчинив літню кухню та запропонував занести туди речі, і ОСОБА_7 з іншою особою (чи то ОСОБА_29, чи то ОСОБА_7) стали їх заносити. Що вони вивантажували з машини він не знає, пам»ятає лише колеса на машину. В наступному він продав телевізор, оскільки його про це попросив ОСОБА_7. Гроші він йому від продажу віддав. ОСОБА_9 запитав, чи зможе він продати зварювальний апарат, на що він погодився.

06.05.2016 року він був вдома, але точно де - не пам»ятає.

11.05.2016 року з самого ранку його забрали працівники поліції до Слов»янського відділу поліції та розповіли, що у нього знайшли речі, що йому привіз ОСОБА_9 та вилучили, оскільки вони крадені. Після цього його неодноразово допитували, він все це пояснював працівникам поліції, вони записували його покази, але він їх не читав, оскільки у нього поганий зір і підписував не читаючи, так як не бачив. Крім того, він також давав пізнавальні покази у крадіжки та заволодінні транспортним засобом, оскільки на нього здійснювався психічний та фізичний вплив. Після того, коли стосовно нього був обраний запобіжний захід і він вийшов з відділу поліції, він намагався дозвонитися ОСОБА_9, але його телефонний номер вже не обслуговувався. В наступному телефон він загубив и придбав нову карточку з новим номером. Старого номеру телефону не пам»ятає.

ОСОБА_9 був середнього зросту, худорлявий, з широким обличчям із світлим волоссям, був одягнений у спортивний одяг. Другий хлопець: чи то ОСОБА_7 чи то ОСОБА_29, був вище першого, міцніше, схожий на боксера; бачив його один раз, коли привозили речі.

Аналізуючи докази сторони обвинувачення та сторони захисту, суд приходить до наступного висновку.

Потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що 06.05.2016 року о 5 годині 15 хвилин вона пішла з дому, в 07 годин 30 хвилин, покинули будинок інші члени родини. Коли поверталась додому з ОСОБА_10, то побачила, що ворота гаражу відкриті, машина - ВАЗ 21099 синього кольору державний номер НОМЕР_1 в гаражі відсутня і одразу викликали поліцію. Коли увійшли у будинок, то у будинку всі речі були не на своїх місцях і вона вважає, що у будинок грабіжники проникли через вікно кладової кімнати будинку, що виходить у сторону городу. З будинку було викрадено: газова колонка, стабілізатор, пилосос, відеокамера, DVD програвач, таномерт, сумка від ноутбука, взуття, документи, гроші, чотири колеса від машини, електродрель, бензопила, зварювальний апарат, болгарка, столярний інструмент, продукти харчування. Їй сказала ОСОБА_10, що по обіду, коли вона стояла на зупинці автобуса вона бачила якусь машину, що їхала повз и була заповнена якимись речами. Її брат с племінником на велосипедах поїхали шукати машину и у мікрорайоні ОСОБА_11 м. Слов»янська біля насосної станції знайшли їх машину у лісопосадці. З машини був знятий акумулятор. 11.05.2016 року працівник поліції їй сказав, що по АДРЕСА_5 у будинку ОСОБА_7, який остання здає в оренду, знайшли її речі. Вона приїхала за вказаною адресою і у дворі стояли речі, що винесли з літньої кухні: пилосос, відеоплеер, болгарка, дискова пила, зарядний пристрій на машину, пилосос, відеокамера, стабілізатор, фен, дитяча взуття та сумка. Також був чемодан для інструментів. Їй відомо, що зазначені речі були вилучені з літньої кухні, яку орендував ОСОБА_5 Всі речі їй особисто передали у дворі. Коли вона приїхала, то у дворі були: вона, ОСОБА_8, малолітній син останньої, працівники поліції. Протокол огляду складався в її присутності. Потерпіла ОСОБА_3 навела доводи, аналогічні доводам потерпілої ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_11 суду показала, що їй було надане доручення на розслідування зазначеної справи і вона проводила всі слідчі дії. Коли приїхали на огляд місця події, ОСОБА_8 винесла речі, попередньо написав про це заяву. Перед її приїздом до ОСОБА_8 приїхали оперативні працівники і коли вона вже приїхала, то оперативні працівники поліції їй пояснили, що ОСОБА_8 погодилась видати речі. Вони стояли біля двору. Хто був власником будинку вона не перевіряла. ОСОБА_8 показала, що звідки речі - не відомо. Потерпіла приїхала разом з нею. Ні будинок, ні двір вони не оглядали. ОСОБА_5 під час досудового розслідування давав покази добровільно.

Після допиту свідка ОСОБА_11 потерпіла ОСОБА_2 додала, що коли ОСОБА_8 виносила речі, то це відбувалося на території двору, де були: ОСОБА_8, її малолітній син, оперативний працівник ОСОБА_12, слідча ОСОБА_11, іще два оперативних працівника, вона. ОСОБА_11 стояла рядом з нею у дворі. Літню кухні відчиняла сама ОСОБА_8, виносила звідти речі, а потім у останньої була істерика.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що з 2011 року вона мешкає за адресою АДРЕСА_5, орендувала будинок у жінки за ім»ям ОСОБА_7. До літньої кухні у неї доступу не було. За тиждень до подій 06.05.2016 року у літній кухні став мешкати ОСОБА_5 і через декілька днів вони стали мешкати у будинку разом.

06.05.2016 року робітники поліції її забрали з роботи та звинуватили, що у неї вдома крадені речі. Коли приїхали додому, то працівники поліції стали вимагати відчинити літню кухні, кричали на неї. Вона не знала де ключі і шукала їх; казала працівникам поліції, що вона не є власницею будинку та літньої кухні. Її неповнолітній син (13 років) ключі знайшов на столі і передав працівникам поліції. Вони відчинили кухню и винесли на подвір»я речі: резину на авто, мішок із взуттям, пилосос та інше. Вона дозволу на проникнення не давала. При проникненні до літньої кухні у дворі були: вона, іі син малолітній, працівники поліції та потерпілі. Речі потерпілій передавали при ній у дворі.

Яким чином речі попали до літньої кухні і хто їх там залишив - їй не відомо. В її володінні або користуванні літня кухня не перебувала.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що у травні 2016 року вона приблизно о 12 годині прийшла на зупинку громадського транспорт побачила, що о 12 годині 8 хвилин - 12 годині 10 хвилин повз зупинки проїхала машина ВАЗ 2109 синього кольору повністю заповнена речами та коробками. Водія вона не бачила. О 14 годині - 14 годині 30 хвилин вона поверталась додому з ОСОБА_2. Коли вони підійшли до її двору, то побачили, що ворота та гараж відчинений і ОСОБА_2 сказала, що їх обікрали.

Свідок ОСОБА_13 суду показала, що ОСОБА_5 їй продав телевізор великий чорний LG з пультом за 1000 - 1500 грн., зазначивши, що це його телевізор. В наступному вона продала цей телевізор за оголошенням. Дату продажу вона не пам»ятає.

Свідок ОСОБА_14 суду показав, що весною, більш точно він не пам»ятає, він зустрів ОСОБА_2, яка спитала у нього чи не бачив він її машину. Він відповів, що коли їхав додому о 12-13 годині на галявині мікрорайону ОСОБА_11 напроти РАГС стояла якась машина. На лавці сидів незнайомий йому чоловік боком до нього та розмовляв по телефону, просив прислати йому машину. Оскільки у нього поганий зір (-2,75 и -2,5) він цього чоловіка не розгледів і впізнати не зможе. Машину також не пам»ятає: ні кольору, ні марки, оскільки не розбирається. Знає, що це була легкова машина. Також він не може сказати, чи це була машина ОСОБА_2 чи ні, оскільки там багато машин стоїть.

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що будинок за адресою АДРЕСА_5 за правовстановлюючими документами належить її батьку - ОСОБА_15, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року. Її мати - ОСОБА_16 прийняла спадщину. Але остання є літньою жінкою, мешкає за іншою адресою, тому користувачем будинку є вона - ОСОБА_7 З квітня 2016 року вона дозволила ОСОБА_5 мешкати за адресою АДРЕСА_6 в літній кухні. У будинку за цією ж адресою мешкала ОСОБА_8 з двома дітьми. У травня 2016 року ні її мати - ОСОБА_17, ні вона не давали дозволу на проникнення у житло чи інше їх володіння за адресою АДРЕСА_5. Очевидцем виїмки речей та передачі вона не була. Їй відомо зі слів ОСОБА_8, яка сказала, що речі знайшли та виносили працівники поліції з літньої кухні, при цьому були лише працівники поліції та потерпілі.

Свідок ОСОБА_18 суду показала, що вона працює у Слов»янському відділі поліції - діловодом. До неї прийшли оперативні працівники і запропонували бути понятою. Їй дозволили піти з роботи і вони виїхали на місце подій. Жінка вийшли, винесла речі з двору: колеса, бензопила, ДВД, іншого не пам»ятає. Вони підписали протокол, при цьому перебували за двором. Чи була потерпіла, хто був у дворі, хто виносив колеса, скільки осіб було присутнє при цій дії, куди діли речі - її не цікавило і вона не пам»ятає.

Свідок ОСОБА_19 суду показала, що вона працює у Слов»янському відділі поліції - діловодом. Зазначила, що дуже багато разів за проханням слідчий та оперативних працівників вона була понятою при різних слідчих діях. Подій 11.05.2016 року вона не пам»ятає. В ході пред»явлення їй протоколів слідчих дій за її участю зазначила, що підпис на протоколах її, але що відбувалося при цих слідчих діях - пояснити не може.

Свідок ОСОБА_20 суду показав, що він працює оперуповноваженим ВКП Слов»янського ВП ГУ Національної поліції в Донецькій області. Під час огляду по вул. Котовського м. Слов»янська присутнім не був, однак 11.05.2016 року опитував ОСОБА_5, він давав пізнавальні покази по крадіжці машини та речей. Але подробиць не пам»ятає. Ніякого насильства до обвинуваченого не застосовував.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що він працює старшим оперуповноваженим ВКП Слов»янського ВП ГУ Національної поліції в Донецькій області. 11.05.2016 року надійшла оперативна інформація, що ОСОБА_20, що мешкає за адресою АДРЕСА_5 причетний до злочину за ст. 185 та 289 КК України. Він із напарником приїхали за цією адресою. Вийшов ОСОБА_5 і його доставили до Слов»янського ВП для надання пояснень. До них вийшла його цивільна дружина ті її син, який приніс ключі від літньої кухні. Вони попросили винести речі і вона винесла за двір крадені речі - це був електроінструмент. Хто був іще присутній - не пам»ятіє. Огляд будинку та двору не проводився. Потерпілі та поняті були присутні.

Після допиту свідка ОСОБА_12 потерпіла ОСОБА_2 змінила покази і додатково пояснила, що вона згадала, що 11.05.2016 року вона не була у дворі, а речі виносила за двір ОСОБА_8, яка була у дворі. Вона зайшла у двір та впізнала свої речі - чемодан з інструментом. Частина речей була у дворі, частина за двором. Чому в судових засіданнях при своєму особистому допиті 18.01.2017 року та при допиті слідчого 08.06.2017 року казала, що огляд речей та складання протоколу проводилися у дворі і вона при ньому була присутня, а також і інші працівники поліції - пояснити не може, можливо згадала. Чи бачила понятих - не пам»ятає, можливо і були - жінка та чоловік.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення обвинуваченого ОСОБА_5 свідків сторони обвинувачення, надавши оцінку доказам за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, а також, оцінивши кожен доказ з погляду належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з погляду достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступних висновків.

Статтею 91 КПК України перераховані обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст. 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора, та, в установлених КПК України випадках - на потерпілого. При цьому, згідно з вимогами ст. 94 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з погляду належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків передбачених цією статтею.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Проаналізувавши наведені пояснення свідків та потерпілих, суд приходить до висновку, про відсутність доказів, які б вказували на причетність ОСОБА_5 до обвинувачення, тобто недоведеність його участі у вчиненні злочину.

Жоден з допитаних свідків та потерпілих не надав суду будь-яких свідчень стосовно причетності ОСОБА_5 до скоєння останнім інкримінованих злочинів.

Посилання сторони обвинувачення на виявлення в літній кухні речей потерпілих та продаж телевізора свідку ОСОБА_13 не є доказом скоєння обвинуваченим крадіжки та заволодіння транспортним засобом.

Обвинувачений в судовому засіданні зазначив, що всі речі йому привіз чоловік на ім»я ОСОБА_20. Спростувань зазначених доводів стороною обвинувачення суду не надано.

Посилання прокурора на ту обставину, що обвинучений визнавав себе винним у своєнні злочину під час досудового слідства не приймається судом до уваги з наступних підстав. Відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом. Таким чином, оскільки в судовому засіданні ОСОБА_5 себе винним не визнавав, суд не погоджується з доводами прокурора про визнання належними доказами пояснення обвинуваченого під час досудового слідства у яких він викривав себе у вчиненні злочину.

Як вказують положення ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. За положеннями ч. 4 даного закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.

Згідно положень статті 62 Конституції України, ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Це положення передбачено й пунктом 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, в якому зазначено, що кожен обвинувачений в скоєнні кримінального злочину вважається невинним, до тих пір поки його винність не буде встановлена в законному порядку.

При цьому, відповідно до ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 85 КПК України встановлено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 11.05.2016 року, проведеного о 15 годині 00 хвилин до 15 годині 45 хвилин, була оглянута ділянка місцевості біля будинку № АДРЕСА_8 де ОСОБА_8 з добровільної письмової згоди надала працівникам поліції наступні предмети: бензопилу «Нusgvarna», коричневого кольору, на якій мається надпис з ім»ям «ОСОБА_18 та номер телефону»; DVD програвач «Saturn» сірого кольору; фен «Shtaiger» чорно-сірого кольору; стабілізатор чорного кольору «Luхеоn»; відеокамеру «Раnаsоnіс» чорного кольору; пилосос білого кольору «Аlріnа 2000 w»; зарядний пристрій блакитно-сірого кольору «СССР»; комплект зимової резини з металевими дисками з надписами «ЗП, ЗЛ, ПП, ПЛ» пульт від сигналізації від автомобіля, електрична ручна шліфувальна пила «ПД 400» чорного кольору з надписом «ОСОБА_18 та номер телефону», а також металеві обломки від зварювального апарату з фотоаблицею до нього на якому зображені загальні знімки предметів.

Суд не приймає до уваги зазначений протокол огляду місця події з наступних підстав.

Частиною 3 ст. 223 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз'яснюються їх права і обов'язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом. Відповідно до протоколу, огляд проводився (мовою оригіналу): «за письмовою згодою власника домоволодіння (користувача) домоволодіння (квартири) земельної ділянки - ОСОБА_8 та у протоколі зазначено, що «добровільно з письмової згоди надані наступні предмети…».

Разом з тим, як вбачається з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, будинок належить ОСОБА_15 Однак, останній помер ІНФОРМАЦІЯ_7 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 16.04.2010 року Серія НОМЕР_7, та спадкоємцем на зазначене майно є ОСОБА_17 (дружина останнього, про що свідчить Свідоцтво про шлюб про реєстрацію шлюбу 01.04.1948 року від 19 травня 2010 року Серія НОМЕР_8 (повторне), яка успадкувала всі права та обов»язки власника.

Однак ОСОБА_17 згоди на проведення даної дії та вилучення з її будинку речей не надавала, що також підтвердила в судовому засіданні в свідок ОСОБА_7 (донька власника) - фактичний користувач будинку по АДРЕСА_7

Таким чином, проникнення до літньої кухні відбувалося без згоди володільця (користувача), що є порушенням гарантованого ст. 30 Конституції України права на недоторканість житла та заборону проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше, як за вмотивованим рішенням суду та ст. 233 ч. 1 КПК України.

У відповідності до ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла з будь - якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді. Під житлом особи розуміється будь - яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб.

Згідно ст. 233 ч. 3 КПК України слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.

Таким чином, проведена процесуальна дія - огляд місця події та вилучені речей з літньої кухні за адресою АДРЕСА_5 є недопустимим доказом, так як цей доказ отриманий в порушення вимог КПК України, а саме внаслідок істотного порушення прав та свобод людини відповідно до положень ст. 87 КПК України та ст. 30 Конституції України.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 надала суду покази стосовно вилучення майна та складання протоколу огляду місця події від 11.05.2016 року, які неодноразово змінювала, тому суд вважає їх непослідовними та суперечливими, які не можуть бути визнані належними доказами і покладені в основу обвинувального вироку.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 7 ст. 223 КПК України, понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Разом з тим, як вбачається з протоколу огляду місця події, понятими при даній слідчій дії були ОСОБА_19 та ОСОБА_21, що є працівниками Слов»янського ВП ГУ Національної поліції в Донецькій області, тобто працівниками правоохоронних органів, що підтверджується довідкою Слов»янського відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Донецькій області від 05.09.2017 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний протокол слідчої дії - огляду місця події від 11.05.2016 року є недопустимим доказом, в розумінні ст. 85 КПК України.

Вирішуючи питання стосовно належності доказу - протоколу огляду місця події від 06.05.2016 року, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до протоколу огляду місця події від 06.05.2016 року, початого о 21 годині 40 хвилин та закінченого о 22 годині 10 хвилин, була оглянута ділянка місцевості, що розташована в лісосмузі біля насосної станції, а саме буд. № 3 по вул. Виноградної у м. Слов'янську на відстані приблизно 200 метрів в напрямку вул. Миру м. Слов'янська. На одній ділянці місцевості розташований автомобіль синього кольору марки "ВАЗ 21099", державний номерний знак НОМЕР_2. На кузові автомобіля з правого боку маються незначні подряпини, на задній правій пасажирської двері. На момент огляду автомобіль у відкритому стані. Під капотом автомобіля виявлена відсутність акумулятору. Під час огляду автомобілю поверхня оброблялась порошком, а також предметом, в результаті чого з поверхні внутрішнього дзеркала заднього виду виявлено та вилучено слід папілярних ліній. При огляді ділянки місцевості біля автомобіля на поверхні пластикової пляшки "Арсенал", було виявлено та вилучено сліди папілярних ліній. В салоні автомобіля на поверхні пластикової пляшки з надписом на неї "Водичка", також було виявлено та вилучено сліди папілярних ліній на зовнішній поверхні автомобіля маються сліди відшарування тканини, які сфотографовані за правилами масштабної фотозйомки (а.с. 133-134 том 2) та фото таблицею.

Понятими у зазначеній слідчій дії були ОСОБА_22 та ОСОБА_23.

Аналізуючи вищевикладений протокол огляду від 06.05.2016 року суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 7 ст. 223 КПК України, понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Як пояснила в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 поняті по справі є потерпілій родичами, а саме сином та невісткою, що підтверджується документами: свідоцтвом про народження ОСОБА_22, де матер»ю зазначена потерпіла по справі - ОСОБА_3; та свідоцтвом про укладання шлюбу між ОСОБА_22 та ОСОБА_24

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний протокол слідчої дії - огляду місця події від 06.05.2016 року є недопустимим доказом, в розумінні ст. 85 КПК України.

Вирішуючи питання стосовно визнання належними наступних похідних доказів

1) від протоколу огляду місця події від 06.05.2016 року (ділянки місцевості де виявлені та вилучені речі),

●висновку товарознавчої експертизи (а.с. 56-64 том 2) вартість майна наступна: бензопили «Нusgvarna» - 2181,25 гривень; болгарку «Віn Наm» (шліф машина кутова) - 450,00 гривень; пила дискова «Універсал ПД40А» - 731,25 гривень; зарядний пристрій «ВУ 71М» (виробництва СССР) - 250,00 гривень; пилосос «Аlріnа 2205» 2000 w - 784,17 гривень; відеокамера «Раnаsоnіс RX2» - 375,00 гривень; стабілізатор «Luхеоn» - 468,00 гривень; DVD програвач «Saturn» - 347,23 гривень; комплект зимової резини «Gislaved» з металевими дисками - 2722,23 гривень; фен «Shtaiger» - 161,00 гривень;

●довідки магазину «Єлма-Сервис», відповідно до якої вартість телевізор «LG 42LА 6150», складає 11 999 гривень;

●постанови від 12.05.2016 року про визначення речових доказів від 12.05.2016 року, відповідно до якої вилучені в ході проведення огляду фрагменти обмотки зварювального апарату (фрагменти обмотки), бензопила «Нusgvarna», болгарк «Віn Наm» пила дискова, зарядний пристрій, пилосос «Аlріnа 2000 w», відеокамеру «Раnаsоnіс», стабілізатор «Luхеоn», DVD програвач «Saturn», фен «Shtaiger», комплект зимової резини «Gislaved» з металевими дисками, визнані речовим доказом в даному кримінальному провадженні.

2) від протоколу огляду від 11.05.2016 року (ділянка місцевості де виявлений автомобіль ВАЗ 21099,

●висновку експерта дактилоскопічної експертизи № 1159 від 30.05.2016 року, з якого вбачається, що 1. слід пальця руки найбільшими розмірами 16х14 мм, відкопійований на відрізку стрічки технічної №2, вилучений 06.05.2016 року у ході огляду місця події за адресою: м. Слов'янськ, вул. Рязанська, 2 придатний для ідентифікації за ними особи. Сліди папілярних ліній найбільшими розмірами 51х26 мм, відкопійований на відрізку стрічки технічної №1, 12х15 мм та 15х17 мм, відкопійовані на відрізку стрічки технічної №2, та група слідів папілярних ліній загальним найбільшим розміром 30х33 мм, відкопійовані на відрізку стрічки технічної №3, вилучені 06.05.2016 року у ході огляду місця події за адресою: м. Слов'янськ, вул. Рязанська, 2, непридатні для ідентифікації за ними особи (осіб); 2. група слідів папілярних ліній загальним найбільшим розміром 68х25 мм, відкопійовані на відрізку стрічки технічної №1, сліди папілярних ліній найбільшими розмірами 18х12 мм та 16х17 мм, відкопійовані на відрізку стрічки технічної №2, та слід папілярних ліній найбільшими розмірами 40х25 мм, відкопійований на відрізку стрічки технічної №3, вилучені 06.05.2016 року у ході огляду місця події - автомобіля НОМЕР_3 за адресою: м. Слов'янськ, пров. Виноградний, біля будинку №3, непридатні для ідентифікації за ними особи (осіб); 3.слід пальця руки найбільшими розмірами 16х14 мм, відкопійований на відрізку стрічки технічної №2, вилучений 06.05.2016 року у ході огляду місця події за адресою: м. Слов'янськ, вул. Рязанська, 2, залишений не гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, а іншою особою, а також фототаблицею до висновку (а.с.98-100 том 2);

●постанови про визнання речових доказів від 07.05.2016 року, згідно якої вилучений в годі проведення огляду ВАЗ 21099 синього кольору державний номер НОМЕР_1, визнаний речовим доказом (а.с. 136 том 2)

●акту № 101 від 12.05.2016 року технічного огляду автомобіля ВАЗ 21099 з державним номерним знаком НОМЕР_2, з якого вбачається, що необхідна зовнішня окраска кузову, заміна трансмісії, заміна ключів автомобілю, заміна АКБ (а.с. 137 том 2)

●Висновку № 101 судової автотоварознавчої експертизи від 12.05.2016 року яким визначено, що вартість відновлюваного ремонту автомобілю ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_2, на досліджений період становить 12720 грн. 50 коп., вартість матеріальної шкоди (з врахуванням коефіцієнту зносу деталей), спричиненого володільцю автомобілю ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_2 на досліджений період складає 10599 грн. 50 коп., ринкова вартість автомобілю ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_2 на досліджуваний період (06.05.16) без врахування ушкоджень складає 68080 грн. 00 коп. (а.с. 139-140 том 2),

суд приходить до наступного висновку.

Враховуючи, що протокол огляду місця події в процесі якого був виявлений та вилучений автомобіль НОМЕР_4 від 06.05.2016 року та протокол огляду місця події від 11.05.2016 року ділянки місцевості по АДРЕСА_5 визнаний судом недопустимим доказом, відповідно тягне за собою безумовну недопустимість і наступних - похідних, вищеперерахованих доказів і вони підлягають виключенню з числа доказів та визнаються такими, що є неналежними, а саме: висновок товарознавчої експертизи вартості майна; постанови про визнання речовими доказами від 07.06.2016 року, вилучених в ході проведення огляду предметів; висновок експерта дактилоскопічної експертизи № 1159 від 30.05.2016 року; постанова про визнання речових доказів від 07.05.2016 року автомобіля НОМЕР_5; акт № 101 від 12.05.2016 року технічного огляду та висновок № 101 від 12.05.2016 року автомобіля ВАЗ 21099.

Суд наголошує, що зазначені докази не відповідають як загальним засадам кримінального провадження (ч. 2 ст. 8, ч. ч. 2, 4, 5 ст. 9, ч. 3 ст. 17 КПК України), приписам ч. 3 ст. 62 Конституції України (обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом), так і практиці Європейського суду з прав людини з цього приводу так звана правова доктрина «плодів отруєного дерева», і тому є неприпустимим нехтування стороною обвинувачення загальними засадами кримінального провадження.

Суд погоджується з клопотаннями сторони захисту про застосування в даному випадку теорії «плодів отруєного дерева», яка має відображення у ч. 1 ст. 87 КПК України, де зазначено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Таким чином, доктрина «плодів отруєного дерева» застосовується в Україні лише в тому випадку, якщо докази були отримані внаслідок істотного порушення прав людини, а тому не можуть бути визнані допустимими вищезазначені похідні докази, а саме: висновок товарознавчої експертизи вартості майна; постанови про визнання речовими доказами від 07.06.2016 року, вилучених в ході проведення огляді предметів; висновок експерта дактилоскопічної експертизи № 1159 від 30.05.2016 року; постанова про визнання речових доказів від 07.05.2016 року автомобіля НОМЕР_5; акт № 101 від 12.05.2016 року технічного огляду та висновок № 101 від 12.05.2016 року автомобіля ВАЗ 21099.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді або суду, якщо для з»ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Відповідно до ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови. Частиною 7 ст. 110 КПК України передбачено, що постанова слідчого, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.

Разом з тим, як вбачається з Постанови про призначення судово-товарознавчої від 12.05.2017 року про залишкову вартість майна від скоєння злочину 06.05.2016 року, (а.с. 67 том 2) слідчим ОСОБА_11 дана постанова не підписана, тобто відсутній підпис службової особи, відповідно експертиза проведена на підставі Постанови, яка не відповідає ст. 110 КПК України, тобто з порушеннями норм КПК і також є підставою для визнання доказу неналежним.

Відповідно до протоколу пред`явлення свідку ОСОБА_13 фотознімків для впізнання, останньою 24.06.2016 року у присутності двох понятих, за наданими чотирма кольоровими фотознімками, було проведено впізнання обвинуваченого ОСОБА_5 як чоловіка, який 06.05.2016 року продав їй телевізор марки «LG». При цьому свідком були зазначені прикмети, за якими вона впізнала особу, яка зображена на фотокартках.

Аналізуючи цей протокол пред»явлення особи для впізнання від 24.06.2016 року суд приходить до висновку, що цей доказ є неналежним, відповідно до ст. 85 КПК України, оскільки отриманий з порушенням п. 3 ч. 7 ст. 223 КПК, оскільки поняті ОСОБА_25 та ОСОБА_26 - є працівниками правоохоронних органів, що прямо заборонено вищевказаною статтею КПК і, відповідно, такий доказ отриманий з порушенням норм діючого законодавства.

У зв»язку з тим, що вичерпані всі можливості для збирання в суді інших доказів вини обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 та ч. 3 ст. 185 КК України, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_5 підлягає виправданню за ч. 2 ст. 289 та ч. 3 ст. 185 КК України, за недоведеністю його винуватості у вчинені кримінального правопорушення.

Запобіжний захід ОСОБА_5 обраний на досудовому слідстві у вигляді застави в сумі 29 000 грн.(внесений на підставі ухвали слідчого судді від 16.05.2016 року) - скасувати.

Питання речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до ОСОБА_5 - відмовити.

Керуючись ст. ст. 374, 375 КПК суд - ,

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчинені кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 289 та ч. 3 ст. 185 визнати невинуватим та виправдати за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

Речові докази, бензопила «Нusgvarna», болгарка «Віn Наm», пила дискова, зарядний пристрій, пилосос «Аlріnа 2000 w», відеокамеру «Раnаsоnіс», стабілізатор «Luхеоn», DVD програвач «Saturn», фен «Shtaiger», комплект зимової резини «Gislaved» з металевими дисками, пульт від сигналізації, передані по розписці потерпілій ОСОБА_2, після набрання вироком законної сили, залишити останній за належністю.

Речовий доказ - автомобіль НОМЕР_5, переданий по розписці потерпілій ОСОБА_3 після набрання вироком законної сили, залишити останній за належністю.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до ОСОБА_5 - відмовити.

Заставу в розмірі 29000 (двадцять дев'ять тисяч) грн. 00 коп., визначену ухвалою слідчого судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16.05.2016 року та сплачену Вітюк Олександром Станіславовичем 10 червня 2016 року в відділенні ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на рахунок №37311047011792, одержувач: ТУ ДСА України в Донецькій області, код одержувача: 26288796, банк одержувача: ДКСУ в м. Києві, код банку одержувача: 820172, повернути заставодавцю - Вітюк Олександру Станіславовичу, ідентифікаційний номер: НОМЕР_6.

Процесуальні витрати у сумі 703 грн. 68 коп. на проведення експертизи №1159 від 30.05.2016 року в кримінальному провадженні №12016050510001255, стягувач: Держава, УДКСУ у м. Маріуполь/Жовтневий р-н/24060300, Код ЄДРПОУ:37989721, рахунок: 31119115700052, код класифікації доходу: 24060300 "Інші надходження", Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Донецькій області, Код банку отримувача: 834016, призначення платежу: за висновок експерта №1159 від 30.05.2016 року, замовник: начальник СВ Слов'янського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Донецької області, підполковник поліції ОСОБА_27, компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Слов»янський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя

Слов'янського міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко