Ухвала суду № 68956294, 18.09.2017, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/307/17

Провадження № 1-кс/635/1173/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2017 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

слідчого судді - Караченцева І.В.,

при секретарі - Ус Ю.В.,

за участю:

прокурора - Сіренко О.А.,

слідчого - Бондаренко Є.В.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - Цимбалістенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Покотилівка Харківського району Харківської області клопотання слідчого Харківського ВП ГУ НП в Харківській області Бондаренко Є.В., погодженого прокурором Харківської місцевої прокуратури № 6 Сіренко О.А.,за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016221430000115 від 20 грудня 2016 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, який працює в ОК ПЕП Госпром, на посаді водія, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

З клопотанням до Харківського районного суду Харківської області звернувся слідчий Харківського ВП ГУ НП в Харківській області Бондаренко Є.В., погодженого прокурором Харківської місцевої прокуратури № 6 Сіренко О.А.,за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016221430000115 від 20 грудня 2016 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, діючи у групі та за попередньою змовою з ОСОБА_5, який являвся ліквідатором Дослідного господарства «Мерефа» Інституту овочівництва та баштанництва УААН (ЄДРПОУ 05460387) являючись його пособником сприяв у вчиненні останнім заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах при наступних обставинах:

Так, ОСОБА_5 постановою Господарського суду Харківської області від 15.04.2004 по справі № 10745/2-19 про банкрутство був призначений ліквідатором Дослідного господарства «Мерефа» Інституту овочівництва та баштанництва УААН (ЄДРПОУ 05460387) та у своїй діяльності керувався правами та обов'язками ліквідатора передбаченими Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ОСОБА_5 з дня призначення ліквідатором підприємства набув права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута та повинен був здійснювати повноваження ліквідатора до яких входили: прийняти до свого відання майна боржника, вживати заходів по забезпеченню його збереження; виконувати функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснювати інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізувати фінансове становище банкрута; виконувати повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолювати ліквідаційну комісію та формувати ліквідаційну масу; пред'являти до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вжити заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізувати майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому Законом, а також здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Таким чином, ОСОБА_5 як ліквідатор Дослідного господарства «Мерефа» Інституту овочівництва та баштанництва УААН (ЄДРПОУ 05460387) мав необхідний обсяг повноважень, тим самим являвся службовою особою, наділеною організаційно-розпорядницькими й адміністративно-господарськими функціями.

Відповідно до п. 5 резулятивної частини постанови Господарського суду Харківської області від 15.04.2004 по справі № 10745/2-19 ліквідатора ОСОБА_5, зобов'язано виконати дії, передбачені статтею 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (ред. станом на 11.03.2004), за виключенням дій з примусової реалізації (відчуження) майнових активів боржника, реалізація та продаж яких заборонена вищевказаним законом та Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» (ред. станом на 29.11.2001).

Під час виконання покладених на ОСОБА_5 обов'язків останній у відповідності з нормами статей 26 та 29 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (ред. станом на 11.03.2004) здійснив формування ліквідаційної маси, в ході якої зафіксував наявність та вніс до інвентаризаційного опису основних засобів виробництва станом на 01.05.2004 об'єкти нерухомого майна, а саме: будівлю конюшні, інвентаризаційний номер №1018 за адресою: АДРЕСА_2, будівлю корівника чотирьохрядного, інвентаризаційний номер №1019 за адресою: АДРЕСА_3; будівлю корівнику , інвентаризаційний номер №1022 за адресою: АДРЕСА_3-а; будівлю корівнику, інвентаризаційний номер №1021 за адресою: АДРЕСА_4; будівлю телятнику, інвентаризаційний номер №1016 за адресою: АДРЕСА_3-в; будівля площадки для подрібнення кормів інвентаризаційний номер №1020 за адресою: АДРЕСА_7, та долучив до матеріалів справи № 10745/2-19 відповідні документи.

24.03.2005 на засіданні комітету кредиторів (протокол №9) Дослідного господарства «Мерефа» Інституту овочівництва та баштанництва УААН ОСОБА_5, являючись ліквідатором підприємства, доповів комітету кредиторів про проблему при проведенні процедури ліквідації, якою являвся дійсний мораторій на відчуження основних засобів державного підприємства.

Таким чином, ОСОБА_5, станом на 24.03.2005 був обізнаний та повинен був неухильно дотримуватися Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (ред. станом на 09.02.2005) та норм Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» (ред. станом на 09.11.2004), який спрямований на забезпечення економічної безпеки держави, недопущення руйнування цілісних майнових комплексів державних підприємств, захисту інтересів держави під час реалізації майна господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків.

Статтею 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» (ред. станом на 09.11.2004) передбачено, що для цілей вказаного Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій(часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження

здійснюється шляхом продажу майна в процесі провадження справи про банкрутство, визначеного статтями 22, 23, 24, 25, 26, 30, частиною одинадцятою

статті 42, абзацом другим частини шостої статті 43 Закону України

"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом" щодо визнання боржника банкрутом, відкриття

ліквідаційної процедури і продажу майна підприємства.

В ході виконання своїх обов'язків ліквідатор ОСОБА_5, діючи умисно, протиправно, будучи службовою особою, наділеною значним обсягом повноважень, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вирішив заволодіти майном Дослідного господарства «Мерефа» Інституту овочівництва та баштанництва УААН, а саме: будівлею конюшні, за адресою: АДРЕСА_2, будівлею корівника чотирьохрядного, за адресою: АДРЕСА_3; будівлею корівнику, за адресою: АДРЕСА_5; будівлю корівнику, за адресою: АДРЕСА_4; будівлею телятнику, за адресою: АДРЕСА_6; будинком для забою скота, за адресою: АДРЕСА_7, які входили до основних засобів виробництва та примусова реалізація яких була заборонена Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» (ред. станом на 09.11.2004) та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Для реалізації свого умислу ОСОБА_5 був розроблений злочинний план, згідно якого в обхід діючого Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» (ред. станом на 09.11.2004) необхідно було продати вищевказані об'єкти нерухомого майна, не як цілісний майновий комплекс підприємства, не проводити їх належну оцінку, а реалізувати їх як об'єкти, не придатні для подальшого використання, аргументуючи їх продаж під розукомплектування.

14.06.2006 для досягнення своєї мети по продажу майна підприємства ОСОБА_5, на засіданні комітету кредиторів (протокол №12/1) Дослідного господарства «Мерефа» Інституту овочівництва та баштанництва УААН (ЄДРПОУ 05460387), доповів кредиторам про не доцільність проведення оцінки майна підприємства та подальшу необхідність його реалізації по кінцевій вартості матеріалів (вторинної сировини), додавши перелік №1, в якому фактично були зазначені об'єкти нерухомого майна, які входили до основних засобів виробництва підприємства.

Далі, ОСОБА_5 для реалізації свого злочинного плану, спрямованого на заволодіння майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, з метою приховування слідів злочину та майна, здобутого злочинним шляхом, вступив у змову з раніше знайомим йому громадянином ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який в якості пособника вчинення кримінального правопорушення надав обіцянку ОСОБА_5 прийняти участь в ланцюжку незаконного придбання по нотаріально не посвідченому договору купівлі - продажу вказаних об'єктів, які нібито не придатні для використання, здійснить узаконення вказаного договору купівлі - продажу у судовому порядку, зареєструє право власності на них як цілісні об'єкти нерухомого майна придатні для подальшого використання та відчужить їх на користь ОСОБА_5 та осіб з числа родичів останнього, а саме: матір ОСОБА_6, тітку ОСОБА_7, дружину ОСОБА_8

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5, маючи вплив на мало обізнаного громадянина ОСОБА_9, з яким перебував у дружніх довірливих відносинах, не повідомляючи суті вчинених дій, задіяв останнього у придбанні нібито не придатних для використання вищевказаних об'єктів нерухомого майна під розукомплектування та підписанні нотаріально не посвідченого договору купівлі - продажу відчуження вказаних об'єктів на користь ОСОБА_1, який являючись пособником у розробленому ОСОБА_5, злочинному плані повинен був виконати заздалегідь обговорені та обіцяні ОСОБА_5 дії.

Реалізовуючи свій злочинний план ОСОБА_5, організував співпрацю з Українською універсальною біржею (ЄДРПОУ 25158707) для продажу наступних об'єктів нерухомого майна, а саме: будівлі конюшні, за адресою: АДРЕСА_2, будівлі корівника чотирьохрядного, за адресою: АДРЕСА_3; будівлі корівнику, за адресою: АДРЕСА_5; будівлю корівнику, за адресою: АДРЕСА_4; будівлі телятнику, за адресою: АДРЕСА_6; будинку для забою скота, за адресою: АДРЕСА_7, аргументуючи їх продаж для подальшого розукомплектування.

26.06.2007 вищевказані об'єкти нерухомого майна, що входили до основних засобів виробництва державного підприємства попри дію Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» (ред. станом на 09.11.2004) за договірними умовами з ліквідатором ОСОБА_5, були реалізовані Українською універсальною біржею (ЄДРПОУ 25158707) громадянину ОСОБА_9 за ціною 15345,16 грн.

16.07.2007 ліквідатор ОСОБА_5, продовжуючи свою злочинну діяльність, усвідомлюючи протиправність своїх дій, розуміючи, що реалізовані в порушення Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» (ред. станом на 09.11.2004) під розукомплектування об'єкти нерухомого майна підприємства, являються придатними для подальшого їх цільового використання звернувся до КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» з заявою, щодо виготовлення технічних паспортів на вказані об'єкти нерухомого майна, які були необхідні пособнику ОСОБА_1, для узаконення вказаних об'єктів як цілісних об'єктів нерухомого майна.

17.07.2007 між ДП ДГ «Мерефа» Інституту овочівництва та баштанництва УААН (ЄДРПОУ 05460387) в особі ліквідатора ОСОБА_5 та ОСОБА_9 укладено договір купівлі - продажу АКР-274ХА вищевказаних об'єктів нерухомого майна під розукомплектування.

Цього ж дня ліквідатор ОСОБА_5, продовжуючи свою протиправну діяльність, попри відсутність оплати за реалізовані вищевказані об'єкти, так як покупець ОСОБА_9, не будучи обізнаним у діях ОСОБА_5, ніяких грошових коштів не сплачував, підписав акт приймання - передачі до договору купівлі - продажу АКР-274ХА, тим самим засвідчив факт продажу їх громадянину ОСОБА_9 під розукомплектування.

01.08.2007 ОСОБА_1, виконуючи роль пособника у злочинному плані уклав нотаріально не посвідчений договір купівлі та продажу №01 згідно якого придбав вищевказані об'єкти нерухомого майна у СПД ФО ОСОБА_9

10.08.2007 ліквідатором ОСОБА_5 для доведення злочинного умислу до кінця отримано в КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації», технічні паспорти на вказані об'єкти, як цілісні об'єкти нерухомого майна придатні для послідуючого цільового використання.

27.08.2007 ОСОБА_1, виконуючи умови злочинного плану, звернувся з позовною заявою до Господарського суду Харківської області про визнання нотаріально не посвідченого договору купівлі та продажу №01 від 01.08.2007 між СПД ФО ОСОБА_9 та СПД ФО ОСОБА_1 дійсним, надавши у додатках до позовної заяви належним чином завірені копії документів, що не оговорювалися договірними умовами договору купівлі та продажу №01 від 01.08.2007 між СПД ФО ОСОБА_9 та СПД ФО ОСОБА_1, та були надані для реалізації злочинного плану ОСОБА_5, а саме: договір купівлі - продажу АКР-274ХА від 17.07.2007, акт приймання передачі від 17.07.2007 по договору АКР-274-ХА, протокол №1 проведення відкритих торгів (аукціону) від 26.06.2007 проведеного Українською універсальною біржею, щодо реалізації об'єктів нерухомого майна, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, додаток №1 до протоколу №1 проведення відкритих торгів (аукціону) від 26.06.2007 проведеного Українською універсальною біржею, технічні паспорти на вищевказані об'єкти нерухомого майна виготовлені КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» та отримані особисто ОСОБА_5

31.08.2007 рішенням Господарського суду Харківської області по справі №29/440-07 за позовом ОСОБА_1, про визнання договору купівлі та продажу №01 дійсним, визнано право власності на вказані об'єкти нерухомого майна за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як цілісних та придатних для використання.

В подальшому ОСОБА_1, будучи у змові з ОСОБА_5, виконавши умови злочинного плану здійснив відчуження вищевказаних об'єктів згідно договорів купівлі-продажу від 06 жовтня 2007 року на користь ОСОБА_5 та його родичів, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Таким чином, в результаті протиправних злочинних дій ОСОБА_1, які виразилися у пособництві ОСОБА_5, останній незаконно заволодів шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем майном ДП ДГ «Мерефа» Інституту овочівництва та баштанництва УААН, а саме: будівлею корівника чотирьохрядного, за адресою: АДРЕСА_3 ринкова вартість якої згідно судової оціночно - будівельної експертизи №8053/8054 станом на 26.06.2007 складала 1058366 грн., будівлею корівнику, за адресою: АДРЕСА_3-а ринкова вартість якої згідно судової оціночно - будівельної експертизи №8055/8056 станом на 26.06.2007 складала 529821 грн.; будівлею корівнику, за адресою: АДРЕСА_4 ринкова вартість якої згідно судової оціночно - будівельної експертизи №8057/8058 станом на 26.06.2007 складала 449397 грн.; будівлею телятнику, за адресою: АДРЕСА_3-в ринкова вартість якої згідно судової оціночно - будівельної експертизи №8059/8060 станом на 26.06.2007 складала 428571 грн., будинком для забою скота, за адресою: АДРЕСА_7, ринкова вартість якого згідно судової оціночно - будівельної експертизи №8061/8062 станом на 26.06.2007 складала 5890 грн. будівлею конюшні, за адресою: АДРЕСА_2, ринкова вартість якої згідно судової оціночно - будівельної експертизи №2046/8052 станом на 26.06.2007 складала 240993 грн., а всього заволодів майном на загальну суму 2713038 грн..

14.09.2017 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

На цей час підозра ОСОБА_1 ґрунтується на зібраних у рамках кримінального провадження доказах, а саме:

- допитами свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_8;

- Одночасними допитами між ОСОБА_5 та ОСОБА_9, ОСОБА_1 та ОСОБА_9;

- відомостями з реєстру платіжних документів з 01.01.2004 року по 31.12.2008 року по рахунку НОМЕР_1 за кодом 05460387;

- вилученими за рішеннями слідчих суддів в ході тимчасових доступів та долученими до матеріалів кримінального провадження матеріалами господарських справ №29/440-07 та №10745/2-19 Господарського суду Харківської області;

- висновками судової оціночно-будівельної експертизи № 2046/8052 від 29.05.2017 року, № 8061/8062 від 09.06.2017 року, № 8059/8060 від 09.06.2017 року, № 8053/8054 від 29.05.2017 року, № 8055/8056 від 31.05.2017 року, № 8057/8058 від 31.05.2017 року;

Підозрюваний ОСОБА_1, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.

Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення ґрунтується на показаннях в якості свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_8, на яких може впливати підозрюваний ОСОБА_1

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - у зв'язку з тяжкістю злочину та великим терміном покарання ОСОБА_1, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється;

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, оскільки свідками по кримінальному провадженню виступають в тому числі родичі підозрюваного ОСОБА_5, а також незаконно впливати на потерпілого в кримінальному провадженні з метою невжиття останнім заходів цивільно-правового характеру, направлених на відшкодування завданих збитків та підтримання обвинувачення в кримінальному провадженні;

З урахуванням вищевикладеного є об'єктивні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити нове кримінальне правопорушення - злочин, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованого злочину та наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Слідчий у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити за вказаних у клопотанні доводів.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти застосування до нього обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного - адвокат Цимбалістенко Олена Валентинівна, посилаючись на незаконність та необґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення та клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважала недоведеними існування ризиків, на які посилались слідчий та прокурор. У разі, якщо суд вбачає наявність викладених ризиків, захисник клопотала обрати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави, розміром 130 000 грн.

Заслухавши доводи сторони обвинувачення і підозрюваного, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя вважає доведеним, що має місце обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, відповідальність за який передбачена ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, та існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: допитами свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_8; Одночасними допитами між ОСОБА_5 та ОСОБА_9, ОСОБА_1 та ОСОБА_9; відомостями з реєстру платіжних документів з 01.01.2004 року по 31.12.2008 року по рахунку НОМЕР_1 за кодом 05460387; вилученими за рішеннями слідчих суддів в ході тимчасових доступів та долученими до матеріалів кримінального провадження матеріалами господарських справ №29/440-07 та №10745/2-19 Господарського суду Харківської області; висновками судової оціночно-будівельної експертизи № 2046/8052 від 29.05.2017 року, № 8061/8062 від 09.06.2017 року, № 8059/8060 від 09.06.2017 року, № 8053/8054 від 29.05.2017 року, № 8055/8056 від 31.05.2017 року, № 8057/8058 від 31.05.2017 року.

Слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний працює на посаді водія в ОК ПЕП «Держпром», не судимий, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжкого, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років позбавлення волі. Його дії, як і сам підозрюваний, представляють суспільну небезпеку, а тому є всі підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Крім того, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Більш того, у розумінні положень наведених у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Ионкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № № 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішенні ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994р. «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В контексті ст. 5 Конвенції про захист, прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі на стільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши до особи запобіжний захід.

З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості та особистої ситуації підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді застави в сумі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

За викладених обставин у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що саме запобіжний заходів у вигляді застави в сумі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,в повній мірі відповідає меті його застосування: забезпеченню виконанню підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчини дії передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає розмір застави достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України - в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 128000,00грн. (сто двадцять вісім тисячі гривень нуль копійок), з розрахунку 1600 х 80 = 128000,00.

Керуючись ст. ст. 107, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

В клопотанні слідчого Харківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області Бондаренко Є.В., за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016221430000115 від 20 грудня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Клопотання сторони захисту про обрання до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді застави - задовольнити.

Обрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у сумі 128000,00грн. (сто двадцять вісім тисячі гривень нуль копійок), які необхідно внести на депозитний рахунок: отримувач коштів територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, банк отримувача - Державна казначейська служба України, код ЄДРПОУ 26281249, МФО 820172, рахунок отримувача 37318098006674, призначення платежу - застава згідно ухвали Харківського районного суду Харківської області від 18 вересня 2017 року по справі № 635/307/17, провадження № 1-кс/635/1173/2017, відносно ОСОБА_1 не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, що не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави він зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками по кримінальному провадженню, а саме з ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_13, про всі обставини, що стосуються кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016221430000115 від 20 грудня 2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України; здати на зберігання до Головного управління ДМС у Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Римарська, б. 24, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її оголошення

Слідчий суддя І.В.Караченцев