Рішення № 68953416, 11.09.2017, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 621/755/13-ц

2/610/6/2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2017 року Балаклійський районний суд Харківської області в складі: головуючого –судді Носова Г.С.,

при секретарі – Виноградській О.В.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Відділ Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області, Зміївська міська рада Зміївського району про поновлення права користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Відділ Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області, Зміївська міська рада Зміївського району про поновлення права користування земельною ділянкою.

В березні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та просила визнати договір оренди земельної ділянки від 02.08.2012 року недійсним.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 10.06.2014 року за заявою ОСОБА_2 її позовну заяву залишено без розгляду.

В травні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що їй належить одноповерхова нежитлова будівля по вул. 152-ї Стрілецької дивізії, 20-а у м. Змієві Харківської області та перебуває у користуванні земельна ділянка для її обслуговування. Проте ОСОБА_2 самовільно захопила частину наданої їй в оренду земельної ділянки, позбавила доступу до зовнішньої стіни нежитлової будівлі та перешкоджає їй здійснювати ремонт і обслуговування будівлі.

Позивач просила: встановити межі переданої їй в користування земельної ділянки та довгострокові межові знаки та відстані не менше 1м від стіни одноповерхової будівлі по вул. 152-ї Стрілецької дивізії, 20-а у м. Змієві Харківської області; зобов»язати відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 8 кв.м з боку земельної ділянки № 18 по вул. 152-ї Стрілецької дивізії, 20-а у м. Змієві Харківської області; зобов»язати відповідача привести зазначену земельну ділянку в придатний для використання стан шляхом знесення шиферного паркану з боку північно- східної сторони ( земельна ділянка № 18) довжиною 4,93 м та з боку вул. 152-ї Стрілецької дивізії, 20-а у м. Змієві Харківської області довжиною 1 м.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 27.08.2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов»язано ОСОБА_2 встановити межі належної їй земельної ділянки за адресою: м.Зміїв, вул.152-ї Стрілецької Дивізії (колишня Мжанська) 18 згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 9694165 від 14.11.2001 року. Зобов»язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 08 кв.м., що розташована за адресою: м.Зміїв Харківської області, вул.152-ї Стрілецької Дивізії (колишня Мжанська) 20 «а» відповідно до схеми в додатку №3 висновку судової земельно-технічної експертизи №7827 від 26.01.2015 року на лінії межування із земельною ділянкою № 18, позначену буквами «г» - «в»- «ж» - «б» - «е» відміченою синім кольором. Зобов»язано ОСОБА_2 знести шиферний паркан з боку північно-східної сторони (земельна ділянка №18) довжиною 4,93 м та з боку вул. 152-ї Стрілецької Дивізії м.Змієва Харківської області довжиною 01 м відповідно до схеми в додатку №3 висновку судової земельно-технічної експертизи №7827 від 26.01.2015 року на лінії межування, позначену буквами «г» - «в»- «ж» - «б» - «е» відміченою синім кольором. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Розподілено судові витрати.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 18.11.2015 року рішення Зміївського районного суду в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про поновлення прав - скасовано. Зобов»язано ОСОБА_2 встановити довгострокові межові знаки на відстані не менше 1 м від стіни одноповерхової будівлі ОСОБА_1 розташованої по вул. 152-ї Стрілецької Дивізії, (колишня Мжанська ), 20-а у м. Змієві Харківської області. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 13.04.2016 року рішення Зміївського районного суду Харківської області від 27 серпня 2015 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від 18 листопада 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

10 червня 2016 року вказана справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третіх осіб: Відділу Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області, Зміївської міської ради Зміївського району про поновлення права користування земельною ділянкою, надійшла на розгляд до Балаклійського районного суду Харківської області.

Після остаточного уточнення позовних вимог ОСОБА_1 просила:

- Зобов’язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 34,45 кв.м, що розташована за адресою: м.Зміїв, вул. 152-ї Стрілецької Дивізії 20-а, відповідно до Схеми самовільно зайнятої земельної ділянки, позначену буквами «А»-«Б»- «С»-«Д»-«Е»;

- Зобов’язати ОСОБА_2 привести земельну ділянку за адресою: м.Зміїв, вул. 152-ї Стрілецької Дивізії 20-а, у придатний для використання стан шляхом знесення шиферного паркану з боку північно-східної сторони ( ділянка №18) довжиною 5.73 метра відповідно до Схеми самовільно зайнятої земельної ділянки, позначену буквами «Д»-«Е» та з боку вул. 152-ї Стрілецької Дивізії довжиною 1,25 м, позначену буквам «А»-«Б» .

В огрунтування позову зазначено, що позивачу на праві приватної власності належить одноповерхова нежитлова будівля по вул. 152-ї Стрілецької Дивізії, 20-а в м.Зміїв , а також в її коритування для обслуговування нежитлової будівлі з договором оренди Зміївською міською радою надана земельна ділянка.

Так, Рішенням Зміївської міської ради від 25 грудня 2015 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Проект землеустрою був розроблений та затверджений Рішенням Зміївської міської ради 26 лютого 2016 року № 16-VI.

На підставі вказаного рішення 28 березня 2016 року був укладений новий договір оренди земельної ділянки. Попередній договір оренди земельної ділянки від 02.08.2012 року припинив свою дію.

З сусідкою ОСОБА_2 триває баготорічний спір щодо землекористування.

ОСОБА_3 на право приватної власності на земельну ділянку був виданий ОСОБА_2 14 листопада 2001 року.

Земельній ділянці ОСОБА_2 за адресою м. Зміїв, вул. 152-ї Стрілецької Дивізії, буд.18 не присвоєний кадастровий номер. ОСОБА_2 не надала документів, які б підтверджували геодезичні дані земельної ділянки; не надано ОСОБА_3 встановлення та закріплення меж її земельної ділянки в натурі (на місцевості), що унеможливлює встановлення точного місця розташування земельної ділянки ОСОБА_2, її меж, точок поворотів ті інших ідентифікуючих земельну ділянку даних. За таких обставин, державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюєтся на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою власника. Таким чином, передумовою державної реєстрації права власності на землю є встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі.

Як зазначила позивач з посиланням на ст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. ОСОБА_2 ігнорувала неодноразові пропозиції встановити (відновити) межові знаки належної їй земельної ділянки.

Порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю на час видачі ОСОБА_2 Державного акту на право приватної власності на землю регламентувався Інструкцією, яка була затверджена Наказом Державного комітету України по земельним ресурсам №43 від 04.05.1999 року. Відповідно до вказаної Інструкції ( в редакції від 11 вересня 2001 року): - пункт 1.12. Складання державного акта на право приватної власності на землю, право власності на землю або право постійного користування землею при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та товариствам громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.

На земельній ділянці, яка належить ОСОБА_2 відсутні межові знаки.

Висновком судової земельно–технічної експертизі від 26.01.2015 року підтверджується відсутність встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_2 на місцевості ( в натурі ), що є порушенням земельного законодавства.

Позивач є належним землекористувачем.

В грудні 2015 року ОСОБА_2 надала згоду на встановлення металевих стовбців по межі суміжних земельних ділянок з урахуванням відступу від стіни будівлі не менш одного метра. Так, було встановлено 12 стовбців вздовж всієї земельної ділянки на відстані не менш одного метра від тильної стіни нежитлової будівлі.

Межа була встановлена в натурі. Проте в подальшому відповідач відмовилася без поважних причин від погодження межі при оформленні договору оренди земельної ділянки, що підтверджується ОСОБА_3 обстеження від 29.01.2016 року. Погодження меж земельної ділянки було здійснено 29.01.2016 року відповідно до законодавства Зміївської міською радою - власником земельної ділянки.

Згодом відповідач самовільно захопила частину земельної ділянки позивача встановила шиферний паркан довжиною 5.73 м. та 1.25 м. та здійснила демонтування 9 стовбців, які знаходились на межі орендованої земельної ділянки Своїми діями ОСОБА_2 перешкоджає здійнювати ремонт та обслуговування будівлі.

Враховуючи викладене позивач змушена була звернутися до суду з вказаним позовом.

В судове засідання позивач не з'явилася.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, просив уточнену позовну заяву задовільнити.

Відповідач в судове засідання не з»явилася, причина її неявки суду невідома, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином.

Від міського голови Зміївської міської ради Харківської області, надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, на задоволенні заяви наполягає.

Представник третьої особи відділу Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області в судове засідання не з»явився, просив про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що між сторонами триває багаторічний спір щодо землекористування.

Позивач є належним землекористувачем.

З копії свідоцтва про шлюб серії І-ВЛ №246741 від 22.11.2014 року вбачається, що прізвище ОСОБА_4 після реєстрації шлюбу – «Черкашина».

Відповідно до Рішення Зміївскої міської ради від 25 грудня 2015 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду по вул. 152-ї Стрілецької Дивізії 20-а площею 0,0408 га.

Рішенням Зміївської міської ради 26 лютого 2016 року № 16-VI, VI сесії VIІ скликання, розроблений та затверджений проект землеустрою.

На підставі вказаного рішення 28.03.2016 року укладений Договір оренди земельної ділянки між Зміївською міською радою Харківської області, в особі міського голови ОСОБА_5 та ОСОБА_1, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування нежитлової будівлі (магазину), яка розташована за адресою: м. Зміїв, вул. 152 Стрілецької Дивізії, 20-а, Зміївського району Харківської області, загальною площею 0,0408 га, (забудовані землі 0,0408 га, з них: капітальна 0,0242 га, прибудинкова територія 0,0166 га ).

Орендодавець Зміївська міська рада в особі міського голови ОСОБА_5 та орендар ОСОБА_1 склали акт про те, що Зміївська міська рада передає із земель житлової та громадської забудови комунальної власності територіальної громади Зміївської міської ради земельну ділянку кадастровий номер 6321710100:01:003:0138 загальною площею 0,0408 га (забудовані землі 0,0408 га, з них: капітальна 0,0242 га; прибудинкова територія 0,0166 га) , яка розташована за адресою: м.Зміїв, вул.152-ї Стрілецької Дивізії, 20-а, а ОСОБА_1 приймає в оренду земельну ділянку згідно плану земельної ділянки, який є додатком до договору оренди землі.

Актом погодження меж земельної ділянки, яка надається в оренду гр. ОСОБА_1 для обслуговування нежитлової будівлі (магазину) в м. Змієві по вул. 152-ї Стрілецької Дивізії, 20-а Зміївського району Харківської області підтверджується, що комісія в присутності представників суміжних землекористувань/землеволодінь: гр.ОСОБА_2; ПРАТ «Архітектурно-будівельні технології»; Управління АПР Зміївської РДА, провела роботу по погодженню меж земельної ділянки, що надається в оренду гр. ОСОБА_1 для обслуговування нежитлової будівлі ( магазину). При обстеженні встановлено, що землекористування складається з однієї земельної ділянки загальною площею 0,0408 га і має 8 поворотних точок ( згідно кадастрового плану). При проведенні вищезгаданих робіт претензій по межі з боку членів комісії та представників суміжних землекористувань/землеволодінь заявлено не було. Межі ділянки виявлені на місцевості та описані в таблиці.

Право власності на земельну ділянку розміром 0,0408 комунальної форми власності та право оренди зареєстровані в державному реєстрі речових прав на нерухомо майно 18.03.2016 року. Договір оренди земельної ділянки від 02.08.2012 р. в зв’язку з укладанням нового договору оренди припинив свою дію.

Копією Державного акта на право приватної власності на землю, виданого ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом №3-793 від 31.10.2001 року підтверджується передача їй у приватну власність земельної ділянки, площею 0,080 га., в межах згідно плану для обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 6552 від 14.11.2001 року.

З копії Державного ОСОБА_3, що належить ОСОБА_2 вбачається, що належній їй земельній ділянці за адресою м. Зміїв, вул. 152-ї Стрілецької Дивізії, буд.18 не присвоєний кадастровий номер, не надано ОСОБА_3 встановлення та закріплення меж її земельної ділянки в натурі (на місцевості), що унеможливлює встановлення точного місця розташування земельної ділянки ОСОБА_2, її меж, точок поворотів ті інших ідентифікуючих земельну ділянку даних.

Згідно земельному законодавству, якщо земельна ділянка була приватизована, але кадастровий номер не присвоєно і відомості про неї не внесені до Державного реєстру земель, то відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ОСОБА_3 земельний кадастр» їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників.

Таким чином, обов’язковою передумовою державної реєстрації права власності на землю є встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 неодноразово пропонувалось встановити (відновити) межові знаки її земельної ділянки, але вона ігнорує ці вимоги.

ОСОБА_1 зверталась до Зміївської міської ради із заявою про визначення та встановлення межових знаків земельної ділянки ОСОБА_2.

Порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю на час видачі ОСОБА_2 Державного акту на право приватної власності на землю регламентувався Інструкцією, яка була затверджена Наказом Державного комітету України по земельним ресурсам №43 від 04.05.1999 року.

Відповідно до вказаної Інструкції ( в редакції від 11 вересня 2001 року): - пункт 1.12. Складання державного акта на право приватної власності на землю, право власності на землю або право постійного користування землею при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та товариствам громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.

Судом встановлено, що на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_2 відсутні межові знаки.

Висновком судової земельно – технічної експертизі від 26.01.2015 року підтверджується відсутність встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_2 на місцевості ( в натурі ), що є порушенням земельного законодавства.

Факт відсутності ОСОБА_3 встановленні меж земельної ділянки в натурі на місцевості підтверджується рішенням суду від 25 травня 2015 року по справі № 621/1898/14-ц ( спір між тими сторонами відносно визнання договору оренди земельної ділянки від 02.08.2012 р. недійсним, який був укладений між Позивачем та Зміївскою міською радою). Так, суд в рішенні чітко вказує, що у ОСОБА_2 відсутні документи, якими підтверджується перенесення вказаної земельної ділянки в натуру (на місцевість), на приймання-передачу цієї ділянки. Рішення суду від 25 травня 2015 року набрало законної сили відповідно до ухвали Апеляційного суду Харківської області від 23.07.2015. Крім того, касаційна скарга ОСОБА_2 на вказані судові рішення не прийнята Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, так як суд вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідачем в грудні 2015 року надано добровільну згоду на встановлення металевих стовбців по межі суміжних земельних ділянок з урахуванням відступу від стіни будівлі не менш одного метра, що підтверджується скаргою відповідача на дії державного виконавця.

Роботи були проведені позивачем та встановлені 12 стовбців вздовж всієї земельної ділянки на відстані не менш одного метра від тильної стени нежитлової будівлі. Таким чином межа була встановлена в натурі. Проте в подальшому відповідач відмовився без поважних причин від погодження межі при оформленні договору оренди земельної ділянки, що підтверджується ОСОБА_3 обстеження від 29.01.2016 року.

Погодження меж земельної ділянки було здійснено 29.01.2016 року відповідно до законодавства Зміївської міською радою - власником земельної ділянки.

Як зазначив позивач у позовній заяві, на час подання уточненої позовної заяви відповідач самовільно захопила частину земельної ділянки позивача з боку нежитлової будівлі, обмежив доступ до тильної сторони будівлі шляхом встановлення шиферного паркану довжиною 5.73 м. та 1.25 м. та здійснила демонтування 9 стовбців, які знаходились на межі орендованої земельної ділянки і реально використовує земельну ділянку площею 0.1022 га.

Таким чином відповідач незаконно використовує земельну ділянку по формі, параметрам, площі, яка і була на час проведення експертизи.

Висновком судової земельно-технічної експертизи №7827 від 26.01.2015 року встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_2 за адресою: м.Зміїв, вул.152-ї Стрілецької Дивізії (колишня Мжанська) 18, не відповідає даним щодо площі, параматерів земельної ділянки згідно Державного акту серії РІ № 694165, який виданий останній 14.11.2001 року.

Фактично площа земельної ділянки по вул. 152-ї Стрілецької Дивізії 18 складає 0,1022 га, що на 0,0222 га більше вказаної у відповідному ОСОБА_3 акті. Відповідач самовільно зайняла земельну ділянку комунальної форми власності площею 222 кв.м. і частину земельної ділянки, яка знадиться в користуванні на умовах оренди Позивача.

Згідно ст. 27 Закону «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Способи захисту прав на земельні ділянки закріплюються ст. 152 ЗК України.

Судом встановлено, що на теперішній час фактичне землекористування ОСОБА_1 на умовах оренди за адресою: м.Зміїв, вул. 152-ї Стрілецької Дивізії (колишня Мжанська) 20-а не відповідає даним щодо площі, параметрів земельної ділянки згідно договору оренди земельної ділянки від 28 березня 2016 року та акту прийому-передачі земель, акту перенесення на місцевість меж земельної ділянки. Це виразилось у порушенні межі з боку земельної ділянки №18, невідповідності відстані ліній межі та площі землекористування.

Так, площа земельної ділянки позивача яка самовільно зайнята відповідачем складає 34,45кв.м. ( 24,92м х 1.25м. = 31.15 кв.м. + ( 5,5м.х1.5:2=4.3 кв.м.) =34,45 кв.м.)

Таким чином, ОСОБА_2 самовільно зайняла земельну ділянку загальною площею 34,45кв.м, яка надавалась в користування на умовах оренди ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Таке повернення проводиться виключно за рішенням суду.

Наданими суду фотографіями підтверджується, що станом на жовтень 2016 року на межі залишилося 3 металеві стовпці з 12, а також підтверджується самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне зведення шиверного паркану довжиною 5,73 м та 1,25 м. Згідно фотографії №5 стіни будівлі потребують ремонту.

Згідно ч.2. ст. 212 ЗК України приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

З урахуванням викладеного позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 55 Закону України «Про землеустрій»,ст. 27 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 125,152, 212 Земельного кодексу України, ст.ст.10,11,60,61,88,209,212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Відділ Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області, Зміївська міська рада Зміївського району про поновлення права користування земельною ділянкою - задовільнити.

Зобов’язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 34,45 кв.м, що розташована за адресою: м.Зміїв, вул. 152 Стрілецької Дивізії 20-а, відповідно до Схеми самовільно зайнятої земельної ділянки, позначену буквами «А»-«Б»- «С»-«Д»-«Е».

Зобов’язати ОСОБА_2 привести земельну ділянку за адресою: м.Зміїв, вул. 152 Стрілецької Дивізії 20-а, у придатний для використання стан шляхом знесення шиферного паркану з боку північно-східної сторони ( ділянка №18) довжиною 5.73 метра відповідно до Схеми самовільно зайнятої земельної ділянки, позначену буквами «Д»-«Е» та з боку вул. 152 Стрілецької Дивізії довжиною 1,25 м, позначену буквам «А»-«Б» .

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 15 вересня 2017 року.

СУДДЯ