Ухвала суду № 68948369, 14.09.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Єдиний унікальний номер судової справи 201/12641/17

Номер провадження 1-кс/201/7937/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2017 року Жовтневий районний суд

міста Дніпропетровська

у складі: головуючого - слідчого судді Ходаківського М.П.,

секретаря судового засідання Максимової О.В.,

за участі учасників судового провадження:

представника особи, яка подала клопотання ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейлтранслогістік» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18 липня 2017 року у кримінальному провадженні № 42016042630000106, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Рейлтранслогістік» ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням, в якому просить скасувати накладений ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2017 року у справі № 201/10080/17 у кримінальному провадженні № 42016042630000106 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 190 КК України, арешт на грошові кошти у видатковій частині, що знаходяться на рахунках TOB "Рейлтранслогістік" (код ЄДРПОУ 39778889) № 26005620918238, № 26042621061987, № 26009620918245, № 26006620918248, відкритих в ПАТ "Промінвестбанк" (МФО 300012), м. Київ, провулок Шевченка, 12, скасувати зупинення видаткових операцій по вищевказаним рахункам, за винятком видаткових операцій, пов'язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування та суми залишку, пов'язаних з виплатою заробітної плати, скасувати зобов'язання службових осіб ПАТ "Промінвестбанк" направляти виписки (довідки) із зазначенням по вищевказаним рахункам даних про зміну суми грошових коштів на вищезазначених рахунках, скасувати зобов'язання службових осіб ПАТ "Промінвестбанк" надавати виписки (довідки) із зазначенням по вищевказаним рахункам даних про зміну суми грошових коштів на вищезазначених рахунках на письмові запити слідчим слідчої групи по кримінальному провадженню № 42016042630000106.

В обґрунтування доводів поданого клопотання про скасування арешту майна заявник вказує, що в ухвалі про арешт майна слідчим суддею не доведена жодна з підстав, визначена законом, для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Звертається увага на те, що на даний час немає жодної процесуальної підстави вважати, що безготівкові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках суб'єкта господарювання TOB "Рейлтранслогістік" № 26005620918238, № 26042621061987, № 26009620918245, № 26006620918248, відкритих в ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012, (адреса: м. Київ, провулок Шевченка.,12), мають важливе значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні та є основними доказами, які допоможуть встановити джерела їх надходження, а також необхідні для забезпечення у майбутньому можливої конфіскації майна або цивільного позову з метою відшкодування збитків, спричинених державі.

Доводи клопотання зводяться до необґрунтованого накладення арешту на рахунки, а тому заявник наполягає на його скасуванні.

Представник ТОВ «Рейлтранслогістік» ОСОБА_1 у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Уповноважені особи Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області та Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 у судове засідання не зявилися, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги за його відсутністю.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника ОСОБА_1, дослідивши матеріали за клопотанням, співставивши їх з вимогами кримінального процесуального закону, приходить до висновку про необхідність відмови в його задоволенні виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2017 року (справа № 201/10080/17, провадження № 1-кс/201/6389/2017) було накладено арешт на грошові кошти у видатковій частині, що знаходяться на рахунках ТОВ "Рейлтранслогістік" № 26005620918238, № 26042621061987, № 26009620918245, № 26006620918248, відкритих в ПАТ "Промiнвестбанк", зупинено видаткові операції по вищевказаним рахункам за винятком видаткових операцій, повязаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обовязкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та суми залишку, повязаних з виплатою заробітної плати.

Суд розглядаючи клопотання про арешт майна встановив, що 16 липня 2016 року невідомі особи шляхом обману, з метою заволодіння майном, яким користується ТОВ «Металургтранс», та подальшого розпорядження таким майном, а саме вантажними вагонами, склали та направили на адресу ПАТ «Укрзалізниця» від імені начебто власників зазначеного майна, листи та телеграми з вимогами заборонити пересування вказаних вагонів на території України, зокрема міста Дніпро, та направлення таких вагонів до чітко визначених у листі станцій залізничного сполучення, що в подальшому дало б змогу вільно розпоряджатися вагонами на власний розсуд.

У ході розслідування встановлено, що ТОВ «Металургтранс» на підставі Договору 02/08/14 від 01 серпня 2014 року, укладеного з компанією Mantelli LTD, є оператором залізничних вагонів власності нерезидентів України у кількості 1822 одиниць. Договір чинний та діє до 31 грудня 2019 року. Згідно вимог чинного законодавства України залізничні вагони задекларованіТОВ «Металургтранс» у митному режимі тимчасового ввезення та сплачені всі митні платежі та податки. Вказані вагони курсують територією України.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що від імені ТОВ Рейлтранслогістік неодноразово направлялися на адресу залізничних станцій гарантійні листи - письмові інструкції щодо відправлення вагонів оператора ТОВ Металургтранс за межі митної території України. З боку ЗАО РТХ-Логистика також неодноразово направлялись безпідставні письмові вимоги до ПАТ Укрзалізниця та її філій щодо заборони курсування залізничних вагонів ТОВ Металургтранс, виключенню ТОВ Металургтранс з бази даних операторів.

З Єдиного державного реєстру судових рішень відомо, що повязані між собою юридичні особи ТОВ Рейлтранслогістік та ЗАО РТХ-Логистика звернулися з зустрічними позовами одна до одної до господарського суду м. Києва (справа №910/23892/16).

За доводами органу досудового розслідування, указані позови є штучними та мають ознаки шахрайства, оскільки зустрічний позов ТОВ Рейлтранслогістік до ЗАО РТХ-Логистика базується на укладеній додатковій угоді № 35 від 27 липня 2016 року, яка стосується лише намірів надання в суборенду 1827 залізничних вагонів за переліком. При цьому, як посадовим особам ЗАО РТХ-Логистика, так і посадовим особам ТОВ Рейлтранслогістік на час складання цієї додаткової угоди було достовірно відомо, що зазначені у переліку залізничні вагони з 2014 року знаходяться в суборенді компанії Mantelli LTD за договором суборенди майна між ЗАО РТХ-Логистика та Mantelli LTD № 02/07/14 від 01 липня 2014 року. Договір чинний та діє до 31 грудня 2019 року на підставі Додаткової угоди № 2 від 09 листопада 2014 року. Посадовими особами ЗАО РТХ-Логистика орендна плата за користування залізничними вагонами (за переліком додаткової угоди № 35 від 27 липня 2016 року до контракту №181-с/ар/пв) нараховується Mantelli LTD за Договором суборенди майна № 02/07/14 від 01 липня 2014 року. Але питання наявності обтяження вагонів правами третіх осіб (суборенда) як на дату укладання додаткової угоди № 35 від 27 липня 2016 року, так і на дату подання судових позовів не досліджувався судом. Тобто Додаткова угода № 35 від 27 липня 2016 року є нікчемною, оскільки завідомо не може бути виконана з боку ЗАО РТХ-Логистика.

Крім того, позов ЗАО РТХ-Логистика до ТОВ Рейлтранслогістік щодо розірвання контракту суборенди №181-с/ар/пв від 01 червня 2015 року не потребує судового врегулювання, оскільки умовами контракту (п 6.3.1.) прострочення платежу є достатньою підставою для позасудового одностороннього розірвання Контракту з боку ЗАО РТХ-Логистика. Про систематичне порушення умов контракту з боку ТОВ Рейлтранслогістік щодо строків та сум орендних платежів вказується безпосередньо в ухвалі суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12 січня 2017 року в якості забезпечення зустрічного позову заборонено ЗАО РТХ-Логистика та ПАТ Укрзалізниця та будь-яким іншим особам курсування на території України у будь-якому стані вагонів (в кількості 1827 шт. згідно переліку). Указане рішення прийнято без виклику сторін, зокрема ПАТ Укрзалізниця, та порушує право ТОВ «Металургтранс» у частині використання зазначених залізничних вагонів, а також на зрив транспортного забезпечення генеруючих компаній енергетичної системи України енергетичним вугіллям.

Підтвердженням шахрайських намірів посадових осіб ТОВ Рейлтранслогістік та ЗАТ РТХ-Логистика є навмисно прихований від суду факт, що вони є повязаними між собою юридичними особами, а також факт того, що зазначені залізничні вагони знаходяться в Україні під митним контролем, та будь-які дії з вагонами порушують законні права третіх осіб та митного законодавства України. Вимога ТОВ Рейлтранслогістік щодо отримання в суборенду вагонів на території України також суперечить митному законодавству України та має на меті нанесення збитків державному бюджету України щодо сплати митних платежів.

Установлено, що посадові особи ТОВ Рейлтранслогістик неодноразово самовільно намагалися зареєструвати в АБД УЗ Вантажні вагони операторів операторське управління заТОВ Рейлтранслогістік без надання передбачених чинним законодавством підтверджуючих документів, або з наданням документів, отриманих шахрайським шляхом, в тому числі від митних органів.

Так, ТОВ Рейлтранслогістік здійснено митне оформлення вагонів № 61926622, № 62342068 у митному режимі тимчасового ввезення (ВМД № 807010001/2016/005177 від 16 червня 2016 року).

При цьому, вказані вагони з 2015 року знаходились у митному режимі тимчасового ввезення, що оформлений ТОВ Металургтранс згідно з ВМД № 110120000/2015/409983, № 110120000/2015/400030. Також на дату оформлення ТОВ Рейлтранслогістик ВМД № 807010001/2016/005177 вказані залізничні вагони знаходилися поза межами дії митного поста, що оформлював ВМД, та використовувалися в господарській діяльності ТОВ Металургтранс, а саме: знаходилися у завантаженому стані (обкотиши) на станціях Мушкетово та Ясинуватая ОСОБА_2 філії Донецька залізниця ПАТ Укрзалізниця та рухалися зі станції ОСОБА_2 філії Придніпровська залізниця ПАТ Укрзалізниця на адресу вантажоотримувачів.

Також вказана ВМД оформлювалася на підставі Додаткової угоди № 29 до контракту 181-с/ар/пв, а не Додаткової угода № 35 від 27 липня 2016 року, на яку посилаються посадові особи ТОВ Рейлтранслогістік при розгляді судової справи № 910/23892/16 у господарському суді м. Києва. Обовязковим документом при митному оформленні залізничних вагонів є акт прийому-передачі вагонів в оренду. Якщо такий акт додавався ТОВ Рейлтранслогістік до ВМД, то такий акт є нікчемним, та підписаний для протиправного митного оформлення залізничних вагонів, права володіння на які не належать ні ТОВ Рейлтранслогістік, ні ЗАТ РТХ-Логистика.

Установлено, що ТОВ "Рейлтранслогістік" для здійснення фінансово-господарської діяльності було відкрито рахунки № 26005620918238, № 26042621061987, № 26009620918245 № 26006620918248, у ПАТ "Промiнвестбанк".

Таким чином, з огляду на те, що є достатньо підстав вважати, що безготівкові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках субєкта господарювання, мають важливе значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні та можуть бути доказами, які допоможуть встановити джерела їх надходження, а також необхідні для забезпечення у майбутньому можливої конфіскації майна або цивільного позову з метою відшкодування спричинених державі збитків, слідчий суддя прийшов до висновку, що з метою встановлення відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення арешт майна є необхідним.

Слідчим суддею також установлено, що 11 серпня 2017 року ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області було залишено без змін ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2017 року про накладення арешту на майно, на скасуванні якого наполягає представник товариства.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя має враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Дослідження наявних матеріалів встановлено, що при накладенні арешту на майно враховано вимоги кримінального процесуального закону.

Відповідно ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Між тим аналогічні тим, які заявлені у цьому клопотанні про відсутність правових підстав для накладення арешту, доводи клопотання були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції і ним же були визнані необґрунтованими, а тому на даний час не можуть слугувати підставою для скасування арешту.

Так, суд апеляційної інстанції указав на те, що з наданих матеріалів випливає, що існує підозра, що безготівкові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках субєкта господарювання, мають важливе значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні та є ключовими доказами, які допоможуть встановити джерела їх надходження, а також необхідні для забезпечення у майбутньому можливої конфіскації майна або цивільного позову з метою відшкодування спричинених державі збитків, а отже це є достатньо обґрунтованим і вагомим для вжиття на даному етапі досудового розслідування заходів забезпечення кримінального провадження.

Наявність такої підозри дає підстави ґрунтовно припускати, що грошові кошти на банківських рахунках даного підприємства є такими, що отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, ці кошти відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів, оскільки арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України може бути накладений незалежно від субєкту, що є його власником, та процесуального статусу останнього, а отже оскаржувана ухвала слідчого судді є обґрунтованою та відповідає вимогам процесуального закону.

Відносно зауваження представника ТОВ «Рейлтранслогістік» щодо невірної кваліфікації органом досудового розслідування події, про яку повідомив генеральний директор ТОВ «Металургтранс», як кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, ч.4 ст.190 КК України, суд апеляційної інстанції зазначив, що на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування запобіжного заходу.

Стосовно доводів про те, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий рівень втручання у діяльність підприємства, то апеляційний суд дійшов висновку, що його належить вважати субєктивною оцінкою зацікавленої особи, а вжитий слідчим суддею захід забезпечення кримінального провадження є необхідним на стадії зясування обставин, які мають істотне значення для встановлення обєктивної істини у кримінальному провадженні, і має на меті збереження грошових коштів, тимчасове унеможливлення на даному етапі досудового розслідування розпорядження грошовими коштами ТОВ «Рейлтранслогістік» шляхом їх переведення на інші рахунки чи отримання готівкою.

Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, в даному випадку немає підстав стверджувати, що арешт накладено необґрунтовано, а на заявника клопотання зазначеною нормою законодавства покладено обовязок довести, що у застосуванні такого арешту відпала потреба.

Слідчим суддею при розгляді клопотання встановлено, що яких-небудь суттєвих обставин, які б слугували підставою слідчому судді для скасування арешту майна заявником не приведено, при цьому відомості, що відпала потреба в арешті майна у цьому провадженні відсутні. Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016042630000106триває, проводяться слідчі дії.

Поряд з цим обставин, які б обумовлювали необхідність в скасуванні накладеного арешту майна слідчим суддею встановлено не було.

При цьому слідчий суддя звертає увагу заявника на те, що арешт в даному випадку було накладено у звязку із ти, що існує підозра, що безготівкові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках субєкта господарювання, мають важливе значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні та є ключовими доказами, які допоможуть встановити джерела їх надходження, а також необхідні для забезпечення у майбутньому можливої конфіскації майна або цивільного позову з метою відшкодування спричинених державі збитків, а отже це є достатньо обґрунтованим і вагомим для вжиття на даному етапі досудового розслідування заходів забезпечення кримінального провадження.

Проте звертаючись із клопотанням про скасування арешту майна заявник надав лише саме клопотання та докази наявності у представника повноважень на звернення із клопотанням, не долучивши взагалі жодного документа, який би міг спростувати указані доводи органу досудового розслідування, не надавши виписок по рахунку, банківських документів про надходження коштів на рахунки від інших контрагентів, субєктів господарювання, які не мають відношення до цього кримінального провадження, хоча як власник і розпорядник рахунків має до них доступ і може отримати від банківської установи відповідні документи, що вказує на суперечливий та передчасний характер клопотання.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання представника ТОВ «Рейлтранслогістік» ОСОБА_1 про скасування арешту з майна, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18 липня 2017 року у кримінальному провадженні № 42016042630000106.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 107, 170-174, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейлтранслогістік» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18 липня 2017 року у кримінальному провадженні № 42016042630000106, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Вступна та резолютивна частина клопотання проголошена у судовому засіданні 14 вересня 2017 року. Повний текст ухвали складено та підписано 15 вересня 2017 року.

Слідчий суддя М.П.Ходаківський