Ухвала суду № 68946972, 15.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 вересня 2017 року м. Київ К/800/26453/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги Головного управління Національної поліції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Атестаційної комісії № 2 Головного управління Національної поліції в Донецькій області про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді,

в с т а н о в и в :

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 22 грудня 2016 року про невідповідність позивача займаній посаді та таким, що підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність; скасувати наказ начальника Головного управління національної поліції в Донецькій області від 11 січня 2017 року № 21 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції через службову невідповідність за пунктом 5 частиною першою статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»; поновити позивача на службі на посаді оперуповноваженого кримінальної поліції (управління карного розшуку) Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 11 січня 2017 року; стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу та зобов'язати сектор кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Донецькій області внести відповідні записи до трудової книжки ОСОБА_1 Посилаючись на те, що атестацію проведено за відсутності правових підстав, а її висновки є упередженими та не ґрунтуються на перевірених і встановлених фактах, просив суд задовольнити позов.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року, позов задоволено частково. Скасовано рішення атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 22 грудня 2016 року, оформлене протоколом по невідповідність позивача займаній посаді та таким, що підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 11 січня 2017 року № 21 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції через службову невідповідність за пунктом 5 частиною першою статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Поновлено позивача на службі в поліції на посаді оперуповноваженого кримінальної поліції (управління карного розшуку) Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 11 січня 2017 року та стягнуто з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 33744,75 грн грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, положень Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465 (далі - Інструкція). Вказує, що суди не дали належної правової оцінки обставинам справи та неправильно застосували норми законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини.

Згідно із пунктом 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із змісту оскаржуваних судових рішень видно, що задовольняючи позов, суди виходили з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження ними служби в Національній поліції України регулюються нормами Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію», пунктами 8, 9, 12 розділу XI якого передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції.

Як встановлено судами, наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 06 вересня 2016 року № 304 о/с з 13 вересня 2016 року ОСОБА_1 призначено на посаду оперуповноваженого (за рахунок посади старшого оперуповноваженого) кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 11 січня 2017 року №176 о/с позивача звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність). Підставою звільнення ОСОБА_1 зазначено висновок атестаційної комісії від 22 грудня 2016 року.

Інститут атестування поліцейських передбачено Законом України «Про Національну поліцію» відповідно до частини 1 статті 57 якого, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Відповідно до частини 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наведений перелік підстав є вичерпним і розширенню не підлягає, а тому аналіз положень наведеної норми Закону дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду, або щодо яких вирішується питання щодо звільнення через службову невідповідність, а тому відповідно до списку поліцейських, які підлягають атестуванню (складається на підставі підпункту 2 пункту 1 розділу ІV Інструкції) слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою.

При цьому, кожна із зазначених у частині 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» підстав проведення атестування повинна бути пов'язана з певними передумовами, зокрема, атестування яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

Як встановлено судами, атестацію позивача проведено в порядку атестації усіх поліцейських Національної поліції України з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, що, на думку відповідачів, не суперечить приписам частини 1 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

Разом з тим, приписи частини 1 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», не є самостійною підставою проведення атестування, оскільки цю норму слід застосовувати у системному взаємозв'язку з нормами частини 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», в якій наведений вичерпний перелік підстав для проведення атестування, за відсутності яких проведення атестації є неправомірним.

Крім того, пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» встановлює, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Вирішуючи спір, суди встановили, що наказ Головного управління Національної поліції у Донецькій області від 06 вересня 2016 року № 304 о/с про призначення з 13 вересня 2016 року ОСОБА_1 на посаду в органах поліції, з присвоєнням спеціального звання, не містить жодних застережень про тимчасовість такого призначення, а тому питання про відповідність позивача вимогам до поліцейських було вирішено ще у вересні 2016 року, у момент видання наказу про прийняття його на службу.

Враховуючи те, що нормами пункту 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено можливості переатестації колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді, на яку їх вже призначено для подальшого проходження служби в органах поліції, суди дійшли висновку, що атестування ОСОБА_1 проведено неправомірно та за відсутності визначених законом підстав.

Крім того, згідно з пунктом 12 розділу V Інструкції тестування має здійснюватись із використанням комп'ютерної техніки, що має забезпечувати складання (створення) унікального набору тестових завдань для кожного з поліцейських, який складається із запитань та ситуативних задач (підпункт 2 пункту 15 розділу V Інструкції № 1465).

Як встановлено судами, проведення тестування групи поліцейських, до якої входив позивач, відбувалось без використання такої техніки. При цьому, як пояснила представник відповідача, зазначене викликане обмеженим терміном проведення атестування, триванням на території області антитерористичної операції, з метою виключення направлення значної кількості поліцейських Донецької області до м. Києва в умовах посиленого несення служби на території області, про що зазначила голова (на той час) Національної поліції України Х. Деканоїдзе на брифінгу наприкінці 2016 року. Також із наданого переліку тестових завдань було сформоване певне число варіантів тестових завдань, які в роздрукованому вигляді надавались робочим групам атестаційних комісій, які у свою чергу варіанти тестових завдань із бланком для внесення відповідей розкладались в приміщенні для тестування по одному на кожен стіл. При цьому, поліцейські, які проходили тестування, займали місце за будь-яким столом на власний розсуд, що забезпечувало будь-яке втручання членів робочої групи в процес обрання певних тестових завдань для певного поліцейського.

Разом з тим, норми Інструкції не передбачають можливості проведення тестування без застосування комп'ютерів (в тому числі і для поліцейських, які працюють у зоні АТО) і не містять будь-яких виключень з порядку проведення тестування, зокрема, виключень щодо порядку проведення тестування на комп'ютерах, обумовлено тим, що такі виключення нівелювали б вимоги підпункту 2 пункту 15 та підпункту 3 пункту 16 розділу V Інструкції, в якому зазначено, що для проходження поліцейськими професійного тесту на визначення рівня знань чинного законодавства та на загальні здібності та навички кожному поліцейському електронна система тестування генерує унікальний набір тестових завдань, який складається із запитань та ситуативних задач (професійний тест), та унікальний набір тестових завдань (на загальні здібності та навички). Крім цього невиконання цієї процедури робить неможливим і дотримання приписів пункту 17 розділу V Інструкції, відповідно до яких результати професійного тесту та тестування на загальні здібності та навички фіксуються у відомості про результати тестування і засвідчуються підписом поліцейського, так як з цього змісту витікає, що результати тесту повинні пред'являтись поліцейському відразу після проведення тестування.

Крім того, відповідно до пункту 16 розділу IV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Разом з тим, аналізуючи надані документи та перевіряючи обставини справи, суди встановили, що відповідач не довів, що під час прийняття рішення про невідповідність позивача займаній посаді, атестаційною комісією враховувались обов'язкові критерії згідно з пунктом 16 розділу IV Інструкції, і, що за сукупністю оцінки усіх критеріїв позивач виявив себе як некваліфікований працівник, зокрема щодо низьких показників хоча б одного із встановлених критеріїв. При цьому, під час проведення атестації ОСОБА_1 комісією, не в повному обсязі враховано оцінки з професійної і фізичної підготовки; наявність заохочень, відсутність на час проходження тестування дисциплінарних стягнень; показники службової діяльності за останній рік служби, атестаційний лист та інші матеріали, а саме:декларацію про доходи; послужний список (форми №1), інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади».

За таких обставин, суди дійшли висновку, що атестаційна комісія, в порушення вимог статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 16 розділу IV Інструкції не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала в сукупності повноту виконання позивачем функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників його службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо, а тому таке рішення підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

У касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування підстав для скасування чи зміни судових рішень, викладені в ній доводи перевірені судами і не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми процесуального права.

Наведене є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Головчук