Ухвала суду № 68946794, 12.09.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1628/17

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

12 вересня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника третьої особи: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 (далі - позивач) до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області (далі - третя особа) про визнання рішення №15/2-1050 від 30 березня 2017 року протиправним та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач в червні 2017 року звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати рішення МВС України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу, викладеної у формі листа №15/2-1050 від 30.03.2017 протиправним;

- зобов'язати МВС України повторно розглянути та прийняти рішення відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію", а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 у зв'язку із встановленням вищої, а саме ІІ групи інвалідності.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2017 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність МВС України щодо не прийняття рішення по заяві ОСОБА_4 щодо нарахуванні одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.

Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути та прийняти рішення відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію", а також Порядку №850 по заяві ОСОБА_4 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Представник третьої особи в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі та просила колегію суддів її задовольнити.

Представник позивача заперечила проти апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.01.2014 старшого сержанта міліції ОСОБА_4, міліціонера - водія обслуговуючого персоналу і охорони Дунаєвського районного відділу УМВС звільнено з органів внутрішніх справ, на підставі рапорту від 25.12.2013 та свідоцтва про хворобу від 25.12.2013 №349.

13.01.2017 позивач проходив первинну медико-соціальну експертизу в Хмельницькій обласній МСЕК, за результатами якої йому видана довідка серії АВ №0170920 та встановлена III групу інвалідності, причиною інвалідності є захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ України. Інвалідність встановлено до 01.02.2017, з датою чергового переогляду на січень 2017 року.

03.01.2017 позивач пройшов повторний огляд медико-соціальної експертної комісії, якою встановлено вищий відсоток втрати працездатності та II групу інвалідності, причина якої пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою МСЕК серії АВ №0862918.

17.01.2017 позивач отримав довідку МСЕК про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії НОМЕР_1, в якій зазначено, що ступінь втрати професійної працездатності у відсотках становить 60 %, причиною втрати працездатності є захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Після отримання, та на підставі вищевказаних документів, згідно ст.23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-ХІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, позивач звернувся з заявою до МВС України у Хмельницькій області, з метою нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням II групи інвалідності.

07.04.2017 позивач отримав відповідь ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області від 05.04.2017 №343/121/29/03-2017 разом із копією листа МВС України №15/2-1050 від 30.03.2017 в якому зазначено, що документи ОСОБА_4 повернуто без розгляду з підстав невідповідності законодавству.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог, шляхом визнання протиправною бездіяльності МВС України щодо не прийняття рішення по заяві ОСОБА_4 щодо нарахування одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України, а також у зв'язку з неприйняттям МВС України рішення передбаченого п.9 Порядку №850 - шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути та прийняти відповідно до чинного законодавства України по заяві ОСОБА_4 рішення щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Статтею 19 Конституції України вказано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-ХІІ (далі - Закон №565-ХІІ), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Пунктом 7 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (далі - Порядок №850) передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (п. 8 Порядку №850).

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (п. 9 Порядку №850).

Таким чином, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат передбачених Законом №565-ХІІ відповідно до Порядку №850, виходячи з положень якого обов'язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на МВС України, яке, всупереч наведеному, повернуло документи позивача без розгляду.

Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 26.06.2017 у справі №К/800/20824/17 (296/9457/16-а).

Судом першої інстанції вірно вказано, що спосіб, у який відповідачем розглянуло заяву та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, Законом № 565-ХІІ та Порядком № 850 не передбачені.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо виходу за межі позовних вимог та визнання протиправною бездіяльності МВС України щодо не прийняття рішення по заяві ОСОБА_4 щодо нарахування одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України, а також зобов'язання відповідача повторно розглянути та прийняти відповідно до чинного законодавства України по заяві ОСОБА_4 рішення щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв'язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 19 вересня 2017 року.