Ухвала суду № 68946550, 12.09.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/2042/16

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Голяк В.В.,

за участю представника позивача Ігнатенка М.П., представників відповідача Орловської В.В. та Груня С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2016 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалайн Капітал Груп» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Мегалайн Капітал Груп» (далі ТОВ «Мегалайн Капітал Груп») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 7 квітня 2016 року № 0000201403 та № 0000211403.

В обґрунтування позову зазначалось, що з 16 по 29 березня 2016 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 1 січня по 31 грудня 2015 року. За результатами перевірки складено акт від 29 березня 2016 року за № 1877/15-53-14-03/38572882, в якому зазначено про порушення позивачем пункту 44.1 ст. 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 та 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 372081 грн., а також до заниження суми податку на додану вартість за липень 2015 року на 1856004 грн.. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 7 квітня 2016 року № 0000201403, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 1854004 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 928002 грн., а також № 0000211403, яким ТОВ «Мегалайн Капітал Груп» визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 372081 грн.. На думку позивача, висновки акта перевірки не відповідають вимогам Податкового кодексу України, а тому прийняті відповідачем на його підставі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2016 року позовні вимоги ТОВ «Мегалайн Капітал Груп» задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 7 квітня 2016 року № 0000201403 та № 0000211403. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 47311 грн. 31 коп..

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області в апеляційній скарзі зазначає, що судом при вирішенні справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, і, крім того, порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не прийнято до уваги вимоги ст. ст. 14, 44, 185, 188, 198 та 201 Податкового кодексу України, ст. ст. 1 та 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо необхідності належного підтвердження позивачем фактичного здійснення господарських операцій з контрагентами під час формування податкового кредиту. Крім того, судом першої інстанції не враховано результати опрацювання податкової інформації щодо контрагентів позивача. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представників відповідача в підтримку апеляційної скарги, а також представника позивача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що з 16 по 29 березня 2016 року посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мегалайн Капітал Груп» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 1 січня по 31 грудня 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 29 березня 2016 року за № 1877/15-53-14-03/38572882, в якому зазначено про порушення позивачем пункту 44.1 ст. 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 та 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 372081 грн., а також до заниження суми податку на додану вартість за липень 2015 року на 1856004 грн..

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 7 квітня 2016 року № 0000201403, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 1854004 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 928002 грн., а також № 0000211403, яким ТОВ «Мегалайн Капітал Груп» визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 372081 грн..

Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачем не доведено фактів порушення ТОВ «Мегалайн Капітал Груп» вимог Податкового кодексу України при формуванні протягом перевіреного періоду податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «СЛУЖБА БЕЗПЕКИ «ТРОЯ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ФОРС», ПП «СКН-ГРУП», ТОВ «СІНТЕЗ-ІНВЕСТ», ТОВ «Спецсервіс Київ», ПП «ІРІС-ПАРТНЕР» та ТОВ «ІС-БУД».

Так, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 названої статті Кодексу в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

На підставі пункту 198.6 статті 198 ПК України (у вказаній вище редакції) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як встановлено матеріалами справи, податковий кредит за 2015 рік позивач формував, серед іншого, на підставі податкових накладних, виданих його контрагентами ТОВ «СЛУЖБА БЕЗПЕКИ «ТРОЯ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ФОРС», ПП «СКН-ГРУП», ТОВ «СІНТЕЗ-ІНВЕСТ», ТОВ «Спецсервіс Київ», ПП «ІРІС-ПАРТНЕР» та ТОВ «ІС-БУД».

При цьому ТОВ «Мегалайн Капітал Груп» протягом перевіреного контролюючим органом періоду, серед іншого, укладено договори з названими вище контрагентами - підрядниками (виконавцями послуг), а саме:

- договір про надання послуг з охорони об'єкта від 1 січня 2014 року № ТР01/0114, відповідно до якого Виконавець (ТОВ «СЛУЖБА БЕЗПЕКИ «ТРОЯ») на виконання Замовника (позивача) зобов'язується організувати та забезпечити охорону будівельного об'єкту («Громадсько-торгівельний центр» з підземним та надземним відкритим паркінгом за адресою: м. Київ, Московський проспект, 36) (т. 1 а. с. 240-244);

- договір підряду від 30 квітня 2015 року № БЛК26-08 на виконання Підрядником (ТОВ «ІС-БУД») робіт по пристрою силової плити підлоги на об'єкті «Громадсько-торгівельний центр «БЛОКБАСТЕР МОЛЛ» за адресою: м. Київ, Московський проспект, 36 (т. 1 а. с. 55-64);

- договір підряду від 8 липня 2015 року № 0807/1, відповідно до якого Підрядник (ПП «СКН-ГРУП») на виконання Замовника (позивача) зобов'язується виконати роботи на об'єкті «Громадсько-торгівельний центр» з підземним та надземним відкритим паркінгом за адресою: м. Київ, Московський проспект, 36, а останній - приймає та оплачує вартість виконаних послуг. Вартість виконаних робіт визначена умовами цього Договору (т. 1 а. с. 116-121);

- договір підряду від 8 липня 2015 року № 0807/2, відповідно до якого Підрядник (ТОВ «СІНТЕЗ-ІНВЕСТ») на виконання Замовника (позивача) зобов'язується виконати роботи з будівництва на об'єкті «Громадсько-торгівельний центр» з підземним та надземним відкритим паркінгом за адресою: м. Київ, Московський проспект, 36, а останній - приймає та оплачує вартість виконаних послуг. Вартість виконаних робіт визначена умовами цього Договору (т. 1 а. с. 213-218);

- договір підряду від 11 липня 2015 року № 1206, відповідно до якого Підрядник (ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ФОРС») на виконання Замовника (позивача) зобов'язується виконати роботи на об'єкті «Громадсько-торгівельний центр» з підземним та надземним відкритим паркінгом за адресою: м. Київ, Московський проспект, 36, а останній - приймає та оплачує вартість виконаних послуг. Вартість виконаних робіт визначена умовами цього Договору (т. 1 а. с. 137-142);

- договір підряду від 16 липня 2015 року № БЛК23-14 на виконання Підрядником (ТОВ «ІС-БУД») робіт по пристрою бетонної підготовки під ростверки на об'єкті «Громадсько-торгівельний центр «БЛОКБАСТЕР МОЛЛ» за адресою: м. Київ, Московський проспект, 36 (т. 1 а. с. 74-83);

- договір підряду від 3 серпня 2015 року № 030815 на виконання Підрядником (ПП «ІРІС-ПАРТНЕР») робіт по зовнішньому енергопостачанню (підготовчий етап - РУ10кВ РП449 та влаштування КТП№1) на об'єкті «Будівництво громадсько-торгівельного центру «БЛОКБАСТЕР МОЛЛ» за адресою: м. Київ, Московський проспект, 36 (т. 1 а. с. 249-259);

- договір підряду від 14 серпня 2015 року № БЛК32-03, відповідно до якого Підрядник (ТОВ «Спецсервіс Київ») приймає обов'язок з виконання робіт по вогнезахисній обробці металоконструкцій на об'єкті «Громадсько-торгівельний центр «БЛОКБАСТЕР МОЛЛ» за адресою: м. Київ, Московський проспект, 36, а Замовник (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити в строк виконані роботи (т. 1 а. с. 168-177);

- договір підряду від 1 вересня 2015 року № БЛК33-07 на виконання Підрядником (ТОВ «ІС-БУД») робіт з влаштування уклоноутворюючого шару по покрівлі на об'єкті «Громадсько-торгівельний центр «БЛОКБАСТЕР МОЛЛ» за адресою: м. Київ, Московський проспект, 36 (т. 1 а. с. 91-100);

- договір підряду від 8 вересня 2015 року № БЛК32-04, відповідно до якого Підрядник (ТОВ «Спецсервіс Київ») приймає обов'язок з виконання робіт по вогнезахисній обробці металоконструкцій секцій К, Л, М, ІІ черга, на об'єкті «Громадсько-торгівельний центр «БЛОКБАСТЕР МОЛЛ» за адресою: м. Київ, Московський проспект, 36, а Замовник (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити в строк виконані роботи (т. 1 а. с. 190-199);

- договір підряду від 23 жовтня 2015 року № БЛК80-03 на виконання Підрядником (ПП «ІРІС-ПАРТНЕР») робіт по зовнішньому енергопостачанню (кабельні лінії, обігрів бетону, секції К, Л) на об'єкті «Будівництво громадсько-торгівельного центру «БЛОКБАСТЕР МОЛЛ» за адресою: м. Київ, Московський проспект, 36 (т. 1 а. с. 275-284);

- договір підряду від 14 грудня 2015 року № БЛК80-05 на виконання Підрядником (ПП «ІРІС-ПАРТНЕР») робіт по зовнішньому енергопостачанню (розвиток мереж в осях 36-46/ДН-Ао) на об'єкті «Будівництво громадсько-торгівельного центру «БЛОКБАСТЕР МОЛЛ» за адресою: м. Київ, Московський проспект, 36 (т. 1 а. с. 288-297).

В акті перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області зроблено висновок, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого, серед іншого, у складі вартості робіт (послуг), придбаних у ТОВ «СЛУЖБА БЕЗПЕКИ «ТРОЯ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ФОРС», ПП «СКН-ГРУП», ТОВ «СІНТЕЗ-ІНВЕСТ», ТОВ «Спецсервіс Київ», ПП «ІРІС-ПАРТНЕР» та ТОВ «ІС-БУД» протягом перевіреного контролюючим органом періоду. В обґрунтування висновку щодо нікчемності угод, укладених із зазначеними підприємствами-контрагентами, зокрема з ТОВ «СЛУЖБА БЕЗПЕКИ «ТРОЯ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ФОРС», ПП «СКН-ГРУП», ТОВ «СІНТЕЗ-ІНВЕСТ», ТОВ «Спецсервіс Київ», відповідач зазначає, що ТОВ «Мегалайн Капітал Груп» віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ від вартості робіт, не пов'язаних з провадженням господарської діяльності позивача. Апелянт вказує, що згідно проведеного податкового аналізу діяльності вищевказаних підприємств встановлено відсутність необхідних умов для здійснення господарських операцій, у зв'язку з відсутністю основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів у останніх. Крім того, в ході проведення перевірки, контролюючим органом встановлено, що підприємствами-контрагентами позивача ПП «ІРІС-ПАРТНЕР» та ТОВ «ІС-БУД» не відображено в податкових деклараціях з ПДВ загальний обсяг поставок по розрахункам з позивачем за відповідний період. Оскільки, на думку відповідача, податкових зобов'язань з ПДВ у зазначених контрагентів не виникло (ПП «ІРІС-ПАРТНЕР» та ТОВ «ІС-БУД»), право на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту у ТОВ «Мегалайн Капітал Груп» відсутнє.

Проте, всупереч висновкам контролюючого органу, витрати позивача по названим вище договорам з ТОВ «СЛУЖБА БЕЗПЕКИ «ТРОЯ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ФОРС», ПП «СКН-ГРУП», ТОВ «СІНТЕЗ-ІНВЕСТ», ТОВ «Спецсервіс Київ», ПП «ІРІС-ПАРТНЕР» та ТОВ «ІС-БУД» безпосередньо пов'язані з його статутною діяльністю (будівництво житлових і нежитлових будівель) та підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно частинам 1 та 2 ст. 9 названого Закону (у вказаній вище редакції) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, витрати за названими вище угодами з ТОВ «СЛУЖБА БЕЗПЕКИ «ТРОЯ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ФОРС», ПП «СКН-ГРУП», ТОВ «СІНТЕЗ-ІНВЕСТ», ТОВ «Спецсервіс Київ», ПП «ІРІС-ПАРТНЕР» та ТОВ «ІС-БУД» підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами - податковими накладними, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами приймання виконаних робіт, а також платіжними дорученням на оплату послуг (робіт) (т. 1 а. с. 67-73, 86-90, 101-115, 122-136, 143-167, 178-189, 200-212, 219-239, 245-248, 260-274, 285-287, 298-301), оформленими відповідно до наведених вище вимог чинного законодавства України, що не спростовується висновками акта перевірки.

При цьому на підтвердження факту зобов'язань по укладеним вище угодам, представником позивача до суду надано договір генерального підряду з виконання функцій служби замовника від 6 серпня 2013 року за № БЛК 30/08/13, відповідно до якого ТОВ «Мегалайн Капітал Груп», як Генеральний підрядник, бере на себе зобов'язання надати ПАТ «КИЇВХИМСНАБ» (Замовник) генпідрядні послуги по будівництву об'єкта «Громадсько-торгівельний центр», загальною площею 84258 кв. м, з підземним та надземним паркінгом загальною площею 32730 кв. м за адресою: м. Київ, Московський проспект, 36 (т. 2 а. с. 12-23), а також акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних робіт (т. 2 а. с. 24-127).

Можливість виконання позивачем будівельних робіт (створення об'єктів архітектури) підтверджується наявністю у ТОВ «Мегалайн Капітал Груп» ліцензій Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 18 лютого 2013 року Серії АЕ № 183388 та від 8 лютого 2016 року № 5-Л на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (будівництво об'єктів IV та V категорії складності) (т. 2 а. с. 333-338).

Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо неможливості виконання певних робіт з боку названих вище контрагентів позивача з причин того, що, на думку відповідача, ТОВ «Мегалайн Капітал Груп» має змогу виконати відповідний перелік робіт самостійно, оскільки умовами договору генерального підряду від 6 серпня 2013 року № БЛК 30/08/13 передбачено, що Генеральний підрядник (позивач) має право залучати інші субпідрядні організації для виконання будівельних робіт (п. 4 названого Договору) (т. 2 а. с. 14-16).

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п. 16.1 ст. 16 Кодексу платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Зі змісту наведених положень Податкового кодексу України вбачається, що обов'язок щодо звітування перед контролюючим органом та сплати податкового зобов'язання покладено на платників податків, якими в даному випадку є ТОВ «СЛУЖБА БЕЗПЕКИ «ТРОЯ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ФОРС», ПП «СКН-ГРУП», ТОВ «СІНТЕЗ-ІНВЕСТ», ТОВ «Спецсервіс Київ», ПП «ІРІС-ПАРТНЕР» та ТОВ «ІС-БУД». При цьому можливе невиконання такими контрагентами своїх зобов'язань по сплаті податків до бюджету є підставою для відповідальності та тягне негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку (ТОВ «Мегалайн Капітал Груп») права на віднесення сум сплаченого податку до податкового кредиту, якщо останній виконав весь перелік умов щодо підтвердження розміру витрат та їх пов'язаності з господарською діяльністю підприємства.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що на час здійснення спірних господарських операцій постачальники робіт (послуг) (ТОВ «СЛУЖБА БЕЗПЕКИ «ТРОЯ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ФОРС», ПП «СКН-ГРУП», ТОВ «СІНТЕЗ-ІНВЕСТ», ТОВ «Спецсервіс Київ», ПП «ІРІС-ПАРТНЕР» та ТОВ «ІС-БУД») були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено таке. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Як встановлено матеріалами справи, розрахунки позивача підтверджені податковими накладними, оформленими у відповідності до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та складеними в порядку, передбаченому наказом Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року № 957, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкові накладні складено особами, які на момент їх оформлення були зареєстровані як платники податку в контролюючому органі і яким присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

При цьому контролюючим органом не доведено фактів безтоварності операцій за спірними угодами та обізнаності позивача щодо можливого порушення податкового законодавства його контрагентами.

Реальність виконання господарських зобов'язань за укладеними позивачем договорами підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами.

За таких обставин, суми податку на додану вартість за виписаними ТОВ «СЛУЖБА БЕЗПЕКИ «ТРОЯ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ФОРС», ПП «СКН-ГРУП», ТОВ «СІНТЕЗ-ІНВЕСТ», ТОВ «Спецсервіс Київ», ПП «ІРІС-ПАРТНЕР» та ТОВ «ІС-БУД» податковими накладними за вказаними вище угодами були правомірно включені позивачем до складу податкового кредиту за 2015 рік.

Доводи апелянта про наявність у контролюючого органу податкової інформації щодо недекларування контрагентами позивача ПП «ІРІС-ПАРТНЕР» та ТОВ «ІС-БУД» податкової звітності за перевірений період не можуть бути безумовною підставою визнання відсутності реальності здійснення позивачем господарських операцій за названими договорами з цими контрагентами.

На підставі частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на приписи наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку неправомірності дій іншої компанії підтверджується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: «... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Із врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем було додержано встановлений чинним законодавством порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. При цьому можливе невиконання контрагентами своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету є підставою для відповідальності та тягне негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо його формування та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 7 квітня 2016 року № 0000201403 та № 0000211403, є правильним.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 18 вересня 2017 року.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко