Ухвала суду № 68946236, 14.09.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Румянцевої О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду,

В С Т А Н О В И В :

19 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №00000206-40 від 21.11.2016 року.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Із таким судовим рішенням не погодилася ОСОБА_1, подавши апеляційну скаргу. У апеляційній скарзі посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, просила скасувати її і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що оскільки про порушення своїх прав вона дізналася лише внаслідок ознайомлення з матеріалами справи №803/587/17 за позовом Луцької ОДПІ до ФОП ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій.

Представник апелянта ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив задоволити її з підстав, що у ній наведені.

Представник відповідача Кушнір Ю.В. у судовому засіданні заперечила щодо доводів апеляційної скарги та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін з таких підстав.

Залишаючи без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно із ч.ч. 1, 5 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що початком перебігу строку звернення до суду є день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Враховуючи те, що рішення ГУ ДФС у Волинській області про застосування фінансових санкцій від 21 листопада 2016 року №00000206-40 було надіслане відповідачем листом від 22.11.2016 року №83/ФОП/03-20-40-01-23 (а.с. 35) за адресою позивача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та є адресою місцезнаходження фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, а саме: 43000, АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.07.2017 року за №1002782111 (а.с. 17-20). Як слідує з копії повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке повернулося контролюючому органу, поштове відправлення не вручене адресату у зв'язку із закінченням терміну зберігання, про що свідчить відмітка поштового відділення від 26.12.2016 року (а.с. 37).

Тому, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення про стягнення фінансових санкцій належним чином вручене ОСОБА_1 26.12.2016 року, оскільки надіслане за її місцезнаходженням, що зазначене в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. А тому, строк звернення до суду ОСОБА_1 про оскарження рішення про застосування фінансових санкцій №00000206-40 від 21 листопада 2016 року обчислюється з 26.12.2016 року.

Чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Апелянтом не наведено жодних поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Крім того, позивачем не надано суду доказів на підтвердження обставин, які б об'єктивно перешкоджали поданню позову та свідчили б про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 8 КАС України, колегія судів при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії» Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Круз проти Польщі» виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом (19.06.2017 року), відсутність заяви та поважних причин для поновлення строку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а ухвала відповідає нормам процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 199, 200, 205 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 803/728/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик

Повний текст виготовлено 18 вересня 2017 року