Постанова № 68946119, 13.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/751/17 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М.,

Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Файдюка В.В.,

при секретарі: Хмарській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Віп Преміум Груп», ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України (далі по тексту - Комісія), Міністерства юстиції України (далі - Відповідач, Мінюст) у якому просило (з урахуванням збільшення позовних вимог):

- визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 21.12.2016 за результатами розгляду колективної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Преміум Груп» та ОСОБА_3 від 13.12.2016 за №39166-0-33-16, з уточненнями до неї від 15.12.2016, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.12.2016 за №39477-0-33-16;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №3761/5 від 23.12.2016, прийнятого на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 21.12.2016 за результатами розгляду колективної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Преміум Груп» та ОСОБА_3 від 13.12.2016 за №39166-0-33-16, з уточненнями до неї від 15.12.2016, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.12.2016 за №39477-0-33-16;

- зобов'язати Міністерство юстиції України та будь-яких державних реєстраторів і суб'єктів державної реєстрації будь-яких відділів чи управлінь юстиції, що входять до структури Міністерства юстиції України, нотаріусам, як спеціальним суб'єктам на яких покладаються функції державних реєстраторів здійснити реєстраційні дії щодо відновлення рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.08.2013 №5467095, від 31.08.2013 №5466614, від 08.10.2014 №16330630, від 27.08.2013 №5297461, від 27.08.2013 №5307454, від 27.08.2013 №5306106, від 31.08.2013 №5469099, які були скасовані наказом Міністерства юстиції України №3761/5 від 23.12.2016.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржувану постанову - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Віп Преміум Груп» та ОСОБА_3 13.12.2016 звернулися з колективною скаргою до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у порядку ст. 37 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, в зазначеній скарзі ТОВ «Віп Преміум Груп» просило скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.08.2013 №5467095, від 31.08.2013 №5466614, від 08.10.2014 №16330630, від 27.08.2013 №5297461, від 27.08.2013 №5307454 та від 27.08.2013 №5306106, а ОСОБА_3, у свою чергу, просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.08.2013 № 5469099.

19.12.2016 Міністерством юстиції України надіслано на адресу позивача лист № 39166-0-33-16/19К, яким повідомлялося про дату, місце та час засідання Комісії з розгляду скарги, а також копію скарги в одному примірнику (Т.1 а.с.32).

Також, Комісією було розміщено оголошення про засідання Комісії на офіційному сайті Міністерства юстиції України.

Крім того, як стверджує відповідач, Комісією 20.12.2016 на електронну адресу ТОВ «Аверс - Сіті» направлено інформацію про дату, місце та час засідання Комісії, а також сканкопію скарги.

Розглянувши колективну скаргу третіх осіб, Комісією прийнято рішення від 21.12.2016 про задоволення в повному обсязі колективної скарги ТОВ «Віп Преміум Груп» та ОСОБА_3 від 13.12.2016 року з уточненнями до неї від 15.12.2016 (далі по тексту - висновок).

За результатами розгляду скарги, Міністерством юстиції України прийнято наказ від 23.12.2016 № 3761/5 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.08.2013 №5467095, від 31.08.2013 №5466614, від 08.10.2014 №16330630, від 27.08.2013 №5297461, від 27.08.2013 №5307454, від 27.08.2013 №5306106, від 31.08.2013 №5469099 (далі по тексту - оскаржуваний наказ).

Не погоджуючись з висновком Комісії від 21.12.2016 та наказом Міністерства юстиції України від 23.12.2016 № 3761/5, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що посилання позивача на наявність формальних порушень процедурного характеру, таких як не надіслання копії скарги та доданих до неї документів, повідомлень про час і місце розгляду скарги, рішень за результатами розгляду скарг не є підставою для скасування оскаржуваного висновку та наказу.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Аверс-Сіті» є замовником та забудовником об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Державним реєстратором реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області Гордійчуком В.П. (далі - державний реєстратор Гордійчук В.П.) 31 серпня 2013 року за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію права власності, поданої представником позивача та зареєстрованої у базі даних заяв Державного реєстру прав 27 квітня 2013 року за № 2678504, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 5467095, на підставі якого до Державного реєстру прав було внесено запис про право власності № 2321207.

До заяви додано технічний паспорт, виготовлений 27 травня 2013 року комунальним підприємством КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації»; сертифікат від 16 вересня 2011 року серії КС№ 16411043016, виданий державною архітектурно - будівельною інспекцією у Київській області та рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради від 22 вересня 2011 року за № 270.

Державним реєстратором Гордійчуком В.П. 31 серпня 2013 року видано свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 та витяг з Державного реєстру прав № 8757242 на нежитлове приміщення 455 загальною площею 77,30 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (далі - приміщення 455).

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію права власності, поданої представником ТОВ «АВЕРС-СІТІ» та зареєстрованої у базі даних заяв Державного реєстру прав 27 квітня 2013року за № 2678683, 31 серпня 2013 року державним реєстратором Гордійчуком В.П. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 5466614, на підставі якого до Державного реєстру прав було внесено запис про право власності № 2320963.

До заяви було додано технічний паспорт, виготовлений 10 квітня 2013 року комунальним підприємством КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації»; сертифікат від 16 вересня 2011 року серії КС № 16411043016, виданий державною архітектурно-будівельною інспекцією у Київській області, та рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради від 22 вересня 2011 року за № 270.

Державним реєстратором Гордійчуком В.П. 31 серпня 2013 року видано свідоцтво про право власності № 8756322 та витяг з Державного реєстру прав № 8756395 на нежитлове приміщення 456 загальною площею 57,50 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (далі - приміщення 456). До розділу № 145881732109 була внесена відмітка, що загальна площа збільшена на 2,1 кв. м за рахунок уточнення підрахунків.

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію права власності, поданої представником ТОВ «Аверс-Сіті» та зареєстрованої у базі даних заяв Державного реєстру прав 06 серпня 2014 року за № 7682959 державним реєстратором Гордійчуком В.П. 08 жовтня 2014 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 16330630, на підставі якого до Державного реєстру прав було внесено запис про право власності № 7260115.

До заяви було додано копію технічного паспорта, виготовленого 24 липня 2014 року комунальним підприємством «Північне бюро технічної інвентаризації»; копію сертифікату від 16 вересня 2011 року серії КС № 16411043016, виданий державною архітектурно-будівельною інспекцією у Київській області; рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради від 22 вересня 2011 року № 270, рішення Коцюбинської селищної ради від 29 березня 2007 року № 270/10-5; копію державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Коцюбинською селищною радою 04 червня 2010 року № 021096600018; копію угоди від 10 липня 2006 року № 10/07-01; копію договору від 09 липня 2010 року № 09/07/2010- 01; рішення Коцюбинської селищної ради від 09 листопада 2006 року № 118/6-5.

Державним реєстратором Гордійчуком В.П. 08 жовтня 2014 року було видано свідоцтво про право власності № 27819071 та витяг з Державного реєстру прав № 27819330 на нежитлове приміщення 460 загальною площею 93,90 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (далі - приміщення 460).

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію права власності, поданої представником ТОВ «Аверс-Сіті» та зареєстрованої у базі даних заяв Державного реєстру прав 17 серпня 2013 року за № 256000027 державним реєстратором реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області Гвоздь С. М. (далі - державний реєстратор Гвоздь С.М.) 27 серпня 2013 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 5297461, на підставі якого до Державного реєстру прав було внесено запис про право власності № 2244883.

До заяви додано технічний паспорт виготовлений 15 квітня 2013 року комунальним підприємством КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» та рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради від 22 вересня 2011 року № 270.

Державним реєстратором Гвоздь С.М. 27 серпня 2013 року було видано свідоцтво про право власності за № 8468930 та витяг з Державного реєстру прав за № 8469064 на нежитлове приміщення 464 загальною площею 77,20 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (далі - приміщення 464).

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію права власності, поданої представником ТОВ «Аверс-Сіті» та зареєстрованої у базі даних заяв Державного реєстру прав 17 серпня 2013 року за № 2560188 державним реєстратором Гвоздь С. М. 27 серпня 2013 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 5307454, на підставі якого до Державного реєстру прав було внесено запис про право власності № 2248880.

До заяви було додано технічний паспорт виготовлений 15 квітня 2013 року комунальним підприємством КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» та рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради від 22 вересня 2011 року № 270.

Державним реєстратором Гвоздь С.М. 27 серпня 2013 року видано свідоцтво про право власності за № 8485191 та витяг з Державного реєстру прав за № 8485313 на нежитлове приміщення 466 загальною площею 56,00 кв. м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (далі - приміщення 466).

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію права власності, поданої представником ТОВ «Аверс - Сіті» та зареєстрованої у базі даних заяв Державного реєстру прав 17 серпня 2013 року за № 2560053, державним реєстратором Гвоздь С. М. 27 серпня 2013 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 5306106, на підставі якого до Державного реєстру прав було внесено запис про право власності № 2248317.

До заяви було додано технічний паспорт, виготовлений 15 квітня 2013 року комунальним підприємством КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» та рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради від 22 вересня 2011 року № 270.

Державним реєстратором Гвоздь С.М. 27 серпня 2013 року видано свідоцтво про право власності за № 8483004 та витяг з Державного реєстру прав за № 8483108 на нежитлове приміщення 467 загальною площею 125,80 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (далі - приміщення 467).

Державним реєстратором Гордійчуком В.П. 31 серпня 2013 року за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію права власності, поданої представником ТОВ «АВЕРС-СІТІ» та зареєстрованої у базі даних заяв Державного реєстру прав 27 серпня 2013 року за № 2676258, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 5469099, на підставі якого до Державного реєстру прав було внесено запис про право власності № 2322277.

До заяви додано технічний паспорт, виготовлений 15 квітня 2013 року комунальним підприємством КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації»; сертифікат від 16 вересня 2011 року серії КС № 16411043016, виданий державною архітектурно-будівельною інспекцією у Київській області та рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради від 22 вересня 2011 року № 270.

Державним реєстратором Гордійчуком В.П. 31 серпня 2013 року видано свідоцтво про право власності за № 8760774 та витяг з Державного реєстру прав за № 8760898 на нежитлове приміщення 457 загальною площею 142,00 кв. м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (далі - приміщення 457).

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у 2013, 2014 роках регулювалися ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Пунктом 1 частини першої статті 8 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Повноваження державного реєстратора встановлені частиною другою статті 9 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до яких, зокрема, належать прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень встановлений частиною першою статті 15 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та полягає в наступному:

- прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

- встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

- прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

- внесення записів до Державного реєстру прав;

- видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

- надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до поданих до скарги документів слідує, що зведення будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 здійснювалось у якості забудовника ТОВ «АВЕРС-СІТІ» (код за ЄДРПОУ 33939099), яке здійснювало будівництво.

Щодо правовідносин, які склалися між ТОВ «АВЕРС-СІТІ» та третіми особами, колегія суддів зазначає, що вони мають вирішуватись відповідно до правових положень цивільної та господарської юрисдикції, та не є предметом спору під час розгляду даної справи, а тому не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції вважає недоцільним надання правових висновків діям реєстраторів під час здійснення своїх функцій в правовідносинах, які склалися між ТОВ «АВЕРС-СІТІ» та ТОВ «Віп Преміум Груп» та ОСОБА_3, оскільки це не є предметом спору в даній справі.

Щодо порушення відповідачами порядку повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду скарги ТОВ «Віп Преміум Груп» та ОСОБА_3, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Мінюстом надіслало на адресу ТОВ «АВЕРС-СІТІ» повідомлення вх. 39166-0-33-16/19К від 19.12.2016, до якого було додано копію скарги заявників, та в якому було зазначено, що: повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації буде опубліковано в підрозділі «Засідання Комісії» розділу «Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації» рубрики «Послуги» на сайті Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України (http://ddr.miniust.gov.ua) за посиланням з офіційного сайту Мін'юсту (http://minjust.gov.ua).

Відповідно до оголошення розміщеного на сайті Департаменту державної реєстрації та нотаріату Мінюсту (http://ddr.minjust.gov.ua) відповідно до оголошень про засідання Комісії скарга ТОВ «Віп Преміум Груп», зареєстрована в Мінюсті 13.12.2016 року за № 39166-0-33-16, призначена до розгляду на 21.12.2016 на 10 год. 00 хв.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення 39166-0-33-16/19К від 19.12.2016 та копію скарги ТОВ «Віп Преміум Груп» та ОСОБА_3 направлено Мінюстом на адресу ТОВ «АВЕРС-СІТІ» лише 22.12.2016 року, що підтверджується відтиском штампу Укрпошти (Т.1 а.с.42).

Тобто, Мінюстом копію скарги ТОВ «Віп Преміум Груп» та ОСОБА_3 було скеровано на адресу позивача вже після засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яке відбулося 21.12.2016, та відповідно розгляду скарги.

Пунктом 5 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України, від 25.12.2015, № 1128 «Про затвердження Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації» (в редакції, яка була чинна на момент спірних правовідносин) (далі по тексту - Порядок) встановлено, що перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення: чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб'єкта розгляду скарги (належний суб'єкт розгляду скарги); чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення; чи наявні (відсутні) інші скарги у суб'єкта розгляду скарги.

Між тим, п.9 Порядку передбачено, що під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до п. 10 Порядку суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;

3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).

Згідно із п. 11 Порядку копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.

У разі повідомлення скаржником та/або його представником, іншими особами, які беруть участь у розгляді скарги по суті, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі, ними надається копія відповідного рішення суду на засідання комісії.

За результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу (п.12 Порядку).

Мінюст у своїх запереченнях до позовної заяви (Т.2 а.с.16-30) наголошує, що з Єдиного державного реєстру останнім було встановлено електронну адресу ТОВ «АВЕРС-СІТІ» - chernii@fidelis.com.ua, на яку направлено інформацію про дату, час та місце засідання Комісії з розгляду скарг і сканкопія скарги, а тому останній вважає, що ТОВ «АВЕРС-СІТІ» було повідомлене належним чином про розгляд скарги ТОВ «Віп Преміум Груп» та ОСОБА_3

Між тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що в Єдиному державному реєстрі (копія детальної інформації про юридичну особу ТОВ «АВЕРС-СІТІ» від 01.209.2017) не міститься зазначена Мінюстом електрона адреса - chernii@fidelis.com.ua, що в свою чергу спростовує твердження останнього.

Крім того, Мінюстом зазначено про присутність представників ТОВ «АВЕРС-СІТІ» під час розгляду скарги 29.12.2016, зокрема Лазоренко С.С. та Щиглова Є.О., які надали пояснення, що підтверджується витягом з протоколу №76 (Т. 2 а.с.19).

Між тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в матеріалах справи не міститься копії витягу з протоколу № 76, з якого б вбачалось, що представники Лазоренко С.С. та Щиглова Є.О. були присутні 29.12.2016 на засіданні Комісії.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, засідання Комісії відбулося 21.12.2016 під час якої складено оскаржуваний висновок (Т1 а.с.91-106), а 23.12.2016 Мінюстом видано оскаржуваний наказ №3761/5 (Т.1 а.с.44).

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що твердження Мінюсту про присутність представників ТОВ «АВЕРС-СІТІ» під час розгляду скарги 29.12.2016, зокрема Лазоренко С.С. та Щиглова Є.О., є безпідставними та необґрунтованими, оскільки станом на 29.12.2016 скарга ТОВ «Віп Преміум Груп» та ОСОБА_3 була вже розглянута відповідачами.

Таким чином, встановити належність повідомлення апелянта про розгляд скарги неможливо, оскільки в матеріалах справи належних доказів не міститься, а тому обґрунтованими є посилання апелянта щодо порушень Комісією прав останнього під час розгляду скарги, адже ТОВ «АВЕРС-СІТІ» було позбавлено можливості спростувати надану інформацію щодо права власності.

Отже, колегія судді апеляційної інстанції приходить до висновку, що Висновок Комісії від 21.12.2016 про задоволення в повному обсязі колективної скарги ТОВ «Віп Преміум Груп» та ОСОБА_3 від 13.12.2016 року з уточненнями до неї від 15.12.2016 є незаконним підлягає скасуванню.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскільки Висновок Комісії від 21.12.2016 про задоволення в повному обсязі колективної скарги ТОВ «Віп Преміум Груп» та ОСОБА_3 від 13.12.2016 року з уточненнями до неї від 15.12.2016 визнано судом незаконним, то оскаржуваний наказ Мінюсту прийнято передчасно, необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які склались між сторонами та мають значення прийняття цього наказу.

Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону України, від 01.07.2004, № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, яка була чинна на момент спірних правовідносин) (далі по тексту - Закон № 1952-IV) встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Мінюсту, його територіальних органів або до суду.

Частиною 2 ст. 37 Закону № 1952-IV передбачено, що Мінюст розглядає скарги: на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

Правовими положеннями ч. 6 ст. 37 Закону № 1952-IV встановлено, що за результатами розгляду скарги Мінюст та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав;

б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України.

Рішення, передбачені підпунктами «а», «ґ» та «д» пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Мінюстом.

У рішенні Мінюсту чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Так, ч. 8 ст. 37 Закону № 1952-IV передбачено, що Мінюст та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;

3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

5) є рішення цього органу з того самого питання;

6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу.

Під час вирішення даної справи, суд апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні «Суомінен проти Фінляндії» від 01.07.2003, в якому Суд зазначив, що, попри те, що національні суди мають певну свободу розсуду під час вибору аргументів в конкретній справі і прийнятті доказів, що надаються сторонами, судовий орган зобов'язаний обґрунтовувати свої дії, вказуючи мотиви своїх рішень.

Аналіз правових положень чинного законодавства та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку про те, що оскаржуваний наказ Мінюсту не відповідає правовим положенням ч. 2 ст. 37 Закону № 1952-IV та Порядку.

Відповідно до правових положень Порядку, суб'єкт розгляду скарги, в даному випадку Мінюст, на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення за наслідками розгляду скарги у формі наказу.

Як вбачається з оскаржуваного наказу, в ньому міститься тільки резолютивна частина про задоволення скарги і не наведено жодного мотиву прийняття такого рішення, що є порушенням вищевказаного Порядку, а тому оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Мінюстом порушено ряд законодавчих норм, які передбачені Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, та відповідно позбавлено ТОВ «АВЕРС-СІТІ» можливості надати додаткові пояснення.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Мінюсту та будь-яких державних реєстраторів і суб'єктів державної реєстрації будь-яких відділів чи управлінь юстиції, що входять до структури Міністерства юстиції України, нотаріусам, як спеціальним суб'єктам на яких покладаються функції державних реєстраторів здійснити реєстраційні дії щодо відновлення рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.08.2013 №5467095, від 31.08.2013 №5466614, від 08.10.2014 №16330630, від 27.08.2013 №5297461, від 27.08.2013 №5307454, від 27.08.2013 №5306106, від 31.08.2013 №5469099, які були скасовані наказом Міністерства юстиції України №3761/5 від 23.12.2016, колегія суддів зазначає наступне.

Зазначені вимоги є похідними від задоволених, оскільки судом апеляційної інстанції скасовано оскаржуваний Висновок та оскаржуваний наказ, якими скасовано вищезазначені рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Крім того, законодавством не визначено право адміністративного суду переймати на себе функції та повноваження інших органів державної влади, які реалізуються відповідними суб'єктами владних повноважень в межах закону на власний розсуд (дискреційні повноваження), без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відтак, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, причому захист прав, свобод та інтересів є похідним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Тобто, адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.

Отже, вищезазначені позовні вимоги щодо зобов'язання Мінюсту та будь-яких державних реєстраторів і суб'єктів державної реєстрації будь-яких відділів чи управлінь юстиції, що входять до структури Міністерства юстиції України, нотаріусам, як спеціальним суб'єктам на яких покладаються функції державних реєстраторів здійснити реєстраційні дії щодо відновлення рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.08.2013 №5467095, від 31.08.2013 №5466614, від 08.10.2014 №16330630, від 27.08.2013 №5297461, від 27.08.2013 №5307454, від 27.08.2013 №5306106, від 31.08.2013 №5469099, які були скасовані наказом Міністерства юстиції України №3761/5 від 23.12.2016 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в даному випадку Мінюстом та Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, не доведено правомірності своїх дій та не надано обґрунтованих доводів прийняття оскаржуваних висновку та наказу відповідно до норм чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Віп Преміум Груп», ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 21.12.2016 за результатами розгляду колективної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Преміум Груп» та ОСОБА_3 від 13.12.2016 за №39166-0-33-16, з уточненнями до неї від 15.12.2016, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.12.2016 за №39477-0-33-16.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 3761/5 від 23.12.2016 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

В.В. Файдюк

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Епель О.В.

Файдюк В.В.