Ухвала суду № 68946079, 19.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа №826/18601/16

Суддя доповідач Земляна Г.В.

У Х В А Л А

19 вересня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Земляна Г.В. перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2017 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2017 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням представник Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві 11 травня 2017 року подав апеляційну скаргу.

При прийнятті апеляційної скарги до розгляду встановлено, що вона подана з порушенням строків, встановлених ч. 2 ст. 186 КАС України, тобто апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема надати вмотивоване клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження із зазначенням причин поважності пропуску строків на апеляційне оскарження постанови з одночасним наданням документів на підтвердження цих обставин..

Копія ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року отримана апелянтом 02 серпня 2017 року, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.66).

На виконання вимог ухвали суду 20 липня 2017 року від представника Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві, на адресу Київського апеляційного адміністративного суду надіслано клопотання про визнання поважною причину пропуску пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку, вважаю, що останнє задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини 2ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

З матеріалів справи вбачається, що постанова прийнята в порядку скороченого провадження 30 січня 2017 року, копію постанови представник позивача отримав 09.02.2017 про свідчить розписка у справі (а.с.37), а з апеляційною скаргою апелянт звертається 11 травня 2017 року, тобто після закінчення 10-денного строку.

В обґрунтування пропуску подачі апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції скаржник посилався на те, що Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві не мала можливість звернутись у строки встановлені ст.186 КАС України, з огляду нв недостатність бюджетного фінансування для сплати судового збору, у зв'язку з чим ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року апеляційну скаргу було повернуто у зв'язку з несплатою судового збору.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року про повернення апеляційної скарги надіслано Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві 18 квітня 2017 року.

Однак, необхідно зазначити, що з апеляційною скаргою Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась лише 11 травня 2017 року про що свідчить вхідний штамп Київського окружного адміністративного суду міста Києва (а.с. 56).

В свою чергу, суд апеляційної інстанції не може пристати на таку правову позицію апелянта, оскільки відсутність коштів для сплати судового збору не може ставитися суду в безумовну підставу поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки таке поновлення строку може бути застосовано за умови поважності причин його пропуску, що в даному випадку встановлено не було.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Таким чином, посилання апелянта на зазначені обставини як на поважні причини пропуску строку апеляційного оскарження не приймаються судом до уваги та не підлягають задоволенню.

Так, згідно ч.2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України, особи які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Необхідно зауважити, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників адміністративного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Недобросовісним користуванням процесуальними правами можна вважати, зокрема, тривале невиконання вимог ухвали суду. Подібна практика спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та є проявом неповаги до суду.

При цьому, в порушення ст.71 КАС України, жодних доказів вчинення дій для своєчасної сплати судового збору апелянтом не надано.

Необхідно зазначити, що пояснення, надані скаржником як доказ поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови, жодним чином не підтверджують неможливість своєчасного звернення апелянта до суду та не можуть бути прийняті судом як належні докази поданого клопотання про поновлення строку.

Так як, апелянтом в клопотанні про поновлення пропущеного строку не наведено поважних причин пропуску строку, то вважаю, що підстави для поновлення строку відсутні, тому його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду задоволенню не підлягає, а у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Таким чином, вважаю, що позивачем пропущено процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції встановлений ч. 2 ст. 186 КАС України без поважних причин.

Відповідно до пункту 2 частини 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження якщо вказані апелянтом підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними,

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 189, 190 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження за апеляційною Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2017 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя

Київського апеляційного адміністративного суду Г.В.Земляна