Ухвала суду № 68945911, 12.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 369/638/17 Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук Л.М. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

12 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Коротких А.Ю.

Літвіної Н.М.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Зброцького Олександра Вікторовича, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 червня 2017 року позов ОСОБА_3 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Зброцького Олександра Вікторовича, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задоволено частково.

Визнано дії Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Зброцького Олександра Вікторовича щодо складання постанови по справі про адміністративне правопорушення № А-1912/1 від 19 грудня 2016 року неправомірними.

Скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення № А-1912/1 від 19 грудня 2016 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, за результатами позапланової перевірки, проведеної за адресою: АДРЕСА_1, та на підставі виявлених за вказаною адресою порушень головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Зброцьким О.В. складено протокол № 1-Л-А-0612/1 про адміністративне правопорушення від 06 грудня 2016 року і винесено припис № № С-0612/3 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

За результатами розгляду складеного акту та припису, головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Зброцький О.В. постановою № А-1912/1 від 19 грудня 2016 року визнав ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 96 КУпАП та наклав на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн.

Позивач, вважаючи таку постанову необґрунтованою та незаконною, а свої права порушеними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до Акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної пильності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06 грудня 2016 року, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту ДАБІ у Київській області за адресою: АДРЕСА_1 за результатами перевірки встановлено, що земельна ділянка за вищезазначеною адресою належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04 березня 2015 року, зареєстровано за № 135, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, індексний номер витягу № 34491805 від 04 березня 2015 року.

Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» виготовлено технічний паспорт від 12 січня 2012 року інвентаризаційна справа № 1754, реєстровий номер № 615/284 на громадський будинок, відповідно до якого на земельній ділянці за вищевказаною адресою розташована одна капітальна будівля, а саме літ. «А» основна, загальною площею 1029,5 кв.м.

Між ОСОБА_3 (замовник) та ОСОБА_6 (виконавець) був укладений договір № 16/2016 на виконання проектно-планувальних робіт від 05 липня 2016 року, відповідно до якого виконавець прийняв на себе зобов'язання розробити «Містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками реконструкції нежитлових приміщень СТО за адресою: АДРЕСА_1». На забудову земельної ділянки (для виконання реконструкції) замовником отримано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 28 вересня 2016 року № 216. В поданій замовником будівництва ОСОБА_3 декларації про початок виконання будівельних робіт від 23 листопада 2016 року № 10/10-М-2311/51/11 зазначено, що даний об'єкт відноситься до ІІІ категорії складності.

Інших документів під час проведення перевірки замовником не було надано. Згідно технічного паспорта БТІ станом на 12 січня 2012 року, поточні зміни геометричних розмірів даної будівлі були відсутні (будівля перебувала в початковому вигляді), а отже конструкція виконана в період з 2012 року по 2016 рік. За результатами перевірки, та враховуючи надані та пред'явлені документи було встановлено, що замовником ОСОБА_3 виконано реконструкцію (змінено геометричні розміри об'єкту в наслідок чого відбулась зміна основних техніко-економічних показників об'єкта) даної громадської будівлі, оскільки параметри будівлі в поетажному плані, які наведені в технічному паспорті БТІ не відповідають фактичним розмірам будівлі. Замовник ОСОБА_3 в поданій декларації про початок будівельних робіт навів недостовірні дані, а саме: в поданій декларації зазначено, що технічний нагляд здійснював ОСОБА_7- відповідного договору під час перевірки не надано; відповідальною особою, що здійснює авторський нагляд визначено ОСОБА_6 - відповідного договору під час перевірки не надано; проектна документація розроблена ФОП ОСОБА_6, головний архітектор проекту ОСОБА_6 - затверджувальна частина проектної документації під час перевірки надана не була; договором № 16/2016 від 05 липня 2016 року не було передбачено розроблення затверджувальної частини проектної документації з врахуванням вимог п. п. 4.1, 4.2., 4.3., 4.6.2. ДБН А.2.2.-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та в об'ємі передбаченим «Додатком Д» ДБН А.2.2.-3-2014» завдання на проектування, технічні умови не було надано або пред'явлено.

Між тим, матеріали справи також містять наказ № 16 від 05 жовтня 2016 року про призначення ОСОБА_6 головним архітектором проекту «Реконструкція нежитлових приміщень СТО за адресою: АДРЕСА_1».

А згідно договору № 50РП/2016 про виконання авторського нагляду від 17 жовтня 2016 року, укладеного між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_6, замовник доручає, а виконавець надає йому послуги з авторського нагляду за будівництвом об'єкту: «Робочий проект нежитлових приміщень СТО за адресою: АДРЕСА_1», а замовник у свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи, в порядку та на умовах цього договору.

Згідно вимог ч. 1 статті 96 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд.

Згідно вимог ч. 8 статті 96 КУпАП експлуатація об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п'ятдесяти до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, в апеляційній скарзі Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що позивачем незаконно виконано реконструкцію (змінено геометричні розміри об'єкту) громадської будівлі та зазначає, що відповідних документів про здійснення авторського та технічного наглядів для перевірки не надано.

Під час проведення позапланової перевірки, відповідач здійснив огляд об'єкту та зробив помилковий висновок щодо зміни геометричних розмірів об'єкту, так як врахував розмір (площу) металевого гаража, висотою 2 м, площею 49,8 кв.м, об'ємом 100 куб.м., тому реконструкції даної громадської будівлі здійснено не було.

Ненадання під час позапланової перевірки відповідачу договору, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 щодо надання послуг технічного нагляду реконструкції нежитлових приміщень СТО та договору, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_8, як відповідальною особою, що здійснює авторський нагляд за будівництвом об'єкту не свідчить про їх неукладення або відсутність та не являється підставою вважати, що до декларації були внесені неправдиві відомості.

Підтвердженням факту наявності договірних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_7, як було зазначено вище, являється Договір від 13 жовтня 2016 року № 1. Також 17 жовтня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 був укладений договір про виконання авторського нагляду №50 РП/2016. Крім того, наказом від 05 жовтня 2016 року ФОП ОСОБА_6 було призначено на посаду головного архітектора проекту реконструкції нежитлових приміщень СТО за адресою: АДРЕСА_1.

Аргумент відповідача, що договором № 16/2016 не передбачено розроблення затверджувальної частини проектної документації також є хибним, оскільки договір на виконання проектно-планувальних робіт від 05 липня 2016 року № 16/2016, який нібито було надано відповідачу під час перевірки, не містить та не може містити пункт щодо розроблення затверджувальної частини проектної документації, оскільки не відноситься до предмету даного договору.

В той же час, у вересні 2016 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_6 було укладено Договір про розроблення проектної документації від 29 вересня 2016 року № 47РП/2016, який містить затверджувальну Замовником частину проектної документації.

Відповідач також посилається на те, що на час проведення посадовою особою відповідача перевірки дотримання ОСОБА_3 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності подано декларацію за відсутності всіх необхідних вихідних даних (завдання на проектування, технічні умови) та належним чином розробленої і затвердженої проектної документації, у зв'язку в чим в декларації від 23 листопада 2016 року № 10/10-М-2311/61/11 наведено недостовірні дані, чим порушено вимоги ст. 29, 30, 31, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Проте не ознайомлення чи не пред'явлення Завдання на проектування, технічних умов відповідачу не свідчить про їх відсутність та не являється підставою вважати, що до декларації були внесені неправдиві відомості.

Додаток 1 до договору про розроблення проектної документації від 29 вересня 2016 року № 47РП/2016 містить технічне завдання та склад проекту виконання робіт проектної документації «Робочий проект реконструкції нежитлових приміщень СТО за адресою: АДРЕСА_1».

При цьому, у разі дотримання відповідачем вимог Порядку № 553, а також порядку розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області міг своєчасно отримати від позивача всі необхідні документи та не виносити передчасного та помилкового рішення.

Так, щодо порушення процедури проведення перевірки та складання оскаржуваної постанови суд зазначає таке.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Кабінет Міністрів України своєю Постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п.2 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Згідно п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є зокрема звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль (п. 16, п.18 Порядку № 553).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п. 17, п. 19, п. 20 Порядку № 553).

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф (п. 22 Порядку № 553).

Так, в акті перевірки від 06 грудня 2016 року, приписі № С-0612/3 від 06 грудня 2016 року, протоколі № 1-Л-А-0612/1 від 06 грудня 2016 року зазначено про відмову позивача від підпису та отримання таких документів, однак, на думку суду, це не відповідає дійсності, оскільки вони були складені за відсутності ОСОБА_3 та, відповідно, не були надані їй на ознайомлення та підпис.

При цьому, відсутні докази, які свідчили б про відмову у підписі та отриманні їх примірників, зокрема відсутні будь-які застереження щодо наявності свідків, які можуть підтвердити відмову позивача від підпису та від отримання примірника протоколу, або складення акту відмови від підпису та отримання другого примірника протоколу.

За твердженням позивача, що жодним чином не було спростовано відповідачем, ОСОБА_3 взагалі не знала про складання вищезгаданих документів, а отримала їх лише 10 січня 2017 року на поштовому відділенні зв'язку разом з постановою по справі про адміністративне правопорушення від 19 грудня 2016 року № 1912/1, якою її було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 статті 96 Кодексом України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн.

Згідно з п. 21 Порядку № 553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області наголошує про своєчасне сповіщення ними позивача про дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та помилково посилається на статтю 268 КУпАП, вказуючи на те, що дана справа могла розглядатися без її участі.

Між тим, матеріалами справи такого своєчасного повідомлення не було, що і було встановлено судом першої інстанції в оскаржуваній постанові на підставі поданого позивачем витягу з відстежень пересланих поштових відправлень з сайту Укрпошти.

Відповідно до ч. 1 статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а такі дані відсутні та жодних клопотань не подавала.

Згідно зі п. 3ч. 1 статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Натомість, відповідачем не було з'ясовано чи було сповіщено ОСОБА_3 про розгляд адміністративної справи шляхом отримання відповідних документів та як наслідок була винесена постанова № А-1912/1 від 19 грудня 2016 року, що є порушенням вимог статті 278 КУпАП.

Відтак, позивачу не було відомо про складання припису № С-0612/3 від 06 грудня 2016 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Він був отриманий повідомленням поштою із запізненням фактично після його складання інспектором. Неповідомлення про складання припису та нібито відмова від його отримання значною мірою позбавило позивача можливості вжити відповідних заходів для усунення вказаних у приписі порушень, що також свідчить про наявність неправомірних дій з боку відповідача, що в подальшому призвело до винесення незаконної постанови та накладення адміністративного стягнення.

Сумнів також викликають подані апелянтом докази щодо присутності ОСОБА_3 під час проведення Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області позапланової перевірки, а саме фотографії, на яких не зазначено дати їх фіксації, тому не зрозуміло коли саме вони були зроблені.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції належним чином не досліджено та не надано належної оцінки матеріалам фото фіксації, зробленим під час проведення архітектурно-будівельного контролю. Апелянт хибно посилився на факт неналежного дослідження даних фотографій, оскільки ці матеріали фото фіксації взагалі не подавалися під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Крім того, дані фотоматеріали мали б зазначатися у протоколі № 1-Л-А-0612/1 про вчинення адміністративного правопорушення від 06 грудня 2016 року, однак таких відомостей у протоколі не зазначено.

Таким чином, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області позивача не було повідомлено належним чином про складання акта від 06 грудня 2016 року, припису № С-0612/3 від 06 грудня 2016 року, протоколу № 1- Л-А-0612/1 від 06 грудня 2016 року, що є порушенням Порядку №553.

Крім того, відповідачем не надано жодних належних доказів, які б підтвердили, що замовник ОСОБА_3 в поданій Декларації про початок виконання будівельних робіт вказала недостовірні відомості.

Відтак, судом першої інстанції вірно встановлено, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята протиправно, а тому вона підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не скасовують та правомірності дій та рішень відповідача не доводять.

Враховуючи зазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 червня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Коротких А.Ю.

Літвіна Н.М.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Літвіна Н. М.

Коротких А. Ю.