Ухвала суду № 68945900, 18.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5049/17 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

18 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрейд" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новотрейд" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000214001 від 28.02.2017 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 липня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

Сторони до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі наказу від 11.11.2016р. №7196, направлень від 14.11.2016р. №5796/26-15-40-03, №5795/26-15-40-01 та у відповідності до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.75 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Новотрейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні реалізації реформату (УКТ ЗЕД 270750900) контрагенту-покупцю ТОВ "Біоіл Трейд" за період 01.03.2016р. по 01.06.2016р.

За результатами перевірки складено Акт від 28.11.2016р. №26/287/40/38467949, яким встановлено порушення пп.213.1.12 п.213.1 ст.213, пп.215.3-4 п.215.3 ст.215, п.232.3 ст.232 Податкового кодексу України, а саме заниження суми акцизного податку, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 7 522 803,81 грн. у тому числі за березень 2016р. на суму 602 122,07 грн., квітень 2016р. на суму 4 946 800,09 грн., травень 2016р. на суму 1 973 881,65 грн. та п.231.1, п.231.3 ст.231 Податкового кодексу України, в результаті чого порушено граничний термін реєстрації акцизних накладних в ЄРАН.

На підставі встановлених порушень, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №0025614001 форми "Н" від 22.12.2016р. за порушення п.231.1, п.231.3 ст.231 Податкового кодексу України до ТОВ "Новотрейд" застосовано штраф в розмірі 50% в розмірі 3 460 340,87 грн. та №0025594001 форми "Р" від 22.12.2016р. за пп.213.1.12 п.213.1 ст.213, пп.215.3-4 п.215.3 ст.215, п.232.3 ст.232 Податкового кодексу України ТОВ "Новотрейд" збільшено суму грошового зобов'язання на 7 522 803,81грн. та застосовано штраф в розмірі 1 880 700,95грн.

Не погоджуючись з встановленими порушення та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 22.12.2016р. №0025614001 та №0025594001 позивачем оскаржено їх в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

За результатом розгляду скарг позивача, ДФС України рішенням про результати розгляду скарг від 27.02.2017р. №3870/9/99-99-11-03-01-25, податкове повідомлення-рішення №0025594001 від 22.12.2016р. залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення №0025614001 від 22.12.2016р. скасовано та зобов'язано ГУ ДФС у м.Києві винести нове податкове повідомлення-рішення в частині порушень п.231.1, п.231.3 ст.231 Податкового кодексу України із дотриманням ПК України та Порядку №1204 від 28.12.2015р. "Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків".

В зв'язку з чим, ГУ ДФУ у м.Києві 28.02.2017р. винесено нове податкове повідомлення-рішення від 28.02.2017р. №0000214001 форми "ПС" за порушення п.231.1, п.231.3 ст.231 Податкового кодексу України.

Представником позивача зазначено, що повторне винесення податкового повідомлення-рішення за актом перевірки від 28.11.2016р., яке було скасовано ДФС України не передбачено чинним законодавством.

Представником відповідача зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 22.12.2016р. №0025694001 форми "Н" винесено з порушенням вимог п.42.1 ст.42, п.58.1 ст.58 ПК України та Порядку №1204 від 28.12.2015р. "Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків". В зв'язку з чим, податковим органом винесено нове податкове повідомлення-рішення від 28.02.2017р. №0000214001 форми "ПС" за порушення п.231.1, п.231.3 ст.231 Податкового кодексу України.

Позивач не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням, вважаючи його таким, що підлягає скасуванню звернувся з відповідним позовом до суду.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України, ПК України).

Згідно з п.п.14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Відповідно до п.п.14.1.145 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Згідно з п.п.212.1.11 п. 212.1, п.п.212.3.1 п. 212.3 ст. 212, п.213.1 ст. 213 Податкового кодексу України платниками податку є особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів. Такі суб'єкти підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку - контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу підакцизних товарів.

Реєстрація здійснюється не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється реалізація підакцизних товарів. Отже, реєстрація контролюючими органами таких платників, як платників акцизного податку здійснюється автоматично при поданні ними декларації з акцизного податку до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів.

Відповідно до пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно з абз. 2 пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Відповідно до ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг. Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб'єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування.

Згідно з п.п.214.1.4 п.214.1 ст.214 Податкового кодексу України у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 цього Кодексу.

Таким чином, об'єктом оподаткування акцизним податком є будь-які операції з роздрібної реалізації нафтопродуктів кінцевим споживачам, при цьому, в незалежності від форми розрахунків.

Відповідно до п.215.1 ст.215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Згідно з пп.215.3.10 п.215.3 ст.215 Податкового кодексу України для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Відповідно до п.216.9 ст.216 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції, відповідно до Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (надалі - Закон №265).

Згідно з Законом №265 розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Вимоги щодо обігу, використання (видачі водіям тощо) та зберігання платіжних паливних карток (у т.ч. смарт-карток) і талонів встановлюються договором про відпуск палива і паливно-мастильних матеріалів за паливними картками між покупцем і продавцем. Паливна картка, талони передаються на підприємство за актом приймання-передачі після оплати вартості згідно з умовами договору. Підтвердженням факту отримання пального можуть бути видаткові документи або чеки терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального з АЗС.

Відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997р. №1442 (далі - Правила №1442) розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вище наведене, тільки при відпуску через мережу АЗС нафтопродуктів здійснюється розрахункова операція, дата якої є датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів) згідно з п. 216.9 ст. 216 Податкового кодексу України.

Згідно з Правилами №1442 роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Відповідно до п. 34 та п. 35 Правил №1442 заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС (за допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під наглядом оператора) через паливо-, масло- та газороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри).

Таким чином, через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві (п. 2 Правил №1442 та ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять"), а тому такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком відповідно до п.п.213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Позивач як суб'єкт господарювання, займається оптовим продажем пального, згідно КВЕД-2010 46.71 (Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами), та є імпортером палива та продукту "реформат" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2707509000.

Крім того, як встановлено судом, ТОВ "Новострейд" за період який перевірявся, здійснено оптову реалізацію продукту реформат в межах обсягу, який було ввезено на територію України, що підтверджується митною декларацією.

Отже, ст.213 ПК України не відносить до об'єкту оподаткування акцизного податку операцій з оптової реалізації продукту реформат, який ввезено на митну територію України до 01.01.2016 р., оскільки відповідно до пп. 213.1.3, 213.1.9 податкове зобов'язання по сплаті акцизного податку виникає у суб'єкта господарювання під час його ввезення на митну територію України та в разі його подальшого роздрібного продажу.

На момент ввезення продукту реформат у позивача не виникало податкового зобов'язання, оскільки станом на 01.01.2016 р. даний продукт не вважався підакцизним. Операції з оптової торгівлі підакцизними товарами в межах обсягу імпортованого продукту ст.213 ПК України не відносить до об'єкту оподаткування акцизного податку, у зв'язку з чим, донарахування акцизного податку та штрафних санкцій позивачу не відповідають чинному законодавству.

Крім того, до правовідносин, що виникли між позивачем та ТОВ "Біоіл-Трейд" застосовано законодавство України, яке прийнято 24.12.2015р. та вступило в силу 01.01.2016р., а тому в силу положень п. 4.3 ст. 4 ПК України нарахування акцизного податку з товару реформат може здійснюватися не раніше 2017 року.

Отже, у ТОВ "Новотрейд" відсутній обов'язок щодо включення до акту інвентаризації обсягів залишку пального станом на 01.03.2016р. та в свою чергу відсутній обов'язок реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, оскільки пальне за кодом УКТ ЗЕД 2707509000 (реформат) було введено на митну територію України та належним чином розмитнено в період до 01.01.2016р.

Суд також звертає увагу, що в разі ввезення суб'єктом господарської діяльності до 01.01.2016р. товару за кодом УКТ ЗЕД 2707509000 (реформат), що було віднесено до категорії підакцизних товарів лише до 01.01.2016р. податкове зобов'язання не виникає навіть у разі, якщо залишки даного товару не були реалізовані станом на 01.03.2016р. Виникнення податкового зобов'язання мало би ознаки зворотної дії в часі, що є порушенням ст. 58 Конституції України.

Податкові зобов'язання зі сплати 5% акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова), під час здійснення розрахункових операцій.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 липня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Чаку Є.В.

Файдюк В.В.