Постанова № 68945715, 14.09.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 вересня 2017 року 11 год. 34 хв. № 826/20362/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., при секретарі судового засідання Борсуковській А.О., за участю сторін: представників позивача - Кондратьєвої Ю.В, Лата Н.Ф., представника відповідача - Щуренко Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ааерок» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Аерок» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Аерок») з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі по тексту - відповідач), в якому просить скасувати рішення відповідача №001074109 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», від 31.10.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків акта №1809/28-10-41-09/34840150 від 31.10.2016 року про результати камеральної перевірки звітності страхувальника Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (ф. №Д4 (місячна) за червень 2016 року. Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу про порушення ним п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки вказаний звіт був направлений товариством 15.07.2016 року засобами електронного зв'язку та отриманий останнім про що свідчить квитанція №2. Та обставина, що позивач на прохання працівника Офісу великих платників податків ДФС перенаправив звіт 27.07.2016 року, не спростовує факту дотримання ТОВ «Аерок» законодавчо встановленого строку на подання звітності, передбаченої Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». За наведених обставин позивач вважає, що у відповідача відсутні правові підстави для застосування до ТОВ «Аерок» штрафної санкції у розмірі 170 грн.

У відповідному судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали повністю, а представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись на доводи наведені в тексті наданих письмових заперечень.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, допитавши в якості свідка головного державного ревізора-інспектора ОСОБА_4, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головним державним ревізором-інспектором ОСОБА_4 була проведена камеральна перевірка звітності страхувальника (ТОВ «Аерок») - звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (ф. №Д4 (місячна) за червень 2016 року (форма J3000410) (далі - звіт за червень 2016 року). За результатами такої перевірки складений акт №1809/28-10-41-09/34840150 від 31.10.2016 року (далі по тексту - акт перевірки).

Згідно висновків цього акта перевірки, відповідач встановив порушення позивачем вимог п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п. 1 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту, щодо суми нарахованого внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року №435, а саме: звіт за червень 2016 року (реєстраційний номер №9130370093) поданий несвоєчасно (граничний строк подання - 20.07.2016 року, фактично поданий - 27.07.2016 року).

На підставі цього акта перевірки 31.10.2016 року відповідачем прийнято рішення №001074109 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Відповідно до цього рішення №001074109 від 31.10.2016 року відповідач, посилаючись на п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 170 грн.

За наслідками процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 Податкового кодексу України, вказане рішення №001074109 від 31.10.2016 року згідно рішення Державної фіскальної служби України від 08.12.2016 року №26546/6/99-99-11-02-02-25 залишено без змін.

Вважаючи це рішення про застосування штрафних санкцій протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Вирішуючи справу по суті, суд дійшов наступних висновків.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з п. 1, 4 ч. 2 ст. 6 цього Закону платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Відповідно до абз. 5 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Порядку формування та подання страхувальниками звіту, щодо суми нарахованого внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року №435 (далі - Порядок), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 року за №460/26905.

Пунктами 1, 7, 8 розд. ІІ цього Порядку визначено, що 1. Звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в органах доходів і зборів в один із таких способів: засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством (у разі подання електронного звіту він надсилається не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання Звіту, передбачений Законом); на паперових носіях, завірений підписом керівника страхувальника та скріплений печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації; на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п'яти; надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п'яти.

Електронна форма Звіту, що подається на електронних носіях, повинна бути ідентичною Звіту на паперових носіях.

Звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт, складений з порушенням вимог цього Порядку, у тому числі без обов'язкових реквізитів, передбачених пунктом 6 цього розділу, та поданий без необхідних таблиць, не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

Відповідно до п. 1 розд. ІІІ Порядку страхувальники, крім зазначених у пунктах 5, 6 цього розділу, а також страхувальники, зазначені у пунктах 2, 4 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФО - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у частині подання Звіту за таких осіб, зобов'язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є календарний місяць.

Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів подається за формою № Д4 згідно з додатком 4 до цього Порядку.

В силу приписів п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

За порушення п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI органом доходів і зборів складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 16 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 07.05.2015 року №508/26953). Підставою для прийняття відповідного рішення про застосування штрафних санкцій є акт перевірки.

Суд встановив, що підставою для прийняття оспорюваного рішення про застосування штрафних санкцій був акт перевірки №1809/28-10-41-09/34840150 від 31.10.2016 року з висновком про несвоєчасне подання ТОВ «Аерок» звіту за червень 2016 року.

В тексті позову позивач заперечує правомірність висновків акта перевірки, обґрунтовуючи це тим, що 15.07.2016 року ТОВ «Аерок» в електронній формі направило до податкового органу Звіт, та 20.07.2017 року отримало квитанцію № 2 про надходження звітності до районного контролюючого органу.

Згодом, після закінчення терміну подання звіту за звітний період червень 2016 року, до товариства у телефонному режимі звернувся працівник Офісу великих платників податків ДФС, який повідомив, що вказаний Звіт контролюючий орган не отримав. На відповідь, що товариство вже направило Звіт 15.07.2016 року, працівник відповідача повідомив, що у програмі з прийому звітності в електронному виді стався збій, і що ТОВ «Аерок» не єдине підприємство в Україні, яке направило вказаний Звіт до податкового органу, і який податковий орган в системі електронного декларування не бачить з причини невдалого оновлення програмного забезпечення, в зв'язку з чим просив надати звіт ще раз, що підприємство і зробило 27.07.2016.

На підтвердження наведених обставин позивач надав до суду копії звіту за червень 2016 року, датованого 14.07.2016 року, - у паперовій формі; роздруківку квитанції №2 з порталу ДФС України, - згідно якої документ: J3000410 Додаток 4. Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (реєстр. №9121962053) доставлено до районного рівня 2810 Офіс великих платників податків ДФС 15.07.2016 в 17:42:29;

Представник відповідача зазначив, що 21.07.2016 року товариство отримало квитанцію №2 про неприйняття пакету (звіту за період червень 2016 року, доставленого до Офісу великих платників податків 15.07.2016 року о 17:42:29) у зв'язку з виявленням помилок: «Результат обробки: відомості зі звітності страхувальника не внесено до Реєстру застрахованих осіб. Виправте помилки та надішліть повторно електронний документ.

Попередження Таблиця 6 тип форми «початкова» рядок 209. Для ЗО ОСОБА_5 НОМЕР_1 в полі «Кількість днів перебування у трудових/ЦП відносинах протягом календарного звітного місяця» кількість днів співпадає з кількістю календарних днів у місяці, хоча в таблиці 5 наявні дані про факт початку або закінчення трудових, ЦП відносин або початку чи закінчення відпустки по вагітності та пологах (категорії особи в таблиці 5 -1,2,3. Дані таблиці 5 щодо категорій осіб 4, 5 та 6 не враховувати). При цьому початок не співпадає з першим календарним днем місяця, а закінчення з останнім днем календарного місяця.(Дані таблиці 5 щодо категорій осіб 4, 5 та 6 не враховувати)

Попередження Таблиця 6 тип форми «початкова» рядок 182. Для ЗО ОСОБА_6 НОМЕР_2 в полі «Кількість днів перебування у трудових/ЦП відносинах протягом календарного звітного місяця» кількість днів співпадає з кількістю календарних днів у місяці, хоча в таблиці 5 наявні дані про факт початку або закінчення трудових, ЦП відносин або початку чи закінчення відпустки по вагітності та пологах (категорії особи в таблиці 5 - 1,2,3. Дані таблиці 5 щодо категорій осіб 4, 5 та 6 не враховувати). При цьому початок не співпадає з першим календарним днем місяця, а закінчення з останнім днем календарного місяця.(Дані таблиці 5 щодо категорій осіб 4, 5 та 6 не враховувати)».

Страхувальнику (ТОВ «Аерок») було запропоновано подати звіт за червень 2016 року, що позивач і зробив 27.07.2016 року, тобто, з пропуском граничного терміну для подання такого звіту.

27.07.2016 року подана ТОВ «Аерок звітність за червень 2016 року (доставлена до районного рівня 2810 Офіс великих платників податків ДФС 27.07.2016 року) була прийнята, про що свідчить роздруківка квитанції №2 від 27.07.2016 о 11:51:15.

Таким чином, наявні матеріали справи свідчать, що поданий позивачем 15.07.2016 року електронний звіт за червень 2016 року був отриманий відповідачем в той же день, однак не прийнятий.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначено Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 (далі - Інструкція №233).

Згідно з п. 1 розд. ІІ Інструкції № 233, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

В силу положень п. 7 розд. ІІ Інструкції № 233 підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

Згідно з п.п. 1 - 3 розд. ІІІ Інструкції №233 податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

При відправленні електронних документів платник податків самостійно визначає кінцевий термін їх відправлення (враховуючи час на своєчасну доставку документів до органів ДПС у разі можливого пошкодження телекомунікаційного зв'язку або ненадходження першої квитанції).

Податкова звітність в електронному вигляді, отримана органами ДПС пізніше терміну, встановленого законодавством для податкової звітності, вважається поданою з порушенням терміну.

У п. 7 розд. ІІІ Інструкції передбачено, що при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку, зокрема:

- після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту) (пп 7.3 п. 7 розд. ІІІ Інструкції);

- перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним (пп 7.4 п. 7 розд. ІІІ Інструкції);

- підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС (пп 7.5 п. 7 розд. ІІІ Інструкції);

- якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС (пп 7.6 п. 7 розд. ІІІ Інструкції);

- датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції (пп 7.7 п. 7 розд. ІІІ Інструкції).

Згідно з п. 8 розд. ІІІ зазначеної Інструкції якщо платник податків надіслав до органів ДПС кілька примірників одного податкового документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ, надісланий до органів ДПС останнім до закінчення граничного терміну встановленого законодавством для подання податкової звітності за умови, що його було сформовано правильно, прийнято до бази даних ДПС та платнику податків надійшла про це друга квитанція.

З контексту наведених вище положень п. 7 і 8 розд. ІІІ Інструкції можна дійти висновку, що при отриманні від страхувальника електронної звітності, передбаченої Законом № 2464-VI, контролюючий орган зобов'язаний надіслати такому страхувальнику квитанцію №2 в електронному вигляді з відомостями про прийняття такої звітності, а в разі заповнення звітності з помилками - квитанцію №2 в електронному вигляді про неприйняття документів в електронному вигляді із зазначенням причин (виявлених помилок).

Суд встановив, що при отриманні від страхувальника (позивача) звіту за червень 2016 року 15.07.2016 року (тобто, за 5-ть днів до закінчення граничного строку для подання такого звіту), електронна квитанція №2 з відомостями про неприйняття звіту та виявлені помилки в його заповнення надійшла позивачу 21.07.2016 року, тобто, після закінчення граничного строку для подання такого звіту.

Таким чином, у позивача з незалежних від нього причин не було можливості своєчасно відкоригувати подану звітність та надіслати її до контролюючого органу до 20.07.2016 року.

Нормами ст. 109 Податкового кодексу України визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 110.1 ст. 110 цього Кодексу).

В даному випадку суд встановив відсутність факту вчинення позивачем протиправних діянь (дії чи бездіяльності), та відповідно відсутність правових підстав для притягнення позивача до відповідальності за несвоєчасне подання звіту за червень 2016 року, шляхом застосування штрафної санкції згідно з рішенням №001074109 від 31.10.2016 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представника позивача стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Аерок» задовольнити повністю.

Скасувати рішення Офісу великих платників податків ДФС №001074109 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», від 31.10.2016 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аерок» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС.

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Є.В. Аблов