Постанова № 68945683, 14.09.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Шлай А.В. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 управління Держпраці у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпроазот» до ОСОБА_1 управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство «Дніпроазот» (далі – ПАТ «Дніпроазот») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі – ГУ Держпраці у Дніпропетровській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати винесений відповідачем 19.08.2016 року припис №365/4.4-3-260, яким позивачу приписано вжити заходи по усуненню порушень вимог ч.4 ст.115, ч.1 ст.47, ч.1 ст.116, ч.1 ст.117 КЗпП України та ст.21 Закону України «Про відпустки» № 504/96-ВР від 15.11.1996 року (далі – Закон № 504/96-ВР), а також не допускати порушення вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-XII від 21.03.1991 року (далі – Закон № 875-XII).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2017 року позовні вимоги задоволено, стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 1 378 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ГУ Держпраці у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Указом Президента України № 386/2011 від 06.04.2011 року затверджено «Положення про Державну інспекцію України з питань праці» (далі – Держпраці України), п.1,3,5,7, пп.9 п.6 якого визначено, що дана інспекція є центральним органом виконавчої влади, входить до системи органів виконавчої влади, одним із основних завдань якої є реалізація державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю. Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Держпраці України для виконання покладених на неї завдань має право здійснювати безперешкодно перевірки у виробничих, службових та адміністративних приміщеннях роботодавців, а також перевірки робочих місць працівників, розташованих поза цими приміщеннями, з метою нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

За результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Судом встановлено, що в період з 01.08.2016 року по 19.08.2016 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області на підставі наказу №213-ПЛ від 18.07.2016 року та направлення на перевірку №11/2.4-Н від 18.07.2016 року проведено планову перевірку додержання ПАТ «Дніпроазот» законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування, за результатами якої складено №365/4.4-3.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків ПАТ «Дніпроазот» в порушення вимог трудового законодавства здійснено виплату заробітної плати працівникам за весь час щорічної відпустки, не за три дні до початку відпустки, а саме відносно працівників:

ОСОБА_3, якому надано частину щорічної відпустки з 04 по 13.06.2016 року (наказ №3786 від 20.05.2016 року), проте оплата за час відпустки проведена 22.06.2016 року;

ОСОБА_4, надано частину щорічної відпустки з 14 по 29.06.2016 року (наказ №3814 від 24.05.2015 року), проте оплата за час відпустки проведена 22.06.2016 року та 07.07.2016 року (пропорційно);

ОСОБА_5, якому надано частину щорічної відпустки з 13 по 27.06.2016 року (наказ №3957 від 27.05.2016 року), проте оплата за час відпустки проведена 22.06.2016 року та 07.07.2016 року (пропорційно);

ОСОБА_6, якому надано щорічну відпустку з 04 по 27.07.2016 року (наказ №4380 від 14.06.2016 року), проте оплата за час відпустки проведена 22.07.2016 року та 05.08.2016 року (пропорційно);

Також перевіркою встановлено, що в порушення вимог трудового законодавства ПАТ «Дніпроазот» не здійснено проведення остаточного розрахунку в день звільнення, зокрема при звільненні 20.07.2016 року ОСОБА_7 остаточний розрахунок проведено 21.07.2016 року; при звільненні 13.07.2016 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9Л остаточний розрахунок проведено 14.07.2016 року.

Крім того при непроведенні остаточного розрахунку в день звільнення, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 не нараховувався та не виплачувався середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку.

Також перевіркою встановлено порушення ПАТ «Дніпроазот» вимог ст. 19 Закону № 875-XII, які як зазначено відповідачем 02.08.2016 року усунуті позивачем самостійно.

На підставі висновків акту перевірки 19.08.2016 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області складено припис №365/4.4-3-260, яким позивачу приписано вжити заходи по усуненню порушень вимог ч.4 ст.115, ч.1 ст.47, ч.1 ст.116, ч.1 ст.117 КЗпП України та ст.21 Закону № 504/96-ВР, а також не допускати в майбутньому порушення вимог ст.19 Закону № 875-XII.

Не погодившись з даним приписом позивач оскаржив його в судовому порядку.

Статтею 4, ч.1 ст.47, ст.94, 116,117 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №778 від 14.07.2016 року, 21.07.2016 року підтверджується порушення позивачем приписів ст. 116 КЗпП України та несвоєчасність сплати заробітної плати ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, звільненими 13.07.2016 року та 20.07.2016 року, докази виплати середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку на користь даних осіб відсутні.

Також обґрунтовуючи порушення строку виплати заробітної плата за весь час щорічної відпустки працівникам ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6А, що відповідно до приписів ч. 4 ст.115 КЗпП та ст. 21 Закону № 504/96-ВР виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки, позивач посилається на те, що діяв в інтересах працівників та за їх бажанням і згодою, відповідно до укладеного між підприємством та працівниками колективного договору на 2012-2017 роки.

Колегія суддів звертає увагу, що ч. 2 ст. 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» визначено, що умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, та такими, що забороняється включати до договорів і угод.

Крім того суд апеляційної інстанції вважає безпідставними вимоги ПАТ «Дніпроазот» стосовно визнання протиправним та скасування винесеного відповідачем 19.08.2016 року припису №365/4.4-3-260 в частині ст.19 Закону № 875-XII, оскільки відповідачем факт самостійного усунення позивачем порушень нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів не заперечується, а зазначається про недопущення таких порушень в майбутньому, що в свою чергу ніяким чином не порушує права та інтереси позивача.

Враховуючи дані обставини колегія суддів вважає, що складаючи оскаржуваний припис ГУ Держпраці у Дніпропетровській області діяло в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством, що виключає підстави для задоволення позовних вимог ПАТ «Дніпроазот» стосовно його скасування.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи та досліджені докази суд апеляційної інстанції вважає,що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовано обставини справи, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 управління Держпраці у Дніпропетровській області – задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року – скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дніпроазот» - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: С.В. Чабаненко