Постанова № 68945286, 15.09.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 вересня 2017 року № 826/8476/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І. розглянув у письмовому провадженні справу за позовом ТОВ «СВТО «Охорона» до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВТО «Охорона» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.05.2016 №0006771404.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на безпідставність висновків акту від 28.04.2016 №81/26-15-14-04-02 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СВТО «Охорона» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Торент» за період з 01.05.2015 по 31.10.2015» .

Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та з яких вбачається, що номенклатура та обсяг реалізованих ТОВ «Торент» товарів (послуг) свідчить про неможливість здійснення господарської діяльності з позивачем .

Судом задоволено клопотання позивача про виклик та допит свідка, проте у зв’язку з неявкою свідка в судове засідання, судом ухвалено про вирішення справи без допиту свідка. Також, судом відмовлено у скеруванні судового доручення до Харківського окружного адміністративного суду про допит свідка.

В судовому засіданні відповідно до ч. 4 ст.122 КАС України ухвалено про вирішення справи в порядку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СВТО «Охорона» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Торент» за період з 01.05.2015 по 31.10.2015, за результатом якої складено акт від 28.04.2016 №81/26-15-14-04-02 (далі – акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем норм пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. 198.1, пп. 198.3, пп. 198.6 ст. 198, пп. 201.10 ст 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 697 325 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.05.2016 №0006771404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2 121 656 грн (за основним платежем 1 697 325 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 424 331 грн.).

Підставою для висновку податкового органу про наявність порушень позивачем податкового законодавства слугували наступні обставини відображені в акті, а саме:

- відповідно до ІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ «Торент» є імпортером, кількість працюючих – 10, проте товариство реалізувало позивачу послуги відмінні від тих, що були придбані ним по ланцюгу від контрагентів-постачальників;

- відсутні технічні можливості до вчинення задекларованих операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал, відсутні основні фонди.

За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положеннями п. 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. також зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з’ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

При цьому Вищий адміністративний суд України акцентує увагу на тому, що документи та інші дані, що спростовують або підтверджують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Торент» укладено договір про надання послуг від 04.05.2015 №72/5, предметом якого є надання послуг з контролю за несенням служби підрозділами охорони Замовника, а саме в момент прибуття к місцю несення служби та в момент несення служби на території Донецької, Дніпропетровської та Запорізької областей. Контроль здійснюється в період та час, згідно заявок, які подаються окремо в електронному вигляді не пізніше 24 годин до чергового рейсу або заступання на службу. Контроль за несенням служби стаціонарними постами здійснюється на підставі узгодженого сторонами графіку перевірок, який складається на кожен місяць окремо.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Торент» укладено договір на технічне обслуговування обладнання від 30.04.2015 №15/2015, предметом якого є виконання робіт з технічного обслуговування обладнання, приладів, яке змонтовано на об’єктах вказаних у додатку до Договору

Також, між позивачем та ТОВ «Торент» укладено договір про надання послуг від 29.05.2015 №16/2015, предметом якого є супровід замовлень (вантажів) Замовника, а саме: розроблення маршруту перевезення, організація забезпечення відправлення та одержання вантажу ; навантаження, доставка та супроводження замовлень; інші операції пов’язані з перевезенням.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Торент» укладено договір на монтаж систем охоронної сигналізації та пусконалагоджувальні роботи від 04.05.2015, предметом якого є монтаж систем охоронної сигналізації, роботи по установці засобів захисту охоронної сигналізації та інші монтажні роботи.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано суду копії: додатків до договорів (дислокація об’єктів, що передаються для перевірок несення служби), актів надання послуг, графіків перевірок, доповідних записок про стан режиму

охорони об’єктів, звітів про виконану роботу по технічному обслуговуванню об’єктів, податкових накладних, платіжних доручень про оплату отриманих позивачем послуг, копії яких долучено до матеріалів справи.

Крім того, на підтвердження виконання умов договору від 29.05.2015 №16/2015, а саме отримання ТОВ «Торент» обладнання та забезпечення його перевезення позивачем надано суду копії: видаткових накладних, прибуткових ордерів, журналу обліку вантажів, карток складського обліку матеріалів, товарно-транспортних накладних, які долучено до матеріалів справи (т. 2).

Також, в матеріалах справи міститься копії штатного розпису ТОВ «Торент», копії наказів про відкомандирування контролерів ТОВ «Торент» для виконання умов вказаних договорів

Крім того, позивачем надано суду копії договорів про надання комплексу послуг з охорони, для належного виконання яких позивачем було укладено зазначені вище договори з ТОВ «Торент», а саме: договори від 01.05.2015 №Ф0440/05, №Ф0562/05, №Ф0629/05 укладений з ТОВ «Охоронний холдинг» та актів прийняття-здачі робіт.

З системного аналізу викладеного вбачається, що спірні договори з ТОВ «Торент» укладено позивачем з метою належного виконання договору укладеного з ТОВ «Охоронний холдинг», виконання спірних договорів підтверджено позивачем належними доказами (копії актів надання послуг, графіків перевірок, доповідних записок про стан режиму охорони об’єктів, звітів про виконану роботу по технічному обслуговуванню об’єктів та видаткових накладних, прибуткових ордерів, журналу обліку вантажів, карток складського обліку матеріалів, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, платіжних доручень). Крім того позивачем належним доказами (копії: штатного розпису, наказів на відрядження, копії перепусток) спростовано висновок податкового органу про неможливість виконання ТОВ «Торент» умов спірних договорів.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача зареєстрований в якості юридичної особи та платника податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.

З огляду на встановлені факти в ході розгляду справи, суд приходить до висновку, що зобов’язання за договором між позивачем та згадуваними контрагентами виконувались в повному обсязі.

Викладений в акті перевірки висновок про відсутність ділової мети та безтоварність спірних операцій ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин, а відтак не може бути визнаний об'єктивним.

З урахуванням всього вищенаведеного, висновок податкового органу про порушення позивачем пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. 198.1, пп. 198.3, пп. 198.6 ст. 198, пп. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі податкове повідомлення-рішення від 19.05.2016 №0006771404 є безпідставним,а неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов ТОВ «СВТО «Охорона» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.05.2016 №0006771404 прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві.

3. Стягнути на користь ТОВ «СВТО «Охорона» судовий збір в сумі 1450 (одна тисяча чотириста п’ятдесят) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

4. Стягнути з Головного управління ДФС у м. Києві судовий збір в сумі 30 374,74 грн. (тридцять тисяч триста сімдесят чотири грн. 74 коп).

Постанова набирання законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда