Постанова № 68945181, 13.09.2017, Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

13 вересня 2017 р. справа № 820/2683/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Боднар І.Ю.,

представника позивача - Антіпіної І.В.,

представника відповідача -Головного управління ДФС у Харківській області- Макової А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова асоціація "Агросвіт" до Головного управління ДФС у Харківській області, Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових вимог,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова асоціація "Агросвіт" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 02.11.2016 року № 8897-17 за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 16514,13 грн.;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 28.02.2017 року № 585-17 за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 5906,56 грн.;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 31.10.2016 року № 3278-17 за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 10044,57 грн.;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 09.03.2017 року № 854-17 за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 1129,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що на рахунках підприємства рахувалась переплата після подання уточнюючих податкових декларацій, однак контролюючим органом всупереч вимог податкового законодавства не прийнято рішення про відкликання податкових вимог. Представник позивача вважає, що у разі відсутності за платником податків боргових зобов'язань, суб'єкт владних повноважень повинен прийняти окремі рішення про скасування податкових вимог, як того вимагає Порядок направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків № 1037 від 24.12.2010 року.

Представник відповідача - Головного управління ДФС у Харківській області, заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив, що після прийняття оскаржуваних податкових вимог, ТОВ Агропромислова асоціація "Агросвіт" було проведено погашення податкових зобов'язань, а відтак за підприємством не рахувалась заборгованість відповідно до даних облікової картки позивача. Таким чином, зважаючи на вимоги п. 60.1.1 ст. 60 Податкового кодексу України, такі податкові вимоги вважаються відкликаними, а відтак відсутня необхідність прийняття додаткового рішення про скасування оскаржуваних вимог. На підставі вищезазначеного, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача та Головного управління ДФС у Харківській області свої правові позиції в повному обсязі.

Представники Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області та Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибули.

Заслухавши доводи сторін по справі, розглянувши матеріали та дослідивши докази, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Як вбачається з пояснень представника відповідача (а.с. 67-69), ТОВ «Агропромислова асоціація «Агросвіт» подано до Південної ОДПІ (Валківський район) податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік №9019622073 від 18.02.2016 року. Станом на 29.01.2017 року за підприємством виник податковий борг по податку на нерухоме майно у сумі 5 906,56 грн., що стало підставою для формування податкової вимоги від 28.02.2017 року №585-17 на суму 5 906,56 грн. згідно ст. 59 Податкового кодексу.

Погашення боргу відбулось шляхом подання уточнюючої податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік №9270946980 від 19.05.2017 року, якою знято нарахування податкових зобов'язання по об'єктам загальною площею 1 722,1 м2, із них за адресою смт. Ков'яги, вул. Полтавська, 72 г - 689,8 м2, за адресою смт. Ков'яги, вул. Полтавська, 72 д - 1 032,3 м2. Вказані обставини також підтверджуються даними облікової картки платника податків.

Згідно даних ІС «Податковий блок» 20.05.2017 року податкову вимогу відкликано по причині погашення податкового боргу.

Також до Південної ОДПІ (Кегичівський район) підприємством подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік №9019638720 від 18.02.2016 року. Станом на 29.01.2017 року виник податковий борг по податку на нерухоме майно у сумі 1 129,96 грн., що стало підставою для формування податкової вимоги від 09.03.2017 року №854-17 на суму 1 129,96 грн. згідно ст. 59 Податкового кодексу.

Погашення боргу відбулось шляхом подання уточнюючої податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік №9270946993 від 19.05.2017 року, якою знято нарахування податкових зобов'язань по об'єктам площею 328 м2 за адресою смт. Кегичівка, вул. Садова, 21. Факт відсутності податкових зобов'язань також підтверджується даними інтегрованої картки підприємства за відповідний період.

Згідно даних ІС «Податковий блок» 20.05.2017 року податкову вимогу відкликано по причині погашення податкового боргу.

До Салтівської ОДПІ (Вовчанський район) підприємством подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік №9019824009 від 18.02.2016 року. Станом на 29.10.2016 року виник податковий борг по податку на нерухоме майно у сумі 10 044,57 гри., що стало підставою для формування податкової вимоги від 31.10.2016 року №3278-17 на суму 10 044,57 грн. згідно ст. 59 Податкового кодексу. Податковий борг сплачено платіжним дорученням від 22.11.2016 року, що також підтверджується даними інтегрованої картки платника податків за відповідний період.

Згідно даних ІС «Податковий блок» станом на 23.11.2016 року податкову вимогу відкликано по причині погашення податкового боргу.

До Харківської ОДПІ (Харківський район) підприємством подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік №9019796334 від 18.02.2016 року. Станом на 29.10.2016 року виник податковий борг по податку на нерухоме майно у сумі 16 514,13 грн., що стало підставою для формування податкової вимоги від 02.11.2016 року №8897-17 на суму 16 514,13 грн. згідно ст. 59 Податкового кодексу.

Погашення боргу відбулось шляхом подання уточнюючої податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік №9270962006 від 24.05.2017 року, якою знято нарахування податкових зобов'язання по виробничо - складській будівлі загальною площею 9 587,30 м2, розташованій за адресою Харківський район, смт Васищеве, вул. Овочева, 13.

Згідно даних ІС «Податковий блок» 24.05.2017 року податкову вимогу відкликано по причині погашення податкового боргу.

Суд зазначає, що відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Зі змісту п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України вбачається, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому п.п. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

У відповідності до вимог п. 60.2 ст. 60 Податкового кодексу України, у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

Отже, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.

При цьому грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватись як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

Як вбачається з пояснень відповідача, підприємством було самостійно погашено податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період 2016-2017р.р, що також підтверджується даними інтегрованої картки платника податків за період 2016-2017р.р., а тому контролюючим органом було відкликано податкові вимоги від 02.11.2016 року № 8897-17, від 28.02.2017 року № 585-17, від 31.10.2016 року № 3278-17, від 09.03.2017 року № 854-17.

З приводу посилання позивача на положення абз. 2 п. 6.1 Порядку направлення органам державної податкової служби податкових вимог платників податків (затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1037), як на необхідність оформлення контролюючим органом окремого рішення за наслідком відкликанням податкових вимог, то суд звертає увагу, що вказаний Порядок втратив чинність 24.10.2012 року на підставі Наказу Міністерства фінансів № 1113.

Поряд з цим, суд зазначає, що згідно п. 60.1.2. ст. 60 Податкового кодексу України, контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу.

А відтак, у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги (п. 60.3 ст. 60 Податкового кодексу України).

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість позиції позивача щодо обов'язкового прийняття контролюючим органом окремого рішення про скасування податкової вимоги у випадку погашення платником податків своїх грошових зобов'язань, з огляду на те, що такий обов'язок у суб'єкта владних повноважень виникає виключно у разі, коли останнім в односторонньому порядку скасовано раніше прийняту податкову вимогу.

У разі ж самостійного погашення підприємством своїх податкових зобов'язань, податкова вимога вважається відкликаною у день погашення такого боргу, що, в свою чергу, звільняє контролюючий орган від необхідності прийняття окремого рішення, що узгоджується з вимогами п. 60. 1. 1 ст. 60 Податкового кодексу України.

Окрім того, суд вважає за потрібне зазначити, що обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків.

Тобто, предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь - які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

Однак, доказів того, що вказані податкові вимоги після їх відкликання, спричинюють для позивача певні негативні наслідки та/чи створюють нові податкові зобов'язання, позивачем до суду не надано.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами з посиланням на відповідні положення законодавства необґрунтованість позовних вимог позивача.

Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами, адже, відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що оскаржувані податкові вимоги від 02.11.2016 року № 8897-17, від 28.02.2017 року № 585-17, від 31.10.2016 року № 3278-17, від 09.03.2017 року № 854-17 відкликані контролюючим органом, що було також підтверджено представником відповідачів із посиланням на дані системи ІС «Податковий блок», а відсутність податкового боргу за підприємством також підтверджена даними інтегрованої картки платника податків, доказів того, що також не було спростовано позивачем, то суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова асоціація "Агросвіт" до Головного управління ДФС у Харківській області, Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 19 вересня 2017 року.

Суддя Р.В. Мельников