Постанова № 68944911, 13.09.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 вересня 2017 р. № 820/3561/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюкова Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Тереховій О.Ю.,

за участі представників сторін:

позивача - Половинко Б.М.,

відповідача - Шамілової Л.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп'янський комбінат хлібопродуктів" до Головного управління ДФС у Харківській областіпро визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Куп'янський комбінат хлібопродуктів" (далі по тексту - позивач, ТОВ «Куп'янський КХП», товариство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС, контролюючий орган), в якому просить суд, визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління ДФС у Харківській області від 28.07.2017 року № 3612 "Про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Куп'янський комбінат хлібопродуктів" (податковий номер 32200272)" за період діяльності з 01.01.2014 по 30.06.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірний наказ суперечить вимогам Податкового кодексу України, оскільки в якості періоду, який належить перевірити, визначено проміжок часу, більший за 1095 днів, що не відповідає положенням ст. 102 Податкового кодексу України. Посилаючись на викладену обставину, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Головне управління ДФС у Харківській області, з поданим позовом не погодився, в обґрунтування заперечень зазначивши, що документальна планова перевірка є комплексною перевіркою, а тому посилання позивача на граничний строк подання декларації з ПДВ за січень 2014 року є безпідставними. Також зазначив, що фактично документальна перевірка не була проведена, а тому висновок про її проведення поза межами строків давності є передчасним. З посиланням на викладені мотиви відповідач просив суд залишити позов без задоволення.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що 28.07.2017 р. за № 3612 відповідач прийняв спірний наказ "Про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Куп'янський комбінат хлібопродукті в" (податків номер 322200272)" за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2017 р.

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для прийняття спірного наказу про призначення перевірки суб'єкт владних повноважень обрав положення п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, п. 61.2 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77 та ст. 82 Податкового кодексу України.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд відзначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків врегульовано Податковим кодексом України, відповідно до ст. 41 якого, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства - Державна фіскальна служба України, його територіальні органи, яким, у тому числі, виступає Головне управління ДФС в Харківській області.

Відповідно до п.п.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України однією із функцій, виконання якої повинні забезпечити контролюючі органи, визначено здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, та проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків.

Згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Статтею 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Главою 8 розділу II Податкового кодексу України встановлені правила щодо призначення та проведення перевірок, які також є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється органами державної фіскальної служби в процесі адміністрування податків і зборів.

З цією метою нормативно обмежено перелік підстав для проведення перевірок платників податків контролюючими органами, а також визначено умови проведення відповідних перевірок та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до їх проведення. Недотримання встановлених статтями 75 - 81 Кодексу приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах, що свідчить про можливість оскарження наказів в адміністративному суді відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України.

Відповідно до п.п. 75.1.2 зазначеної статті документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 77.1 ст. 77 ПК України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно з п.111.2 ст.111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідно до п. 203.1. ст. 203 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, граничним строком подання декларації за січень 2014 року було 20 лютого 2014 року. Отже, згідно зі змістом спірного наказу, ним передбачається проведення перевірки у строк 1278 днів з дня, що настає за граничним строком подання податкової декларації.

Пунктами 102.1 та 102.2 ст.102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо: податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано; посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Тобто, законодавець передбачає можливість здійснення контролюючим органом його контролюючої функції, що полягає у вчиненні дій щодо справляння до бюджетів та державних цільових фондів податків та зборів в процесі здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства платниками податків, метою яких, у випадку вчинення податкового правопорушення, чи за наявності підстав для самостійного визначення податкового зобов'язання контролюючим органом, є застосування штрафних (фінансових) санкцій чи самостійне визначення податкового зобов'язання контролюючим органом відповідно у строк, передбачений ст. 102 Податкового кодексу України .

Враховуючи, що передумовою для застосування штрафних (фінансових) санкцій чи самостійного визначення податкового зобов'язання контролюючим органом може бути перевірка платника податків, передбачена главою 8 Податкового кодексу України, то метою такої перевірки є встановлення дотримання або порушення таким платником норм податкового законодавства в той період, за який, на момент проведення перевірки, контролюючий орган може застосувати свої, передбачені законом повноваження щодо справляння до бюджетів та державних цільових фондів податків та зборів, тобто застосовувати штрафні (фінансові) санкції чи самостійно визначати податкове зобов'язання із врахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що відповідно до правил Податкового кодексу України контролюючий орган не мав права призначати перевірку за той період, за який, у разі встановлення порушення податкового законодавства платником податків, не може бути застосовано до такого платника негативних наслідків, передбачених чинним законодавством, оскільки результати такої перевірки не можуть передбачати сплату грошового зобов'язання до бюджетів та державних цільових фондів кошти.

Оскільки спірним наказом відповідача була призначена саме така перевірка, результати якої не можуть передбачати справляння до бюджетів та державних цільових фондів кошти, то суд вважає, що така перевірка є необґрунтованою, невиправданою з точки зору її адміністрування та не спрямована на виконання завдань контролюючого органу.

Така позиція знайшла своє відображення в п.п. 4.1.7 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, згідно якого податкове законодавство України базується на принципі економічності оподаткування установлення податків і зборів, обсяг надходжень від сплати яких значно перевищує витрати на їх адміністрування.

Викладене зумовлює відхилення судом доводів відповідача стосовно того, що до спірних правовідносин не застосовується передбачений Податковим кодексом строк у 1095 днів.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Однак відповідачем не надано до суду доказів, що підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного наказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки в ході судового розгляду встановлено факту порушення спірним рішенням суб'єкта владних повноважень прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "Куп'янський комбінат хлібопродуктів" як платника податків, то позов належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп'янський комбінат хлібопродуктів" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати наказ № 3612 від 28.07.2017 року Головного управління ДФС України у Харківській області "Про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Куп'янський комбінат хлібопродуктів" (податковий номер 32200272)".

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код за ЄДРПОУ 39599198) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Куп'янський комбінат хлібопродуктів" (63702, Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Сватівська, 49, податковий номер 32200272) у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.