Ухвала суду № 68944872, 14.09.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

14 вересня 2017 року № 813/2072/17

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

з участю секретаря судового засідання Магиревич Ю.Д.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Черник ОСОБА_2 до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання незаконними дій, скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

08.06.2017 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Черник ОСОБА_2 (надалі по тексту Черник ОСОБА_2, позивач) до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (надалі по тексту Галицький ВДВС Львівського МУЮ, відповідач), з наступними позовними вимогами:

-визнати дії державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3 щодо винесення постанови ВП № 51389374 про відкриття виконавчого провадження від 22.06.2016 року незаконними;

-скасувати постанову Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ВП № 51389374 про відкриття виконавчого провадження від 22.06.2016 року.

Ухвалою суду від 12.06.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі. Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду.

Судом ставилося на обговорення питання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропущенням позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні проти залишення позовної заяви без розгляду заперечив. Зазначив, що позивач постійно проживає за кордоном, відтак дізналася про існування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 51389374 від 22.06.2016 року лише в кінці травня 2017 року. На підтвердження вказаних обставин представником позивача до матеріалів справи було долучено копію договору оренди позивачем житлового приміщення в м. Оберурзель (Німеччина) від 30.09.2010 року та копію тексту перекладу.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив. Належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення судової кореспонденції.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що дану позовну заяву слід залишити без розгляду, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2016 року державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3 винесено постанову № ВП № 51389374 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/7088/14 від 04.07.2014 року.

Позивач не погоджуючись із винесенням цієї постанови звернувся до суду з позовом про її скасування, який було подано через канцелярію суду 08.06.2017 року.

При вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду, суд керувався наступним.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, встановлені статтею 181 КАС України.

Так, у відповідності до абзацу 1 ч. 2 статті 181 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала, що передбачено ст. 100 КАС України.

Суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Статтею 100 КАС України передбачено можливість визнання судом причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є обєктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, повязані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позовна заява датована позивачем 07.06.2017 року - у той час коли оскаржувана постанова, винесена державним виконавцем 22.06.2016 року.

На підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду представником позивача надано копію договору оренди житлового приміщення від 30.09.2010 року, згідно якого позивач орендує житловий будинок у м. Оберурзель (Німеччина).

Суд зазначає, що вказаний документ підтверджує лише факт оренди житла позивачем, однак жодним чином не вказує на те, що позивач прибувши до України дізналася про оскаржувану постанову лише в кінці травня 2017 року.

Більше того, суд наголошує, що згідно поданого представником позивача клопотання за вх. № 13268 від 08.06.2017 року позивач зобов'язувалася до моменту відкриття провадження у справі скерувати на електронну адресу суду довідку з місця проживання та свій соціальний та міграційний статус, однак станом на 14.09.2017 року вказаних документів позивач суду не надала.

Також суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься копія довіреності від 13.05.2017 року, згідно якої позивач уповноважує ОСОБА_1, зокрема, представляти інтереси в усіх судових органах. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, що доводить перебування позивача в Україні 13.05.2017 року.

Вказане спростовує твердження позивача про те, що вона дізналася про існування оскаржуваної постанови лише в кінці травня 2017 року, адже постійно проживає за межами України.

Отже підсумовуючи наведене, суд зазначає, що про порушення своїх інтересів позивач дізналася значно раніше, ніж вказує у поданому клопотанні за вх. № 13268 від 08.06.2017 року. Факт перебування позивача в Україні на початку травня 2017 року підтверджує наявна у справі копія довіреності від 13.05.2017 року, згідно якої позивач уповноважила представляти свої інтереси в суді представника ОСОБА_1 Жодних належних доказів, які б вказували на поважність причин пропуску десятиденного строку звернення до суду позивачем не надано.

З огляду на вказане, суд звертає увагу на те, що позивачу достеменно було відомо про оскаржувану постанову ще 13.05.2017 року, однак звернулася до суду з даним позовом вона лише 08.06.2017 року.

Тому, беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що жодних підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними не встановлено, відтак позивачем пропущено встановлений абзацом 1 ч. 2 ст. 181 КАС України десятиденний строк звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Згідно ч. 2 ст. 100 КАС України, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Крім цього, суд керуючись ч. 2 ст. 8 КАС України застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 99, 100, 155, 160, 165, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Залишити без розгляду позовну заяву Черник ОСОБА_2 до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання незаконними дій, скасування постанови.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Сакалош В.М.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 19 вересня 2017 року.