Постанова № 68944812, 18.09.2017, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/663/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до Районного комунального підприємства «Старобільськвода» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Луганській області звернулась до суду з позовом до Районного комунального підприємства «Старобільськвода» про стягнення податкового боргу з земельного податку у розмірі 47 119,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, станом на 30.08.2016 має податкову заборгованість з земельного податку, який складається з сум, визначених відповідачем в податкових декларація з екологічного податку, які подавалися протягом 2016 року.

Через канцелярію суду представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог та, з урахуванням сплачених відповідачем частини суми заборгованості, просив стягнути 30 955,33 грн.

Також представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача через канцелярію суду надав клопотання про визнання суми боргу та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи подані представниками сторін заяви та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд дійшов висновку про можливість розгляну справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Районне комунальне підприємство «Старобільсьвода» (код ЄДРПОУ 39816143, 92740, Луганська область, Старобільський р-н, с. Чмирівка, вул. Повітрянофлотська, буд. 52) зареєстровано у якості юридичної особи 03.06.2015 та перебуває на обліку, як платник податків у Старобільській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області з 03.06.2015 року.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України, - платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Статтею 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 38.1. ст. 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обовязку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобовязань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Як передбачено п. 287.3 ст. 287 цього Кодексу, податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 11 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання вважаються податковим боргом.

Відповідно до п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Матеріалами справи підтверджено, що за Районним комунальним підприємством «Старобільсквода» обліковується податковий борг з земельного податку, що підтверджується інтегрованою карткою відповідача.

Заборгованість з земельного податку утворилась внаслідок несплати сум зобовязань самостійно визначених відповідачем у податкових деклараціях з плати податку за землю за 2016 рік, поданих до Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області 17.02.2016 (а.с.14-15, 21-22), у податковій декларації з плати податку за землю за 2016 рік, поданої до Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області 09.02.2016 (а.с.28-29), у податкових деклараціях з плати податку за землю за 2016 рік, поданих до Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області 20.02.2016 (а.с.35-36, 42-43), у податкових деклараціях з плати податку за землю за 2017 рік, поданих до Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області 20.02.2017 (а.с.16-17, 23-24, 30-31, 37-38, 44-45).

Під час розгляду справи судом було запитано у представника відповідача належні докази на підтвердження права користування земельними ділянками щодо яких подавалися до податкового органу декларації про сплату земельного податку. Однак на вимогу суду відповідні документи не були надані.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав стягнення податкової заборгованості з плати земельного податку без належного оформлення права користування, суд враховує наступне.

Відповідно до статей 269 та 270 Податкового кодексу платниками земельного податку (далі податок) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а обєктом оподаткування земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу).

Згідно з п. 287.1 ст. 287 цього Кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 125 Земельного кодексу визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, тобто використання земельної ділянки без оформлення відповідного права є порушенням законодавства.

Отже, субєктам господарювання, які не оформили згідно із законодавством право власності або користування землею, у тому числі якщо вони є власниками будівель (споруд) або їх частин, необхідно оформити та зареєструвати право користування такою земельною ділянкою.

Водночас з 01.01.2015 у звязку з віднесенням плати за землю до місцевих податків і зборів змінився порядок її справляння.

Сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.3 Податкового кодексу). При прийнятті такого рішення обовязково визначаються обєкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обовязкові елементи, визначені ст. 7 зазначеного Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділомцього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

З аналізу зазначеного вбачається, що підставою для сплати податку за землю є сам факт користування (у даному випадку).

Субєкти господарювання, які використовують земельні ділянки без правовстановлюючих документів, з метою врегулювання питання сплати коштів за землекористування повинні звернутися до місцевої ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок (стаття 211 Земельного кодексу України).

З метою погашення податкового боргу позивачем було вручено відповідачу податкову вимогу за № 41-17 від 10.05.2016 особисто бухгалтеру підприємства 10.05.2016 (а.с.46).

Станом на день розгляду справи за відповідачем обліковується податковий борг з плати земельного податку у розмірі 30 955, 33 грн, що підтверджується обліковими картками платника податку (а.с.117, 119, 121).

Строки добровільної сплати узгоджених податкових зобовязань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобовязань, не призвели до їх погашення.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості у відповідача та вжиття заходів її стягнення.

Представник відповідача визнав адміністративний позов, подавши до суду письмову заяву.

Відповідно до ч.1 ст.136 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу (ч.4 ст.136 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.4 ст.112 КАС України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Оскільки матеріалами справи підтверджено наявність податкового боргу з земельного податку у розмірі 30 955,33 грн., суд приймає визнання позову відповідачем.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача коштів у розмірі 30 955,33 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Луганській області до Районного комунального підприємства «Старобільськвода» про стягнення податкового боргу задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Районного комунального підприємства «Старобільськвода» (код ЄДРПОУ 39816143, 92740, Луганська область, Старобільський р-н, с. Чмирівка, вул. Повітрянофлотська, буд. 52) податкову заборгованість з земельного податку у розмірі 30 955,33 грн (тридцять тисяч девятсот пятдесят пять грн. 33 коп.) з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_1