Постанова № 68944613, 13.09.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2017 р. Справа №805/2855/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 14 год. 35 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабаш Г.П.,

при секретарі Кочетові В.К.,

за участю

представника відповідача та третьої особи ОСОБА_1 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головного управління ДФС у Донецькій області про зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про зобовязання внести зміни до трудової книжки, а саме зробити запис щодо присвоєння рангу інспектора податкової та митної справи ІІ рангу у звязку із призначенням на посаду начальника відділу ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області.

Ухвалою суду від 22.08.2017 року залучено Головне управління ДФС у Донецькій області до участі у справі № 805/2855/17-а в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що на підставі наказу від 04.08.2015 року її було призначено на посаду начальника відділу обліку звітності бюджетних та інших надходжень координаційно-моніторингового управління ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області. При призначенні на дану посаду позивачу було присвоєно ІІ ранг інспектора податкової та митної справи. 25.04.2016 року позивач звільнилась з ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області за власним бажанням та з 26.04.2016 року почала працювати на державній службі в Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області. Проте, при внесенні запису до трудової книжки про призначення позивача на посаду начальника відділу ДПІ запису щодо присвоєння ІІ рангу інспектора податкової та митної справи не було зроблено. Це, як зазначає позивач, призвело до негативних наслідків при визначенні рангу державного службовця в органах Національної поліції України. 15.06.2017 року позивач звернулась до Маріупольської ОДПІ з листом про внесення змін до трудової книжки щодо присвоєння рангу. Однак, відповідач зазначив, що накази з особового складу ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області не передавались. Позивач вважає, що відсутність наказів у Маріупольській ОДПІ не можу слугувати виправданням щодо невнесення змін до трудової книжки, оскільки документи з кадрових питань повинні зберігатись 75 років. Таким чином, позивач вважає свої позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем до суду надано заперечення проти позову, в яких зазначено, що ОСОБА_2 перебувала на державній службі у ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ ДСФ у Донецькій області, правонаступником усіх прав та обовязків якої є Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області. Однак, накази із особового складу та особові справи працівників, які звільнились, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ ДСФ у Донецькій області на відповідальне зберігання до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області не передавались. Відповідач зазначає, що за даними АІС «DPS PRO 7» ОСОБА_2 наказом від 30.12.2013 року №138-о було присвоєно спеціальне звання інспектор податкової та митної справи ІІІ рангу. Наказом ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ ДСФ у Донецькій області від 03.08.2015 року №8 позивача було призначено на посаду начальника відділу обліку звітності бюджетних та інших надходжень координаційно-моніторингового управління, при цьому, чергове звання інспектора податкової та митної справи ІІ рангу їй присвоєно не було. Відповідач зазначає, що у Маріупольській ОДПІ відомості щодо наявності подання про присвоєння ОСОБА_2 чергового звання або застосування до неї дисциплінарного стягнення чи проведення щодо неї службового розслідування також відсутні. Таким чином, відповідач вважає, що у Маріупольської ОДПІ відсутні правові підстави для здійснення позивачу запису в трудовій книжці щодо присвоєння чергового спеціального звання без наявності відповідних документів.

Третьою особою до суду також надано заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначено доводи, аналогічні зазначеним у запереченнях відповідача.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, надав клопотання про здійснення розгляду справи без його участі.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у запереченнях, просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З трудової книжки ОСОБА_2 вбачається, що наказом ДПІ у Ворошиловському районі ГУ Міндоходів у Донецькій області від 30.12.2013 року №138-о ОСОБА_2 присвоєно спеціальне звання «інспектор податкової та митної справи 3 рангу».

Також, відповідно до запису в трудовій книжці позивача наказом від 04.08.2015 року №1-о у звязку з реорганізацією ДПІ у Ворошиловському районі ГУ Міндоходів у Донецькій області шляхом приєднання до ДПІ у Ворошиловському районі ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_2 призначено в порядку переведення як таку, що успішно пройшла стажування, на посаду начальника відділу обліку та звітності бюджетних та інших надходжень координаційно-моніторингового управління.

15.06.2017 року позивач звернулась до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області із заявою щодо внесення змін до трудової книжки стосовно внесення запису про присвоєння їй ІІ рангу інспектора податкової та митної служби у звязку із призначенням на посаду начальника відділу обліку та звітності бюджетних та інших надходжень координаційно-моніторингового управління ДПІ.

Листом від 14.07.2017 року за №24814/8/05-19-04-01 відповідач повідомив позивача про те, що накази з особового складу ДПІ у Ворошиловському районі ГУ ДФС у Донецькій області на відповідальне зберігання до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області не передавались, а отже у Маріупольської ОДПІ відсутні правові підстави для внесення запису до трудової книжки позивача.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Кодексу законів про працю України вказаний Кодекс регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Статтею 2-1 Кодексу законів про працю України визначено, що Україна забезпечує рівність трудових прав усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Згідно ст. 24 цього Закону прийняття на державну службу, просування по ній службовців, стимулювання їх праці, вирішення інших питань, пов'язаних із службою, проводиться відповідно до категорій посад службовців, а також згідно з рангами, які їм присвоюються.

Пунктом 343.1 ст. 343 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що посадовим особам контролюючих органів присвоюються такі спеціальні звання:

головний державний радник податкової та митної справи;

державний радник податкової та митної справи I рангу;

державний радник податкової та митної справи II рангу;

державний радник податкової та митної справи III рангу;

радник податкової та митної справи I рангу;

радник податкової та митної справи II рангу;

радник податкової та митної справи III рангу;

інспектор податкової та митної справи I рангу;

інспектор податкової та митної справи II рангу;

інспектор податкової та митної справи III рангу;

інспектор податкової та митної справи IV рангу;

молодший інспектор податкової та митної справи.

Згідно п. 343.2 ст. 343 Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом ОСОБА_3 України.

Відповідно до п. 1 Положення про спеціальні звання посадових осіб органів доходів і зборів, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_3 України

від 23 жовтня 2013 р. № 839 (далі Положення), це Положення визначає перелік спеціальних звань, які присвоюються посадовим особам органів доходів і зборів, перелік посад та граничних звань за такими посадами.

Пунктом 2 цього Положення передбачено, що спеціальні звання присвоюються посадовим особам органів доходів і зборів, які забезпечують виконання завдань зазначених органів, визначених законами, а також здійснюють організаційне, юридичне, кадрове, фінансове, матеріально-технічне забезпечення діяльності таких органів.

У відповідності до п. 3 цього Положення посадовим особам органів доходів і зборів присвоюються такі спеціальні звання:

1) головний державний радник податкової та митної справи;

2) державний радник податкової та митної справи I рангу;

3) державний радник податкової та митної справи II рангу;

4) державний радник податкової та митної справи III рангу;

5) радник податкової та митної справи I рангу;

6) радник податкової та митної справи II рангу;

7) радник податкової та митної справи III рангу;

8) інспектор податкової та митної справи I рангу;

9) інспектор податкової та митної справи II рангу;

10) інспектор податкової та митної справи III рангу;

11) інспектор податкової та митної справи IV рангу;

12) молодший інспектор податкової та митної справи.

Згідно п. 4 даного Положення спеціальні звання присвоюються посадовим особам органів доходів і зборів відповідно до займаних посад у межах переліку посад згідно з додатком, крім тих, які присвоюються Президентом України.

Згідно п. 1 Порядку присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_3 України

від 23 жовтня 2013 р. № 839 (далі Порядок), цей Порядок визначає процедуру присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів та осіб, уповноважених їх присвоювати.

Згідно п. 2 Порядку посадовим особам органів доходів і зборів спеціальні звання присвоюються:

головного державного радника податкової та митної справи - Президентом України за поданням Кабінету ОСОБА_3 України;

державного радника податкової та митної справи I-III рангу - Президентом України за поданням Голови ДФС;

радника податкової та митної справи I - III рангу, спеціальні звання інспекторів податкової та митної справи I - IV рангу та молодшого інспектора податкової та митної справи - Головою ДФС, керівниками територіальних органів ДФС посадовим особам органів ДФС, які призначаються ними на посаду. Форма подання про присвоєння спеціальних звань особами, зазначеними у цьому абзаці, визначається ДФС.

Відповідно до п. 3 Порядку для присвоєння чергового спеціального звання посадовим особам органів доходів і зборів установлюється такий строк перебування у спеціальному званні:

радник податкової та митної справи II, III рангу - три роки;

інспектор податкової та митної справи I-IV рангу, молодший інспектор податкової та митної справи - два роки.

Строк перебування у спеціальному званні, граничному для відповідної посади, не обмежується.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що посадовим особам органів доходів і зборів спеціальні звання присвоюються послідовно, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Посадовим особам, призначеним на посаду з установленням випробувального строку, спеціальне звання присвоюється після закінчення такого строку.

Присвоєння спеціальних звань, які є граничними за відповідними посадами, посадовим особам органів доходів і зборів одночасно з призначенням на посаду не допускається.

Пунктом 7 цього Порядку передбачено, що посадовій особі органу доходів і зборів у разі призначення на вищу посаду спеціальне звання присвоюється на два ступеня нижче граничного звання за посадою.

Згідно п. 14 даного Порядку про присвоєння та позбавлення спеціального звання робиться відповідний запис в особовій справі та трудовій книжці посадової особи органу доходів і зборів.

З аналізу наведених норм слідує висновок, що при призначенні співробітника на вищу посаду останньому присвоюється спеціальне звання, яке відповідає найменуванню займаної посади.

Як вже зазначалось судом, відповідно до записів в трудовій книжці позивача останнє присвоєне ОСОБА_2 спеціальне звання інспектор податкової та митної справи 3 рангу.

Не є спірним питанням в даній справі, що наказом від 04.08.2015 року №1-о у звязку з реорганізацією ДПІ у Ворошиловському районі ГУ Міндоходів у Донецькій області шляхом приєднання до ДПІ у Ворошиловському районі ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_2 призначено в порядку переведення як таку, що успішно пройшла стажування, на посаду начальника відділу обліку та звітності бюджетних та інших надходжень координаційно-моніторингового управління. При цьому, спеціальне звання, що, з урахуванням вищезазначених норм, відповідає посаді, на яку призначено ОСОБА_2, останній присвоєно не було.

Відповідач в обґрунтування своєї правової позиції посилається на те, що особові справи звільнених співробітників ДПІ у Ворошиловському районі ГУ ДФС у Донецькій області до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області не передавались.

Ухвалою суду від 22.08.2017 року у Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області та Головного управління ДФС у Донецькій області витребувано особову справу ОСОБА_2, наказ від 03.08.2015 року №8, письмові пояснення щодо присвоєння позивачу ІІ рангу інспектора податкової та митної справи у звязку із призначенням на посаду начальника відділу ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області.

На виконання даної ухвали відповідачем до суду надано документи щодо проведення реорганізації ДПІ у Ворошиловському районі ГУ ДФС у Донецькій області. Так, у Протоколі засідання комісії по прийому-передачі справ від територіальних органів ДФС в Донецькій області, які реорганізуються шляхом приєднання до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 01.03.2017 року зафіксовано факт відмови голови комісії по реорганізації ДПІ у Ворошиловському районі ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_4 в передачі документів на відповідальне зберігання до архіву Маріупольської ОДПІ. в порушення п. 2.1 Розпорядження №28-р від 14.06.2016 року.

Таким чином, враховуючи призначення позивача на посаду начальника відділу обліку та звітності бюджетних та інших надходжень координаційно-моніторингового управління ОСОБА_2 повинно було бути присвоєно чергове спеціальне звання, що відповідає новій посаді позивача.

Відповідно до Переліку посад в органах доходів і зборів та граничних спеціальних звань за такими посадами згідно з додатком до Положення найменуванню посади «начальник управління, начальник відділу у складі управління, начальник самостійного відділу державної податкової інспекції» відповідає граничне спеціальне звання «радник податкової та митної справи II рангу».

Враховуючи приписи п. 7 цього Порядку щодо призначення посадовій особі органу доходів і зборів в разі переведення на вищу посаду спеціального звання на два ступеня нижче граничного звання за посадою, спеціальне звання, що повинно було бути присвоєно ОСОБА_2, інспектор податкової та митної справи I рангу.

Суд критично ставиться до доводів відповідача стосовно необхідності наявності подання керівника територіального органу ДФС щодо присвоєння ОСОБА_2 чергового спеціального звання, оскільки ДПІ у Ворошиловському районі ГУ ДФС у Донецькій області, якою винесено наказ про призначення позивача на посаду начальника відділу обліку та звітності бюджетних та інших надходжень координаційно-моніторингового управління, на даний час ліквідована. Крім того, жодних документів, в тому числі особової справи позивача, до правонаступника Маріупольської ОДПІ ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька передано не було.

Також суд критично оцінює посилання відповідача на наявність встановленого законодавством строку перебування працівника податкового органу у спеціальному званні як на відсутність підстав для присвоєння ОСОБА_2 чергового спеціального звання, оскільки відповідно до вищезазначених норм законодавства такий строк не застосовується в разі переведення працівника на вищу посаду, а передбачений з урахуванням п. 7 Порядку в межах перебування на певній посаді.

Питання, повязані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі - Інструкція № 58).

Відповідно до п. 1.1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Згідно п. 2.6 Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

За приписами п. 2.8 Інструкції №58 якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м.Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при ОСОБА_3 Криму.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги безпідставне не призначення ОСОБА_2 чергового спеціального звання у відповідності до займаної нею посади, що призвело до подальшого порушення її трудових прав після звільнення з податкового органу, з метою повного захисту і поновлення порушеного права позивача, керуючись приписами ст. 11 КАС України суд вважає за необхідне зобовязати Маріупольську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області внести зміни до трудової книжки ОСОБА_2 шляхом внесення запису щодо присвоєння чергового спеціального звання «інспектор податкової та митної справи І рангу» у звязку із призначенням на посаду начальника відділу обліку та звітності бюджетних та інших надходжень координаційно-моніторингового управління ДПІ у Ворошиловському районі ГУ ДФС у Донецькій області.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно з частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

За приписами ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 № 1801-VIII, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року складає 1600 грн.

З аналізу наведених норм вбачається, що за подання до адміністративного суду даного адміністративного позову з вимогами немайнового характеру позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 640 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2017 року позивачу відстрочено сплату судового збору за подання даного адміністративного позову до ухвалення рішення по даній справі.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені у повному обсязі, беручи до уваги відстрочення позивачу сплати судових витрат в сумі 640 грн. до ухвалення судового рішення по даній справі, суд вважає за необхідне стягнути з Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Державного бюджету України (на рахунок Донецького окружного адміністративного суду) судовий збір у розмірі 640 грн.

Керуючись ст.ст. 2-14, 17, 18, 24, 71, 86, 94, 121, 122, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головного управління ДФС у Донецькій області про зобовязання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Зобовязати Маріупольську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області внести зміни до трудової книжки ОСОБА_2 шляхом внесення запису щодо присвоєння чергового спеціального звання «інспектор податкової та митної справи І рангу» у звязку із призначенням на посаду начальника відділу обліку та звітності бюджетних та інших надходжень координаційно-моніторингового управління ДПІ у Ворошиловському районі ГУ ДФС у Донецькій області.

Стягнути з Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів Словянське УК/м. Словянськ/22030101; р/р отримувача 31214206784075; банк отримувача ГУДКCУ у Донецькій області; МФО банку 834016; ЄДРПОУ отримувача 37803368; Призначення платежу: «*;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд) судові витрати у сумі 640 (шістсот сорок) грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 13 вересня 2017 року.

Повний текст постанови складено 18 вересня 2017 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бабаш Г.П.