Ухвала суду № 68944560, 14.09.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про розгляд клопотання про залишення позовної заяви без розгляду

14 вересня 2017 р. Справа №805/590/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття: 15 год. 12 хв.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у судовому засіданні у режимі відео конференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов’язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та зобов’язання надати статус ветерана органів внутрішніх справ, видати відповідне посвідчення та нагрудний знак “Ветеран органів внутрішніх справ”,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, договір від 11.01.2017 року

від відповідача – ОСОБА_3, довіреність від 15.11.2016 року

В С Т А Н О В И В:

23 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій про визнання протиправними та скасування наказів, зобов’язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та зобов’язання надати статус ветерана органів внутрішніх справ, видати відповідне посвідчення та нагрудний знак “Ветеран органів внутрішніх справ”.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу № 352 від 16.02.2015 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з ОВС ОСОБА_1, визнання протиправним наказ № 58 о/с від 24.02.2015 в частині звільнення з ОВС ОСОБА_1 та зобов’язання внести зміни із визначенням підставою його звільнення п. 64 “а” (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та зазначенням даних щодо його строку служби та вислуги років - залишено без розгляду.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про зобов’язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та зобов’язання надати статус ветерана органів внутрішніх справ, видати відповідне посвідчення та нагрудний знак “Ветеран органів внутрішніх справ” - відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду 18 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу і постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі № 805/590/17-а - скасовано. Справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 червня 2017 року відкрито провадження по справі № 805/590/17-а та призначено справу до розгляду.

У судовому засіданні 07.09.2017 року представник відповідача повторно підтримав своє письмове клопотання про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду, викладене окремим клопотанням 17.02.2017 року, з урахуванням наданих додаткових письмових пояснень по справі.

Повноважний представник позивача заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

У судовому засіданні 07.09.2017 року було оголошено перерву до 14.09.2017 року о 14 год.00 хв.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.09.2017 року розгляд справи № 805/590/17-а призначено провести в режимі відеоконференції на 14.09.2017 р. о 14 год. 00 хв., проведення якої доручено Орджонікідзевському районному суду м. Маріуполя, Донецької області.

У судове засідання, яке проводилось в режимі відеоконференції, з’явилися повноважні представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні повноважний представник позивача заперечував з приводу клопотання відповідача про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду з тих підстав, що останнім пропущено строк звернення до суду. Так, представник позивача зазначив, що місячний строк звернення ОСОБА_1 до суду фактично має обчислюватися з моменту отримання останнім дублікату трудової книжки. А тому, враховуючи те, що позивачем дублікат трудової книжки було отримано 26.12.2016 року, а до суду ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом 23.01.2017 року, у зв’язку з чим позивач вважає, що строк звернення не пропущено згідно ст. 99 КАС України. Крім цього, представник позивача зазначив, що у зв’язку з тим, що строк звернення до суду не пропущено, то клопотання позивача про визнання поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлення його є передчасним.

У судовому засіданні повноважний представник відповідача підтримав своє клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, просив суд його задовольнити.

Так, відповідач зазначає, що 25.07.2016 року ОСОБА_1 звернувся з відповідною заявою до Начальника УФЗБО Головного Управління Національної поліції в Донецькій області, в якій просив останнього надати йому довідку про додаткові види грошового забезпечення, які він отримував протягом останніх 24-х місяців перед звільненням з ОВС для оформлення пенсії. Крім того, відповідач зазначає, що 26.07.2016 року позивачу було виписано дублікат трудової книжки, яку останній отримав лише через 5 місяців, згідно відмітки у книзі видачі трудових книжок. На думку відповідача, ОСОБА_1 ще в липні 2016 року був обізнаний про обставини щодо його звільнення з ОВС і у нього не було перешкод для того, щоб звернутися з відповідним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, вирішуючи клопотання відповідача про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.01.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в якому просив суд :

- визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити їх;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області № 352 від 16.02.2015 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ начальника сектору державної служби боротьби з економічною злочинністю Ясинуватського міського відділу (з обслуговування міста Ясинувата та Ясинуватського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області підполковника міліції ОСОБА_1;

- визнати протиправним наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області № 58 о/с від 24.02.2015 в частині звільнення з органів внутрішніх справу запас (із постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ підполковника міліції ОСОБА_1 (М-011711) начальника сектору державної служби боротьби з економічною злочинністю Ясинуватського міського відділу (з обслуговування міста Ясинувата та Ясинуватського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та зобов’язати внести до нього зміни із визначенням підставою його звільнення п. 64 «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та зазначенням даних щодо його строку служби та вислуги років;

- зобов’язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (М-011711) (ІПН НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

- зобов’язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області надати ОСОБА_1 статус ветерана органів внутрішніх справ, видати відповідне посвідчення та нагрудний знак «Ветеран органів внутрішніх справ».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.03.2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в частині позовних вимог про визнання протиправними скасування наказів № 352 від 16.02.2015 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з ОВС ОСОБА_1 та визнання протиправним наказу № 58 о/с від 24.02.2015 року в частині звільнення з ОВС ОСОБА_1 та зобов’язання внести зміни із визначенням підставою його звільнення п. 64 «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та зазначенням даних щодо його строку служби та вислуги років залишено без розгляду.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про зобов’язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та зобов’язання надати статус ветерана органів внутрішніх справ, видати відповідне посвідчення та нагрудний знак “Ветеран органів внутрішніх справ” - відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду 18.05.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу і постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі № 805/590/17-а - скасовано. Справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції, залишаючи частину позовних вимог без розгляду, виходив з того, що позивач у зв’язку з неприбуттям до нових місць дислокації за усним наказом керівництва ГУМВС в області для подальшого проходження служби, повинен був усвідомлювати та знати можливі наслідки невиходу на службу в ОВС, оскільки він є фахівцем з вищою освітою, приймав присягу працівника ОВС та за специфікою служби був ознайомлений з положеннями Дисциплінарного статуту ОВС України. Наведене свідчить про те, що причини пропуску звернення до суду з даним позовом не є поважними, оскільки позивач за приписами ст. 99 КАС України повинен був знати про те, що його може бути звільнено з причин невиходу на службу за порушення службової дисципліни з середини 2014 року.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції відзначає, що судом першої інстанції при розгляді справи не було досліджено усіх істотних обставин у справі щодо дати надання позивачеві для ознайомлення оспорюваних наказів про його звільнення та видання трудової книжки.

Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначив, що при вирішенні спорів про звільнення з публічної служби строк звернення до суду має певне значення, але висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях з питань дати ознайомлення з наказом про звільнення та дати вручення трудової книжки.

З урахуванням викладеного вище, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, вирішуючи клопотання відповідача по суті, суддя виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, з 14.12.1987 року по 16.11.1989 року ОСОБА_1 проходив службу в Збройних Силах. З 03.05.1990 року проходив службу в органах внутрішніх справ, що підтверджується дублікатом трудової книжки серії КП № 525311 .

08.07.2014 та 14.07.2014 Головне управління МВС України в Донецькій області на офіційному відомчому сайті офіційно опублікувало повідомлення про зміну місця дислокації апарату ГУМВС, а також нові адреси та телефони міліції, зазначене підтверджується листом начальника ВЗГ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_4 та копіями повідомлень.

Наказом Головного управління МВС України в Донецькій області від 27.01.2015 № 201 призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками Донецького, Макіївського, Горлівського МУ та підпорядкованих їм райвідділів, Амвросіївського, Докучаєвського, Єнакіївського, Кіровського, Торезького, Шахтарського, Новоазовського, Сніжнянського, Харцизького, Ясинуваського МВ, Тельманівського, Старобешівського РВ та ЛВ аеропорт Донецьк, що виразилося у незаконній відсутності на службі.

За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування за фактом відсутності на службі окремих працівників Донецького, Макіївського, Горлівського МУ та підпорядкованих їм райвідділів, Амвросіївського, Докучаєвського, Єнакіївського, Кіровського, Торезького, Шахтарського, Новоазовського, Сніжнянського, Харцизького, Ясинуваського МВ, Тельманівського, Старобешівського РВ та ЛВ аеропорт Донецьк та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області від 16.02.2015. За змістом якого встановлено наступне.

Під час проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками Донецького, Макіївського, Горлівського МУ та підпорядкованих їм райвідділів, Амвросіївського, Докучаєвського, Єнакіївського, Кіровського, Торезького, Шахтарського, Новоазовського, Сніжнянського, Харцизького, Ясинуваського МВ, Тельманівського, Старобешівського РВ та ЛВ аеропорт Донецьк та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області встановлено, що 27.01.2015 до ВІОС УКЗ ГУМВС в області з ВК та ПС ГУМВС в області, надійшли відомості про порушення службової дисципліни працівниками Донецького, Макіївського, Горлівського МУ та підпорядкованих їм райвідділів, Амвросіївського, Докучаєвського, Єнакіївського, Кіровського, Торезького, Шахтарського, Новоазовського, Сніжнянського, Харцизького, Ясинуваського МВ, Тельманівського, Старобешівського РВ та ЛВ аеропорт Донецьк, що виразилося у відсутності на службі та неприбуття до нових місць дислокації за усним наказом керівництва ГУМВС в області для подальшого проходження служби.

Службовим розслідуванням встановлено, що незважаючи на накази керівництва ГУМВС України Донецької області про передислокацію особового складу до інших ОВС області, до теперішнього часу деякі працівники, а саме, зокрема, начальник сектору ДСБЕЗ підполковника міліції ОСОБА_1 на теперішній час не прибув до інших ОВС області для подальшого проходження служби. Будь-які відомості, документи, які б підтверджували законність та поважність причин відсутності вказаних працівників на службі, відсутні. Факти відсутності на службі вищевказаного працівника підтверджується відповідними актами. Під час проведення службового розслідування здійснювались телефонні дзвінки працівникам зазначених ОВС для з’ясування їх місцезнаходження. Опитати із зазначених питань вказаних працівників міліції не представлялося можливим через їх небажання спілкуватися з представниками ГУМВС в області, фактичний самовільний вихід з-під юрисдикції ОВС України та відсутність будь-якого зв’язку з ними. Причинами та умовами порушення службової дисципліни працівниками зазначених ОСОБА_5 стали особиста недисциплінованість, грубі порушення вказаними працівниками вимог ст. 10 Закону України «Про міліцію», ст.ст. 7, 8 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.п. 1.2, 2.2, 4.1 (розділ ІІІ) Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, в частині обов’язкового дотримання чинного законодавства України, що виразилося у відмові прибути, у важкий для країни час, до м. Маріуполя за усним наказом керівництва ГУМВС в області для подальшого проходження служби в ОВС Маріупольського оперативного округа.

Для з’ясування причин безпідставного невиходу на службу працівників, які зазначені в доповідній записці, було опитано в телефонному режимі колишніх начальників СКЗ міськрайвідділів.

З’єднатися з працівниками СКЗ Ясинуватського МВ не вдалося через відсутність мобільного зв’язку.

За особисту недисциплінованість, порушення вимог ст. 10 Закону України «Про міліцію», ст.ст. 7, 8 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.п. 2.2, 4.1 (розділ ІІІ) Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, що виразилося у відмові прибути до нових місць дислокації за усним наказом керівництва ГУМВС в області для подальшого проходження служби, пропонувалося звільнити з ОВС наступних працівників Ясинуватського МВ, зокрема, начальника СДСБЕЗ Ясинуватського МВ підполковника міліції ОСОБА_1

16.02.2015 року наказом Головного управління МВС України в Донецькій області № 352 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками ОСОБА_5 в області та покарання винних» за особисту недисциплінованість, порушення вимог ст. 10 Закону України «Про міліцію», ст.ст. 7, 8 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.п.2.2, 4.1. (розділ ІІІ) Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, що виразилося у відмові прибути до нових місць дислокації за усним наказом керівництва ГУМВС в області для подальшого проходження служби, звільнено з ОВС наступних працівників Ясинуватського МВ, зокрема, начальника СДСБЕЗ Ясинуватського МВ підполковника міліції ОСОБА_1

24.02.2015 року наказом Головного управління МВС України в Донецькій області № 58 о/с «По особовому складу» відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) підполковника міліції ОСОБА_1 (М-011711) начальника сектору державної служби боротьби з економічною злочинністю Ясинуватського міського відділу (з обслуговування міста Яснувата та Ясинуватського району) з 24.02.2015 року.

Згідно з ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Спірні правовідносини виникли з приводу звільнення позивача з органів внутрішніх справ, тобто з публічної служби, строк звернення до адміністративного суду становить один місяць.

За загальним правилом, яке міститься в ст. 99 КАС України, початок перебігу строку для звернення до адміністративного суду законодавець пов’язав з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Винятки з цього правила мають бути передбачені законом.

Позивач оспорює своє звільнення за порушення дисципліни, вважаючи його безпідставним та незаконним.

Як зазначає позивач у своєму адміністративному позові, у липні 2014 року незаконними озброєними формуваннями відбулося захоплення адміністративного приміщення Ясинуватського міського відділу (з обслуговування міста Ясинувата та Ясинуватського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області. До того часу та після цього позивач, продовжував виконувати наказ керівництва ГУМВС області щодо знаходження за місцем проживання та бути на телефонному зв’язку. До вересня 2016 року позивач не отримував ніяких наказів щодо прибуття до нових місць дислокації для подальшого проходження служби та не мав можливості виїхати з неконтрольованої території Донецької області. Після виїзду на підконтрольну владі України територію у вересні 2016 року позивач звернувся до ГУМВС області з питанням щодо оформлення звільнення його з ОВС за віком. Тільки у ході подання документів для оформлення пенсії, а саме: у січні 2017 року, позивач випадково дізнався про наявність наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни у вигляді звільнення з ОВС у порядку дисциплінарного стягнення та неофіційно отримав копії зазначених наказів.

При цьому, суд відмічає, що належні та допустимі докази на підтвердження факту оголошення ОСОБА_1 спірних наказів (ознайомлення позивача з цими наказами під особистий підпис, вручення (надіслання) йому витягів з цих наказів) одразу після їх видання (тобто в лютому 2015 році) суду не надані.

Разом з цим, як слідує з матеріалів адміністративної справи, дублікат трудової книжки із відповідним записом про звільнення, а саме зазначенням номеру наказу та дати, позивачем було отримано 26.12.2016 року згідно відмітки у Книзі обліку руху трудових книжок та вкладишів до них ГУ МВС України в Донецькій області.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача, про те, що про своє звільнення позивач був обізнаний ще у липні 2016 року, а саме, коли звернувся з відповідною заявою до Начальника УФЗБО Головного Управління Національної поліції в Донецькій області про надання йому довідки про додаткові види грошового забезпечення, які він отримував протягом останніх 24-х місяців перед звільнення з ОВС, для оформлення пенсії.

Крім того, суд зазначає, що право особі на судовий захист гарантується ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Відповідно до ст. 8 КАС України, адміністративний суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини», правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, як свідчить позиція Європейського Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Клопотання представника відповідача про застосування наслідків пропуску строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки суд вправі на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів знайти підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Разом з цим, суд відмічає, що як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», передбачений статтею 233 КЗпП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

Отже, статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, перебіг строку звернення до суду починається у разі:

- вирішення трудового спору – з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду);

- розгляду справи про звільнення – з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду);

- розгляду справи про звільнення – з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду).

Відповідно до пункту 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України. Тому громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

При цьому, за нормами пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9 у кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску строків звернення до суду, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Оскільки при пропуску місячного і тримісячного строку у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з'ясовує не лише причини пропуску строку, а всі обставини справи права і обов'язки сторін.

Як встановлено судом, дублікат трудової книжки ОСОБА_1 було отримано 26.12.2016 року, про що свідчить відмітка про отримання дублікату трудової книжки у Книзі обліку руху трудових книжок та вкладишів по них. При цьому, з вказаного дублікату не вбачається підстав звільнення ОСОБА_1 з органів ВС. Як зазначав позивач, фактично зі спірними наказами він зміг ознайомитись в січні 2017 року.

В контексті викладеного, враховуючи те, що дублікат трудової книжки позивачем отримано 26.12.2016 року, а з вказаним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 23.01.2017 року (згідно відбитку штампу реєстрації вхідної кореспонденції за № 597/17), суд доходить висновку, що позивач звернувся до суду в межах строку звернення передбаченого ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 158-160, 165, 167 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду в зв’язку з пропуском строку звернення до суду - відмовити.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 вересня 2017 року в присутності представників сторін.

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 18 вересня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя Кочанова П.В.