Рішення № 68941465, 14.09.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 521/2611/17

Пр. № 2/521/2753/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2017року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Сегеди О.М.,

при секретарі - Тищенко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КСН-Сервіс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль,

встановив:

У лютому 2017р. ОСОБА_2 звернувся до суду уточненим в подальшому позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КСН-Сервіс» (далі-ТОВ «КСН-Сервіс»), посилаючись на те, що 29 листопада 2016 року він придбав у ТОВ «КСН-Сервіс» автомобіль марки «Toyota corolla», 1989 р.в., н/з НОМЕР_1, який був зареєстрований на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_5 від 23 липня 2004 року за ОСОБА_3 Зазначав, що в силу певних причин, він не відразу провів процедуру зняття автомобіля з реєстраційного обліку, але під час проведення експертизи для реєстрації автомобіля в державтоінспекції, було встановлено, що на дослідженому автомобілі проводилась зміна первинного ідентифікаційного номера кузова шляхом видалення номерної деталі з первинним номером кузова та послідуючим вварюванням аналогічного фрагмента з номером НОМЕР_4, в кузов автомобіля - реципієнта. Після вказаних дій, автомобіль було доставлено до Київського ВП в м. Одесі, оглянуто та вилучено разом з ключами від автомобіля та свідоцтвом про реєстрацію серії НОМЕР_5 від 23 липня 2004 року, МРЕВ -2 Одеської області на ім'я ОСОБА_3 Стверджував, що з автомобілем проводилися ремонті роботи, в наслідок яких при сварці від корозії біля номеру були виконані сварочні шви. Вказував, що на теперішній час ТОВ «КСН-Сервіс» ухиляється від проведення своєї експертизи про те, що зварювальні шви були виконані після ремонту, а також ухиляється від оформлення належним чином угоди купівлі-продажу автомобіля та проведення реєстрації автомобіля на ім'я позивача.

Посилаючись на те, що фактично укладений між ним та ТОВ «КСН-Сервіс» договір купівлі - продажу автомобіля був виконаний, позивач просив суд визнати за ним право власності на автомобіль марки «Toyota corolla», 1989 р.в., н/з НОМЕР_1, який був зареєстрований на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_5 від 23 липня 2004 року на ім'я ОСОБА_3

Представник позивача, діюча на підставі довіреності від 09 лютого 2017 року у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі (а.с.16).

Представник відповідача ТОВ «КСН-Сервіс» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у відповідності до ст.74 ЦПК (а.с.53).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, у відповідності до ст.74 ЦПК (а.с.51).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним Кодексом України, Законом України «Про дорожний рух», Порядком здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року N 1200, та Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року N 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.

Судом встановлено, що 29 листопада 2016 року між позивачем та ТОВ «КСН-Сервіс», було укладено договір купівілі-продажу транспортного засобу, а саме автомобіля марки «Toyota corolla», 1989 р.в., н/з НОМЕР_1 за 11000,00 грн., за умовами якого ТОВ «КСН-Сервіс» зобов'язується передати у власність ОСОБА_2 автомобіль марки «Toyota corolla», 1989 р.в., н/з НОМЕР_1 після повної оплати його вартості в момент підписання цього договору (а.с.3).

З змісту даного договора вбачається, що ТОВ «КСН-Сервіс» - суб'єкт господарювання, що здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу, та перебуває на обліку ГЦС МВС за реєстраційним номером №5545 від 14 червня 2011 року.

Відповідно до ст.1011ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

ТОВ «КСН-Сервіс» є комісіонером та діє у відповідності до п.8 Постанови КМУ №1388від 07.09.1998 року та на підставі укладеного з власником транспортного засобу Договору комісії №5545/16000362 від 29.11.2016р.

Встановлено, що 29 листопада 2016 року між ТОВ «КСН-Сервіс» та позивачем був підписані акт огляду реалізованого транспортного засобу №5545/16000362 від 29.11.2016р. та акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер №5545/16000362 від 29.11.2016р. (а.с.13,14).

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «КСН-Сервіс» та ОСОБА_3 було укладено договір комісії №5545/16000362 від 29.11.2016р., відповідно до умов якого комісіонер приймає на комісію для подальшої реалізації автомобіль «Toyota corolla», н/з НОМЕР_1 (а.с.15).

Згідно довідки територіального сервісного центру №5141 Регіонального сервісного центру Одеської області №31/15/5141-2018 від 09 червня 2017 року згідно бази даних АІС «Автомобіль» МВС в Одеській області та національної автоматизованої інформаційної системи МВС України, станом на 08 червня 2017 року, автомобіль марки «Toyota corolla», 1989 р.в., н/з НОМЕР_1, кузов НОМЕР_6, двигун НОМЕР_7, червоного кольору, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 від 23 липня 2004 року було зареєстровано на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_1, на підставі довідки-рахунок КГС 262508 від 20.07.2004р., виданої ТОВ «Юлій» 31 грудня 2016 року в ТСЦ №31/15/5141-5738 від 30 грудня 2016 (а.с.45).

Отже, власником автомобіля марки «Toyota corolla», 1989 р.в., н/з НОМЕР_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 від 23 липня 2004 року та є ОСОБА_3, яка за договором комісії №5545/16000362 від 29.11.2016р. передала вказаний автомобіль відповідачу ТОВ «КСН-Сервіс» для реалізації.

Встановлено, що 31 грудня 2016 року в ТСЦ №5141 РСЦ МВС в Одеській області було проведено зняття з обліку вказаного автомобіля, у зв'язку зі скасуванням реєстрації, на підставі висновку ТСЦ №31/15/5141-5738 від 30 грудня 2016 (а.с.45).

Відповідно до висновку експертного дослідження Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №16/5141/2889/14 о/р від 30 листопада 2016 року на досліджуваному автомобілі «Toyota corolla», номерний знак НОМЕР_3 проводилось зміна ідентифікаційного номера кузова шляхом видалення номерної деталі з первинним номером кузова та послідуючим вварюванням аналогічного фрагмента з номером НОМЕР_4, в кузов автомобіля - реципієнта. Встановити первинне маркування ідентифікаційного номера кузова не представилось можливим. Ідентифікаційний номер двигуна НОМЕР_8 не змінювався та є первинний (а.с.7-12).

За положеннями ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. Одним зі способів захисту права та інтересу є, зокрема, визнання права.

Загальний порядок укладення договорів будь-якими учасниками цивільних відносин визначено у главі 53 ЦК України.

До принципово важливих складових цієї процедури відносяться зміст та форма договору, спосіб, місце укладення.

Правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Згідно з Порядком здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року N 1200, оформлення на товарних біржах договорів купівлі-продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється з використанням облікованих відповідно у територіальному органі з надання сервісних послуг МВС і Держсільгоспінспекції бланків біржових угод.

Оформлення договорів купівлі-продажу транспортних засобів може проводитися в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС.

У разі продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, філією суб'єкта господарювання або уповноваженим дилером, крім акта приймання-передачі підприємства-виробника, покупцеві видається акт приймання-передачі, що укладається між суб'єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером.

Під час продажу транспортних засобів, що перебувають (перебували) на обліку в уповноваженому органі МВС або Держсільгоспінспекції, покупцеві територіальним органом з надання сервісних послуг МВС видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) або Держсільгоспінспекцією - свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про зняття машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів) з обліку чи акт технічного стану.

У разі зняття з обліку транспортного засобу покупцеві видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі.

Отже, продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Судом встановлено, що при укладені між позивачем та ТОВ «КСН-Сервіс договору купівлі-продажу автомобіля марки «Toyota corolla», 1989 р.в., н/з НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, не оформлялися та не видавалися, експертиза автомобіля не проводилася.

Відповідно до ст. 655 ЦК України договір купівлі-продажу - це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов'язується передати майно у власність покупцеві (другій стороні), а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.6 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 7 вересня 1998 року, передбачено, що транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в сервісних центрах МВС.

Пунктами 7,8 Правил встановлено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках; укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб'єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб'єктів уповноваженою особою і скріплені печаткою (за її наявності); договір комісії між власником транспортного засобу і суб'єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб'єкт господарювання, які підписані від імені суб'єкта господарювання уповноваженою особою та скріплені печаткою (за її наявності), - у разі продажу транспортних засобів суб'єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу;

Згідно п. 15 Правил під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби (крім випадків реєстрації нових транспортних засобів, перереєстрації транспортних засобів у зв'язку із зміною найменування та адреси юридичних осіб, прізвища, імені чи по батькові, місця проживання фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, вибракування їх у цілому) підлягають огляду фахівцями експертної служби МВС з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними в поданих власником для реєстрації документах. За результатами огляду в документах, які подаються для державної реєстрації, робиться відповідна відмітка або складається акт огляду. Експертне дослідження транспортного засобу і реєстраційних документів на транспортний засіб (інших документів, які є підставою для реєстрації транспортного засобу) проводиться за заявою власника з метою визначення справжності ідентифікаційних номерів транспортного засобу і реєстраційних документів. Експертне дослідження проводиться фахівцями експертної служби МВС або судовими експертами державних спеціалізованих установ, які мають присвоєну в установленомуЗаконом України "Про судову експертизу" порядку кваліфікацію судового експерта з правом проведення досліджень за відповідними експертними спеціальностями. За результатами дослідження складається висновок експертного дослідження, який додається до документів, що подаються для державної реєстрації. Установлення відповідності конструкції, перевірка за Єдиним державним реєстром МВС, автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби, банком даних Генерального секретаріату Інтерполу, перевірка відомостей про обмеження відчуження за Державним реєстром обтяжень рухомого майна та відомостей про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також про реєстрацію місця проживання за Єдиним державним демографічним реєстром проводяться уповноваженими особами сервісного центру МВС.

Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, крім випадків вибракування їх у цілому, без ідентифікаційного номера або із знищеними, пошкодженими (один чи кілька символів номера візуально не визначаються) чи підробленими (змінено один або кілька символів номера, замінено панель (табличку) або частину панелі (таблички) з номером) ідентифікаційними номерами складових частин (кузова, шасі, рами) не допускається. Перша державна реєстрація таких засобів, а також ввезених на митну територію України транспортних засобів, що розшукуються правоохоронними органами інших держав, не проводиться.

У разі пошкодження ідентифікаційного номера перша державна реєстрація транспортних засобів проводиться тільки після експертного підтвердження справжності ідентифікаційного номера.

Не допускається державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, крім випадків вибракування їх у цілому, номери двигунів яких мають ознаки навмисного знищення або підробки (крім випадків повернення транспортного засобу законному власнику із знищеним або підробленим ідентифікаційним номером двигуна після незаконного заволодіння таким засобом).

Судом встановлено, що автомобіль марки «Toyota corolla», 1989 р.в., н/з НОМЕР_1, зареєстрований на ім'я ОСОБА_3 Продаж цього автомобіля було здійснено шляхом укладення договору купівлі-продажу на ім'я позивача та фактичної передачі автомобіля без зняття його з реєстрації. В результаті експертного дослідження було виявлено, що ідентифікаційний номер кузова було замінено.

Таким чином, оскльки в автомобілі «Toyota corolla», н/з НОМЕР_3 проводилась зміна ідентифікаційного номера кузова шляхом видалення номерної деталі з первинним номером кузова та послідуючим вварюванням аналогічного фрагмента з номером НОМЕР_4, в кузов автомобіля, то відповідно до діючого законодательства державна реєстрація (перереєстрація) вказаного автомобіля не проводиться.

Відповідно до ст.37 Закону України « Про дорожній рух» забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Відповідно до п.42 Порядка здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року N 1200 на комісію приймаються технічно справні транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, та транспортні засоби з дефектами. Під час приймання на комісію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, перевірка їх технічного стану та укомплектованості проводиться за участю комітента.

Згідно п.п.53,54 даного Порядку під час продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, які були в експлуатації, комісіонер повинен повідомити покупцеві в письмовій формі про виявлені несправності і пошкодження та неможливість експлуатації транспортного засобу до їх усунення. При цьому складається акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер, про виявлені несправності і пошкодження у двох примірниках, кожний з яких підписується продавцем та покупцем. Відповідна інформація вноситься у журнал.

Відповідальність перед покупцем за відповідність транспортних засобів (ідентифікаційних номерів транспортного засобу) та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, характеристикам та записам, зазначеним у реєстраційних документах, акті технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер, несе комітент, а в частині виконання пункту 48 цього Порядку - комісіонер та комітент згідно із законом.

Отже, суд вважає позов про визнання права власності є спеціальним або допоміжним речово-правовим засобом захисту права власності.

Цивільне законодавство визначає особливості реалізації правомочності власника.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Позивачем у позові про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред'явлення позову).

Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.

За таких обставинах, суд вважає, що у позивача не виникло право власності на спірний автомобіль, оскільки на час укладення договору купівлі-продажу у порушення діючого законодавства, право власності на нього зберігала ОСОБА_3, так як автомобіль не був знятий з реєстрації, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Крім того, суд прийшов до висновку, що позивач при звернені до суду обрав не той спосіб захисту своїх прав.

Стаття 3 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Відповідно до ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном.

На підставі ч.ч.1 та 3 ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

З огляду на викладене, суд вважає, що зібрані у справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи та належна оцінка доказів вказують на наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог. Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Судовий збір по справі складає 640,00грн., які сплачені позивачем при звернення до суду. Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, то судовий збір не повертається.

Керуючись ст.ст. 4, 15, 16, ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61,88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КСН-Сервіс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Малиновський районний суд м. Одеси до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.М. Сегеда